НАПРИСКУВАННЯ

Related posts:

1. ОБРОБКА НЕКТАРУ ОБРОБКА НЕКТАРУ – переробка солодкої речовини, зібраної бджолами з квіток, у мед. Нектар складається з води (40- 80 %) і різних цукрів: очеретяного, рідше плодового й виноградного. О. н. складається в основному з двох процесів: зміни хімічного складу цукрів; випару зайвої вологи. У зібраному з рослин бджолами нектарі міститься до 80 % (іноді й більше) […]...
2. ЗРІЛІСТЬ МЕДУ ЗРІЛІСТЬ МЕДУ – дозрілий мед бджоли печатають восковими кришечками. Мед з таких рамок виходить першокласним, а віск – найкращої якості. Одержувати зрілий мед можна тільки від сильних і продуктивних сімей і за наявності на пасіці достатньої кількості запасних стільників на кожну бджолосім’ю. Дозріванням меду називається процес переробки бджолами нектару або паді в мед. Це дуже […]...
3. ІНВЕРТАЗА ІНВЕРТАЗА, або сахароза, – фермент, що розщеплює тростинний цукор (сахарозу) на прості цукри – виноградний (глюкозу) і плодовий (фруктозу). У меді, що дозріває, відбувається розкладання складних цукрів нектару на прості цукри меду, утворення деяких нових речовин і видалення з нектару зайвої вологи. Перші два процеси проходять за допомогою ферментів, що виробляються в організмі бджіл (І. […]...
4. ДОЗРІВАННЯ МЕДУ ДОЗРІВАННЯ МЕДУ – так називається досить складний процес переробки бджолами нектару або паді на мед. У зібраних бджолами нектарі й паді міститься до 92 % води. У меді – близько 20 %. Насамперед бджоли з корму видаляють надлишок вологи. Основна частина вологи з нектару передається ректальними залозами бджіл у пряму кишку ще під час польоту. […]...
5. ЦУКРОВИЙ МЕД ЦУКРОВИЙ МЕД – виробляється бджолами з цукрового сиропу. Бджоли складають його в чарунки, попередньо переробивши на моноцукри й інші речовини. Ц. м. містить: інвертованого цукру приблизно 65,7 %; очеретяного – 4,87 %; декстринів – 8,17 %. Він відрізняється від натурального майже повною відсутністю білкових речовин, мінеральних солей і вітамінів. Найчастіше Ц. м. є кормом для […]...
6. ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – тісно пов’язане з ареалом поширення й породою бджіл. Наприклад, медоносні бджоли північних і високогірних районів мають темніше 3., ніж бджоли південних і низинних районів. І чим південніша раса бджіл, тим світліше 3. вона має. В Україні поширені бджоли темно-сірого 3. Навіть завезена на Далекий Схід українська порода бджіл поширилася там, […]...
7. ПЕРЕНЕСЕННЯ ВУЛИКІВ ПЕРЕНЕСЕННЯ ВУЛИКІВ – проводять із бджолами й без них. П. в. із бджолами здійснюється так, щоб рамки не зрушувалися й не давили бджіл. Якщо П. в. пов’язане з перевезенням бджіл на інший точок, рамки попередньо закріплюють роздільниками. II. в. у межах території пасіки можливе і без фіксування рамок, але з дотриманням крайньої обережності, щоб не […]...
8. ВУЛИЧКА ВУЛИЧКА – міжрамковий простір у гнізді бджіл, у бджільницькій практиці це ще й одиниця виміру сили сім’ї, куди входить 250-300 г бджіл. У природних умовах бджоли будують стільники завтовшки 2,4-2,5 см, з величиною вулички між ними 1,2-1,3 см. Стільники, у які бджоли складають нектар, можуть бути й товщі – 3,2-3,5 см. На практиці величина В. […]...
9. БДЖОЛИ ЛІТНІ БДЖОЛИ ЛІТНІ – бджоли, які вилітають із вулика за кормом. Б. л. на 14-21-йдень свого життя абсолютно готові до літної діяльності зі збирання нектару, води, пилку та прополісу. Але можлива готовність Б. л. працювати й на 3-й день свого життя. Це обумовлено такими факторами, як стан гнізда, сім’ї й інтенсивність узятку. Сильний узяток і мала […]...
10. ВУЛИКОВІ БДЖОЛИ ВУЛИКОВІ БДЖОЛИ – бджоли, які не вилітають за узятком, а працюють у вулику: чистять чарунки, вигодовують розплід, переробляють нектар тощо. Роботу всередині вулика проводять молоді бджоли віком 3-10 днів і старі бджоли. Кількість В. б. в одній сім’ї не буває постійною. Це залежить від віку бджіл, фізіологічних змін у їхніх організмах, зовнішніх умов, температури повітря, […]...
11. СИТА СИТА – водяний розчин меду. На пасіках С. використовується різної концентрації: для збризкування бджіл – 1 частина меду та 2 частини води; для стимуляції на вигодовування розплоду – 1 частина меду на 1 частину води; для переробки його бджолами в мед – 4 частини меду на 1 частину води. С. є чудовим кормом для бджіл. […]...
12. РОЗПЛІД БДЖОЛИНИЙ РОЗПЛІД БДЖОЛИНИЙ – запліднені яйця, личинки й лялечки робочих бджіл, які знаходяться в чарунках стільників у гнізді бджіл. Ріст бджолосімей, поповнення їх молодими бджолами прямо залежать від кількості Р. б. у гнізді. У період зимівлі, з кінця лютого, а при сприятливих умовах і раніше, матка починає відкладати в чарунки стільників запліднені яйця, з яких виходять […]...
13. ГРЕЧКА ГРЕЧКА – однолітня трав’яниста рослина. Висота її досягає 60 см. Стебло міцне, гіллясте, до кінця вегетації сильно грубішає. Листя широке, загострене. Квітки дрібні, двостатеві, із простою волотевою оцвітиною, білого або рожевого кольору. Суцвіття у вигляді невеликого грона. Квітки Г. посівної пристосовані до перехресного запилення. Вони розкриваються з 6-ї до 13-ї год. Після 13-14-їгод квітки закриваються, […]...
14. ДРЕСИРУВАННЯ БДЖІЛ ДРЕСИРУВАННЯ БДЖІЛ – шляхом численних експериментів було встановлено, що бджоли дресируються на запах. Д. б. важливе для запилення ними сільськогосподарських культур як у полі, так і в теплиці. Без запилення бджолами деяких культурних рослин знизилися б урожаї цих культур або ж вони не плодоносили б зовсім. Розміщення на пасіці стільників з ароматизованим сиропом, а потім […]...
15. БДЖОЛИ ГІГАНТСЬКІ ІНДІЙСЬКІ БДЖОЛИ ГІГАНТСЬКІ ІНДІЙСЬКІ – належать до диких-бджіл. Поширені в Індії, Індокитаї, на островах Ява, Шрі-Ланка, Борнео, Філіппінських. Одомашнюванню не піддаються. Б. г. і. будують один величезний стільник де-небудь на дереві або в печері скелі. Іноді довжина стільника може перевищувати 1 м. Всі чарунки стільника мають однаковий розмір. Матка, трутні й робочі бджоли практично не відрізняються […]...
16. БДЖОЛИ КАРЛИКОВІ ІНДІЙСЬКІ БДЖОЛИ КАРЛИКОВІ ІНДІЙСЬКІ – найменші з усіх відомих видів індійських бджіл. Живуть у тих самих місцях, що й гігантські. Бджолосім’я так само, як і гігантські бджоли, будує стільник на дереві або де-небудь в укритті. Чарунки для робочих бджіл будують шестигранні, для трутнів – циліндричні. Маточники розміщають на краях стільника. Довжина матки – 13 мм, трутня […]...
17. ВІДКЛАДАННЯ ЯЄЦЬ МАТКОЮ ВІДКЛАДАННЯ ЯЄЦЬ МАТКОЮ, або червління. Із сьомого дня свого життя при сприятливій погоді матка спаровується з трутнями. Якщо ж протягом місяця матка не спаровується, то вона залишиться неплодовою й відкладатиме лише незапліднені яйця. На 2-4-й день після спарювання матка відкладає яйця на дно підготованих бджолами чистих чарунок. Вона запихає голову в кожну чарунку, ніби перевіряючи, […]...
18. БАВОВНИК БАВОВНИК – цінна культура. Добрий медонос. Б. має чотири типи нектарників: два розташовані у квітці, третій – на звороті приквітка, четвертий – ззовні. Залежно від сорту й агротехніки останні два види можуть бути виражені слабко й виділяти нектар у незначній кількості, тому що вони відкриті й нектар швидко випаровується. Внутрішньоквіткові ж і підчашечкові нектарники виділяють […]...
19. КОРМИ БДЖІЛ КОРМИ БДЖІЛ – поживні речовини, що входять до складу меду, перги та бджолиного молочка, без яких неможлива нормальна життєдіяльність бджіл. У природі не існує готового меду й перги, тому бджоли переробляють нектар і пилок, зібрані з рослин, і складають їх у стільники. Бджолине молочко – найповноцінніший з усіх видів бджолиних кормів. Ним вигодовують молоді личинки […]...
20. ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР – досягається за допомогою запилення їх бджолами. Збираючи нектар і пилок, бджоли забезпечують перехресне запилення, чим значно підвищують урожай с.-г. культур. Без запилення бджолами гречки, соняшнику, плодово-ягідних культур, не можна говорити про підвищення врожайності цих культур, про якість насіння. Найкращих результатів домагаються ті сільськогосподарчі організації, на посівних ділянках яких установлені пасіки […]...
21. РОБОЧИЙ СТАН БДЖОЛОСІМ’Ї РОБОЧИЙ СТАН БДЖОЛОСІМ’Ї – визначається поведінкою бджіл і матки під час виконання ними роботи у вулику й поза ним. Робочі бджоли в Р. с. займаються збиранням внутрішньовуликового простору, стільників, відбудуванням стільників, вигодовуванням розплоду, переробкою нектару, утрамбовуванням перги тощо; літні бджоли працюють поза вуликом, літають у пошуках джерел узятку, збирають нектар і пилок, приносять у вулик […]...
22. ОБМЕЖЕННЯ ЯЙЦЕКЛАДКИ МАТКИ ОБМЕЖЕННЯ ЯЙЦЕКЛАДКИ МАТКИ – буває природним і штучним. У період головного й сильного медозбору продуктивність матки знижується, тому що бджоли заповнюють нектаром всі вільні чарунки, обмежуючи її роботу. Осіння діяльність матки залежить від наявності підтримувального узятку. З настанням холодів бджоли менше годують матку, що скорочує її яйценосність. Природне О. я. м. спостерігається в слабких сім’ях, […]...
23. ГОЛОВНИЙ УЗЯТОК ГОЛОВНИЙ УЗЯТОК – період найбільшого збору бджолами меду, як правило, у розпалі літа. Для того щоб одержати за час медозбору максимум товарного меду, бджоляр повинен вивчити рослини, які забезпечують головний медозбір у цій місцевості, заздалегідь знати їхні масиви, строки цвітіння й віддаленість від пасіки. При наближенні медозбору вся робота бджоляра повинна бути зосереджена на завершенні […]...
24. ЗАПОВНЕННЯ МЕДЯНОГО ЗОБКА ЗАПОВНЕННЯ МЕДЯНОГО ЗОБКА – у різних випадках воно є неоднаковим. Зобок зазвичай вміщає в себе близько 60 мг меду, ройові бджоли зазвичай беруть близько 43 мг меду, літні бджоли при сильному узятку вміщають у зобок близько 48 мг нектару, при слабкому – не більше ніж 20 мг. Наповнення зобка водою залежить від навколишньої температури. Так, […]...
25. ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ ПЕРЕКЛЮЧЕННЯ БДЖІЛ З ОДНИХ РОСЛИН НА ІНШІ – відбувається у зв’язку з тим, що рослини цвітуть у різний час і з неоднаковою інтенсивністю виділяють нектар. Особливо неохоче бджоли переключаються на квітки рослин, які погано виділяють нектар або є важкодоступними. Застосування дресирування бджіл, як правило, не приносить позитивних результатів. Процес переключення бджіл на іншу культуру можна […]...
26. БРАУЛА (бджолина воша) БРАУЛА (бджолина воша) – зовнішній паразит бджіл і маток. Знаходиться зазвичай на грудях робочих бджіл або матки, рідше – на черевці. Ця хвороба частіше вражає маток, що може пояснюватися тільки їхньою малорухомістю порівняно з іншими бджолами й тим, що паразити віддають перевагу багатому білками матковому молочку, а не пилку й меду, якими харчуються робочі бджоли. […]...
27. РОБОЧИЙ ДЕНЬ БДЖОЛОСІМ’Ї РОБОЧИЙ ДЕНЬ БДЖОЛОСІМ’Ї – залежить від умов зовнішнього середовища: температури повітря, наявності в природі узятку. Основне значення має стан сім’ї, кількість відкритого розплоду й місце, де розташовані вулики. Навесні, наприклад, у холодному вулику залишається більше бджіл, щоб обігрівати розплід. Улітку ж тонкостінні вулики, пофарбовані в темні тони, сильно прогріваються сонцем, і більша частина бджіл змушена […]...
28. БУДІВНИЦТВО МАТОЧНИКІВ БУДІВНИЦТВО МАТОЧНИКІВ – спостерігається у бджолосім’ях, які почали роїтися, при тихій зміні маток, при несподіваній втраті матки, у сім’ях-виховательках – при штучному виведенні маток. При тихій зміні маток і виникненні ройового інстинкту бджоли відбудовують-маточники на ребрах стільників і знизу, рідше – в інших місцях. Основою для таких маточників є мисочка, що її бджоли, після відкладання […]...
29. ЗАПИЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ЗАПИЛЕННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР – найважливіший агротехнічний метод, застосовуваний для підвищення їхньої врожайності. Бджіл використовують на 3. ягідних, садових, бобових культур, гречки, соняшника, винограду, баштанних й ін. культур. Використання бджіл для 3. культурних рослин вигідне ще й тому, що з усіх комах, які використовують нектар і пилок для харчування, тільки бджоли створюють такі великі запаси меду. […]...
30. ПОЛІФЛОРНИЙ МЕД ПОЛІФЛОРНИЙ МЕД – мед, вироблюваний із нектару різних медоносів. Такий мед часто називають квітковим. П. м. одержує назву від угідь, на яких бджолами був зібраний нектар: луговий, степовий, лісовий, фруктовий та інші....
31. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ В ОДНІЙ БДЖОЛОСІМ’Ї – сформувався в результаті суспільного способу життя. Забезпечує постійний В. між особинами в о. б., а також зв’язок сім’ї із зовнішнім середовищем. Цей зв’язок виражається в обміні кормами, ворушінні вусиками, “танцями” бджіл тощо. Обмін кормом відбувається між бджолами різного віку. Він обумовлений рядом фізіологічних процесів у бджолиній сім’ї: передачею […]...
32. ПІДМОР БДЖІЛ ПІДМОР БДЖІЛ – поява мертвих бджіл на дні вулика або на землі, недалеко від вулика. Наявність П. б. може бути наслідком хвороб, голоду бджіл, отруєння отрутохімікатами або газом. У природних умовах П. б. у зимовий період спостерігається тоді, коли особини відриваються від клубу й замерзають. Натомість у здорових і сильних сім’ях П, б. буває незначним […]...
33. ВУЛИКОВА ПОЇЛКА ВУЛИКОВА ПОЇЛКА – необхідна для забезпечення однієї бджолосім’ї водою. Потреба напоїти бджіл може виникнути в будь-якому сезоні: 1. Узимку, коли підвищується температура повітря в зимівнику й одночасно знижується відносна вологість повітря, що призводить до кристалізації меду в гнізді. Після давання бджолам води сім’я швидко заспокоюється й продовжує нормально зимувати. 2. Якщо бджоли пішли в зимівлю […]...
34. СХИЛЬНІСТЬ БДЖІЛ ДО ЗЛОДІЙСТВА СХИЛЬНІСТЬ БДЖІЛ ДО ЗЛОДІЙСТВА – проявляється в безузятковий період. На кожній пасіці серед однієї й тієї ж популяції бджіл завжди є сім’ї, схильні до злодійства. Саме до цих сімей необхідно вживати певних заходів. Якщо ж на пасіці є кілька порід бджіл, необхідно бути дуже уважним, тому що злодійкуватість у них неоднакова. Особливою злодійкуватістю вирізняються бджоли […]...
35. СОРТИ МЕДУ СОРТИ МЕДУ – визначаються цілим рядом показників. С. м. розрізняють за регіональною ознакою, тобто за місцем, де був проведений медозбір: далекосхідний липовий, башкирський липовий, башкирський квітковий тощо. За технологічною ознакою (способом одержання й обробки) розрізняють стільниковий та відцентровий, або спускний, мед. (Стільниковий мед уважається одним із найбільш стерильних і надходить споживачеві в абсолютно зрілому стані.) […]...
36. ТЕПЛОТВОРЕННЯ У БДЖІЛ ТЕПЛОТВОРЕННЯ У БДЖІЛ – має величезне значення для бджолосім’ї. Організм бджоли може регулювати температуру тіла: знижувати до 12 °С і нижче та підвищувати до 44 °С. При цьому не завжди спостерігається пряма залежність між температурою тіла й температурою навколишнього середовища. Так, у зимовий період у стані спокою температура в клубі бджіл може становити 12 °С, […]...
37. МОНОФЛОРНИЙ МЕД МОНОФЛОРНИЙ МЕД – квітковий мед, перероблений з нектару одного виду медоносних рослин: липи, акації білої, гречки, фацелії, зніту, соняшника й інших. Монофлорні сорти, зібрані з певного виду рослин, зустрічаються досить рідко. Однак для визначення сорту досить, щоб у ньому переважав нектар якої-небудь однієї рослини, наприклад, у липці нектар липи. Незначні домішки нектару інших медоносних рослин […]...
38. ФОРМУВАННЯ ГНІЗД НА ЗИМУ ФОРМУВАННЯ ГНІЗД НА ЗИМУ – необхідне для благополучної зимівлі бджіл. На початку вересня беруться до Ф. г. н. з. Необхідно зменшити кількість рамок у гнізді настільки, щоб бджоли їх густо обсиджували, у середину гнізда підбирають високоякісні стільники для зимової й весняної яйцекладки матки, розміщають у гнізді мед і пергу. Наявність у гнізді повновагих медяних рамок […]...
39. СІМ’Я-МЕДОВИК СІМ’Я-МЕДОВИК – штучно створена бджолосім’я, де переважають літні бджоли. С.-м. використовують на головному узятку, щоб одержати більше меду. Формують С.-м. перед початком узятку. Існує кілька способів їхньої організації. 1. У місцевостях з багатим весняним або ранньолітнім узятком (з верби, клена, акації тощо) застосовують прийом парного використання сімей. З цією метою із зимівника виставляють сім ‘ї […]...
40. СТРОКАТИЙ РОЗПЛІД СТРОКАТИЙ РОЗПЛІД – запечатані чарунки розкидані по всім стільнику з інтервалом в одну-дві порожні чарунки. У сім’ї, ураженій яким-небудь інфекційним захворюванням, матка кладе яйця також в чарунки, звільнені від трупів личинок. Оскільки уражені личинки гинуть у різному віці, то й матка засіває чарунки в міру їхнього звільнення. У такому випадку з’являється С. (за віком) р., […]...