Головна ⇒ 📌Біологія ⇒ Надклас Риби. Особливості будови та життєдіяльності хрящових риб

Надклас Риби. Особливості будови та життєдіяльності хрящових риб

Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ТВАРИН

Тема 6. ХОРДОВІ ТВАРИНИ. БЕЗЧЕРЕПНІ. РИБИ

§ 32. Надклас Риби. Особливості будови та життєдіяльності хрящових риб

Про людей, які впевнено почувають себе в будь-якій ситуації або певних обставинах, кажуть: “Як риба у воді”. А справді, як живе риба у воді?

Загальна характеристика надкласу Риби

У тварин цього надкласу обтічне, видовжене тіло, що дає змогу швидко пересуватися у воді. Воно поділяється на голову, тулуб, хвіст. Як правило, риби вкриті лускою, пересуваються за допомогою плавців і хвилеподібних

рухів тіла, дихають зябрами. Кровоносна система замкнена, серце двокамерне. Органи виділення – нирки. Нервова система складається з головного і спинного мозку та нервів. Це роздільностатеві організми. Запліднення, як правило, зовнішнє, розвиток прямий.

Риби – найдавніші хребетні. У наш час понад 20 тис. видів риб мешкає у водоймах Землі. Надклас Риби включає два класи – Хрящові і Кісткові риби.

Загальна характеристика класу Хрящові риби

Клас Хрящові риби об’єднує невелику групу риб – близько 600 видів, які живуть переважно в солоній воді. Вони більш давні, ніж кісткові риби і дивним

чином поєднують у собі риси примітивної і прогресивної будови. Скелет у них протягом усього життя залишається хрящовим. Його основою є хрящовій хребет в якому містяться залишки хорди. Зябрових кришок і плавального міхура немає. Запліднення, як правило, внутрішнє. До хрящових риб належить декілька рядів, серед яких найвідоміші Акули та Скати.

Схема зовнішньої будови хрящової риби:

1 – рот

2 – око

3 – ніздря

4 – зяброві щілини

5 – плакоїдна луска

6 – бічна лінія

7 – хвостовий плавець

8 – спинні плавці

9 – грудний плавець

10 – анальний плавець

Якщо ви забули

Вени – це судини, по яких кров надходить до серця.

Артерії – це судини, по яких кров тече від серця.

Артеріальною називається кров, насичена киснем. Венозною називається кров, насичена вуглекислим газом.

Зовнішня та внутрішня будова

Тіло акули, типового представника хрящових риб, видовжене і схоже на веретено або торпеду. Передня частина голови видовжена – це рострум, а ротовий отвір розташований знизу. Позаду очей знаходяться отвори – бризкальця. Зяброві щілини не закриті зябровими кришками, тому добре видні з боків тулуба. їх звичайно 5-7 пар. Парні плавці розташовані горизонтально, верхня лопать хвостового плавця більша за нижню. Тіло вкрите лускою особливої будови: на кожній лусці-пластинці є зубець. Така луска називається плакоїдною. Луска заходить на щелепи – тут вона більша і виконує функції зубів. Учені довели, що зуби сучасних хребетних походять від луски стародавніх риб. Зуби розташовані декількома рядами і є грізною зброєю. Більшість акул – хижаки, тому їх часто називають піратами морів.

Опорно-рухова система складається зі скелета та м’язів. Скелет, як уже було сказано, протягом життя залишається хрящовим. Він поділяється на скелет голови (череп), хребет (тулубний і хвостовий відділи) і скелет плавців. Між тілами хребців і всередині них протягом життя зберігаються ділянки хорди. Плавального міхура немає, тому хрящові риби, щоб не “потонути”, повинні або весь час плисти, або лежати на дні. Більшість хрящових риб – чудові плавці, які можуть розвивати високу швидкість.

Травна система складається з рота (щелепи, озброєні зубами), глотки із зябровими щілинами, страво – хода, шлунка, кишечника, анального отвору. У процесі травлення беруть участь травні залози – підшлункова залоза та печінка з жовчним міхуром. Біля основи хвоста у хрящових риб є розширення, що слугує для виведення з організму неперетравлених рештків їжі, сечі та статевих продуктів. Це клоака, вона відкривається назовні анальним отвором.

Щелепи гігантської акули кархародона

Будова головного відділу акули:

1 – ніздрі

2 – рот

3 – рострум

4- очі

5 – зяброві щілини

6 – серце

7 – зябра

Система кровообігу у риб:

1 – серце

2 – передсердя

3 – шлуночок

4 – черевна аорта з венозною кров’ю

5 – капіляри в зябрах

6 – капіляри в органах і тканинах

7 – венозна кров

8 – артеріальна кров

Дихальна система представлена зябрами. Кожна зяброва щілина відкривається одним кінцем у глотку, а другим – на поверхню тіла. Зябра пронизані кровоносними капілярами. Риба прокачує воду, набираючи її ротом і випускаючи через зяброві щілини. Вода омиває зябра, при цьому кров поглинає кисень і віддає вуглекислий газ. Так через тонкі стінки капілярів відбувається газообмін.

Кровоносна система риби замкнена, складається з двокамерного сер ця (одна камера – передсердя, друга – шлуночок) і кровоносних судин. Кровообіг – це рух крові по судинах. У риб він відбувається так. У серці міститься венозна кров. Шлуночок скорочується, і кров виштовхується в черевну аорту (велику артерію). Аорта несе венозну кров до зябер, де в результаті газообміну кров стає артеріальною. Далі вона по судинах, які розгалужуються і стають дедалі тоншими, надходить до всіх органів і тканин риби. Через стінки капілярів відбувається газообмін: кров віддає кисень, поглинає вуглекислий газ і перетворюється на венозну. Венозна кров по венах надходить до передсердя серця, а потім – до шлуночка.

Видільна система складається з парних стрічкоподібних нирок, що лежать уздовж хребта, сечоводів і сечового міхура. Кров омиває нирки, де відбувається фільтрація. У результаті цього утворюється сеча – рідина, що містить шкідливі продукти обміну речовин, надлишок солей і води. Сеча по сечоводах надходить до сечового міхура, накопичується там і виводиться назовні.

Центральну нервову систему хрящових риб утворюють головний і спинний мозок, від них відходять нерви, по яких сигнали з центральної нервової системи надходять до органів і тканин, і у зворотному напрямку – до центральної нервової системи.

Я Грудні плавці акул розташовані в горизонтальній площині

Головний мозок у процесі еволюції утворився з передньої частини нервової трубки. У головному мозку хребетних розрізняють такі відділи: передній мозок, проміжний мозок, середній мозок, мозочок і довгастий мозок. Кожний виконує певні функції. Так, мозочок управляє координацією рухів і рівновагою, довгастий мозок з’єднує спинний і головний мозок, відповідає за процеси дихання, кровообігу, травлення.

Органи чуття у риб розвинені добре і пристосовані до особливостей середовища та способу життя. Очі – органи зору – дозволяють рибам визначати форму та колір предметів на близькій відстані. Ніздрі ведуть у дві сліпі ямки з рецепторами нюху. В голові розташовані органи слуху та рівноваги. Чутливі клітини, що визначають смак, розташовані в ротовій порожнині й розкидані по всій поверхні тіла. Дотикові клітини також розкидані по всій поверхні тіла.

На особливу увагу заслуговує бічна лінія – особливий орган чуття, характерний тільки для риб. Це два канали, які проходять у шкірі уздовж тулуба риби з лівого і правого боку, сполучаються із зовнішнім середовищем отворами. Рецептори, які містяться в каналах, передають по нервах у мозок інформацію про силу та напрямок течії води.

Розмноження і розвиток

Більшість риб – роздільностатеві організми. У самців у парних статевих залозах, сім’яниках, утворюються сперматозоїди, у самок у яєчниках – яйцеклітини. Запліднення, як правило, внутрішнє, відбувається в тілі самки. У самців на черевних плавцях є пальцеподібні вирости, за допомогою яких вони вводять сперматозоїди в тіло самки. Система розмноження у хрящових риб досить досконала, тому статеві продукти не гинуть у такій великій кількості як у разі зовнішнього запліднення. Отже, немає необхідності виробляти їх “із запасом”, марно витрачати на це енергію й органічні речовини. У цьому, напевно, відповідь на запитання, чому більш примітивні хрящові риби успішно конкурують з іншими досконалішими тваринами.

Біла акула досягає 8 м завдовжки і важить понад 3000 кг

Частина хрящових риб відкладає запліднені яйця, вони називаються яйцеродні. Яйця акул великі (до 60 см), містять багато поживних речовин для розвитку зародка, мають захисну рогову оболонку з гачечками та нитками, якими вони прикріпляються до підводних об’єктів.

З яйця виходить досить великий малюк, який спочатку живиться запасом поживних речовин яйця, а потім переходить на самостійне харчування.

У інших хрящових риб спостерігається яйцеживородіння. При цьому запліднена ікра не залишає тіла матері, поки не пройде розвиток зародка. Потім тонка оболонка яйця розривається прямо в тілі самки, а мальки виходять у воду.

Є риби, у яких система розмноження ще досконаліша. У них відбувається живородіння. При цьому зародок усередині тіла матері отримує живлення не з яйця, а з материнського організму. В особливій камері, що нагадує матку утворюється ділянка, яка зв’язує організм зародка та матері. У ній переплітаються кровоносні судини зародка та матері. Через стінки цих судин відбувається збагачення крові зародка поживними речовинами та киснем. У разі живородіння на світ з’являються більш самостійні особини, тому вони мають більше шансів вижити. Ростуть акули дуже повільно, статево-зрілими стають не раніше 5 років.

Манта – найбільший представник ряду Скати

Запам’ятайте найважливіше

Клас Хрящові риби об’єднує нечисленну групу давніх риб, у яких хрящовий скелет, залишки хорди зберігаються впродовж усього життя, немає плавального міхура і зябрових кришок, особлива плакоїдна луска. Практично для всіх хрящових риб характерне внутрішнє запліднення. Клас Хрящові риби включає акул і скатів.