Оборонні бої в 1941 р
Тема 1. УКРАЇНА В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ (1939-1945). ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА (1941-1945)
§ 2. ОБОРОННІ БОЇ В УКРАЇНІ 941-1949 рр. ОКУПАЦІЯ УКРАЇНИ
4. Оборонні бої в 1941 р.
Не маючи інформації про ситуацію на лінії вторгнення, 23 червня 1941 р. Ставка Верховного головнокомандування наказала вісьмом мотомеханізованим корпусам перейти в контрнаступ проти головної ударної сили німецьких армій групи “Південь” – 1-ї танкової групи генерала Е. Клейста. У районі Луцьк-Броди-Дубно-Рівне відбулася грандіозна танкова битва початкового етапу війни,
Унаслідок здобутої перемоги німецьке командування отримало на київському напрямі подвійну перевагу в людях, артилерії та мінометах. Перевага в літаках і танках стала ще більшою, а в оточення потрапляли навіть корпуси. Війська не могли вчасно відходити на заздалегідь підготовлені позиції, оскільки їх майже без опору захоплювали повітряні десанти ворога.
Червоній армії не вдалося закріпитися
Щоб убезпечити себе від удару з флангу, частина гітлерівських військ повернула на південь і оточила в серпні під Уманню дві радянські армії. Остання радіограма від оточених скупо описувала звитяжну й страшну картину боїв: “Боротьба точиться в радіусі трьох кілометрів. У бою всі. П’ятачок прострілюється з усіх боків, противник безперервно бомбить. Б’ють артилерія та міномети. Чекаємо атаки танків. Протримаємося до вечора. Уночі йдемо на останній штурм. Війська поводяться героїчно…”
Планований прорив закінчився невдачею. Витративши весь боєзапас, 103 тис. бійців потрапили в полон.
Бої під Уманню дещо послабили силу наступу окупантів на Київ і дали час оборонцям української столиці міцніше утвердитися на своїх позиціях. Однак це не врятувало місто. Нацистське командування визначило київський напрям основним для нанесення свого удару, адже за ним знаходилися природні багатства Східної України та Північного Кавказу. Тому, призупинивши наступ на Москву, командування вермахту забрало в групи армій “Центр” одну танкову й одну польову армії та спрямувало їх у тил Південно-Західного фронту. Над київським угрупованням нависла загроза оточення, однак Сталін заборонив відступ, наразивши радянські війська на небезпеку оточення й знищення.
Німецькі броньовані “кліщі” зімкнулися 15 вересня біля м. Лохвиці на Полтавщині. В оточення потрапили 453 тис. радянських солдатів (за німецькими даними, 665 тис.), серед них 60 тис. командирів. У боях за прорив з оточення
Михайло Кирпонос
Оточення і розгром радянського угруповання Південно-Західного
Фронту в районі Лубни-Лохвиця-Кременчук. Вересень 1941 р. загинув командувач фронту генерал М. Кирпонос і група генералів штабу. В битві за Київ, яка тривала із середини липня до середини вересня 1941 p., вермахт утратив понад 100 тис. бійців.
Однією з найбільших воєнних операцій 1941 р. на території України була оборона Одеси, яка тривала 73 дні. Відвернувши на себе бойові дії 18 румунських дивізій противника, захисники міста дали змогу Південному фронту відійти за р. Дніпро й організувати оборону. 16 жовтня радянські війська залишили Одесу, того ж місяця – Харків і Донецьк.
Оборона столиці України затримала наступ вермахту на Московському напрямі. Ціною неймовірних зусиль і надзвичайних заходів гітлерівці були зупинені під Москвою, а на початку 1942 р. відкинуті на 100-400 км на захід.