Головна ⇒ 📌Довідник з біології ⇒ НАЙДАВНІШІ, ДАВНІ І ВИКОПНІ ЛЮДИ СУЧАСНОГО ТИПУ – ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ

НАЙДАВНІШІ, ДАВНІ І ВИКОПНІ ЛЮДИ СУЧАСНОГО ТИПУ – ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ

Довідник з біології

ЗАГАЛЬНА БІОЛОГІЯ

ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ

НАЙДАВНІШІ, ДАВНІ І ВИКОПНІ ЛЮДИ СУЧАСНОГО ТИПУ

За сучасними даними палеонтології, попередниками людини є примітивні давні ссавці – комахоїдні, від яких походять деревні мавпи – парапітеки (Parapithecus fraasi), що дали близько 35 млн. років тому гілку, провідну до людиноподібних мавп.

Близько 15 млн. років тому виділилася група мало спеціалізованих напівдревесно-напівназемних мавп – дріопітеків (Dryophithecinae). На думку більшості учених, дріопітеків можна розглядати як

початкову загальну предкову групу для сучасних африканських людиноподібних мавп (горила і шимпанзе) і людини.

Близько 5 млн. років тому в безлісих степах Африки з’явилися високорозвинені мавпи – австралопітеки (Australopithecinae). їх зріст становив 130-150 см., маса тіла – 36-55 кг., об’єм мозку – близько 550 см3. Пересувалися вони в напіввипрямленому положенні на двох ногах. Передні кінцівки були вільні, і вони могли брати ними палиці, камені й інші предмети, що використовуються для полювання та захисту від ворогів. Виготовлення знарядь праці австралопітеками не встановлено. Харчувалися вони переважно м’ясною

їжею, мали могутні щелепи і зуби, суцільний надбрівний вал. Австралопітеки, ймовірно, жили групами, в яких існував розподіл обов’язків, наприклад, самки піклувалися про дитинчат, самці полювали, охороняли групу.

Останнім часом знайдені останки істот, що жили одночасно з австралопітеками (3-1 млн. років тому), але які мали досить великий мозок (до 800 см3) – презинджатропів (від лат. рrае – попереду, Зиндж – давньоараб. назва Східної Африки і грец. anthropos – людина). Поряд з їх останками знайдено примітивні, виготовлені з гальки знаряддя праці (найраніша культура кам’яного століття – олдовайська, або галькова), тому було запропоновано вважати ці істоти першим видом людей – Людиною умілою (Homo habilis). Саме в цей час відбувся якісний стрибок в перетворенні мавпи в людину, пов’язаний з виготовленням перших примітивних знарядь праці (пригадайте корінну відмінність людини від тварин).

У процесі становлення людини умовно виділяють три стадії: 1) найдавніші люди (архантропи); 2) давні люди; 3) сучасні люди.

Найдавніші люди, або архантропи (від грец. archaios – стародавній і anthropos). Вважають, що й найдавніші люди виникли близько 1 млн. років тому. Відомо декілька форм найдавніших людей: пітекантроп, синантроп (рис. 171), атлантроп, гейдельбергська людина та інші. Зовні вони вже схожі на сучасну людину, хоча відрізнялися могутнім надбрівним валом, відсутністю виступу підборіддя, низьким і сплощеним зведенням черепа, похилим лобом, виступаючою потилицею й іншими примітивними особливостями. Об’єм мозку досягав 750-900 см3. Мозок мав більш примітивну будову, ніж у пізніших форм. Найдавніші люди успішно полювали на буйволів, носорогів, оленів, птахів. За допомогою обтесаного каміння вони обробляли туші убитих тварин. Жили вони в основному в печерах, де звичайно використовували вогонь. Одночасно існувало досить багато форм найдавніших людей, що стояли на різних ступенях розвитку і еволюціонували у різних напрямах. Найперспективнішим напрямом еволюції людини було подальше збільшення об’єму головного мозку (до 1200 см3 у синантропів), розвиток суспільного способу життя, вдосконалення знарядь праці, більш широке використовування вогню (знову ж таки у синантропів) не тільки для обігріву і відлякування хижаків, але і для приготування їжі.

Рис. 171. Викопні предки людини: синантроп (а), неандерталець (б), кроманьйонець (в) та їхні знаряддя праці.

Давні люди, або неандертальці. До давніх людей, або палеоантропів, відносять нову групу форм, що з’явилися близько 200 тис. років тому. Назва “неандерталець” пов’язана з долиною Неандерталь (поблизу Дюсельдорфа, Німеччина), де в 1856 р. були знайдені їх скелетні залишки (черепна коробка, уламки ребер, плечові та стегнові кістки тощо). Неандертальці займають проміжне положення між найдавнішими і першими сучасними людьми. Неандертальці були дуже неоднорідною групою. Вивчення численних скелетів показало, що в еволюції неандертальців при всій різноманітності будови можна виділити дві лінії. Одна лінія йшла у напрямі могутнього фізичного розвитку. Це були істоти з низьким скошеним лобом, низькою потилицею, суцільним надбрівним валом, слаборозвиненим виступом підборіддя, великими зубами. При порівняно невеликому зрості (155-165 см) вони мали надзвичайно могутню розвинуту мускулатуру. Маса мозку досягала 1500 г. Вважають, що у неандертальців була в зачатку членороздільна мова. Інша група неандертальців характеризувалася більш тонкими рисами – меншими надбрівними валами, високим лобом, більш тонкими щелепами і більш розвинутим підборіддям. У загальному фізичному розвитку вони помітно поступалися першій групі, але зате у них значно збільшився об’єм лобових часток головного мозку. Ця лінія розвитку неандертальців перемагала в боротьбі за існування не шляхом посилення фізичного розвитку, а через розвиток внутрішньо-групових зв’язків під час полювання, захисту від ворогів, від несприятливих природних умов, тобто через об’єднання сил окремих особин. Цей еволюційний шлях 40-50 тис. років тому привів до появи виду Людина розумна – Homo sapiens. Якийсь час неандертальці та перші сучасні люди співіснували, а потім приблизно 28 тис. років тому неандертальці були остаточно витіснені першими сучасними людьми – кроманьйонцями.

Рис. 172. Ряд форм, які відображають етапи розвитку людини: 1 – дріопітек; 2 – оріопітек; 3 – рамапітек; 4 – ранній австралопітек; 5 – парантроп; 6 – пізній австралопітек; 7 – людина уміла; 8 – архантроп; 9 – пізній неандерталець; 10 – кроманьйонець (людина розумна).

Перші сучасні люди. Кроманьйонці, одна з груп викопних неоантропів. Назва походить від грота Кро-Маньон (Cro-Margon) в департаменті Дордонь (Франція), де в 1868 р. було знайдено декілька скелетів людей цього типу. Вони відрізнялися високим зростом – до 190 см., великим об’ємом черепної коробки до 1800 см3, широким і коротким лицем, прямокутними очними ямками. Суцільний надбрівний вал відсутній. Кроманьйонці мали членороздільну мову, про що свідчить добре розвинений виступ підборіддя. Охотники-збирачі. Кроманьйонці – творці ориньякської культури пізнього палеоліту і зразків первісного мистецтва (наскальні печерні малюнки). Будували постійні житла з бивнів і шкур мамонтів. Характерний шитий одяг. Соціальна організація – родова спорідненість.

Високий ступінь розвитку мозку, суспільний характер праці привели до різкого зменшення залежності людини від зовнішнього середовища, до встановлення контролю над деякими сторонами середовища існування. Еволюція людини вийшла з-під провідного контролю біологічних чинників і набула соціального характеру.

Такі особливості людини, як високорозвинена центральна нервова система і мова як засіб спілкування між людьми, розділення функцій рук і ніг, неспеціалізована рука, здатна проводити сотні різноманітних і тонких рухів, створення суспільства, з’явилися результатом трудової діяльності людини.

Сучасний етап еволюції людини. Для сучасного етапу еволюції людини характерне різке зниження ролі біологічних чинників, провідне значення набули соціальні чинники. Проте життєдіяльність кожної окремої людини підпорядкована біологічним законам. Зберігає все своє значення і мутаційний процес як джерело генотипової мінливості. Певною мірою діє стабілізуюча форма природного добору, усуваючи різко виражені відхилення від середньої норми. Втрачає своє значення ізоляція як еволюційний чинник. Зникнення класових, релігійних, расових та інших бар’єрів, підвищення частоти змішаних шлюбів приводить до посилення генотипової різноманітності людства. У процесі соціальної еволюції створюються все більш сприятливі можливості для розкриття індивідуальності кожної людини. Суспільний характер праці дозволив людині виділитися з природи і створити штучне середовище існування.