Наука і наукові знання
Лісівництво
РОЗДІЛ 5. МЕТОДОЛОГІЯ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Лекція 1. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ЗМІСТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
1.1 Наука і наукові знання
За енциклопедичним визначенням, наука – це сфера людської діяльності, функцією якої є опрацювання (розробка) і теоретична систематизація об’єктивних знань про дійсність, одна із форм суспільної свідомості. Головна функція – пізнання об’єктивного світу.
Стосовно виробничої діяльності, науку слід розглядати як систему знань про закономірності і закони перетворення
У сучасних умовах наука складає цілий комплекс наукових дисциплін, які можна поділити на дві групи: фундаментальні і прикладні.
Фундаментальні дисципліни ставлять за мету встановлення основних, найбільш загальних законів природи, розкривати нові, до цього часу невідомі, явища, процеси, закономірності їх прояву тощо. До фундаментальних галузей науки відносять математику, фізику, механіку, хімію, загальну біологію і їм подібні.
Прикладні дисципліни займаються виявленням
Основними поняттями, які визначають зміст наукових досліджень, є наукові знання, проблема, тема, предмет наукового дослідження, гіпотеза, закономірність, закон, принципи, постулати, теорія. Коротко зупинимось на них.
Наукові знання. Якщо людина отримує які-небудь знання лише в результаті впливу на неї зовнішнього світу, тобто пасивно, без застосування зі свого боку певних цілеспрямованих зусиль, такі знання не можна вважати науковими.
Наукові знання з’являються лише в результаті цілеспрямованих зусиль, комплексу фізичних операцій, експериментальних досліджень та логічних побудов, які спрямовані на встановлення закономірності та причино-наслідкових зв’язків між явищами, що спостерігаються. Тобто, наукові знання з’являться тоді, коли буде поставлена мета та застосовані певні методи для її досягнення.
Проблема. Будь-яке наукове дослідження починається з того, що потрібно виявити та сформувати комплекс теоретичних або практичних задач, який складає наукову проблему. Проблема, як правило, виникає внаслідок загострення об’єктивних протиріч між досягнутим обсягом та рівнем знань і тим рівнем, який потрібен для розв’язання нових науково-дослідних або народногосподарських задач. Для вирішення проблеми потрібні більш глибокі теоретичні уявлення, нові факти, які не вкладаються у рамки попередніх уявлень, не дають пояснення на попередньому теоретичному рівні. Звідси і виникає потреба у розробці проблеми.
Остання формується таким чином, щоб конкретні задачі, які її розв’язують, були взаємнопов’язані. Тобто, окрема задача не вирішує проблему, вона вирішується тільки в комплексі. Стосовно лісового господарства України, то, наприклад, існує проблема підвищення продуктивності і якості лісів майбутнього. Вона може вирішуватись розв’язанням різних задач, які пов’язані з процесами лісовирощування.
Проблеми вирішуються спеціальними науковими дослідженнями. У широкому розумінні вони являють собою комплекс теоретичних побудов і експериментальних операцій, які виконуються стосовно об’єкта досліджень з метою визначення його властивостей для пізнання або практичного використання.
Тема наукового дослідження це – розділ проблеми, який передбачає дослідження на якому-небудь етапі опрацювання проблеми. Розчленування проблеми на певні теми дозволяє залучити більш широке коло наукових закладів або науковців. Наприклад, для вирішення проблеми підвищення продуктивності лісів можуть проводитися наукові дослідження у різних напрямках: селекційному, лісокультурному, лісівницькому. Відповідною буде і тематика досліджень.
Предмет наукового дослідження. Тема наукових досліджень передбачає вирішення комплексу задач, але не вказує на конкретні об’єкти, явища, процеси або ознаки, які будуть взяті за предмет досліджень. В одній темі може бути кілька предметів досліджень. Саме тому при плануванні наукових досліджень потрібно визначитись, які явища або процеси стануть предметами досліджень. Наприклад, у темі “Особливості малого біологічного кругообігу поживних речовин у сосняках свіжого субору”, яка входить до проблеми підвищення продуктивності лісів, предметами досліджень можуть бути процес формування лісової підстилки, визначення кількості та фракційного складу щорічного опаду, вмісту та запасів поживних речовин у опаді і лісовій підстилці та лісовому фунті тощо.
Предметом наукового дослідження з цієї ж теми може бути ріст деревостанів у зв’язку з характером рубок догляду.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...