НОМАДИЗМ

Related posts:

1. ЕТОЛОГІЯ Екологія – охорона природи ЕТОЛОГІЯ – наука про поведінку тварин в умовах екосистем. Переважно вивчає ген. зумовлені аспекти поведінки та проблеми еволюції поведінки тварин у прир. умовах; частина екології тварин....
2. МІГРАЦІЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи МІГРАЦІЯ ТВАРИН – 1) періодичне або неперіодичне, горизонтальне та вертикальне переміщення тварин за межі індивід, (родинного) району поширення (ділянки помешкання) цієї особини чи групи особин у певний сезон, рік чи кілька років; характеризується рухом членів популяції в одному чи близькому до нього напрямку; може мати характер постійних або одноразових далеких переміщень […]...
3. РОСЛИННИЙ ВІВЦІ Екологія – охорона природи “РОСЛИННІ ВІВЦІ” – жорсткі рослини-подушки (Нааstiса, Ііаоиііа ер.) в альпійському поясі Нової Зеландії....
4. ДОМЕСТИКАЦІЯ Екологія – охорона природи ДОМЕСТИКАЦІЯ – одомашнення, приручення цілих видів тварин і перетворення їх на домашніх, які спец, розводяться людиною. Д., як правило, зумовлює зміни поведінки тварин та деяких їхніх анатом, ознак. Стосовно рослин уживанішими є терміни “введення в культуру”, “окультурювання”....
5. ЧИННИК ЕДАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ЕДАФІЧНИЙ – чинник-1, що визначається грунт, особливостями (особливостями грунтів)....
6. ГЕТЕРОГОНІЯ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОГОНІЯ – одна з форм чергування поколінь у деяких безхребетних тварин (напр., у комах), за якої статеві покоління змінюють одне одного і різняться будовою особин чи особливостями їх розмноження....
7. БЕНТОФАГ Екологія – охорона природи БЕНТОФАГ – тварина, яка харчується організмами, що живуть на дні водойм, але сама часто лише спускається на дно у пошуках їжі, напр. деякі види риб....
8. ЧИННИК ГЕОФІЗИЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОФІЗИЧНИЙ – 1) чинник, що визначається фіз. особливостями геосфер Землі; 2) чинник, зумовлений фіз. особливостями певної ділянки поверхні або глибин Землі (напруженістю магн. поля), а також атмосфери та антроп. змінами прир. середовища....
9. КЛІМАМОРФИ Екологія – охорона природи КЛІМАМОРФИ – форми рослин, зумовлені клімат, особливостями їхнього місцезростання....
10. ОХОРОНА ТВАРИН Екологія – охорона природи ОХОРОНА ТВАРИН – комплекс міжнар., держ. і регіональних адмін.-госп. і громадських заходів, спрямованих на збереження популяційно-видового складу і середовища існування, підтримання чисельності тварин на рівні, що забезпечує їхнє існування....
11. СТАДО Екологія – охорона природи СТАДО – 1) тривале або постійне об’єднання тварин, у якому здійснюються всі основні функції життя виду: добування корму, захист від хижаків, міграції, розмноження, виховання молодняку. Основу групової поведінки в С. становлять взаємовідносини домінування – підпорядкування, які базуються на індивід, відмінностях між особинами. Для С. характерна наявність відносно постійного лідера, котрий своєю […]...
12. ЯЙЦЕЖИВОРОДІННЯ Екологія – охорона природи ЯЙЦЕЖИВОРОДІННЯ – спосіб від творення потомства шляхом відкладання яєць з уже цілком розвиненими малятами. Зародок розвивається в яйці у статевих шляхах матері, але не зв’язаний з її організмом, живиться за рахунок поживних речовин яйця. Я. є проміжним способом відтворення між живородінням та яйцеродінням. Властиве ящіркам, скорпіонам, мор. зміям, гадюці звичайній, деяким […]...
13. ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) Екологія – охорона природи ВИД (БІОЛОГІЧНИЙ) – сукупність близькоспоріднених організмів, що характеризуються морфофізіол. та екол.-геогр. особливостями. Для всіх особин одного В. характерні єдність філогенетичного походження, однаковий тип обміну речовин, плодючість потомства, що походить від схрещування особин цього виду, поширення в межах певної території (суходолу, акваторії), яку називають ареалом виду. В. є однією з основних одиниць […]...
14. ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН Екологія – охорона природи ВИСЕЛЕННЯ ТВАРИН – неперіодичні масові міграції тварин одного виду, що мають переважно один напрямок. В. т. характерне здебільшого для тварин тундри і тайги (лемінги, білки, кедрівки). Екол. та еволюц. доцільність В. т. полягає у зниженні їх чисельності в періоди перерозмноження і перенаселення місць проживання. В разі В. т. дуже багато тварин […]...
15. ЗООНОЗИ Екологія – охорона природи ЗООНОЗИ – інфекц. та паразитарні хвороби тварин, на які можуть хворіти і люди, що заразились від хворих тварин (сказ, бруцельоз, чума, сап, сибірська виразка та ін.)....
16. ЧИННИК ОРОГРАФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ОРОГРАФІЧНИЙ – чинник, зумовлений особливостями рельєфу певної ділянки земної поверхні....
17. ДЕТРИТ Екологія – охорона природи ДЕТРИТ – 1) продукт мех. руйнування решток рослин і тварин та продуктів життєдіяльності живих організмів, заселений мікроорганізмами, який перебуває у завислому стані у воді або осів на дно водойми. Д. є поживою для водяних, т. з. детритоїдних, тварин; 2) (м е д.) продукт розкладання тканин чи хвороботворних утворів, напр., Д. віспяний; […]...
18. САПРОПЕЛЬ Екологія – охорона природи САПРОПЕЛЬ – колоїдальні відклади, що утворюються на дні річок і озер унаслідок перегнивання решток рослин і тварин. С. застосовують як добриво, а також для мін.-вітамінної підгодівлі с.-г. тварин та в грязелікуванні....
19. ЧЕРВОНИЙ СПИСОК ВИДІВ Екологія – охорона природи ЧЕРВОНИЙ СПИСОК ВИДІВ – список видів, що потребують охорони на терені країн Європи відповідно до Бернської конвенції....
20. ЗОНА ГЕОХІМІЧНА Екологія – охорона природи ЗОНА ГЕОХІМІЧНА – широтна смуга зі специф. особливостями міграції хім. елементів у грунт, покриві. Розрізняють багато 3. г., які часто не збігаються за ареалами з зонами геогр....
21. ІНКВІЛІНІЗМ Екологія – охорона природи ІНКВІЛІНІЗМ – різновид коменсалізму, коли один вид тварин вміщує свої яйця або личинки в житло ін. тварин, які пізніше, як правило, знищують організм господаря або його малят....
22. УГІДДЯ Екологія – охорона природи УГІДДЯ – ділянка території або акваторії, яка відрізняється від сусідніх своїм використанням (с.-г., ліс., рибні, мисливські) чи прир. особливостями. Кожне У. характеризується певною однорідністю та спільними ознаками....
23. ПОПУЛЯЦІЯ, ГЕНЕТИЧНА СТРУКТУРА Екологія – охорона природи ПОПУЛЯЦІЯ, ГЕНЕТИЧНА СТРУКТУРА – якісний та кільк. склад генотипів (алелів), що зумовлюється особливостями потоку генів між тимчасово ізольованими частинами популяцій (демами та їх групами)....
24. БРУНЬКУВАННЯ Екологія – охорона природи БРУНЬКУВАННЯ – один із способів нестатевого (вегетативного) розмноження рослин і тварин (деякі бактерії, сумчасті гриби, мохи, кишковопорожнинні). У деяких тварин Б. залишається незавершеним, і утворюються колони....
25. ПРАВИЛО ГЛОГЕРА Екологія – охорона природи ПРАВИЛО ГЛОГЕРА – раси тварин у теплих та вологих регіонах пігментовані сильніше (тобто особини темніші), ніж у холодних і сухих. У сильно забруднених місцях спостерігається т. з. індустріальний меланізм – потемніння забарвлення тварин, тому кількість винятків з П. Г. в останні роки різко зросла. П. Г. має велике значення в систематиці […]...
26. ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ОРГАНІЗМІВ Екологія – охорона природи ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЯ ОРГАНІЗМІВ – здатність теплокровних тварин регулювати температуру свого тіла в межах оптимальної шляхом: а) активного збільшення теплопродукції у Відповідь на зниження температури (хімічна Т. о.); б) зміни рівня тепловіддачі розподілом жирових запасів, стану і кількісного волосяного чи пір’яного покриву, роботи потових залоз (фізична Т. о.); в) переміщення в просторі або […]...
27. СМУГА ЗАХИСНА Екологія – охорона природи СМУГА ЗАХИСНА – ліс. й неліс. площі, виділені для захисту шляхів від снігових, піщаних, пилових заносів, для використання сан.-гіг. та естетичних Функцій. Різняться екол. умовами та особливостями популяцій і угруповань, що тут формуються....
28. НЕОТРОПІЧНА ЗОНА Екологія – охорона природи НЕОТРОПІЧНА ЗОНА – просторовий регіон фауністичного районування суходолу, який включає всю Пд. і Центр. Америку разом з о-вами Карибського басейну. Н. з. збігається з межами фауністичного царства Неогеї. Характерними представниками фауни цієї зони є неповнозубі (панцирники, мурашкоїди, лінивці), рукокрилі, олені, лами, мавпи; ендемічними вида ми птахів є пд.-амер. страуси, тукани, амер. […]...
29. ЧИННИК ГЕОМОРФОЛОГІЧНИЙ Екологія – охорона природи ЧИННИК ГЕОМОРФОЛОГІЧНИЙ – чинник, зумовлений геоморф. особливостями (геол. структурами, рельєфом тощо) місцезнаходження об’єкта чи суб’єкта, що розглядається....
30. ГЕТЕРОМОРФОЗ Екологія – охорона природи ГЕТЕРОМОРФОЗ – відновлення (регенерація) у тварин органа, не схожого на видалений. Напр. відновлення вусика замість складного стебельчастого ока в десятиногих раків. Г. виявлено у більшості типів тварин від найпростіших до хордових....