Не, ні з різними частинами мови (узагальнення)
Тема: Не, ні з різними частинами мови (узагальнення).
Мета: узагальнити й систематизувати вивчене про написання не, ні з різними частинами мови; формувати вміння обгрунтовувати вибір написання заперечних часток з різними частинами мови відповідними правилами; виховувати повагу до усної народної творчості; розвивати орфографічну грамотність, увагу, пам’ять, логічне мислення.
Тип урок ів : уроки систематизації й узагальнення вивченого.
Обладнання : підручник.
.
І. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІ. Аналіз матеріалу з
*Робота з підручником. Виконання вправ 472, 473.
Опрацювання таблиці “Написання не” (с. 168).
І ІІ. Виконання вправ на застосування узагальнюючих правил.
* Переписати, знімаючи риску. До виділених слів дібрати й записати в дужках синоніми.
Зразок.
Щастя має друзів, а їх вивіряє не/щастя (горе).
Спокій воду п’є, а не/спокій мед. То не/щастя, як дощ у жнива вдасться. Ми багатим урожаєм усіх не/другів лякаєм. Де не/згода, там часто шкода. Краще цнота у болоті, ніж не/цнота у золоті. Вмить нічого не буває, все не/легкої праці чекає Не/велика біда, що минула середа. Не/знайома
Народна творчість.
Словник. Цнота – доброчесність, непорочність.
*Завершити прислів’я (усно). Пояснити написання не з різними частинами мови.
І тварина любить ласку, а не… . Не вогонь залізо розігріває, а… . Не клей тримає, а… . Думки рухай не язиком, а… . Не море топить, а… .Годують не сокира, не вила, не таця, а… . Їдь не швидко, але… .
Народна творчість.
Для довідок. Тряску. Руки. Вміння. Вухами, очима та розумом. Калюжа. Праця. Впевнено.
*Прочитати. Пояснити написання не з виділеними словами.
Як неук кує, то коня псує. Всяке напівзнання гріше невігластва. Напав нежить – і на печі не влежить. У недбалої квочки шуліка – свояк. Щасливому по гриби ходити, а невдасі по лісу блукати. Злодій не розбагатіє, ненажера не розжиріє. Трутнів бджоли викидають, як нероб люди. Хто звик чужим жити, той нездужає робити.
Народна творчість.
* Прочитати. Пояснити написання не з дієсловами.
Не мудруй багато, а працюй завзято. Не вийдуть жнива з доброго дива. Немає височин без низин. Немає тіні без світла. Немає троянди без колючок, а людини без болячок. Не май поле за бовдура, а ліс за дурня. Немає ціннішого напою від води. Верблюда ложкою не напувають. На чужій стерн
І кінь не напасеться. Ледареві завжди нездужається. У останніх штанів не буває кишень.
Народна творчість.
*Переписати. Виділені слова розібрати за будовою. Пояснити написання не з цими словами.
Перерод не краще недороду. На чужій землі не доробиш хліба. Усяка борозна недолюблює сна. Хто худобу не доглядатиме, мало хліба матиме. До дуги й вудила недостає воза й кобили. Не примушуй голодного варити їсти, бо недоварить і недосолить. Щербатого горшка вже не доліпиш.
Народна творчість.
* Прочитати. Пояснити написання не з дієприкметниками.
Незакінчену роботу дощі та сніги закінчують. Не закінчену вчасно роботу дощі закінчують. За несказане слово не буває соромно. За не сказане зопалу слово не буває соромно. Необдумане діло взяло й згоріло. Не обдумане вчасно діло померехтіло й згоріло. Негріте залізо не зігнеш. Не нагріте заздалегідь залізо не зігнеш.
Народна творчість.
* Переписати. В кожному реченні підкреслити граматичні основи. Пояснити написання не з частинами мови, що виступають у реченнях присудками.
Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий. Хліб не тільки не молочений, а й на тік не волочений. Невисіяне насіння і на той рік не пропаде. Лопата – не плуг, приятель – не друг. Ледачому коневі лозина не страшна. Переказами вовк не ситий. Яка не вправна твоя рука, а не стисне більше одного кулака.
Народна творчість.
*Переписати, знімаючи риску. Пояснити написання не з дієсприслівниками.
Не/вклонившись, ягідки не/зірвеш. Не/домовившись на березі, не/вирушай за ріку. Не/йди у воду, не/розпитавши броду. Не/піднявшись на гору, обширу не/побачиш. Новою дорогою йди, стару не/забуваючи. Не/нагодувавши коня, далеко не/збирайся. Не/ставши на граблі, не/дістанеш по чолі.
Народна творчість.
*Пояснювальний диктант. Позначити в словах орфограму “Не з іменниками, прикметниками, дієсловами, дієприкметниками, дієприслівниками”.
І. Я не люблю, коли кричать, ненавиджу, коли лякають. (В. Коротич.) В рабстві наше зло, не в нашому невмінні. (В. Забаштанський.) Не відцурайся слова при столі, не пошкодуй півночі на розмову. (А. Малишко.) Я теж не трутнем, а мурахом із ранніх літ трудився й ріс. (Д. Луценко.) Не пастушком, не водовозом, а сівачем у десять літ по ниві йшов назустріч грозам, крізь піт дитинства бачив світ. (М. Нагнибіда.) На щоках не відчувши студеного вітру доріг, не дійдеш до мети. (В. Раєвський.) Нехай ідуть всі ті нездари на торговиці та базари! (М. Вороний.) Картав я своє невігластво. (І. Драч.) Слава – недобра страва, крутиться під нею тарілка. (Е. Дікінсон.) Не жили в мене, а мільйони струн. Не золото, не долари й дукати, насущний хліб був завжди у ціні! Всі, хто віддав своє життя за волю, для мене також рідні, не чужі. (Д. Луценко.) Ні, непросто жити в цьому світі! На планеті спокій нестійкий. (П. Перебийніс.)
*Диктант з коментуванням.
І. Незчулися, як рідне наше поле скував мороз і снігом замело. (М. Старицький.) Мороз дихнув на скло і залишив казкових квітів гори якоїсь неземної чистоти. (П. Воронько.) Сніги зійшли немов навіки, і сліду не лишивши нам. Земля розплющила повіки, своїм не вірячи очам. (Л. Дмитерко.) Тиша ловить у невід хвилин переплин. (Б. Олійник.) Вогонь не гаситься вогнем, а ніч не здовжується днем. Не пнеться з вірності біда, не ллється з кременю вода. (А. Малишко.) Недосяжна зірка в небі, хоч і сяє вона всім. (Олександр Олесь.) Далека, небезпечна путь, таж хвилі приязно гудуть. (М. Рильський.) Виходить сонце на поля незаймане, як немовля. (Д. Павличко.) Незчулися дерева, як старість підкотилася до них. (О. Довгий.) Рости сильним і здоровим, синочку недужий. (П. Перебийніс.) Калина кров губила, та нескорено на серці України запеклась. (М. Сингаївський.) Висне небо блакитне, без хмар, до глибин недосяжних прозоре, без угаву цілується з морем. (П. Воронько.) Серцю нічого не треба, тільки б весніла земля. (В. Сосюра.) Там народилась перша пісня, там ходить повість недописана. (М. Сингаївський.) Творчість – це не звично і не випадково. Як не чисте серце, то й не чисте слово. (О. Довгий.)
І V. Аналіз матеріалу з метою узагальнення вивченого.
*Робота з підручником. Виконання вправи 475.
Опрацювання таблиці “Написання ні” (с. 169).
V. Виконання вправ на застосування узагальн ювальн их правил.
* Попереджувальний диктант. Позначити в словах орфограму “Ні із займенниками”. Вказати речення, в яких ні… ні є єдальними сполучниками.
І. Ні з ким сісти потужити в полі на могилі, ні з ким піснею збудити літа молодії. (П. Куліш.) Не ховаю у пам’ять нічого, перед нею ні з чим не таюсь. (П. Перебийніс.) Ти ні до чого тут не звик і не залишив тут нікого. (Б. Дегтярьов.) Ні, цей народ із крові і землі я не віддам нікому і нізащо! (М. Вінграновський.) Краса – над всім. Вона живе, бо не залежить ні від кого в світі. (В. Коротич.) А майстер ні хвилини не прогавить. (Р. Лубківський.) Це, морозе, ти навіяв роздумів ніяк не втішних. (М. Сингаївський.) Те, що сьогодні зберегти можливо, те завтра вже нізащо не купить. (М. Чхан.) Маємо все! Ні купити його, ні продати. З віку передане передамо у віки. (Б. Олійник.) Ти йдеш у світ зелений навмання. У тебе ні машини, ні коня. (П. Перебийніс.) Не хочеться ні просіки, ні стежки. (М. Сингаївський.)
ІІ. Зеленим вогнем береза, як свічка, в полі горить. Ні вітер, ні блискавок леза не можуть її погасить. Лиш до нікчеми спиною стаю! Ніщо так не росте, як сміття. Ніщо так пишно не цвіте і так ніщо, як труйне цвіття, не вабить зору.
З творів Д. Павличка.
*Переписати, знімаючи риску.
Ледареві й ні/кчемі завжди свято. Голова – як казан, а розуму – ні/ложки. Ледачому й лінуватись ні/коли. Ні/хто ні/озвався, ані/засміявся. Ні/хто майстром враз не/став. З пустого в порожнє переливати ні/чого. Як нема пального, трактор ні/до/чого. Їздив ні/з/чим, а привіз воза. Багато з чим піти – ні/з/чим не/вернутись. Ні/кому сама птаха в руки не/летить. Його робота не/ лізе ні/в/які ворота. Красно говорить, та слухати ні/чого. Ні/коли н
Е знаєш, де причаївся заєць. Живий ведмідь своєї шкури ні/за/які гроші не продасть. Не/бери чужого ні/чого й не/боятимешся ні/кого. Де сівач ледащо, там урожай – ні/нащо. Держися в усьому міри, то не/ матимеш ні/в/чому потреби. Якщо грубо, ні/кому не любо. Камінь угору не котиться ні/в/яку пору. В чужім оці бачить зразу, а в своїм – ні/разу.
Народна творчість.
V І. Підбиття підсумків уроку.
V ІІ. Домашнє завдання. П. 19, вправи 481, 486.
Related posts:
- ПРАВОПИС НЕ І НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ & 38. ПРАВОПИС НЕ І НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ 524. Прочитайте. Визначте в реченнях слова з префіксом не. Назвіть слова, ужиті з часткою не. 1. Мене, як немовлятко, сповиває і тісно в’яже музика (Д. Павличко). 2. І якусь невідому зажуру навіває та пісня мені (В. Симоненко). 3. Навіть співи звучали і […]...
- Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв’язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Урок № 15 Тема: Прийменник. Написання окремо прийменників з іншими частинами мови. Сполучник. Уживання сполучників і, та, й, а, але для зв ‘ язку слів у реченні. Кома перед сполучниками а, але Мета: повторити вивчене про прийменник і сполучник, формувати навички написання прийменників з іншими словами окремо, формувати вміння відрізняти […]...
- Не з різними частинами мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Не з різними частинами мови 1. Не є префіксом і пишеться Разом: А) із будь-якими словами, якщо вони не вживаються без Не: Нероба, нестерпний, нехтувати, непосидючий, ненавидячи, невтямки; Б) з іменниками, прикметниками та прислівниками, якщо з не утворюються нові поняття з протилежним значенням і їх можна замінити словами, […]...
- Не, ні з різними частинами мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ЧАСТКА & 41 Не, ні з різними частинами мови Не і ні можуть бути частками й писатися з різними частинами мови окремо, а можуть виконувати роль префіксів і писатися разом. Написання не з різними частинами мови Разом Окремо 1. Якщо без не слово не вживається: Немовля, незабаром, нехтувати, негайний, незабутній. 2. 3 іменниками, […]...
- НІ з різними частинами мови – Частка УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Частка НІ з різними частинами мови Ні пишеться Разом: – із займенниками, якщо частка Ні не відокремлена від дальшого займенника прийменником, і з прислівниками: Ніхто (нікого), нічий (нічиїм), ніщо (нічого), ніякий (ніякому); ніде й ніде, нізащо, нізвідки, нізвідкіля, ніколи й ніколи, нінащо, ніскільки, нітрохи, ніяк. Ні пишеться Окремо: – […]...
- НЕ, НІ, АНІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ Службові частини мови. Частка & 38. НЕ, НІ, АНІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ Тихо надворі. Ні вітру, ні хмар. Ані шелесне верба височенька. Наша Оленка відкрила “Кобзар”, Вголос читає Тараса Шевченка. В. Скомаровський ПАМ’ЯТАЙМО Написання не разом Визначення Приклади Частку не-, коли слово без цієї частки не вживається Неук, негайний, невпинно, незабаром, ненавидіти Частку не […]...
- НЕ ТА НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ § 50. НЕ ТА НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ Вправа 532 Вправа 533 І. Невільник (слово без не не вживається), негода (слово без не не вживається), недуга (слово без не не вживається), непохитний (слово без не не вживається ), немічний (слово без не не вживається, несказанно (слово без не не вживається), нехтувати (слово без не […]...
- НЕ з різними частинами мови – Частка УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО МОРФОЛОГІЯ Частка НЕ з різними частинами мови Не пишеться разом: – коли виступає у складі будь-якої частини мови (крім дієслова) в значенні префікса, тобто коли слово без цієї частки не вживається: Невільник, негода, недуга, нежить, немовля, ненависть, неук; невгасимий, непохитний, незліченний, невпинний, невсипущий, негайний, ненависний, ненастанний, непохитний, нестямний; невдовзі, невинно, […]...
- Аналіз контрольної роботи. Загальне поняття про дієслово як частину мови. Написання не з дієсловами. Спостереження за зв’язком дієслова в реченні з іншими частинами мови Урок 85 Тема. Аналіз контрольної роботи. Загальне поняття про дієслово як частину мови. Написання не з дієсловами. Спостереження за зв’язком дієслова в реченні з іншими частинами мови Мета: провести аналіз і підбити підсумки контрольної роботи; актуалізувати знання дітей про дієслово, його граматичні ознаки, правопис його з часткою не; розвивати вміння розрізняти дієслова серед інших частин […]...
- Написання НІ з частинами мови – Орфографія Українська мова Орфографія Написання НІ з частинами мови 1. НІ пишеться разом: – з заперечними займенниками, якщо після ні немає прийменника: ніхто, ніщо, ніяких, нічий (але: ні в кого, ні в якого); – у словах, які без ні не вживаються: нікчема, нісенітниця, нівечити; – у заперечних прислівниках: нізвідки, ніде, ніколи, нітрохи, нікуди, ніскільки, нінащо. 2. […]...
- ЧАСТИНИ МОВИ. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО Мета: відновити і закріпити знання учнів про слова – назви предметів, ознак, дій; повторити поняття “частини мови”, “іменник”, “прикметник”, “дієслово”; формувати вміння розрізняти частини мови за питаннями, відрізняти їх від службових слів, правильно вживати у мовленні; розвивати вміння аналізувати, систематизувати мовні явища; виховувати інтерес до вивчення мови. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ […]...
- Розбір частки як частини мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Розбір частки як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Розряд за значенням. 4. Особливості правопису (якщо є). Земля-трудівниця Аж парує та людям хліб готує (Народна творчість). Зразок розбору Аж – частка, модальна, виділяє й посилює значення слова парує....
- Зв’язок дієслова з іншими частинами мови. Змінювання дієслів за числами ДІЄСЛОВО & 40. Зв’язок дієслова з іншими частинами мови. Змінювання дієслів за числами Вже напоготові березневі коні Оксана Сенатович 321. 1. Виразно прочитай вірш. Добери до нього заголовок. Бурульки плакали, Звисаючи зі стріхи, І краплі їхніх сліз Розтоплювали сніг. Мабуть, їх скривдив хтось Або спіткало лихо, Й ніхто напровесні Утішити не міг… Гриць Гайовий 2. […]...
- Складні випадки правопису НЕ з частинами мови – Орфографія Українська мова Орфографія Складні випадки правопису НЕ з частинами мови НЕ пишеться разом: 1. З іменниками та прикметниками: – якщо іменник (прикметник) без не не вживається: недуга, немовля, ненависть, немічний; – іменник (прикметник) з префіксом не – становить єдину назву (характеристику) предмета, яку в багатьох випадках можна передати синонімом: неправда (брехня), нещастя (лихо), неволя (рабство), […]...
- ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖ РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ РОСЛИНИ ТЕМА 3 РОСЛИНИ §30. ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН. ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ МІЖ РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ РОСЛИНИ Пригадайте з курсу природознавства, що таке тиск. Які тканини та органи є у квіткових рослин? Які особливості будови та функцій кореня, пагона, бруньки? Що таке серцевинні промені, сплячі бруньки? Які взаємозв’язки існують між частинами рослинного організму? Ви вже ознайомилися з будовою та функціями окремих […]...
- УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК” § 52. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО З ТЕМИ “СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК” Вправа 554 І. Фразеологізм з прийменником Фразеологізм із часткою Фразеологізм зі сполучником З-під землі дістати, груші На вербі, губи В молоці, З рук до рук, грати З вогнем, За пояс заткнути Ні сіло Ні впало, калачем Не заманиш Було Та загуло II. По (прийменник) голівці […]...
- Частини мови. Узагальнення й повторення вивченого СЛОВО. ЗНАЧЕННЯ СЛОВА Частини мови. Узагальнення й повторення вивченого 93. Прочитайте текст. Перекажіть. Був собі в Києві гуркітливий Трамвай. Він щоденно подорожував за довгим маршрутом – з Подолу через Дніпро аж у Дарницю й назад. А як гуркітливий Трамвай дзенькав, клацав, бамкав, бив колесами на стиках! Люди злякано тулилися до кам’яних стін високих будинків. Собаки […]...
- Частини мови. Вивчені групи орфограм Тема: Частини мови. Вивчені групи орфограм. Мета: Повторити й узагальнити вивчене про частини мови, удосконалювати вміння розрізняти слова різних частин мови; повторити основні вивчені буквені й небуквені орфограми, удосконалювати вміння визначати орфограми в словах та відповідними правилами обгрунтовувати вибір написання; виховувати любов до природи рідного краю; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення. Тип уроку: Комбінований урок […]...
- Основні ознаки займенника як частини мови. Роль займенників у текстах. Узагальнення знань і вмінь з теми “Займенник”. (Вправи 256-260) Тема. Основні ознаки займенника як частини мови. Роль займенників у текстах. Узагальнення знань і вмінь з теми “Займенник”. (Вправи 256-260). Мета. Узагальнити знання про особові займенники. Обладнання: індивідуальні картки. Хід уроку I. Організація класу. II. Перевірка домашнього завдання (вправа 255). 1. Вправа “Інтерв’ю”. – Прочитайте виразно вірш. – Які займенники 5-ої особи однини і множини […]...
- Дієслово. Прислівник ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Тема: Дієслово. Прислівник Мета: повторити вивчене про дієслово, неозначену та особові форми дієслова; формувати вміння розпізнавати дієслова у тексті, визначити їхні граматичні ознаки, формувати навички правильного написання особових закінчень дієслів першої та другої дієвідмін, написання не з дієсловами; розвивати логічне мислення, мовлення, пам’ять, уточнювати й збагачувати словниковий запас учнів. Тип […]...
- Частини мови; основні способи їх розпізнавання ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Урок № 4 Тема: Частини мови; основні способи їх розпізнавання Мета: повторити та узагальнити вивчене про частини мови, формувати вміння розпізнавати в реченнях вивчені частини мови, розрізняти самостійні та службові частини мови; формувати вміння бачити, відчувати й цінувати красу природи; розвивати увагу та спостережливість, культуру усного й писемного мовлення. Тип […]...
- Краса і багатство української мови І СЕМЕСТР ВСТУП Урок № 1 Тема: Краса і багатство української мови Мета: поглибити знання про багатство та красу української мови, звернути увагу на багатство її лексичного складу та граматичну досконалість, її милозвучність та мелодійність; формувати спостережливість, розвивати логічне мислення, пам’ять, емоційну сферу, вдосконалювати культуру усного й писемного мовлення; виховувати повагу та любов до рідної […]...
- Смислові зв’язки між частинами складносурядних речень – Складносурядне речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Складносурядне речення Смислові зв’язки між частинами складносурядних речень Між частинами складносурядних речень виділяють такі основні типи смислових зв’язків: 1) єднальні; 2) протиставні чи зіставні; 3) розділові. 1. У складносурядних реченнях з єднальними смисловими зв’язками частини поєднуються за допомогою єднальних сполучників І (й), та (= і), та й, і… і, ні… ні, ані… […]...
- УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ЧАСТИНИ МОВИ Вправа 558 1. В українській мові є 10 частин мови, їх поділяють на самостійні та службові. Самостійні Службові Мають лексичне значення (називають предмет, дії, ознаку предметів і дій, кількість); Мають морфологічні ознаки (рід, число, відмінок, час, особу, та ін.); Є членами речення Не мають лексичного значення; Мають морфологічні […]...
- Узагальнення й систематизація вивченого про частини мови, їх правопис і використання в мовленні МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ ВИГУК & 44 Узагальнення й систематизація вивченого про частини мови, їх правопис і використання в мовленні 362 1. Спишіть текст, вставляючи пропущені літери (де потрібно) та знімаючи риски. В/літку тут гарно. Бе..кінечна долина, в..соке небо, багато сонця, багато повітр..я. Горби, видолинки. Суха трава, протоптані к..ровами сте..ки. На/сонці горят.. крейдян..і обвали, прог..наються під вітром […]...
- Розбір вигуку як частини мови – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Розбір вигуку як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Група за значенням. 4. Особливості вимови і правопису. 5. Розділові знаки. Ох, коли б хоч виїхати з сього мертвого лісу, побачити дорогу, хату (М. Коцюбинський). Зразок розбору Ох – вигук, виражає почуття занепокоєння, тривоги, вимовляється […]...
- Розділові знаки між сурядними частинами складного речення – Складносурядне речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Складносурядне речення Розділові знаки між сурядними частинами складного речення У складному реченні між сурядними частинами можуть ставитися кома, крапка з комою або тире. 1. У складному реченні між сурядними частинами, з’єднаними сполучниками сурядності І (й), та, а, але, ні… ні, зате, проте, однак, або, чи, то… то, або… або, чи… чи та […]...
- Значення мови в нашому житті. Місце і роль української мови в Українській державі ВСТУП УРОК № 1 Тема. Значення мови в нашому житті. Місце і роль української мови в Українській державі Мета: подати учням відомості про значення мови в житті суспільства; зацікавити їх українською мовою, показати місце і роль її в Українській державі; виховувати в учнів пізнавальний інтерес до української мови та поглиблювати знання про неї. Обладнання: підручник. […]...
- Особливості узагальнення і систематизації найважливіших відомостей з мови 9.2. Особливості узагальнення і систематизації найважливіших відомостей з мови Зміст шкільного курсу української мови визначається двома чинниками: метою навчання і предметом вивчення. Мета навчання української мови в старших класах полягає в розвиткові інтелектуально-креативних здібностей випускників, формуванні навичок самостійної навчальної діяльності, що закладають грунт для розвитку мовної особистості, здатної до самоосвіти. Предметом вивчення є українська літературна […]...
- Частини мови. Зв’язок прикметників з іменниками. Споріднені слова, що належать до різних частин мови Тема. Частини мови. Зв’язок прикметників з іменниками. Споріднені слова, що належать до різних частин мови. (Вправи 441-445). Мета. Повторити вивчене про іменник і прикметник, вправляти учнів у доборі споріднених слів, що належать до різних частин мови. Збагачувати мовлення учнів образними висловами, розвивати вміння вживати слова у переносному значенні. Пробуджувати бажання творити нові словесні образи, цікавість […]...
- Прислівник. Сполучник. Прийменник ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ УРОК № 8 Тема. Прислівник. Сполучник. Прийменник Мета: повторити вивчене про прислівник, сполучник, прийменник; формувати вміння розпізнавати ці частини мови у тексті, правильно їх писати; розвивати творчі здібності школярів; прищеплювати любов до природи. Обладнання: підручник, картки. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ III. АКТУАЛІЗАЦІЯ […]...
- Значення мови в житті суспільства. Українська мова Урок № 1 Тема: Значення мови в житті суспільства. Українська мова – державна мова України Мета: забезпечити усвідомлення учнями значення мови як основного засобу спілкування, формування думки й пізнання; усвідомлення значення державної мови для зміцнення української державності; сприяти формуванню патріотичних почуттів та любові до рідної мови. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник. Хід […]...
- Порядок синтаксичного розбору складних речень з різними видами зв’язку УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Порядок синтаксичного розбору складних речень з різними видами зв’язку 1. Встановити кількість частин (простих речень) у складному реченні. 2. Вказати види зв’язку в складному реченні: сполучниковий чи безсполучниковий, якщо сполучниковий,- сурядний чи підрядний. 3. Визначити смислові відношення між частинами, що входять до його складу. […]...
- УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 641. ТуреЧчИна – турЦьКої [турЧ:ина] – [турЕЦ‘койі] НароДИти – нароДжЕння [народТи] – [нарДжен’:я] ПеребіГТи – перебіЖЧики [переб’Гти] – [переб’ішчики] Мати – матіР’ю [мТи] – [мТ’ірйу] СтоГнАти – стогІН [стогнТи] – [стГ’ін] [д] і [ж], [д] і [з] позначають окремі звуки, якщо вони стоять на межі префікса і […]...
- Розділові знаки між головною й підрядною частинами – Складнопідрядне речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Складнопідрядне речення Розділові знаки між головною й підрядною частинами На письмі підрядна частина відокремлюється від головної переважно комою, рідше – тире або комою й тире, іноді – двокрапкою. 1. Як правило, підрядна частина відокремлюється від головної Комою або відокремлюється Комами з обох боків, якщо стоїть у середині головної частини. Півень звик, Що […]...
- Аналіз контрольної роботи. Іменник як частина мови Урок 27 Тема. Аналіз контрольної роботи. Іменник як частина мови Мета: актуалізувати знання учнів про іменник як частину мови, його морфологічні ознаки; вчити складати характеристику іменника як частини мови; розвивати аналітичні й синтетичні вміння дітей; виховувати любов до рідної мови. Обладнання: словнички для запису словникових слів. ХІД УРОКУ I. Аналіз контрольної роботи II. Актуалізація опорних […]...
- Сполучники сурядності й підрядності – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Сполучники сурядності й підрядності Як засіб зв’язку слів у реченні сполучники поділяються на Сурядні і підрядні. Сурядні сполучники з’єднують між собою однорідні члени речення або частини складносурядного речення. Наприклад: І яр, І ліс, І село – усе ховалося в зеленій тиші (М. Хвильовий). У вазах Та глечиках стояли […]...
- Розбір сполучника як частини мови – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Розбір сполучника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Що з’єднує сполучник. 4. Сполучник сурядності чи підрядності. 5. Група за значенням. 6. Група за будовою. 7. Особливості правопису (якщо є). Сипнули врозтіч галки Чи ворони (Л. Костенко). Зразок розбору Чи – сполучник, зв’язує однорідні […]...
- ПЕРЕХІД СЛІВ ІЗ ОДНІЄЇ ЧАСТИНИ МОВИ В ІНШУ СЛОВОТВІР. ОРФОГРАФІЯ § 14. ПЕРЕХІД СЛІВ ІЗ ОДНІЄЇ ЧАСТИНИ МОВИ В ІНШУ Нові слова можуть утворюватися шляхом переходу однієї частини мови в іншу. Так, прикметник може перейти в іменник (набережна, черговий), іменник – у прислівник (зимою, кругом). ПОРІВНЯЙТЕ: Старий Дніпро синів унизу. Старий увійшов до хати, П. Куліш Помолився до образів. П. Куліш: Весною запахло, […]...
- Розбір прийменника як частини мови – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Похідний чи непохідний. 4. Простий, складний чи складений. 5. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. 6. Вимова та правопис. Поміж кущів майнув знайомий хвіст лисиці (В. Іваненко). Зразок розбору Поміж – прийменник, похідний (утворений з […]...