Обставина – Просте речення

Related posts:

1. Обставина. Види обставин за значенням – Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Означення, додаток і обставини як другорядні члени речення Обставина. Види обставин за значенням Обставина – це другорядний член речення, який указує на місце, час, спосіб, мету, умову, Причину дії і відповідає на питання де? коли? які для чого? за якої умови? чому? та ін. За значенням обставини поділяються на такі основні види: […]...
2. Обставина – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення Обставина Обставиною називається другорядний член речення, який пояснює слово зі значенням дії чи ознаки, виражає характеристику дії, стану чи ознаки, ступінь їхнього виявлення, умови, за яких відбувається дія. Види обставин розрізняють за їхніми значеннями на основі питань, на які вони відповідають: – обставини місця […]...
3. Відокремлені уточнюючі члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Відокремлені уточнюючі члени речення Уточнюючими називаються члени речення, які уточнюють, пояснюють, конкретизують ті члени речення, після яких вони стоять. Уточнюючі члени речення відповідають на питання хто саме? який саме? де саме? коли саме? як саме? та ін. Уточнюватися можуть будь-які члени речення, але найчастіше – обставини, особливо місця і часу: Уточнюючі члени […]...
4. Відокремлені обставини – Просте речення Словосполучення Просте речення Відокремлені обставини Відокремлені обставини виділяються комами, якщо вони: – виражені дієприслівниковими зворотами: Аж коли дочитав і, одірвавши очі, озирнувся навколо, згадав, де він (В. Козаченко); – виражені поодинокими дієприкметниками, які не входять до складу присудка: Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв, похнюпившись (І. Нечуй-Левицький). Не відокремлюються комами дієприслівникові звороти, якщо […]...
5. Речення з однорідними членами – Просте речення Словосполучення Просте речення Речення з однорідними членами Однорідні члени речення називають однорідні поняття і характеризуються однаковою синтаксичною функцією (є одними й тими ж членами речення), належать до одного й того ж члена речення, пов’язані сурядним безсполучниковим або сполучниковим зв’язком і вимовляються з перелічуваною чи зіставною інтонацією: Однорідні члени без сполучників, із повторюваними сполучниками, зі сполучниками, […]...
6. Другорядні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Другорядні члени речення Крім головних, у реченні бувають другорядні члени, які пояснюють інші слова, уточнюють зміст речення, розширюють, доповнюють інформацію. До другорядних членів речення належать означення, додатки, обставини....
7. Речення з однорідними членами – Просте ускладнене речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення За будовою і значенням прості речення можуть бути ускладнені однорідними членами, звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями), відокремленими членами. Речення з однорідними членами Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком) Однорідними членами речення називаються такі, що граматично пов’язані з тим самим членом речення й відповідають на те саме […]...
8. Односкладні речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Односкладні речення Односкладними називаються речення, граматична основа яких складається з одного головного члена – присудка або підмета, а відсутність другого головного члена на розуміння змісту речення не впливає. Односкладні речення можуть бути як самостійними, так і в складі складного речення. Односкладні речення поділяються на дві групи: з головним членом – присудком та […]...
9. Додаток – Просте речення Словосполучення Просте речення Додаток Додатком називається другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків (Р. кого? чого? Д. кому? чому? 3. кого? що? О. ким? чим? М. (на) кому? (на) чому?). Додатки найчастіше виражаються іменниками та займенниками: Додатки можуть також виражатися прикметниками, дієприкметниками, числівниками (часто в сполученні з іменниками), інфінітивом та […]...
10. Однорідні члени речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Однорідні члени речення Однорідними називаються такі члени речення, які з’єднуються між собою сурядним зв’язком. Вони відносяться до одного й того самого члена речення, відповідають на одне й те саме питання, виступають одним членом речення. Однорідні члени речення з’єднуються один з одним: 1) Сурядними сполучниками […]...
11. Вставні слова та речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Вставні слова та речення Вставними називаються слова або сполучення слів,- що виражають ставлення мовця до висловлюваного ним повідомлення і не виступають членами речення: І найвища, по-моєму, це краса вірності (О. Гончар); Правда, з того часу втекло вже чимало води (Ю. Збанацький). У першому реченні […]...
12. Другорядні члени речення. Означення. Обставина ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 26 Тема: Другорядні члени речення. Означення. Обставина Мета: сформувати поняття означення та обставина, формувати вміння розпізнавати їх у реченнях, поширювати речення означеннями та обставинами; виховувати повагу до фольклору, любов до природи; розвивати логічне й образне мислення, мовлення, спостережливість, пам’ять. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник, проектор. […]...
13. Словосполучення і речення. Члени речення (у тому числі однорідні). Просте і складне речення І СЕМЕСТР ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО Урок № 2 Тема: Словосполучення і речення. Члени речення (у тому числі однорідні). Просте і складне речення Мета: повторити вивчене про словосполучення, його будову, зв’язок між словами у словосполученні, відмінність між словосполученням та сполученням слів; про речення, його будову, види речень за метою висловлювання, за емоційним забарвленням, за кількістю […]...
14. Відокремлені члени речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Відокремлені члени речення Відокремленими називаються члени речення, що за змістом виділяються при усному мовленні інтонацією, а на письмі – розділовими знаками: Позамістом лежали Кримські гори, вкриті лісом (П. Панч). Відокремлений член речення виділяється на письмі комами, рідше – тире. Відокремленими можуть бути означення (також […]...
15. Розділові знаки між однорідними членами речення – Просте ускладнене речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Розділові знаки між однорідними членами речення 1. Між однорідними членами речення ставиться кома, якщо вони: А) не з’єднані сполучниками. Музика лине в глибину небес Плавно, велично, гармонійно (Я. Гримайло); Б) з’єднані протиставними сполучниками А, та (= але), але, зате, так, хоч, хоча, однак, проте. Уміла готувати, та Не вміла […]...
16. Словосполучення і речення. Головні члени речення. Просте речення ПОВТОРЕННЯ. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО У цьому розділі ви пригадаєте, чим відрізняється словосполучення від речення, у якій ситуації спілкування точніше й доцільніше висловлювати свою думку простим реченням, а в якій – складним. Ви переконаєтеся, що речення з однорідними членами, зі звертаннями, вставними словами урізноманітнюють висловлювання, роблять текст емоційним, думку – переконливою. Для чого вам треба […]...
17. Узагальнюючі слова при однорідних членах речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Узагальнюючі слова при однорідних членах речення При однорідних членах речення можуть бути слова, які об’єднують в одну групу перелічувані предмети. Такі слова називаються узагальнюючими: І земля, і вода, і повітря – все поснуло (М. Коцюбинський). Узагальнююче слово є тим самим членом речення, що й […]...
18. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ ПОВТОРЕННЯ, УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ПОГЛИБЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО Ключові слова та поняття: – словосполучення; речення, граматична основа речення, члени речення; звертання, вставні слова; текст, тема тексту, головна думка тексту, заголовок § 1. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ І РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ТА ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ І СКЛАДНЕ РЕЧЕННЯ 17. Утворіть словосполучення з поданих парами слів і запишіть їх. У […]...
19. Питання для самоконтролю – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Питання для самоконтролю 1. Чим характеризуються ускладнені прості речення? 2. Дайте визначення однорідним членам речення, назвіть ознаки однорідності. 3. У яких позиціях узгоджені означення бувають однорідними й неоднорідними? 4. Схарактеризуйте узагальнюючі слова та розділові знаки при них. 5. Дайте визначення відокремлених членів речення. 6. […]...
20. Означення – Просте речення Словосполучення Просте речення Означення Означення – це другорядний член речення, який називає ознаку предмета і відповідає на питання який? чий? котрий? Узгодженими є означення, які стоять у тому ж роді, числі та відмінку, що й означуване слово: Знов вершиною рясною Розшумілася сосна. Вершиною (якою?) рясною (ж. p., одн., О. в.). Узгоджені означення можуть виражатися: – […]...
21. Складнопідрядні речення з підрядними обставинними УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Складнопідрядні речення з підрядними обставинними Підрядні обставинні речення поділяються на такі види: підрядні місця, часу, ступеня і способу дії, мети, причини, умовні, допустові, наслідкові. Підрядними місця називаються речення, що вказують на місце дії в головному реченні і відповідають на питання Де? куди? звідки? Де […]...
22. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ Повторения, узагальнення й поглиблення вивченого § 1. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ ПРИГАДАЙМО. 1. Чим словосполучення відрізняється від речення? 2. Які є головні й другорядні члени речення? 4 І. Прочитайте виразно вірш уголос. Яка картина постає у вашій уяві? Які почуття викликали у вас слова поета? ДЖЕРЕЛО Вечірній птах здійметься на крило, […]...
23. Двоскладне речення. Головні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Двоскладне речення. Головні члени речення Головні члени речення – це підмет і присудок, які ще називаються граматичною основою речення....
24. Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Додаток (відповідає на питання непрямих відмінків). Буває прямий (відповідає на питання знахідного відмінка без прийменника: бачити його) та непрямий (відповідає на питання всіх інших відмінків: ). Означення (відповідає на питання який? чий?). Буває угоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком узгодження: ) і неузгоджене (пов’язане з означуваним словом зв’язком керування […]...
25. Розділові знаки при однорідних членах речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Розділові знаки при однорідних членах речення 1. Між усіма однорідними членами, якщо вони з’єднані перелічувальною інтонацією без сполучників, ставиться кома: Суворовці завжди йдуть струнко, бадьоро, красиво (Н. Забіла). Якщо однорідні члени дуже поширені, між ними іноді ставиться крапка з комою: Парубок плівся повагом, позакладавши […]...
26. Синтаксичний розбір речення з однорідними членами – Просте ускладнене речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Синтаксичний розбір речення з однорідними членами Послідовність розбору 1. Дати загальну характеристику простого речення (розповідне, питальне чи спонукальне; окличне чи неокличне; поширене чи непоширене; двоскладне чи односкладне; повне чи неповне). 2. Указати, що речення ускладнене однорідними членами. 3. Визначити: А) якими членами речення є однорідні члени; Б) якими частинами […]...
27. Речення з кількома рядами однорідних членів – Просте ускладнене речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Речення з кількома рядами однорідних членів У реченні може бути декілька рядів однорідних членів. Наша Дума, наша Пісня Не вмре, не загине (Т. Шевченко). Голос, Тонкий, гнучкий, дзвінкий, так і Розходився на всі боки: то Розлягався у високім просторі, то слАВся по землі, по зелених Житах, то Завмирав оддалеки […]...
28. Вставні слова (словосполучення, речення) – Просте речення Словосполучення Просте речення Вставні слова (словосполучення, речення) Вставні слова, словосполучення виражають ставлення мовця до висловленої думки і граматично не зв’язані з іншими членами речення. Вставні слова чи словосполучення можуть означати: – джерело повідомлення: по-моєму, на думку, кажуть, як кажуть, за словами та ін. Багато вони тих міст уже проминули, а ще більш, кажуть, напереді зосталося […]...
29. Підмет – Просте речення Словосполучення Просте речення Підмет Підмет – це головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що? Підмети бувають прості і складені. Простий підмет найчастіше виражається іменником або займенником: Простий підмет може бути виражений також іншими частинами мови (прикметником, дієприкметником, числівником, вигуком), які виступають у реченні в ролі […]...
30. Синтаксичний розбір простого речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Синтаксичний розбір простого речення 1. Речення. 2. Визначити граматичну основу. 3. Визначити вид речення за метою висловлювання (розповідне, питальне, спонукальне), за інтонацією (окличне, неокличне), за наявністю головних членів речення (двоскладне, односкладне, вид односкладного), за наявністю другорядних членів (поширене, непоширене). 4. Визначити, ускладнене речення чи ні. Якщо ускладнене, то чим (звертання, однорідні члени, […]...
31. Присудок – Просте речення Словосполучення Просте речення Присудок Присудком називається головний член речення, який означає те, що говориться про підмет, і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? що (чим) він є? Підмет і присудок граматично залежні один від одного. Присудки бувають прості (складаються з одного дієслова) і складені (виражаються неозначеною формою дієслова […]...
32. ОБСТАВИНА ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ § 13. ОБСТАВИНА Про обставину як другорядний член речення, способи її вираження та роль у мовленні ПРИГАДАЙМО. Що таке прислівники? На які питання вони відповідають? 101 Прочитайте речення. Схарактеризуйте виділені в них обставини за такими критеріями: а) на що вказує (місце, час, спосіб дії); б) якою частиною мови виражена; в) […]...
33. Простий і складений присудки (іменний і дієслівний) – Просте речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте речення Простий і складений присудки (іменний і дієслівний) Присудком називається головний член речення, який означає, що говориться про підмет, і відповідає на питання Що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто або що він є? Підмет і присудок граматично взаємозалежні. Сила Іде знизу, од народного серця (С. Васильченко). […]...
34. СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ Й РЕЧЕННЯ. ПРОСТЕ РЕЧЕННЯ. ГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ Мета: навчальна: повторити, узагальнити й поглибити знання, вміння і навички про словосполучення і просте речення та його головні члени; розвивальна: розвивати лінгвістичне мислення; виховна: виховувати відповідальність за свою навчальну діяльність. Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис і морфологія, орфографія і пунктуація, розвиток мовлення. Міжпредметні зв’язки: мова українська та російська, література, фольклор. Тип уроку: систематизація та узагальнення вивченого матеріалу. […]...
35. Тире між підметом і присудком – Просте речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте речення Тире між підметом і присудком 1. Тире ставиться при відсутності зв’язки, якщо: А) присудок виражений іменником або кількісним числівником у називному відмінку і стоїть після підмета. Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна (М. Хвильовий). Але: Дуже добра жінка моя мати (інший порядок слів). Чотири та три – […]...
36. Способи вираження підмета – Просте речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте речення Двоскладні речення. Головні і другорядні члени речення. Підмет і присудок як головні члени речення Способи вираження підмета Підмет і присудок – це головні члени двоскладного речення, що становлять його Граматичну основу. Підметом називається головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання Хто? що? […]...
37. Завдання та вправи для самоконтролю – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Завдання та вправи для самоконтролю 1. Знайдіть однорідні члени. Визначте, якими членами речення вони є і як виражений зв’язок між ними. Поясніть наявність або відсутність розділових знаків при однорідних членах. І.1. У селі бігли з дворів назустріч чумакам дівчата, діти, поважні діди з палицями […]...
38. Прикладка – Просте речення Словосполучення Просте речення Прикладка Прикладка – це означення, яке виражається іменником і дає предметові другу назву. Прикладка вказує на професію, рід занять, вік, національність, виступає власного назвою географічних та інших об’єктів, людей. У художньому стилі прикладка дає предметові образну назву: ніченька-чарівниченька, дуб-велетень, дівчина-красуня. Прикладки бувають поширені й непоширені: Непоширена прикладка з означуваним словом пишеться через […]...
39. Звертання – Просте речення Словосполучення Просте речення Звертання Звертання – це слово або словосполучення, що називає особу чи предмет, до яких звертається мовець: Неси ж мене, коню, по чистому полю! (І. Франко) Місяченьку, наш голубоньку, ходи до нас вечеряти! (Т. Шевченко) Звертання буває непоширеним і поширеним, може виражатися іменником у кличному відмінку або іншою частиною мови, яка виступає у […]...
40. Відокремлені прикладки – Просте речення Словосполучення Просте речення Відокремлені прикладки Прикладки як різновид означення відокремлюються за таких самих умов, як і означення взагалі. Крім того, прикладки відокремлюються у таких випадках: – коли вони приєднуються за допомогою слів родом, на ім’я, так званий: – якщо вони стосуються власних назв або займенників: – якщо вони приєднуються за допомогою слів як, тобто (себто, […]...