Облік процесу реалізації і визначення фінансових результатів
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК
ЧАСТИНА 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
Розділ 5.
Облік кругообігу господарських засобів
5.4. Облік процесу реалізації і визначення фінансових результатів
Процес реалізації являє собою завершальну стадію кругообігу господарських засобів, яка безпосередньо пов’язана із реалізацією готової продукції, виконаних робіт та наданих послуг підприємством і, як наслідок, із визначенням фінансового результату його діяльності.
В ринковій економіці процесу реалізації відводять виключно важливе
Наукою, яка вивчає ринок, є маркетинг. Його роль на підприємстві пов’язана із визначенням тих видів продукції, на які існує попит, а також впливу зміни форми, якості і ціни товару на збільшення обсягів його реалізації.
Оскільки в бухгалтерському
Виходячи із цього, завданнями обліку процесу реалізації є:
– визначення кількості та вартості відвантаженої продукції (за обліковими цінами);
– визначення заборгованості покупців перед підприємством за відвантажену їм продукцію, виконані роботи та надані послуги згідно договорів (за цінами реалізації);
– дотримання строків поставок готової продукції, виконання робіт та надання послуг, а також термінів оплати зі сторони споживачів;
– облік витрат пов’язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг, а також просування їх на споживчому ринку (витрати на маркетинг та рекламу);
– визначення фінансового результату (отримання прибутку або збитку) від реалізації продукції, виконаних робіт та наданих послуг підприємством як в цілому, так і у розрізі конкретних номенклатурних груп товарів та ін.
Треба відмітити, що визначення отриманого прибутку або збитку здійснюється поетапно. Враховуючи рівень підготовки читача, на даному етапі обмежимося дещо загальною схемою визначення фінансового результату діяльності підприємства.
По-перше, шляхом віднімання від доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суми податку на додану вартість, визначається чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
По-друге, шляхом віднімання від чистого доходу (виручки) собівартості реалізованої продукції, а також витрат на збут – визначаємо оподатковуваний прибуток.
По-третє, визначається розмір податку на прибуток, який підлягає перерахуванню до бюджету. Податок на прибуток дорівнює добутку оподаткованого прибутку на ставку податку на прибуток.
По-четверте, шляхом віднімання від оподатковуваного прибутку податку, який підлягає перерахуванню до бюджету, – визначаємо чистий прибуток.
Для обліку процесу реалізації планом рахунків бухгалтерського обліку передбачено використання наступних рахунків: 26 “Готова продукція”, 28 “Товари”, ЗО “Каса”, 31 “Рахунки в банках”, 34 “Короткострокові векселі одержані”, 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”, 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”, 64 “Розрахунки за податками й платежами”, 70 “Доходи від реалізації”, 79 “Фінансові результати”, 90 “Собівартість реалізації”, 93 “Витрати на збут”.
Відобразимо облік процесу реалізації та визначення фінансового результату діяльності підприємства на конкретному прикладі шляхом використання відповідних бухгалтерських рахунків (рис. 5.5.).
Рис. 5.5. Схема обліку процесу реалізації
Приклад.
Операція 1. Відвантажено готову продукцію покупцю за собівартістю 2000 грн. Дана операція буде відображена у двох проводках: 1) Списано на реалізацію готову продукцію за собівартістю (Кредит рахунку 26 “Готова продукція” – Дебет рахунку 90 “Собівартість реалізації”); 1а) Списано на фінансові результати собівартість реалізованої продукції (Кредит рахунку 90 “Собівартість реалізації” – Дебет рахунку 79 “Фінансові результати”).
Операція 2. Нараховано покупцю заборгованість за відвантажену йому продукцію за цінами реалізації у сумі 6000 грн. (Дебет рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками” – Кредит рахунку 70 “Доходи від реалізації”).
Операція 3. Вираховано суму податку на додану вартість із суми доходу від реалізації готової продукції 1000 грн. (Дебет рахунку 70 “Доходи від реалізації” – Кредит рахунку 64 “Розрахунки за податками й платежами”).
Операція 4. Списано на фінансові результати чистий дохід (виручку) без урахування податку на додану вартість – 5000 грн. (Дебет рахунку 70 “Доходи від реалізації” – Кредит рахунку 79 “Фінансові результати”).
Операція 5. Надійшла на розрахунковий рахунок підприємства оплата від покупця (виручка) за поставлену йому продукцію у сумі 3500 грн. (Дебет рахунку 31 “Рахунки в банках” – Кредит рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”).
Операція 6. Отримано від покупця короткостроковий вексель як гарантійне зобов’язання щодо оплати за придбаний товар у майбутньому на суму 2500 грн. (Дебет рахунку 34 “Короткострокові векселі одержані” – Кредит рахунку 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”).
Операція 7. Списано на фінансові результати витрати підприємства, пов’язані із збутом продукції у сумі 900 грн. (Дебет рахунку 79 “Фінансові результати” – Кредит рахунку 93 “Витрати на збут”).
Операція 8. Нараховано до бюджету податок на прибуток у розмірі 30 % від оподатковуваного прибутку – 630 грн. (Дебет рахунку 79 “Фінансові результати” – Кредит рахунку 64 “Розрахунки за податками й платежами”).
Пояснення.
Оподатковуваний прибуток 2100 грн. = Чистий дохід (виручка) 5000 грн. (Кредит рах. 79) – собівартість реалізованої продукції 2000 грн. (Дебет рах. 79) – витрати на збут 900 грн. (Дебет рах. 79).
Податок на прибуток 630 грн. = Оподатковуваний прибуток 2100 грн. х З0 % (ставка податку на прибуток).
Операція 9. Визначено нерозподілений прибуток підприємства у розмірі 1470 грн. (Дебет рахунку 79 “Фінансові результати” – Кредит рахунку 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”).
Пояснення.
Враховуючи те, що по рахунках 7 класу кінцеве сальдо завжди дорівнює нулю, урівноважимо дебетовий і кредитовий оборот по рах. 79. Сума, яка врівноважує обороти, є або прибутком – якщо вона записана по дебету рах. 79 і кредиту рах. 44, або збитком – якщо записана по кредиту рах. 79 і дебету рах. 44.
Чистий прибуток 1470 гри. = Оподаткований прибуток 2100 грн. – Податок на прибуток 630 грн.
Наприкінці зазначимо, що мінімальна ціна за продукцію, роботи і послуги повинна покривати витрати, які пов’язані із їх створенням. Чим більша різниця між реалізаційною ціною і собівартістю продукції, робіт і послуг – тим більшим є позитивний результат діяльності підприємства (прибуток), і як наслідок, більше можливостей у суб’єкта господарювання розширити свою діяльність.