Нові індустріальні держави Сходу
ТЕМА 6. РОЗВИТОК ПРОВІДНИХ КРАЇН АЗІЇ, АФРИКИ ТА ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ.
§ 21. Ліквідація колоніалізму1, створення та розвиток незалежних держав
3. Нові індустріальні держави Сходу.
Феноменом трьох останніх десятиріч став вихід на передові позиції у світовій економіці нових індустріальних країн Сходу, які відіграють дедалі більшу роль в економічних процесах сучасності.
Темпи економічного зростання Південної Кореї, Тайваню, Гонконгу та Сінгапуру, яких іще називають “азійськими драконами”,
Сучасна Південна Корея може слугувати моделлю для багатьох країн, що розвиваються. Кілька десятиріч тому вона вважалася відсталою. Нині її економіка посіла 11 місце у світі. Конкурентоспроможність південнокорейських товарів пояснюється не тільки їх якістю, а й нижчою собівартістю та високою продуктивністю праці.
Високі темпи економічного розвитку, величезний потенціал Південної Кореї перебувають у суперечності з авторитарним режимом управління. Сильна авторитарна влада кілька років
За останні десятиріччя Сінгапур досяг вражаючих економічних успіхів. Він перетворився на виробника високотехнологічних товарів, зокрема дисководів для комп’ютерів, став центром нафтохімічної та фармацевтичної промисловості.
Сучасний аеропорт Ічон у м. Сеулі. Південна Корея
Тайбей – найбільше місто Тайваню
Сінгапур – нова індустріальна країна
За обсягом транспортування нафти Сінгапур посідає третє місце у світі. Країна є одним із найбільших світових кредиторів. Із населенням майже 3 млн осіб Сінгапур має резерви іноземної валюти до 60 млрд доларів CШA. Важливою частиною економіки є зовнішня торгівля. Великі прибутки дає іноземний туризм (до 5 млн туристів на рік). Сінгапур – один із найбільших портів у світі. Сінгапурці (переважно китайці) вважають свою країну центром нового світу, столицею регіону, що найдинамічніше розвивається.
Робота з джерелами
З книжки “Україна – 2000 і далі: геополітичні пріоритети та сценарії розвитку”
На відміну від безумовно важливого для України шляху інтеграції до Європейського Союзу, який за найоптимістичнішими підрахунками може розтягнутися на 10-15 років, відносини з країнами Сходу можуть бути корисними нам уже сьогодні. Налагоджуючи взаємовигідні економічні відносини з такими країнами, як Туреччина, Єгипет, Пакистан та іншими, Україна має змогу, з одного боку, дати можливість реально працювати економіці, оскільки в цих країнах є потреби в наших товарах, а з іншого – зміцнити свій міжнародний авторитет як держави, що бере активну участь у світових процесах.
Для України вкрай важливо забезпечити себе альтернативними джерелами постачання енергоносіїв і мати власні ринки збуту товарів, які в цьому регіоні ще можуть витримати конкуренцію з іншими країнами. Водночас Україна може тут виступити посередницею в економічних зв’язках Центральної й Західної Європи та Сходу.
Зацікавленість в активізації економічної взаємодії з Україною мають практично всі країни Азійсько-Тихоокеанського регіону. Нині можна визначити два принципові підходи цих країн до розвитку торгово-економічного та науково-технічного співробітництва з нашою державою.
1. Японія, Південна Корея та “азійські тигри” вбачають в Україні ринок збуту своєї високотехнологічної продукції, що користується значним попитом навіть за умов низької платіжної спроможності більшості українських споживачів. Зі свого боку, ці країни зацікавлені в імпорті української сировини, що робить для них український ринок іще привабливішим.
2. КНР, Індія, В’єтнам та інші країни Азійсько-Тихоокеанського регіону (АТР), які традиційно були орієнтовані на споживання промислової продукції колишнього СРСР. насамперед убачають в Україні джерело сучасних технологій та машинотехнічної продукції військового та цивільного призначення. Ця група країн також зацікавлена в експорті в Україну своїх товарів широкого вжитку в обмін на технології та сучасну техніку.
Досвід, у тому числі й негативний, української співпраці із зазначеними вище двома групами країн свідчить: тільки за умов правильного врахування стратегічних підходів азійських партнерів Україна спроможна побудувати життєздатну систему відносин з країнами АТР, що має забезпечити її національні інтереси.
Запам’ятайте дату
1960 р. – “Рік Африки”
1990 р. – здобула незалежність Намібія – остання колонія в Африці
Генерал Д. Макартур та імператор Хірохіто. м. Токіо, 1945 р.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...