Головна ⇒ 📌Рослинництво ⇒ ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ

ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ

КОРМОВІ ТРАВИ

9.1. ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ

Кормові трави належать переважно до родин Бобових і Злакових. Для зміцнення кормової бази крім багаторічних трав велике значення мають однорічні бобові трави, зокрема яра й озима вика, серадела, однорічні види конюшини. Вирощують однорічні бобові трави на зелений корм, випас, сіно, для виготовлення сінажу та інших видів кормів.

Бобові трави часто висівають у сумішках із злаковими культурами. Яру вику вирощують у чистих посівах і в сумішках з вівсом, ячменем, кормовими бобами, кормовим люпином,

горохом, а озиму вику – з житом, озимою пшеницею, щоб мати напровесні зелений корм для тварин.

Однорічні кормові трави мають різноманітне використання. У зоні достатнього зволоження вони є добрими парозаймальними культурами. Наприклад, вико-вівсяна, горохово-вівсяна сумішки, серадела, райграс однорічний дають багато цінного корму і своєчасно звільняють поле для сівби озимих зернових культур.

У районах, де після збирання польових культур у другій половині літа достатньо тривалий теплий період і багато вологи, однорічні трави вирощують у післяжнивних посівах, що забезпечує отримання 150-250 ц/га зеленої

маси.

Однорічні трави мають короткий вегетаційний період, їх можна висівати в різні строки і забезпечувати тварин зеленим кормом від ранньої весни до пізньої осені. Однорічні бобові трави (яра й озима вика, кормові боби, горох кормовий, чина посівна) дають високі врожаї насіння, що містить багато білка і незамінних амінокислот, зокрема лізину.

За даними державних сортодільниць, середня врожайність сіна однорічних трав перевищує 40 ц/га, а на зрошуваних полях південних областей України його збирають 100-125 ц/га. Значення однорічних кормових культур у польовому кормовиробництві зростає. Широке і різноманітне використання посівів однорічних кормових культур у проміжних посівах сприяє збільшенню використання сонячної енергії. Інтенсивне використання землі створює сприятливі умови для подальшого розширення посівів однорічних трав і підвищення їх урожайності.

В Україні посівна площа однорічних трав, включаючи посіви озимих на зелений корм, становить 2,2 млн га. Інтенсифікація землеробства сприяє розширенню посівів та підвищенню врожаю однорічних трав.

У зоні достатнього зволоження однорічні трави, наприклад вико-вівсяна сумішка, є цінними парозаймальними культурами, попередниками для озимих культур.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. КОНЮШИНА ІНКАРНАТНА – ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.1. ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.1.4. КОНЮШИНА ІНКАРНАТНА Конюшина інкарнатна, або багряна (Tr. incarnatum L.), – однорічна рослина. Батьківщиною її є райони Середземномор’я. Поширена в Італії, Франції, Польщі. Трапляється у західних областях України, Білорусі та на Закавказзі. Стебло й листки конюшини інкарнатної опушені. Квітки зібрані у видовжені головки багряного кольору. Трапляються види з білими […]...

  2. ГОРОХ КОРМОВИЙ – ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.1. ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.1.3. ГОРОХ КОРМОВИЙ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Кормовий горох – високоврожайна зернобобова культура. Сіють його для кормових цілей (на зерно і зелену масу) на малородючих середньозв’язних і піщаних грунтах, де врожаї посівного гороху низькі. Високі врожаї кормового гороху збирають також на осушених торфових грунтах. Його здавна вирощують в Україні. Зерно кормового […]...

  3. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ Із багаторічних бобових трав в Україні найбільше вирощують конюшину, люцерну, еспарцет. Сіно багаторічних бобових трав має високу кормову цінність: 100 кг сіна конюшини, люцерни, еспарцету відповідають 50 кормовим одиницям і містять 3,5-7 кг перетравного протеїну. Кожна кормова одиниця містить 120-140 г перетравного протеїну. У зеленій масі […]...

  4. СЕРАДЕЛА – ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.1. ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.1.5. СЕРАДЕЛА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Сераделу вирощують на супіщаних і глинисто-піщаних досить вологих грунтах. Часто її називають “конюшиною пісків”, оскільки вона добре росте на піщаних грунтах у помірно вологому кліматі. На дуже сухих і карбонатних грунтах росте погано. Кормова цінність серадели дещо вища, ніж конюшини. Так, 100 кг зеленої маси […]...

  5. ВИКА ЯРА – ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.1. ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.1.1. ВИКА ЯРА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Серед однорічних бобових трав вика яра займає найбільші площі. її вирощують у чистому вигляді та в сумішках на зелений корм. Значне поширення вики пояснюється її високою кормовою цінністю, різноманітним використанням (на зелений корм, сіно, зерно, силос), малою вибагливістю до родючості грунтів та коротким вегетаційним періодом, що […]...

  6. ВИКА ОЗИМА – ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.1. ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.1.2. ВИКА ОЗИМА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Вика озима, або волохата ( Vicia villosa Roth.), – однорічна зимуюча кормова культура. Кормова цінність її досить висока. За даними Інституту кормів УААН, суха маса вики озимої містить до 22% протеїну. Перетравність поживних речовин її добра. Озиму вику можна вирощувати як яру культуру, якщо […]...

  7. МОГАР – ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.2. ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.2.2. МОГАР ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Могар, як і суданська трава, – дуже посухостійка культура. Його вирощують на зелений корм, сіно, для випасу та для виготовлення силосу. У Східній і Південно-Східній Азії культура могару була відома за 2700 р. до н. е. Поширений могар в Україні, на Північному Кавказі, у Нижньому […]...

  8. КОНЮШИНА ГІБРИДНА – БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.3.1.2. КОНЮШИНА ГІБРИДНА Конюшина гібридна (рожева), або шведська (Trifolium hybridum L.), відрізняється від лучної меншою висотою і меншими розмірами блідо-рожевих головок, розміщених на довгих квітконіжках. Листки невеликі, трійчасті, темно-зелені, без білих смуг і трохи зубчасті. Плід – одно – чи тринасінний біб. Насіння темно-зелене, дрібніше, ніж […]...

  9. РАЙГРАС ОДНОРІЧНИЙ – ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.2. ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.2.4. РАЙГРАС ОДНОРІЧНИЙ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Райграс однорічний (Lolium multiflorum westerwoldicum ) – найбільш відома і поширена різновидність райграсу багатоукісного. За зовнішнім виглядом насіння райграсу однорічного подібне до насіння райграсу багатоукісного. Райграсоднорічний тримається у травостої один рік і відзначається швидким ростом та високою врожайністю. Насіння проростає одним зародковим корінцем. На […]...

  10. ЛЯДВЕНЕЦЬ РОГАТИЙ – БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.3.1.6. ЛЯДВЕНЕЦЬ РОГАТИЙ Лядвенець рогатий, або звичайний (Lotus corniculatus L.), – багаторічна бобова рослина, придатна для вирощування на менш родючих, важких і солонцюватих грунтах, де такі кормові культури, як люцерна і конюшина, дають низькі врожаї. Використовують його на сіно, випас і зелений корм. Лядвенець має добре […]...

  11. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ Багаторічні злакові трави мають добре розвинену кореневу систему, яка розміщується переважно у верхньому шарі грунту (до 20-30 см). Вони набагато врожайніші порівняно з іншими травами. Однак у районах з малою кількістю опадів бобові (люцерна, буркун) урожайніші. Уведення злакових трав до сумішок з бобовими відіграє важливу роль […]...

  12. СУДАНСЬКА ТРАВА – ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.2. ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.2.1. СУДАНСЬКА ТРАВА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Суданську траву, або суданку, вирощують у посушливих степових і лісостепових районах на сіно, зелений корм, для випасання, виготовлення сінажу, силосу. Зелену масу і сіно суданки добре поїдають велика рогата худоба, вівці і коні. Кормова цінність суданської трави досить висока: сіно містить 8-10% білка, 1 […]...

  13. ЕСПАРЦЕТ – БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.3.1.4. ЕСПАРЦЕТ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Еспарцет – багаторічна кормова культура, яку переважно використовують на сіно, зелений корм і для випасання тварин (він не спричинює у них тимпанію). Вміст перетравного протеїну в сіні еспарцету більший, ніж у конюшині: 100 кг сіна відповідають 53 кормовим одиницям, а на кожну […]...

  14. ЧУМИЗА – ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.2. ОДНОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.2.3. ЧУМИЗА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Чумиза – рослина теплого і сухого клімату. Вона є культурою різноманітного використання. Із зерна її виробляють крупу, яка за поживною якістю прирівнюється до пшона. Зерно чумизи містить у середньому 13,5% білка, близько 62безазотистих екстрактивних речовин і до 5% жиру. Зелений корм, сіно, солому і полову […]...

  15. БУРКУН БІЛИЙ – БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.3.1.5. БУРКУН БІЛИЙ Буркун білий – одно – або дворічна рослина. За поживністю не поступається перед іншими бобовими травами: 100 кг сіна відповідають 52 кормовим одиницям, а 100 кг зеленої маси – 16,5 кормової одиниці і містять 1,9 кг перетравного протеїну. Дикорослі види буркуну поширені в […]...

  16. КОНЮШИНА ЛУЧНА – БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.3.1.1. КОНЮШИНА ЛУЧНА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Світова посівна площа конюшини лучної становить близько 20 млн га. На великих площах вирощують її у Франції, Англії, США, Канаді, Росії. В Україні конюшину вирощують здебільшого в лісостепових і поліських районах. Крім того, вона добре росте у передгірних і гірських районах […]...

  17. ЛЮЦЕРНА – БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.1. БАГАТОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ 9.3.1.3. ЛЮЦЕРНА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Люцерна належить до найстародавніших кормових культур. У Середній Азії та на Закавказзі вона була відома 2,5 тис. років тому. В Україні люцерну почали вирощувати у 60-х роках XIX ст. спочатку на Полтавщині, Поділлі, а потім на півдні. Нині люцерну вирощують у всіх […]...

  18. РАЙГРАС БАГАТОУКІСНИЙ – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.4. РАЙГРАС БАГАТОУКІСНИЙ Райграс багатоукісний (Lolium multiflorum L.) – нещільнокущовий злак до 100 см заввишки. Утворює дрібні, але густі купини. Коренева система мичкувата. Суцвіття – видовжений нещільний колос. Маса 1000 насінин – 2,1 г. Швидко відростає після скошування і за сприятливих умов дає два-три укоси на […]...

  19. ПИРІЙ БЕЗКОРЕНЕВИЩНИЙ – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.7. ПИРІЙ БЕЗКОРЕНЕВИЩНИЙ Пирій безкореневищний (Agropyrum tenerum Vessey), або регнерія шорсткостеблова, – багаторічний нещільнокущовий верховий злак, подібний до пирію повзучого. Однак він не має кореневищ, тому не засмічує поля. Суцвіття – колос. Насіння солом’яно-жовте. Маса 1000 насінин 2,8 г. Завдяки високій кормовій цінності вирощують на сіно […]...

  20. ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ Одним з основних резервів підвищення врожайності сільськогосподарських культур і раціонального використання землі є широке впровадження посівів проміжних культур. Проміжні культури – сільськогосподарські рослини, що дають урожай навесні до сівби або восени до збирання основної культури сівозміни, а також ті, що займають площу поля одночасно з основною культурою. Вирощують їх у літній, осінній і […]...

  21. СТОКОЛОС БЕЗОСТИЙ – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.6. СТОКОЛОС БЕЗОСТИЙ Стоколос безостий (Bromus inermis Leyss.) – кореневищний багаторічний, невибагливий до клімату і родючості грунту верховий злак. Коренева система проникає у грунт на глибину до 2 м і більше, утворює довгі підземні кореневища, які розгалужуються у різні боки від материнського куща. З підземних кореневищ […]...

  22. НОВІ КОРМОВІ КУЛЬТУРИ – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.9. НОВІ КОРМОВІ КУЛЬТУРИ У сільському господарстві нашої країни кількість кормових культур збільшується за рахунок використання рослин дикорослої флори. Нові культури відзначаються багатьма цінними господарсько-біологічними властивостями, високою продуктивністю і значним вмістом білка в зеленій масі. Багато з них дають високі врожаї протягом десяти і більше років. […]...

  23. ЖИТНЯК – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.8. ЖИТНЯК Житняк (Agropyrum) – нещільнокущовий багаторічний злак. Уперше у культуру в 1896 р. впровадив проф. В. С. Богдан на Валуйській дослідній станції. Житняк має високу кормову цінність: 100 кг сіна відповідають 53 кормовим одиницям і містять 4 кг перетравного протеїну. Тварини охоче поїдають його зелену […]...

  24. ГРЯСТИЦЯ ЗБІРНА – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.5. ГРЯСТИЦЯ ЗБІРНА Грястиця збірна (Dactylis glomerata L.) – багаторічний нещільнокущовий верховий злак. Стебло прямостояче, добре облиствлене, 120 см заввишки, з великою кількістю прикореневих листків. Листки досить довгі, широкі, по краях шорсткі. Суцвіття – однобічна волоть, спочатку стиснута, а потім розлога. Маса 1000 насінин 1,2 г. […]...

  25. РАЙГРАС ВИСОКИЙ – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.3. РАЙГРАС ВИСОКИЙ Райграс високий (Arrhenatherum alatius.) – типова багаторічна нещільнокущова злакова трава з дуже розвиненою кореневою системою. Добре росте на сухих грунтах. Стебло високе – до 170 см, прямостояче, з великою кількістю прикореневих листків. Коренева система мичкувата, проникає на глибину до 3 м. Суцвіття – […]...

  26. КОСТРИЦЯ ЛУЧНА – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.2. КОСТРИЦЯ ЛУЧНА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Костриця лучна – нещільнокущовий верховий злак, який швидко росте, але найкраще розвивається на 2-3-й рік, досягаючи 80-120 см. Має високу кормову цінність: 100 кг сіна відповідають 54,5 кормової одиниці і містять 3,8 кг перетравного протеїну. Після скошування і спасування добре відростає, […]...

  27. УЩІЛЬНЕНІ ПОСІВИ КОРМОВИХ КУЛЬТУР – ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ 10.3. УЩІЛЬНЕНІ ПОСІВИ КОРМОВИХ КУЛЬТУР Ущільненими називаються сумісні посіви двох або більше культур. Ущільнені посіви кормових культур давно використовують у практиці польового кормовиробництва. Численними дослідженнями доведено, що ущільнені сумісні посіви кормових одно – і багаторічних культур у 1,5- 2 рази збільшують загальний збір зеленої маси і протеїну з одиниці площі. Це пояснюється тим, […]...

  28. ЖИТО ЯРЕ – ЯРІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ 1.3. ЯРІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ 1.3.2. ЖИТО ЯРЕ Жито яре маловибагливе до грунтово-кліматичних умов. Вирощують його на легких піщаних і супіщаних грунтах, осушених торфовищах, а також на повоосвоюваних землях. Урожайність жита ярого нижча, ніж озимого, тому воно малопоширене. Висівають жито яре на Передкарпатті та гірських районах Карпат. Придатне воно також для сумішок з озимим […]...

  29. ОЗИМІ ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ – ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ 10.2. ОЗИМІ ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ Для зміцнення кормової бази рано навесні у лісостепових районах велике значення має вирощування озимих проміжних культур. Цінною для проміжних посівів є озима вика. До таких сумішок можна вводити озиме жито, озиму пшеницю, райграс багатоукісний, інкарнатну конюшину та озимий ріпак. Озиме жито або пшениця в сумішці з викою забезпечує більший […]...

  30. ДВОДОЛЬНІ РОЗДІЛЬНОПЕЛЮСТКОВІ. РОДИНА БОБОВІ – КВІТКОВІ РОСЛИНИ Біологія – універсальний довідник БІОРОЗМАЇТТЯ КВІТКОВІ РОСЛИНИ ДВОДОЛЬНІ РОЗДІЛЬНОПЕЛЮСТКОВІ. РОДИНА БОБОВІ Загальні ознаки. Бобові – родина, яку легко розпізнати. Оцвітина подвійна. Чашечка має 5 чашолистків. Віночок складається з прапора (вітрила), двох весел (крил) і човника, утвореного двома зрослими пелюстками. Таким чином, пелюстки помітно відрізняються одна від одної, а вся квітка – неправильна, оскільки через неї […]...

  31. ТИМОФІЇВКА ЛУЧНА – БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ КОРМОВІ ТРАВИ 9.3. БАГАТОРІЧНІ ТРАВИ 9.3.2. БАГАТОРІЧНІ ЗЛАКОВІ ТРАВИ 9.3.2.1. ТИМОФІЇВКА ЛУЧНА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Тимофіївка – одна з найпоширеніших злакових трав польового й лучного травосіяння у лісостеповій і поліській зонах країни. Зелена маса і сіно тимофіївки добре поїдаються тваринами. Завдяки високій урожайності й поживності сіна тимофіївка швидко поширилася у тих районах, де вирощують конюшину лучну. […]...

  32. БОБИ – БОБОВІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БОБОВІ КУЛЬТУРИ БОБИ Це однолітня трав’яниста перехреснозапильна рослина, що дає чоловічі та жіночі квітки. Плоди різної довжини – від 4 до 20 см. У їжу використовують зелені плоди з недозрілим насінням, 3 усіх бобових у овочевих бобів найвищий уміст білків, а у них містяться амінокислоти, вітамін С, вітаміни групи В. нікотинова […]...

  33. Родина Бобові Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН Тема 6. ПОКРИТОНАСІННІ 45. Родина Бобові У плоді сиділи п’ять горошин; вони були зелені, плід також зелений, от вони і думали, що й весь світ зелений… Г. К. Андерсен ОСНОВНИЙ ЗМІСТ Бобові – родина класу Дводольні, найхарактернішими ознаками рослин яких є п’яти – членна, двостатева, неправильна квітка та плід біб. Загальний […]...

  34. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН КЛАСУ ДВОДОЛЬНІ. РОДИНИ БОБОВІ ТА СКЛАДНОЦВІТІ Розділ 2. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН Тема 3. ВІДДІЛ ГОЛОНАСІННІ § 40. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН КЛАСУ ДВОДОЛЬНІ. РОДИНИ БОБОВІ ТА СКЛАДНОЦВІТІ Родина Бобові. Представників цієї родини досить легко розпізнати у природі завдяки специфічній будові квітки. Вона нагадує метелика зі складеними крильцями. Квітка має подвійну оцвітину. Чашечка складається з п’яти зрослих чашолистків. Віночок – із п’яти різних за формою […]...

  35. ГОРОХ – БОБОВІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БОБОВІ КУЛЬТУРИ ГОРОХ Овочевий горох зустрічається в дикорослому стані в Криму, на Кавказі, Чорноморському узбережжі, у Середній Азії, Індії, Ірані, Ефіопії, Культурне вирощування гороху люди почали ще в кам’яному віці. Ця культура набула широкого розповсюдження: використовується в їжу, у косметології, а також у лікарських цілях. Калорійність гороху в 1,5-2 рази вища, […]...

  36. СОЧЕВИЦЯ – БОБОВІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БОБОВІ КУЛЬТУРИ СОЧЕВИЦЯ Відома як городня культура з бронзового віку. Висока врожайність, збалансований склад білків і мінеральних солей, дешевина зробили її масовим овочем, який завжди був улюбленим на столі простого народу. Страви із сочевиці калорійні, добре засвоюються, тому в давнину використовувалися в харчуванні людей, зайнятих фізичною працею, сочевична юшка була основним […]...

  37. ЧИНА ЗЕРНОВІ БОБОВІ КУЛЬТУРИ 2.7. ЧИНА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Чину посівну (Lathyrus sativus L.) вирощують як продовольчу і кормову культуру. Зерно її використовують також для технічної переробки, зокрема для виготовлення казеїну та пластмас. Серед зернових бобових культур чина має незначне поширення. Оскільки вона краще, ніж інші бобові, переносить посуху, її культура заслуговує на поширення у південних районах […]...

  38. КОРЕНЕПЛОДИ КОРЕНЕПЛОДИ Коренеплоди – найурожайніші культури, містять багато мінеральних солей і вуглеводів, мають високу кормову цінність. Вирощують їх як технічні та кормові культури. Як просапні культури коренеплоди потребують старанного обробітку грунту, внесення органічних і мінеральних добрив. Вони є цінними попередниками для багатьох культур у сівозмінах. До коренеплодів належать цукрові та кормові буряки, кормова морква, турнепс, цикорій, […]...

  39. КВАСОЛЯ – БОБОВІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БОБОВІ КУЛЬТУРИ КВАСОЛЯ Відома з 1280 р. до н. е., коли перша згадка про неї була зроблена в китайських літописах. Вона поширена в усьому світі, до Європи квасоля потрапила з Америки в XVI-XVII ст. Таким чином, за походженням культурна квасоля ділиться на дві групи: американська та азіатська. У квасолі міститься велика […]...

  40. ЗЕМЛЕРОБСТВО СМУГОВЕ Екологія – охорона природи ЗЕМЛЕРОБСТВО СМУГОВЕ – протиерозійна система землеробства, що застосовується на схилах підвищень і полягає в чергуванні смуг посівів просапних культур, які сприяють ерозії, з протиерозійними смугами культур суцільного висіву, напр. багаторічних трав чи парів....

Ви зараз читаєте: ОДНОРІЧНІ БОБОВІ ТРАВИ
«
»