Наземні рослини
Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН
Тема 4. ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ
32. Наземні рослини
Основне поняття:НАЗЕМНІ РОСЛИНИ
Вода – це колиска життя. Біологічний вислів
Поміркуйте Водорості – нижчі рослини, які виникли й пристосувалися до життя переважно у водному середовищі. Щоб жити у воді, їм не потрібні спеціальні тканини, бо вода сама підтримує організм. Поживні речовини у водному середовищі знаходяться в розчиненому вигляді й водорості поглинають їх усією поверхнею тіла. Тому в них немає провідних тканин і вегетативних органів.
Іл. 32.1 Підводні зарості водоростей
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Тіло наземних рослин, на відміну від водоростей, побудоване з тканин і почленоване на органи. Усі наземні рослини – багатоклітинні організми, пристосовані до життя на суходолі.
Водорості стали предками наземних рослин, які пристосувалися до життя на суходолі. “Вихід” рослин на суходіл відбувся близько 450 млн років тому.
Умови життя на суходолі значно відрізняються від умов життя у воді: вони мінливіші та різноманітніші. Ці умови спричинили великі зміни в організації наземних рослин: з’явилися покривні, провідні, основні тканини та вегетативні органи. Покривні тканини захищають тіло рослин від несприятливих умов, провідні тканини забезпечують переміщення речовин між надземними та підземними органами, а основні тканини здійснюють фотосинтезуючу, опорну, запасальну та інші функції. У наземних рослин виникають органи – корінь і пагін, які забезпечують усі процеси життєдіяльності: газообмін, дихання, мінеральне живлення ТОЩО.
Поглиблення теми
Чому тіло наземних рослин почленоване на органи?
Для життя рослинам потрібні світло, вуглекислий газ, вода – для фотосинтезу, кисень – для дихання та мінеральні речовини – для процесів життєдіяльності. Рослини на суходолі отримують світло, вуглекислий газ, кисень через повітря або з нього, а воду та мінеральні речовини рослини отримують із грунту. Надземним органом, що виник як пристосування до життя в повітряному середовищі, є пагін. Пригадаймо його будову та функції. Стебло – вісь пагона, пристосоване до транспорту речовин, а в листках – здійснюються фотосинтез, дихання та випаровування води. Бруньки виникли пізніше, ніж стебло та листки. Завдяки брунькам пагін галузиться і утворює надземну систему рослини, збільшуючи площу її повітряного живлення. Корінь, який виник як пристосування до життя в грунтовому середовищі, закріплює рослину в грунті й поглинає з нього воду та розчинені мінеральні речовини. Отже, в усіх наземних рослин, які пристосувалися до життя на суходолі, тіло розчленоване на надземну та підземну частини, відповідно до двох середовищ – повітряного та грунтового.
Які події в природі зумовили “вихід” рослин на суходіл?
У водному середовищі зовнішні умови сприяли росту та розвитку різноманітних водоростей, що дато їм змогу заселити різні водойми. Але поверхня материків з часом змінювалася. Піднімалися нові материки, зникали під водою ті, що існували раніше. Унаслідок коливань земної кори на місці морів виникала суша. Перехід рослин до наземного способу життя, вочевидь, був пов’язаний із тим, що окремі ділянки суші час від часу то заливалися водою, то пересихали (іл. 32.2). Тому у водоростей, які жили в таких місцях, почали з’являтися пристосування до життя в цих умовах. Основними передумовами “виходу” рослин на суходіл були такі події: 1) утворення в прибережних частинах водойм шару мулу, який став основою первісних грунтів; 2) накопичення в повітрі внаслідок життєдіяльності водоростей достатньої кількості кисню; 3) утворення навколо Землі озонового шару, який став надійним захистом для живих організмів проти шкідливих променів Сонця; 4) існування на великих площах суходолу постійного вологого й теплого клімату. Ці події, а також здатність водоростей витримувати певні періоди пересихання мілких водойм, створили передумови для “виходу” рослин па сушу. Перші наземні рослини виникли від багатоклітинних водоростей. Найдавнішими та найпримітивнішими наземними рослинами вважають риніофіти. Отже, “вихід” рослин на суходіл зумовлений виникненням суші з вологіш теплим кліматом, утворенням грунтів, накопиченням у повітрі кисню та формуванням озонового екрана.
Iл. 32.2. Перехід рослин до наземного способу життя
Які пристосування забезпечують життя наземних рослин на суходолі?
Найбільшою проблемою, що виникає у зв’язку з переходом від водного способу життя до наземного, є проблема зневоднення. Будь-яка рослина, тіло якої не захищене тим чи іншим способом, дуже швидко висохне й загине. Тому всі надземні частини наземних рослин захищені від несприятливих умов покривними тканинами. Однак ці покриви ускладнюють газообмін між рослиною і середовищем. Тому в покривній тканині рослин формуються спеціальні отвори – продихи, які відкриваються та закриваються, регулюючи потреби рослин у кисні та вуглекислому газі, а також беруть участь у випаровуванні води, що запобігає перегріванню рослин. Зв’язок між надземною та підземною частинами рослини забезпечують провідні тканини: ксилема, по якій вода рухається вгору до листків, і флоема, що транспортує органічні речовини від листків до. кореня. Між покривними та провідними тканинами формуються основні тканини, які виповнюють тіло рослини й виконують функції фотосинтезу, газообміну, накопичення поживних речовин і води тощо. Дуже важливе значення для наземних рослин має виникнення твірних тканин на верхівках кореня та пагона. Вони забезпечують постійне видовження рослин, у результаті чого корені весь час відшукують нові джерела води та мінеральних речовин, а фотосинтезуючі органи завжди тягнуться до світла. Крім верхівкових твірних тканин виникають і бічні твірні тканини. Вони забезпечують збільшення об’єму провідних тканин і потовщення органів рослини. Постійний ріст рослин веде до збільшення розмірів їхнього тіла. Проте, на відміну від води, повітря аж ніяк не підтримує рослину, тому на суходолі в рослин формується також особливий тин основної тканини, що дістав назву механічна тканина. Отже, життя рослин на суходолі стало можливим завдяки появі тканин та органів.
Іл. 32.3. Тканини рослин:
1 – покривна; 2 – механічна; 3 основна; 4 – провідна (ситоподібні трубки і судини); 5 – твірна