Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по українській мові ⇒ Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Чергування [о]

Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Чергування [о]

Фонетика. Орфоепія. Орфографія

Урок № 69

Тема. Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків.

Чергування [о] – [а], [е] – [і], [е] – [и], [о], [е] з [і]; [г], [к], [x] – [ж], [ч], [ш] – [з], [ц], [с]

Мета:

– навчальна: пояснити закономірності чергування голосних [о] – [и], [е] – [і], [е] – [и], [о], [е] з [і] та приголосних звуків у коренях слів; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити слова із зазначеною орфограмою в текстах; удосконалювати орфографічні й орфоепічні вміння;

– розвивальна: розвивати навички

колективної та самостійної роботи; здатність до логічного мислення, творчу уяву; мовленнєві навички;

– виховна: виховувати особливе ставлення до рідної домівки, патріотичні почуття.

Внутрішньопредметні зв’язки: лексикологія, морфологія, синтаксис.

Міжпредметні зв’язки: мова, література, українознавство, усна народна творчість.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ Й ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Лінгвістичний аналіз

тексту

> Прочитайте текст. Визначте основну думку. Доберіть заголовок. Що він відбиває: тему чи основну думку?

ХАТО МОЯ, РІДНА ХАТО!

Хата моя, рідна батьківська хато! Ти випливаєш із туманної далечі минулих літ і стоїш переді мною білим видивом, немов хмарина серед буйного цвітіння вишень.

Яким теплом і лагідним родинним затишком, якою добротою та материнською ласкою віє від тебе, рідна хато!

Перші спогади про хату – немов рожевий досвіток дитинства. Біля стелі в тебе над головою, під дубовим тесаним сволоком засохлі польові квіти. До сволока на гаку прикріплена мотузочками вербова колиска. Мати наспівує колискову пісню про котика-вуркотика…

З батьківської хати розпочалося пізнання світу. Сонячне сніп’я лилося через вікна, і від того на стінах вигравали розгаптовані квітами рушники, що розпростерли крила, немов півники. Червоні кетяги калини аж горіли в дозрілій пишноті. Золотисті китички хмелю звисали з рушників до самого столу і пахли хлібом. А може, то йшов дух від паляниць, які спекла мама в печі на капустяному листі й поклала на столі, накривши білою скатертиною…

Рідна батьківська хато! Усім найкращим, що є в моїй душі, завдячую тобі. Ти навчила мене змалку поважати старших, шанувати батька й матір, бути терплячим, чесним і роботящим. Рідна хато моя! Давно я пішов від твого порога. Та де б я не був, під якими високими дахами не жив, ніколи не забуду твоєї стріхи. Бо хіба може порядний син забути свою матір, свій дім, у якому вперше глянув на світ?

Будь благословенна, хато моя! (За І. Цюпою)

Бесіда

> Чим люди прикрашали свої оселі?

> 3 чого була зроблена колиска?

> На чому випікали паляниці?

> З’ясуйте за тлумачним словником значення підкреслених слів: кетяг, гаптувати, сволок.

> Поясніть крапки і знак питання в кінці речень,

> Випишіть із тексту виділені слова. Доберіть до них спільнокореневі. Поясніть, яке явище ви спостерігаєте. Назвіть звуки, що чергуються, і запишіть їх парами поряд із тими словами, у яких відбулося чергування.

Дослідження-спостереження

> Проаналізуйте таблицю. Визначте, які випадки чергування вам уже знайомі (з попередньої вправи).

Найпоширеніші випадки чергування звуків

Умови чергування	Приклади
Голосні
У закритих і відкритих складах [е], [о] // [і]	Кінь – ко-ня; Ка-мінь – ка-ме-ня;
У небагатьох дієслівних коренях [е] // [и], якщо далі йде суфікс – а-	Беру – збирати; Терти – стирати
У небагатьох дієслівних коренях [о] // [а], якщо далі йде суфікс – а-	Могти – допомагати; Клонитися – кланятися
У небагатьох дієслівних коренях [е] // [і]	Мести – вимітати
Приголосні
[г] // [ж] // [з]	Крига – крижина – на кризі
[к] // [ч] // [ц]	Жінка – жіночий – жінці
[x]// [ш]// [с]	Горох – горошок – у горосі
[г] // [ж]	Могти – можу
[т] // [ч]	Котити – кочу
[с] // [ш]	Просити – прошу
[ст] // ш [шч]	Пустити – пущу
[д] // [дж]	Садити – саджу
[зд] // [ждж]	Їздити – їжджу
До губних приголосних при чергуванні додається \|л’]: [б] // [бл’], [п] // [пл’], [м] // [мл’], [в] // [вл ] [ф] // [фл’]	Любити – люблю, Купити – куплю, Тямити – тямлю, Ловити – ловлю, Графити – графлю

Запам’ятайте винятки! Рушник, рушниця, соняшник, сердешний (у значенні “бідолашний”), дворушний, мірошник, торішній.

> З’ясуйте значення виділених слів-винятків за тлумачним словником.

Не відбувається чергування

У дієслівних коренях [о] не чергується з [а]:

Вимовити – вимовляти

Виростити – вирощувати

Простити – прощати

Установити – установлювати

[о], [е] не переходить в [і]:

1) У групах – ор-, – ер-, – ов – між приголосними: вовк – вовка, шовк – шовку;

2) у групах із повноголоссям – оро-, – оло-, – ере-: город, мороз, порох, берег, зелень, через;

3) коли [о], [е] вставні або випадні: земля – земель, казка – казок, вітер – вітру.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Класифікація мовних одиниць

> Доберіть спільнокореневі слова, з’ясуйте випадки чергування. Підкресліть олівцем орфограми.

Воля, рука, гонити, муха, дерти, робота, Ольга, ломив, око, друг, пекти, радості, стелити, річка, осінь, прикрасити, наука, літати, схопити, корінь, птах, плести, повага, вухо, берегти, трапиться.

Орфографічний практикум

> Перепишіть слова, вставляючи пропущені букви. Перевірте правильність написаного за орфографічним словником.

Зб..рати, вип..кати, г..няти, завм..рати, ву..ко, шк..льний, щ..ка, к..ня, Льв..в, л..ду, підп..рати, в ру..і, торг..вельний.

VI. СИСТЕМАТИЗАЦІЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

Розподільний диктант

> Прослухайте слова. Запишіть їх у дві колонки, розподіливши так: 1) слова, у яких відбувається чергування голосних; 2) слова, у яких відбувається чергування приголосних.

Пекти – випікати, кожух – у кожусі, котити – катати, берег – узбережжя, нести – носити, клонити – кланятись, свекруха – свекрушин, мести – замітати, брести – бродити, гонити – ганяти, деру – задирати, воля – вільний, жінка – жінчин, нога – нозі, рух – у русі.

Гра “Хто більше?”

Варіант 1

До слів летіти і плести добираються спільнокореневі слова. Чи відбувається чергування звуків?

Варіант 2

До слів гонити, могти добираються спільнокореневі слова. Чи відбувається чергування звуків?

Бесіда

> Для чого необхідно знати різні випадки чергувань?

> Які ви знаєте види чергування голосних звуків? Сформулюйте правила.

> Які ви знаєте види чергування приголосних звуків?

VII. ПІДСУМОК УРОКУ

Рефлексія

Оцінювання знань, умінь і навичок учнів