ОБРОБКА НЕКТАРУ

Related posts:

1. НАПРИСКУВАННЯ НАПРИСКУВАННЯ – принесений бджолами нектар, складений до верхніх стінок чарунок у вигляді крапель. Літні бджоли не складають самостійно Н. в чарунки, а передають його бджолам-приймальницям. Н. містить у собі багато води, тому сприяє нагромадженню зайвої вологи у вулику. При переробці нектару в мед насамперед бджолами з корму видаляється надлишок вологи. Основна її частина з нектару […]...
2. ЗРІЛІСТЬ МЕДУ ЗРІЛІСТЬ МЕДУ – дозрілий мед бджоли печатають восковими кришечками. Мед з таких рамок виходить першокласним, а віск – найкращої якості. Одержувати зрілий мед можна тільки від сильних і продуктивних сімей і за наявності на пасіці достатньої кількості запасних стільників на кожну бджолосім’ю. Дозріванням меду називається процес переробки бджолами нектару або паді в мед. Це дуже […]...
3. ІНВЕРТАЗА ІНВЕРТАЗА, або сахароза, – фермент, що розщеплює тростинний цукор (сахарозу) на прості цукри – виноградний (глюкозу) і плодовий (фруктозу). У меді, що дозріває, відбувається розкладання складних цукрів нектару на прості цукри меду, утворення деяких нових речовин і видалення з нектару зайвої вологи. Перші два процеси проходять за допомогою ферментів, що виробляються в організмі бджіл (І. […]...
4. ДОЗРІВАННЯ МЕДУ ДОЗРІВАННЯ МЕДУ – так називається досить складний процес переробки бджолами нектару або паді на мед. У зібраних бджолами нектарі й паді міститься до 92 % води. У меді – близько 20 %. Насамперед бджоли з корму видаляють надлишок вологи. Основна частина вологи з нектару передається ректальними залозами бджіл у пряму кишку ще під час польоту. […]...
5. ОБРОБКА МЕДУ ОБРОБКА МЕДУ – проводиться на пасіках і заготівельних підприємствах. На пасіках обробка меду включає розпечатування стільників, відкачування з них меду, фільтрування, тобто очищення меду від сторонніх домішок, і дозрівання меду, якщо був відкачаний незрілий мед. Найпростіша фільтрація проводиться за допомогою сита, що затримує відносно великі домішки. Для очищення меду від великих сторонніх домішок застосовують найпростішу […]...
6. ВУГЛЕВОДИ МЕДУ ВУГЛЕВОДИ МЕДУ. Мед – основне джерело вуглеводного харчування бджіл. Основна сировина для одержання меду – нектар, виділюваний квітками, а також падь, що складається з випорожнень попелиці й комах і солодкого випоту листя рослин. Нектар складається з води (40-80 %) і різних цукрів: очеретяного, рідше плодового й виноградного. До складу натуральних і падевих медів входить більше […]...
7. ЗАПОВНЕННЯ МЕДЯНОГО ЗОБКА ЗАПОВНЕННЯ МЕДЯНОГО ЗОБКА – у різних випадках воно є неоднаковим. Зобок зазвичай вміщає в себе близько 60 мг меду, ройові бджоли зазвичай беруть близько 43 мг меду, літні бджоли при сильному узятку вміщають у зобок близько 48 мг нектару, при слабкому – не більше ніж 20 мг. Наповнення зобка водою залежить від навколишньої температури. Так, […]...
8. ВУЛИКОВІ БДЖОЛИ ВУЛИКОВІ БДЖОЛИ – бджоли, які не вилітають за узятком, а працюють у вулику: чистять чарунки, вигодовують розплід, переробляють нектар тощо. Роботу всередині вулика проводять молоді бджоли віком 3-10 днів і старі бджоли. Кількість В. б. в одній сім’ї не буває постійною. Це залежить від віку бджіл, фізіологічних змін у їхніх організмах, зовнішніх умов, температури повітря, […]...
9. ЦУКРОВИЙ МЕД ЦУКРОВИЙ МЕД – виробляється бджолами з цукрового сиропу. Бджоли складають його в чарунки, попередньо переробивши на моноцукри й інші речовини. Ц. м. містить: інвертованого цукру приблизно 65,7 %; очеретяного – 4,87 %; декстринів – 8,17 %. Він відрізняється від натурального майже повною відсутністю білкових речовин, мінеральних солей і вітамінів. Найчастіше Ц. м. є кормом для […]...
10. ПОЛІФЛОРНИЙ МЕД ПОЛІФЛОРНИЙ МЕД – мед, вироблюваний із нектару різних медоносів. Такий мед часто називають квітковим. П. м. одержує назву від угідь, на яких бджолами був зібраний нектар: луговий, степовий, лісовий, фруктовий та інші....
11. БДЖОЛИ ЛІТНІ БДЖОЛИ ЛІТНІ – бджоли, які вилітають із вулика за кормом. Б. л. на 14-21-йдень свого життя абсолютно готові до літної діяльності зі збирання нектару, води, пилку та прополісу. Але можлива готовність Б. л. працювати й на 3-й день свого життя. Це обумовлено такими факторами, як стан гнізда, сім’ї й інтенсивність узятку. Сильний узяток і мала […]...
12. РОЗПЛІД БДЖОЛИНИЙ РОЗПЛІД БДЖОЛИНИЙ – запліднені яйця, личинки й лялечки робочих бджіл, які знаходяться в чарунках стільників у гнізді бджіл. Ріст бджолосімей, поповнення їх молодими бджолами прямо залежать від кількості Р. б. у гнізді. У період зимівлі, з кінця лютого, а при сприятливих умовах і раніше, матка починає відкладати в чарунки стільників запліднені яйця, з яких виходять […]...
13. ТРУТНЕВА ВОЩИНА ТРУТНЕВА ВОЩИНА – стільник, який складається з трутневих чарунок, діаметр яких у середньому складає 7 мм, глибина – 16 мм. Чарунки для виведення трутнів бджоли зазвичай будують у кутах або внизу рамок, якщо вони навощені не цілими листами. У трутневі чарунки бджоли пергу не складають. Будівництвом трутневих чарунок бджоли займаються в період ройового інстинкту, а […]...
14. МОНОФЛОРНИЙ МЕД МОНОФЛОРНИЙ МЕД – квітковий мед, перероблений з нектару одного виду медоносних рослин: липи, акації білої, гречки, фацелії, зніту, соняшника й інших. Монофлорні сорти, зібрані з певного виду рослин, зустрічаються досить рідко. Однак для визначення сорту досить, щоб у ньому переважав нектар якої-небудь однієї рослини, наприклад, у липці нектар липи. Незначні домішки нектару інших медоносних рослин […]...
15. НЕКТАРОПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН НЕКТАРОПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН – кількість нектару, виділювана рослиною за час її цвітіння. Н. р. залежить від біологічних особливостей рослин, кліматичних і погодних умов, якості грунту й агротехніки оброблення. Найсприятливіша температура повітря для виділення нектару 20-30 °С. Підвищення або зниження навколишньої температури знижує виділення нектару. У посушливі роки Н. р. особливо мізерна, тому що відсутність вологи придушує […]...
16. КАРАМЕЛІЗАЦІЯ МЕДУ КАРАМЕЛІЗАЦІЯ МЕДУ – відбувається при кип’ятінні меду. Відзначається розкладання цукрів, що містяться в меді, з виділенням води й утворенням карамеланів. Такий мед набуває неприємного запаху та смаку, темніє. При вапняній реакції він утворює каламуть. Цей мед не можна згодовувати бджолам, тому що за дією на організм бджоли він подібний на падевий. Цукри карамелізуються при нагріванні […]...
17. БАВОВНИК БАВОВНИК – цінна культура. Добрий медонос. Б. має чотири типи нектарників: два розташовані у квітці, третій – на звороті приквітка, четвертий – ззовні. Залежно від сорту й агротехніки останні два види можуть бути виражені слабко й виділяти нектар у незначній кількості, тому що вони відкриті й нектар швидко випаровується. Внутрішньоквіткові ж і підчашечкові нектарники виділяють […]...
18. ВУЛИЧКА ВУЛИЧКА – міжрамковий простір у гнізді бджіл, у бджільницькій практиці це ще й одиниця виміру сили сім’ї, куди входить 250-300 г бджіл. У природних умовах бджоли будують стільники завтовшки 2,4-2,5 см, з величиною вулички між ними 1,2-1,3 см. Стільники, у які бджоли складають нектар, можуть бути й товщі – 3,2-3,5 см. На практиці величина В. […]...
19. НАГРІВАННЯ МЕДУ НАГРІВАННЯ МЕДУ – проводиться у виняткових випадках, тому що після підігрівання він втрачає частину своїх корисних якостей. При кип’ятінні меду відбувається розкладання цукрів, що містяться в ньому, з виділенням води й утворенням карамеланів. Карамелізований мед набуває неприємного запаху і смаку, змінює колір (темнішає). При вапняній реакції карамелізований мед утворює каламуть. Цей мед не можна згодовувати […]...
20. ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – тісно пов’язане з ареалом поширення й породою бджіл. Наприклад, медоносні бджоли північних і високогірних районів мають темніше 3., ніж бджоли південних і низинних районів. І чим південніша раса бджіл, тим світліше 3. вона має. В Україні поширені бджоли темно-сірого 3. Навіть завезена на Далекий Схід українська порода бджіл поширилася там, […]...
21. ГРЕЧКА ГРЕЧКА – однолітня трав’яниста рослина. Висота її досягає 60 см. Стебло міцне, гіллясте, до кінця вегетації сильно грубішає. Листя широке, загострене. Квітки дрібні, двостатеві, із простою волотевою оцвітиною, білого або рожевого кольору. Суцвіття у вигляді невеликого грона. Квітки Г. посівної пристосовані до перехресного запилення. Вони розкриваються з 6-ї до 13-ї год. Після 13-14-їгод квітки закриваються, […]...
22. КОРМИ БДЖІЛ КОРМИ БДЖІЛ – поживні речовини, що входять до складу меду, перги та бджолиного молочка, без яких неможлива нормальна життєдіяльність бджіл. У природі не існує готового меду й перги, тому бджоли переробляють нектар і пилок, зібрані з рослин, і складають їх у стільники. Бджолине молочко – найповноцінніший з усіх видів бджолиних кормів. Ним вигодовують молоді личинки […]...
23. СОРТИ МЕДУ СОРТИ МЕДУ – визначаються цілим рядом показників. С. м. розрізняють за регіональною ознакою, тобто за місцем, де був проведений медозбір: далекосхідний липовий, башкирський липовий, башкирський квітковий тощо. За технологічною ознакою (способом одержання й обробки) розрізняють стільниковий та відцентровий, або спускний, мед. (Стільниковий мед уважається одним із найбільш стерильних і надходить споживачеві в абсолютно зрілому стані.) […]...
24. КАШТАН КІНСЬКИЙ КАШТАН КІНСЬКИЙ – чудове медоносне перехреснозапильне дерево із родини кінськокаштанових. У культурі вирощується як декоративне дерево, зустрічається повсюдно на міських бульварах і вулицях, у парках і скверах. Висота його Досягає 25 м. Крона густа, крислата. Листя супротивне, з довгими черешками, пальчастоскладне. Листочків 5-7, ледь зубчасті. Квітки білі або блідо-рожеві, зібрані в конусоподібні великі прямостоячі суцвіття. […]...
25. БДЖОЛИ ГІГАНТСЬКІ ІНДІЙСЬКІ БДЖОЛИ ГІГАНТСЬКІ ІНДІЙСЬКІ – належать до диких-бджіл. Поширені в Індії, Індокитаї, на островах Ява, Шрі-Ланка, Борнео, Філіппінських. Одомашнюванню не піддаються. Б. г. і. будують один величезний стільник де-небудь на дереві або в печері скелі. Іноді довжина стільника може перевищувати 1 м. Всі чарунки стільника мають однаковий розмір. Матка, трутні й робочі бджоли практично не відрізняються […]...
26. МЕД БДЖОЛИНИЙ МЕД БДЖОЛИНИЙ – це солодка сиропоподібна рідина грузлої консистенції, зі своєрідним смаком і запахом, виробляється медоносними бджолами з нектару квіток або паді рослин. М. є лікувально-дієтичним продуктом, унікальним за складом моносахаридів, мінеральних речовин, життєво необхідних для діяльності людського організму, причому останні містяться в М. у вигляді легко засвоюваних сполук. Розрізняють два типи натурального М.: квітковий […]...
27. ДРЕСИРУВАННЯ БДЖІЛ ДРЕСИРУВАННЯ БДЖІЛ – шляхом численних експериментів було встановлено, що бджоли дресируються на запах. Д. б. важливе для запилення ними сільськогосподарських культур як у полі, так і в теплиці. Без запилення бджолами деяких культурних рослин знизилися б урожаї цих культур або ж вони не плодоносили б зовсім. Розміщення на пасіці стільників з ароматизованим сиропом, а потім […]...
28. БРАУЛА (бджолина воша) БРАУЛА (бджолина воша) – зовнішній паразит бджіл і маток. Знаходиться зазвичай на грудях робочих бджіл або матки, рідше – на черевці. Ця хвороба частіше вражає маток, що може пояснюватися тільки їхньою малорухомістю порівняно з іншими бджолами й тим, що паразити віддають перевагу багатому білками матковому молочку, а не пилку й меду, якими харчуються робочі бджоли. […]...
29. ГРУША ГРУША – плодове дерево, належить до родини розанних і досягає 20 м заввишки. Зустрічається в південних районах СНД як дикоросла, так і культурна Г. Любить рости на чорноземних грунтах лісостепової зони й на долинних наносних грунтах. Найбільше значення для бджільництва мають Г. звичайна й уссурійська. Крона дерева пірамідальна. Гілки з колючими вкороченими пагонами. Бруньки голі. […]...
30. СТРОКАТИЙ РОЗПЛІД СТРОКАТИЙ РОЗПЛІД – запечатані чарунки розкидані по всім стільнику з інтервалом в одну-дві порожні чарунки. У сім’ї, ураженій яким-небудь інфекційним захворюванням, матка кладе яйця також в чарунки, звільнені від трупів личинок. Оскільки уражені личинки гинуть у різному віці, то й матка засіває чарунки в міру їхнього звільнення. У такому випадку з’являється С. (за віком) р., […]...
31. ТРУТНЕВИЙ РОЗПЛІД ТРУТНЕВИЙ РОЗПЛІД – яйця, відкладені в трутневі чарунки, що за обсягом трохи більші за бджолині. Відкритий Т. р. легко відрізнити від бджолиного: личинки трутнів значно більші; у закритому – опуклі кришечки. Іноді матка відкладає незапліднені яйця в бджолині чарунки й бджоли запечатують їх особливо опуклими кришечками (горбатий розплід). Т. р. розташований зазвичай на краях рамок. […]...
32. ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР – досягається за допомогою запилення їх бджолами. Збираючи нектар і пилок, бджоли забезпечують перехресне запилення, чим значно підвищують урожай с.-г. культур. Без запилення бджолами гречки, соняшнику, плодово-ягідних культур, не можна говорити про підвищення врожайності цих культур, про якість насіння. Найкращих результатів домагаються ті сільськогосподарчі організації, на посівних ділянках яких установлені пасіки […]...
33. ВІДКЛАДАННЯ ЯЄЦЬ МАТКОЮ ВІДКЛАДАННЯ ЯЄЦЬ МАТКОЮ, або червління. Із сьомого дня свого життя при сприятливій погоді матка спаровується з трутнями. Якщо ж протягом місяця матка не спаровується, то вона залишиться неплодовою й відкладатиме лише незапліднені яйця. На 2-4-й день після спарювання матка відкладає яйця на дно підготованих бджолами чистих чарунок. Вона запихає голову в кожну чарунку, ніби перевіряючи, […]...
34. ВЕНТИЛЯЦІЯ ГНІЗДА БДЖОЛАМИ ВЕНТИЛЯЦІЯ ГНІЗДА БДЖОЛАМИ – температура повітря в гнізді не повинна перевищувати +35 °С. У випадку зміни погодних умов (спека, різке похолодання) бджоли, не задіяні в літній діяльності, перетворюються на живі вентилятори. Особливо незамінні вони в літні спекотні дні, коли розплід у стільниках може задихнутися від спеки або якщо у вулик принесено багато нектару, а в […]...
35. ОБМЕЖЕННЯ ЯЙЦЕКЛАДКИ МАТКИ ОБМЕЖЕННЯ ЯЙЦЕКЛАДКИ МАТКИ – буває природним і штучним. У період головного й сильного медозбору продуктивність матки знижується, тому що бджоли заповнюють нектаром всі вільні чарунки, обмежуючи її роботу. Осіння діяльність матки залежить від наявності підтримувального узятку. З настанням холодів бджоли менше годують матку, що скорочує її яйценосність. Природне О. я. м. спостерігається в слабких сім’ях, […]...
36. БУДІВНИЦТВО МАТОЧНИКІВ БУДІВНИЦТВО МАТОЧНИКІВ – спостерігається у бджолосім’ях, які почали роїтися, при тихій зміні маток, при несподіваній втраті матки, у сім’ях-виховательках – при штучному виведенні маток. При тихій зміні маток і виникненні ройового інстинкту бджоли відбудовують-маточники на ребрах стільників і знизу, рідше – в інших місцях. Основою для таких маточників є мисочка, що її бджоли, після відкладання […]...
37. РОБОЧИЙ СТАН БДЖОЛОСІМ’Ї РОБОЧИЙ СТАН БДЖОЛОСІМ’Ї – визначається поведінкою бджіл і матки під час виконання ними роботи у вулику й поза ним. Робочі бджоли в Р. с. займаються збиранням внутрішньовуликового простору, стільників, відбудуванням стільників, вигодовуванням розплоду, переробкою нектару, утрамбовуванням перги тощо; літні бджоли працюють поза вуликом, літають у пошуках джерел узятку, збирають нектар і пилок, приносять у вулик […]...
38. МЕДОЗБІР МЕДОЗБІР – узяток, процес збирання бджолами нектару для переробки його на мед. Інтенсивність М. характеризується ступенем нагромадження меду у вуликах, а від цього вже поділяють М. на сильний, середній, слабкий. Сила М. виміряється за допомогою контрольного вулика, збільшенням його ваги (у кг) за добу. Залежно від інтенсивності М. поділяють на підтримувальний і продуктивний. Підтримувальний М. […]...
39. ГОЛОВНИЙ УЗЯТОК ГОЛОВНИЙ УЗЯТОК – період найбільшого збору бджолами меду, як правило, у розпалі літа. Для того щоб одержати за час медозбору максимум товарного меду, бджоляр повинен вивчити рослини, які забезпечують головний медозбір у цій місцевості, заздалегідь знати їхні масиви, строки цвітіння й віддаленість від пасіки. При наближенні медозбору вся робота бджоляра повинна бути зосереджена на завершенні […]...
40. СИТА СИТА – водяний розчин меду. На пасіках С. використовується різної концентрації: для збризкування бджіл – 1 частина меду та 2 частини води; для стимуляції на вигодовування розплоду – 1 частина меду на 1 частину води; для переробки його бджолами в мед – 4 частини меду на 1 частину води. С. є чудовим кормом для бджіл. […]...