Негаторний позов

Related posts:

1. Позов Позов – юридичний засіб захисту порушеного або оспорюваного суб’єктивного права. Формою виразу позову є позовна заява, яка подається в суд будь-якою заінтересованою особою в установленому законом порядку....
2. Цивільний позов у кримінальній справі Цивільний позов у кримінальній справі – вимога потерпілого від злочину (громадянина або юридичної особи) відшкодувати матеріальні збитки, заподіяні злочином, яка розглядається разом з кримінальною справою. Пред’являється до обвинуваченого (підсудного) або до осіб, що несуть матеріальну відповідальність за його дії. Ц. п. може бути пред’явлений у будь-який момент судочинства, але до початку судового слідства. Ц. п. […]...
3. Давність позовна Давність позовна – встановлений законом строк для захисту порушеного права в суді, арбітражному суді, третейському суді. Строки Д. поділяються на загальні та. скорочені. Загальними строками Д. є: три роки – за позовами громадян, а також за позовами підприємств, установ, організацій. Скорочені строки Д. (як правило шість місяців, а в деяких випадках ще коротші) застосовуються у […]...
4. Захист права власності Захист права власності – захист, який здійснюється за допомогою правового регулювання відповідних суспіль них відносин різними галузями права. З. п. в. у цивільному праві знайшов найбільш повне відображення в Законі України “Про власність”. Згідно з цим Законом громадянам, організаціям та іншим власникам створюються рівні умови З. п. в. Цей захист забезпечується судом, арбітражним судом або […]...
5. Суб’єктивне право Суб’єктивне право – закріплена законом Г забезпечена державним захистом міра дозволеної поведінки суб’єкта права. С. п. реалізується у правовідносинах. Зміст С. п. полягає в можливості суб’єкта права здійснювати дозволені законом позитивні дії, вимагати певних дій від зобов’язаних осіб – учасників правовідносин, звернутися до компетентних державних органів за захистом порушеного права. С. п. закріплюється в Конституції […]...
6. Законний представник Законний представник – особа, яка відповідно до закону виступає в усіх установах, зокрема судових, на захист особистих і майнових прав та законних інтересів недієздатних, обмежених у дієздатності або дієздатних, але таких, які через свій фізичний стан (хвороба, похилий вік тощо) не можуть особисто здійснювати свої права і виконувати обов’язки. З. п.- батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники […]...
7. Забезпечення позову Забезпечення позову – вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів з охорони матеріально-правових інтересів позивача, які за його позовом про присудження гарантують реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною здійснювати певні дії; забороною іншим особам […]...
8. Право власності на землю Право власності на землю – сукупність правових норм, які закріплюють належність земель певним фізичним та юридичним особам, державі і визначають обсяг та зміст прав власника землі, а також способи і межі здійснення таких прав. Власність на землю в Україні існує в таких формах: державна, колективна, приватна. Усі ці форми є рівноправними. Поряд з поняттям П. […]...
9. Право на інформацію Право на інформацію – гарантована можливість вільного одержання, використання, поширення і зберігання будь-яких відомостей, у будь-якій формі і будь-якими засобами. В Україні П. на і. вперше визначено Законом “Про інформацію” 1992 р. (ст. 9). У Загальній Декларації прав людини, прийнятій у 1948 р., П. на і. розглядається як складова частина права кожної людини на свободу […]...
10. Цивільний позивач у кримінальному процесі Цивільний позивач у кримінальному процесі – громадянин або юридична особа (підприємство, установа чи організація), які зазнали матеріальної шкоди від злочину, пред’явили вимогу про відшкодування збитків і щодо яких є постанова особи, яка проводить дізнання, слідчого, судді або ухвала суду про визнання їх Ц. п. Ц. п. є учасником процесу і має право: подавати докази; заявляти […]...
11. Власник інформації Власник інформації – фізична або юридична особа, яка володіє, користується і розпоряджається інформацією. Відповідно до Закону України “Про інформацію” інформація є об’єктом права власності громадян, організацій (юридичних осіб) і держави. В. і. має право здійснювати щодо об’єктів своєї власності будь-які законні дії. Підставами виникнення права власності на інформацію є; створення інформації своїми силами і за […]...
12. Диспозитивність Диспозитивність – принцип цивільного процесуального права, який полягає у можливості розпоряджатися процесуальними засобами захисту. Сторони у цивільному процесі мають право самостійно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами. Так, позивач має право змінити підстави чи предмет позову, відмовитися від позову, відповідач – визнати позов, а позивач ї відповідач – укласти мирову угоду....
13. Право повного господарського відання Право повного господарського відання – речове право, згідно з яким власник передає майно у володіння, користування і розпорядження створеній ним юридичній особі з правом вчинення щодо такого майна будь-яких дій, які не суперечать закону і цілям діяльності такої юридичної особи. При цьому за власником зберігаються права щодо вирішення питань створення юридичної особи та визначення цілей […]...
14. Цивільний відповідач у кримінальному процесі Цивільний відповідач у кримінальному процесі – громадянин або юридична особа (підприємство, установа чи організація), які за законом несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну злочином, і щодо яких є постанова особи, яка проводить дізнання, слідчого, судді або ухвала суду про притягнення у справі як ІД. в. За загальним правилом відповідальність за заподіяну шкоду несе обвинувачений. У […]...
15. Виникнення права власності Виникнення права власності – може бути первісним і похідним. До первісних належать ті способи, за якими право власності виникає вперше (виготовлення речі) або незалежно від волі колишнього власника (конфіскація речі). За похідними способами право власності у набувача виникає згідно з волею попереднього власника і за згодою самого набувача (договір, спадкування). Результати використання майна в господарстві […]...
16. Відповідальність міжнародно-правова Відповідальність міжнародно-правова – обов’язок суб’єкта міжнародного права відшкодувати шкоду, заподіяну ним іншому суб’єкту міжнародного права. В. м.-п. виникає в разі порушення норм міжнародного права, договірних зобов’язань. Може бути абсолютною або заснованою на вині суб’єкта. Абсолютна В. м.-п. передбачає обов’язок відшкодувати матеріальні збитки, яких було завдано без порушення міжнародного права. Передбачена міжнародним договором (Конвенцією про міжнародну […]...
17. Абсолютні права Абсолютні права – суб’єктивні права, носіям яких (фізичним і юридичним особам) протистоїть невизначене коло певним чином зобов’язаних осіб. А. п. реалізуються в абсолютних правовідносинах. Абсолютними є правовідносини власності, авторства на твори науки, літератури і мистецтва, на винаходи, промислові зразки, відносини з приводу таких духовних благ, як життя, здоров’я, честь, гідність тощо. Отже, тому чи іншому […]...
18. Конституційні права і свободи громадян України Конституційні права і свободи громадян України – основні права і свободи громадян України, закріплені і гарантовані Конституцією України. До них належать соціально-економічні, політичні та громадянські (особисті) права. Соціально-економічні права: право на працю, на відпочинок, на матеріальне забезпечення в старості, а також у разі хвороби і втрати працездатності, на освіту, право власності тощо. Політичні права і […]...
19. Емфітевзис Емфітевзис – майнове право, один із видів права користування чужою землею. У римському праві Е,- довго строкове право користування чужою землею сільськогосподарського призначення. Це право виникало на підставі угоди, не обмежувалось строками і вважалось довічним. Право Е. переходило до спадкоємців емфітевта (суб’єкта емфітевзису) як за заповітом, так і за законом; його можна було продати або […]...
20. Звільнення за власним бажанням Звільнення за власним бажанням – одностороннє припинення трудових правовідносин з власником або уповноваженим ним органом за ініціативою працівника, передбачене ст. ст. 38 і 39 КЗпП України. Згідно із ст. 38 КЗпП працівник має право розірвати трудовий договір, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Якщо трудовий договір розривається з поважних […]...
21. Дисциплінарні стягнення Дисциплінарні стягнення – заходи, що вживаються до порушників трудової дисципліни. Згідно із ст. 147 КЗпП України власник або уповноважений ним орган має право вжити до працівника за порушення трудової дисципліни тільки один із таких заходів: догану або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші Д. с. […]...
22. Споживче товариство Споживче товариство – первинна ланка споживчої кооперації. Законом України “Про споживчу кооперацію”, прийнятим 10.IV.1992, С. т. визначено самостійною, демократичною організацією громадян, які на основі добровільності членства і взаємодопомоги об’єднуються за місцем проживання або роботи для спільного господарювання з метою поліпшення свого економічного і соціального стану. Основним документом, що регулює діяльність С. т., є статут. С. […]...
23. Віндикація в цивільному праві Віндикація в цивільному праві – спосіб захисту прав власності, за допомогою якого власник може витребувати своє майно з чужого незаконного володіння – від недобросовісного володільця, а якщо воно придбане безоплатно, то і від добросовісного набувача незалежно від того, як це майно вибуло з володіння власника. Від добросовісного набувача, який оплатно придбав майно, воно може бути […]...
24. Земельний сервітут Земельний сервітут (лат. servire – служити) – право на користування чужою земельною ділянкою. З. с. обов’язково передбачає наявність двох суміжних земельних ділянок, одна з яких (панівна) обслуговує іншу. Основна мета З. с.- зменшити недоліки однієї земельної ділянки за рахунок переваг суміжної. У зв’язку з цим сервітутне право завжди обмежене. Як правило, З. с. передбачає право […]...
25. Виключне право на використання винаходу (іншого об’єкта промислової власності) Виключне право на використання винаходу (іншого об’єкта промислової власності) – право використовувати винахід (інший об’єкт промислової власності) на власний розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Використанням визнається: виготовлення, пропонування для продажу, запровадження у господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання з певною метою продукту, який охороняється патентом; застосування способу, що охороняється […]...
26. Права сторін у цивільному процесі Права сторін у цивільному процесі – встановлені в процесуальному законодавстві можливості сторін для виконання ними численних процесуальних дій з реалізації процесуальних функцій. Як особи, що беруть участь у справі, сторони мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги,, одержувати копії рішень, ухвал, постанов та інших документів зі справи, брати участь у судових засіданнях, […]...
27. Зловживання правом Зловживання правом – здійснення суб’єктивного цивільного права з порушенням можливих меж його дії. Будь-яке із суб’єктивних цивільних прав має межі, міч є його невід’ємною властивістю, оскільки це міра можливої поведінки уповноваженої особи (фізичної або юридичної) в цивільних правовідносинах. Передбачені законом положення, які визначають міру можливої поведінки, і є межами (рамками) дії суб’єктивного цивільного права. Вони, […]...
28. Міжнародне гуманітарне право Міжнародне гуманітарне право – сукупність конвенції! них і звичаєвих норм міжнародного права, що забезпечують повагу до особи та її недоторканість у період збройних конфліктів, М. г. п. складається з двох галузей міжнародного права: права війни, або права зброй них конфліктів, і прав людини. Право війни поділяється на “право Гааги” (див. Гаазькі конвенції 1899 р. і […]...
29. Суб’єктивне юридичне право особи Суб’єктивне юридичне право особи – закріплена в юридичних нормах можливість певної поведінки її, спрямованої на здійснення природних прав людини. Однією з необхідних передумов здійснення й захисту прав людини є закріплення їх державою у спеціальних загальнообов’язкових правилах поведінки – так званих юридичних нормах. Тому права людини, забезпечені саме такими нормами, відображає поняття суб’єктивне юридичне право. Саму […]...
30. Права людини основні Права людини основні – закріплені в загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права найважливіші права людини, які надаються їй і гарантуються конституцією певної країни і не залежать від типу держави. До таких не відчужуваних прав належать: 1) право на життя; 2) право на свободу та особисту недоторканність; 3) право на гідність; 4) право на свободу думки; […]...