Головна ⇒ 📌Економічний словник ⇒ Нагромадження грошового капіталу
Нагромадження грошового капіталу
Нагромадження грошового капіталу – нагромадження капіталу у грошовій і матеріальній формах, яке забезпечує рух позичкового капіталу і визначається як різниця між поточними доходами та не інвестиційними витратами. Н. г. к. також розглядається як еквівалент реального нагромадження, як приріст грошового капіталу і як збільшення фіктивного капіталу у грошовій формі. Ці основні складові Н. г. к. є водночас різними сторонами процесу формування і розвитку позичкового капіталу, який здійснюється під час його кругообороту та обороту. Н. г. к. у
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Реальне нагромадження капіталу Реальне нагромадження капіталу – нарощування матеріально-речових еолементів продуктивного, торговельного та інших форм капіталу, які у процесі розвитку відносин економічної власності слугують знаряддям привласнення додаткової і частково необхідної праці. Нагромадження капіталу підпорядковується дії законів концентрації і централізації капіталу і в процесі еволюції економічної системи капіталізму набуває форм індивідуального, акціонерного, монополістичного (у т. ч. олігополістичного), державного, транснаціонального […]...
- Первісне нагромадження капіталу Первісне нагромадження капіталу – історичний процес відокремлення безпосередніх працівників, перш за все селян, від засобів виробництва, в результаті якого вони перетворювались у капітал, а працівники – у найманих робітників, П. н. к. є вихідним пунктом капіталістичного способу виробництва. В Англії цей процес почався в останній третині XV ст. Оскільки для розвитку вовняної мануфактури було вигідним […]...
- Нагромадження капіталу Нагромадження капіталу – перетворення додаткової вартості на капітал, у т. ч. – на різні типи капіталу (капіталістичної власності) та відповідна система відносин економічної власності між найманими працівниками, капіталістами, державою та ін. суб’єктами з метою досягнення основної мети. Для капіталізму характерне розширене відтворення, за якого частина додаткової вартості спрямовується у фонд нагромадження, а інша – споживається […]...
- Яке значення, за А. Смітом, має нагромадження капіталу? Історія економічних вчень КЛАСИЧНА ШКОЛА ПОЛІТИЧНОЇ ЕКОНОМІЇ Яке значення, за А. Смітом, має нагромадження капіталу? Величезного значення Сміт надавав нагромадженню капіталу, вважаючи його одним із найважливіших джерел збагачення нації. Він стверджував, що чим більшим є національний капітал, тим швидше розвиваються землеробство і промисловість, поглиблюється поділ праці і підвищується її продуктивність, зростає попит на неї. Все […]...
- Первісне нагромадження капіталу в Україні Первісне нагромадження капіталу в Україні – процес узурпації державної та колгоспно-кооперативної власності кланово-номенклатурною (здебільшого колишньою партійною) елітою, з одного боку, та перетворення переважної частини найманих працівників у безробітних, частково зайнятих, мігрантів, а також низькооплачувану робочу силу, – з іншого. На відміну від класичного механізму формування класу капіталістів (який застосовувала більшість країн у період первісного нагромадження […]...
- Нагромадження основного капіталу валове Нагромадження основного капіталу валове – вкладення коштів в основний капітал з метою розширення обсягів виробництва та привласнення вищих прибутків. Н. о. к. в. здійснюється через придбання (купівлю, бартерні операції, виробництво для власного користування, капітальний ремонт та ін.), за винятком вибуття; здійснення витрат на поліпшення невиробничих матеріальних активів (у сільському господарстві – витрати на поліпшення якості […]...
- Міграція капіталу Міграція капіталу (від лат. migratio – переміщення, переселення)- переміщення капіталу всередині країни, а також з однієї країни в іншу у грошовій або товарній формі з метою отримання вищих прибутків, М. к. всередині країни зумовлена наявністю дешевої робочої сили, землі, природних ресурсів у тих чи інших регіонах. Вона прискорює розвиток окремих регіонів країни і сповільнює його […]...
- Ефективність нагромадження Ефективність нагромадження – макроекономічний показник, який обчислюють як відношення зростання реальних доходів населення до зростання фонду нагромадження:де Ефн – ефективність фонду нагромадження, РД – реальні доходи населення, ФН – фонд нагромадження. Активнішу роль у цьому процесі відіграє зростання фонду нагромадження та його ефективність. Водночас зростання реальних доходів населення активно обернено впливає на фонд нагромадження передусім […]...
- Норма нагромадження Норма нагромадження – відношення нагромаджуваної маси додаткового продукту до національного доходу, виражене у процентах. Н. н. показує, яка частина національного доходу використовується на нагромадження. Ця частка утворює фонд нагромадження. Н. н. виражається формулою: де а – норма нагромадження, А – фонд нагромадження: Д – національний доход. Оскільки найважливішу частину фонду нагромадження складає фонд виробничого нагромадження […]...
- Світові ринки капіталу Світові ринки капіталу – сукупність економічних відносин між власниками капіталу та споживачами з приводу його прибуткового використання через обмін. С. р. к. формуються в процесі міграції капіталу. С. р. к. поділяють на ринки підприємницького і ринки позичкового капіталів. Ринок підприємницького капіталу пов’язаний з реалізацією довготермінових інвестицій і створенням філіалів, дочірніх компаній та змішаних підприємств. Капіталовкладення […]...
- Фонд нагромадження Фонд нагромадження – частина національного доходу, що спрямовується на розширене відтворення, створення суспільних резервів і страхових запасів. Ф. н. складається з фондів виробничого і невиробничого нагромадження. Ф. н. виробничого охоплює приріст основних виробничих фондів (машин, устаткування, будівель, споруд), приріст матеріальних оборотних засобів (запасів сировини, матеріалів, палива, сільськогосподарської продукції), приріст державних матеріальних резервів і страхових запасів […]...
- Світовий ринок позичкового капіталу Світовий ринок позичкового капіталу – сукупність економічних відносин між суб’єктами різних країн з приводу організації та купівлі-продажу вільних грошових коштів, їх перетворення на грошовий капітал. Повніше суть С. р. п. к. розкривається у його функціях, до яких належать: 1) акумуляція необхідних фінансових ресурсів та їх трансформація у позичковий капітал; 2) формування ціни позичкового капіталу у […]...
- Міжнародний ринок капіталу Міжнародний ринок капіталу – підсистема міжнародних економічних відносин (передусім відносин економічної власності) між різними суб’єктами з приводу формування та перерозподілу фінансових ресурсів між країнами. Суб’єктами М. р. к. є передусім ТНК і ТНБ, страхові та інвестиційні компанії, уряди, міжнародні й регіональні фінансово-кредитні організації (МВФ, МБРР та ін.). Основними підсистемами М. р. к. є ринок грошей, […]...
- Інтернаціоналізація капіталу Інтернаціоналізація капіталу – взаємопереплетення та об’єднання різних форм національного та інтернаціонального капіталу з метою привласнення результатів найманої праці, яким протистоять загони найманих працівників. Основними формами сучасного капіталу є приватний, колективний, державний та наддержавний (наднаціональний). Кожна з цих форм може існувати у вигляді промислового, банківського, позичкового, торговельного та іншого капіталу. Тому І. к. передбачає взаємопереплетення та […]...
- Відтворення суспільного капіталу Відтворення суспільного капіталу – безперервне відновлення процесу капіталістичного виробництва у взаємозв’язку і взаємодії відтворення індивідуальних, колективних, державних та інтернаціональних форм капіталу. Суб’єктом власності та управління за умов приватної форми капіталу є окремий капіталіст. За умов колективної форми капіталу таким суб’єктом є декілька підприємців, вищих менеджерів, фінансові інститути. Типова форма колективного капіталу – акціонерні компанії. З […]...
- Час обороту капіталу Час обороту капіталу – період, протягом якого авансована у грошовій формі вартість (капітальна вартість) проходить стадії виробництва й обігу й повертається до капіталіста в такій самій формі, але збільшена на величину додаткової вартості. При цьому відбувається послідовна зміна форм капіталу: грошовий капітал – продуктивний капітал – товарний капітал – грошовий капітал. Одиницею виміру Ч. о. […]...
- Закон нагромадження Закон нагромадження – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між збільшенням та якісним удосконаленням структури нагромадження, зростанням на цій основі суспільної продуктивності праці, з одного боку, і збільшенням національного багатства, поліпшенням його якості та підвищенням життєвого рівня населення – з іншого. Основні суперечності З. н.: суперечність між нагромадженням та особистим споживанням, між […]...
- Загальний закон капіталістичного нагромадження Загальний закон капіталістичного нагромадження – обгрунтований К. Марксом закон, згідно з яким зі збільшенням національного багатства, розміру та інтенсивності зростання функціонуючого капіталу, а отже, абсолютної кількості пролетаріату та продуктивної сили його праці, зростає відносна промислова резервна армія праці, тобто існує постійне перенаселення (злидні якого прямо пропорційні “мукам праці” (термін К. Маркса) активної робітничої армії) та […]...
- Капіталізація банківського капіталу Капіталізація банківського капіталу – перетворення отриманих банками прибутків на зростання власного капіталу банків у процесі проведення ними активних і пасивних операцій. Банківський капітал складається із власного, залученого і позиченого (див. Банківський капітал). В Україні процес К. б. к. відбувається на низькому рівні. Так, балансовий (сукупний) капітал комерційних банків на початку 2004 становив лише 13 млрд […]...
- Закон грошового обігу Закон грошового обігу – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між кількістю необхідних для обігу грошей, цінами товарів, що підлягають реалізації, і вартістю грошей. Відповідно до видів грошей та виконуваних ними функцій розрізняють певні типи З. г. о. З урахуванням виконуваних повноцінними грошима функцій міри вартості та засобу обігу. З. […]...
- Фонд грошового ринку Фінансовий ринок СЛОВНИК ФІНАНСОВИХ ТЕРМІНІВ Фонд грошового ринку – інвестиційний фонд відкритого типу, який вкладає кошти тільки в короткострокові зобов’язання грошового ринку (державні цінні папери, депозитні сертифікати, комерційні векселі). Ці фінансові інструменти фонд робить доступними для приватних осіб....
- Кредит Кредит (лат. creditum – позика, борг) – позика в грошовій або товарній формах на умовах повернення у певний термін з виплатою відсотка. В категоріальному контексті К. – це система економічних відносин між різними економічними суб’єктами у процесі організації механізму кредитування, проведення необхідних маркетингових досліджень і, передусім, відносин економічної власності з приводу надання коштів у позику […]...
- Концентрація капіталу Концентрація капіталу – збільшення розмірів капіталу в процесі його нагромадження за рахунок капіталізації частини прибутку. Зумовлюється технічним прогресом, концентрацією виробництва, посиленням конкуренції та ін. Зміцнює позиції підприємств, робить їх стійкішими до циклічних коливань, дозволяє підвищити норму прибутку. Показники концентрації промислового капіталу: число зайнятих, потужність підприємства, обсяг товарообороту, розмір прибутку і та ін. Найвищий рівень К. […]...
- Вартість капіталу Вартість капіталу – вимірювана у відсотках вартість різних джерел фінансових ресурсів, необхідних для фінансування капіталовкладень. В. к. компанії – середньозважене вартості ресурсів кожного типу. Частка кожного з них визначається як відношення ресурсу певного виду до загального обсягу резервів та суми цінних паперів, випущених компанією. Вартість звичайних акцій визначається залежно від норми доходу до придбання власниками […]...
- ЗОНА НАГРОМАДЖЕННЯ ОСАДОВИХ ПОРІД Екологія – охорона природи ЗОНА НАГРОМАДЖЕННЯ ОСАДОВИХ ПОРІД – поверхневий шар літосфери, гідросфера та нижня частина атмосфери, в межах яких відбувається руйнування первинних геол. порід, перенесення зруйнованого матеріалу і нагромадження геол. відкладів....
- Вивезення капіталу Вивезення капіталу – вивезення за кордон ТНК, державами та міжнародними фінансово-кредитними організаціями вартості у грошовій або товарній формах з метою виробництва і привласнення монопольно високих прибутків, а також отримання інших вигод. З точки зору суспільної форми В. к. означає процес формування в іншій некапіталістичній країні відносин економічної власності, що базуються на експлуатації найманої праці, а […]...
- Кругооборот капіталу Кругооборот капіталу – рух капіталу у сфері виробництва й обігу, під час якого він набуває грошової, продуктивної й товарної форм і повертається до свого вихідного пункту. Оскільки двома основними сторонами капіталу загалом є речовий зміст і суспільна форма, то рух капіталу здійснюється в процесі кругообороту кожної з цих сторін. Щодо речового змісту капітал – це […]...
- Кругообіг капіталу Кругообіг капіталу – рух промислового капіталу у сфері виробництва і обігу, в процесі якого він набуває трьох функціональних форм (грошової, продуктивної, товарної) і проходить три стадії (обмін – виробництво – обмін). Кругообіг промислового капіталу виражений формулою: Товар, отриманий в результаті кругообігу капіталу, відрізняється від товару, купленого на першій стадії, якістю, зовнішньою формою та більшою вартістю. […]...
- Теорія “людського капіталу” Теорія “людського капіталу” – концепція західних економістів, що поєднує різноманітні, нерідко суперечливі погляди, ідеї, положення стосовно формування, використання знань, навичок та здібностей людини як джерела майбутніх доходів і привласнення економічних благ. її витоки – праці представників вульгарної (лат. vulgaris – простий) політичної економії Дж.-С. Мілля, Ж.-Б. Сея та інших, з одного боку, й ідеологів неокласичного […]...
- Приплив капіталу Приплив капіталу – надходження грошових коштів у національну економіку з-за кордону у формі кредитів, продажу фінансових активів іноземним покупцям. Потреби України у П. к. на початку XXI ст. – понад 40 млрд дол., щорічний їх приплив за роки незалежності через корумпованість державної влади, відсутність належного інвестиційного клімату, нераціональну економічну політику, недосконале законодавство був незначний. Загалом […]...
- Відсоток позичковий Відсоток позичковий – частка доходу, яку позичальник віддає кредиторові за користування грішми або матеріальними цінностями. Якщо позичальником є функціонуючий капіталіст, він повертає кредиторові (позичковому капіталістові) частину свого прибутку за тимчасове користування позичковим капіталом. Останній у цьому випадку виступає як своєрідний товар, що має специфічну (додаткову) споживну вартість. В. п. начебто є ціною грошового капіталу як […]...
- Оборот капіталу Оборот капіталу – кругооборот капіталу як процес постійного відновлення руху всього авансованого капіталу, швидкість якого вимірюється часом одного повного циклу. На викуплених трудовими колективами підприємствах з боку суспільної форми відбувається оборот не капіталу, а виробничих фондів. О. к. не збігається з кругооборотом. За один кругооборот до капіталіста повертається лише частка авансованого капіталу. Оборот різних елементів […]...
- Оцінка вартості власного капіталу банку Оцінка вартості власного капіталу банку – комплекс методів визначення вартості власного капіталу (тобто різниці між активами і зобов’язаннями банку). Основними методами такої оцінки є: 1) визначення балансової вартості власного капіталу банку, що передбачає облік усіх активів та зобов’язань банку на його балансі залежно від вартості їх придбання або виникнення (цей спосіб доцільно використовувати, якщо балансова […]...
- Мультиплікатор банківського капіталу Мультиплікатор банківського капіталу – показник максимальної спроможності комерційного банку залучати депозити і надавати кредити у розрахунку на одну грошову одиницю власного капіталу без порушення рентабельної роботи, а також важливий інструмент управління структурою цих складових (власного і залученого капіталу). М. б. к. визначається як відношення сукупних активів до балансового капіталу банку: Мк = A/K. Рентабельність доходу […]...
- Квазігроші Квазігроші (лат. quasi – ніби, нібито) – за методологією МВФ, грошові засоби у безготівковій формі, що перебувають на строкових і ощадних вкладах у комерційних банках. К. є основним компонентом грошової маси; на його частку у більшості розвинених країн світу припадає до 2/3 грошового агрегату М2. Крім того, темпи зростання цієї маси найвищі. Зростання К. зумовлено: […]...
- Органічна будова капіталу Органічна будова капіталу – відношення постійного капіталу до змінного за вартістю, що відображає технічну будову капіталу (відношення між засобами виробництва і робочою силою, живою працею, яка приводить їх у дію). Отже, О. б. к. відображає взаємозв’язок між вартісною і технічною будовою капіталу. Якщо, наприклад, вартісна і будова капіталу зміниться внаслідок подорожчання сировини, але при незмінній […]...
- Система світового фінансового ринку Система світового фінансового ринку – сукупність основних елементів цього ринку, виокремлених за різними критеріями, та їх взаємодія. Так, залежно від сфери поширення виділяють світовий фінансовий ринок, регіональні фінансові ринки (у межах окремих регіонів світового господарства, наприклад ЄС), національні фінансові ринки та офшорні фінансові ринки. Залежно від інструментів, що застосовуються у межах світового фінансового ринку, виокремлюють […]...
- Історична тенденція капіталістичного нагромадження Історична тенденція капіталістичного нагромадження – об’єктивно неминучий процес загибелі капіталістичного способу виробництва, спричинений перетворенням капіталу на гальмо розвитку продуктивних сил внаслідок зростання концентрації та централізації засобів виробництва й усуспільнення виробництва і праці, що супроводжується посиленням могутності та організованості осіб найманої праці. Вперше сутність цієї тенденції обгрунтував К. Маркс. Правильно обгрунтовані К. Марксом та його послідовниками […]...
- Ринок позичкових капіталів Ринок позичкових капіталів – сукупність організаційно-економічних відносин і відносин економічної власності щодо організації та купівлі-продажу вільних грошових коштів і перетворення їх на грошовий капітал. Суб’єктами цих відносин є підприємства, фірми і компанії різних типів і форм власності, населення, держава та ін. Об’єкти Р. п. к. – особисті заощадження населення, тимчасово вільні кошти, що утворюються в […]...
- Страхові компанії (товариства) Страхові компанії (товариства) – організації, що займаються страховими операціями, відшкодовують на певних умовах збитки юридичних та фізичних осіб. Кошти для цього нагромаджуються за рахунок страхових внесків. У країнах з соціальною ринковою економікою існує два типи страхових компаній. Перший -“страхові кооперативи”, метою яких є формування за рахунок членських внесків централізованого фонду для компенсації збитків членів організації. […]...