Односкладні речення з головним членом – присудком – Односкладні речення
УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Односкладні речення
Односкладні речення з головним членом – присудком
Односкладними називаються речения, у яких є тільки один головний член і для повноти змісту вони не потребують доповнення другим головним членом.
Односкладні речення поділяються на Іменні (підметові) та Дієслівні (присудкові).
До дієслівних належать означено-особові, неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові.
Означено-особовими називаються односкладні речення з присудком-дієсловом
Вилучення особових займенників – підметів (я, ти, ми, ви) не змінює змісту речень, а робить їх яскравішими, більш динамічними. Порівняйте: Сади свій сад, плекай свої надії, зневірою душі собі не рань (П. Дорошко) і Ти сади свій сад, ти плекай свої надії… Уживаються ці речення здебільшого у розмовному та художньому стилях.
Неозначено-особовими називаються односкладні речення з присудком-дієсловом у
У таких реченнях важлива сама дія, а не особи, що її виконують. Особи тут мисляться неозначено, тому в таких реченнях підмета не буває. Ті, що виконують дію, не називаються з кількох причин: або дія стосується багатьох і перелік зайвий чи неможливий, або особи невідомі, або свідомо уникають називання: Ведуть коня вороного, розбиті копита (Т. Шевченко).
Неозначено-особові речення широко вживаються в наукових творах – при описі певних дослідів чи процесів: Мідь не витісняє з кислот водень. Як же одержують солі таких металів, як СиСО4 , CuСl 2 і т. д.? Солі металів, які не реагують з кислотами, одержують за допомогою хімічних реакцій…
Односкладні речення з такими самими формами присудків, як і в означено-особових та неозначено-особових реченнях, можуть вказувати дію, виконувану будь-якою особою, тобто мають узагальнене значення. Такі речення називають Узагальнено-особовими: Здобудемо освіту, побачимо більше світу (Народна творчість); Гордістю проймаєшся за наших людей – високообдарованих, всевміючих, всеперема-гаючих (О. Гончар). Найчастіше в узагальнено-особових реченнях присудки виражаються дієсловом у формі 2-ї особи однини: З вогнем, не жартуй; Чесне діло роби сміло (Народна творчість). У переважній більшості прислів’я і приказки є узагальнено-особовими реченнями.
Безособовими називаються односкладні речення з присудком, при якому немає, й не може бути підмета: Світало. По хатах де-не-де світилось (А. Головко).
Присудок у безособових реченнях може бути простим і складеним: У повітрі пахло липовим цвітом (О. Десняк); Опівдні зробилося зовсім тепло (Гр. Тютюнник).
Присудками в безособових реченнях можуть бути:
– безособові дієслова: Світало. Надворі розвиднялося;
– особові дієслова, вжиті в безособовому значенні: За вікном гуде, співає (Ю: Збанацький); Повіяло польовими пахощами (М. Коцюбинський);
– дієслівні форми на – но, – то:
Всі квітоньки-зірниченьки геть вирвано з пшениченьки (Леся Українка); Неробам дорогу закрито у наш колектив (Народна творчість);
– слово нема (немає):
Для трактора межі нема (Народна творчість). Слово нема може бути відсутнім: Ні меж, ні краю колгоспному врожаю (Народна творчість);
– прислівники, а також присудкові слова Можна, треба, жаль, шкода та ін. в сполученні з неозначеною формою дієслова:
Не можна нашу землю скути! (М. Терещенко);
– неозначена форма дієслова:
Сонцю над світом горіти (М. Нагнибіда).
Безособові речення здебільшого виражають стан людини чи природи, не називаючи активного діяча: Нам треба миру; Матерям не спиться; Уже стемніло; Немає вітру.
Уживаються вони переважно в розмовному та художньому стилях.
Related posts:
- Односкладні речення з головним членом, співвідносним із присудком або підметом – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Односкладні речення з головним членом, співвідносним із присудком або підметом Односкладними називаються речення, граматична основа яких складається з одного головного члена, співвідносного із присудком або підметом. За змістом односкладні речення відрізняються від двоскладних тим, що вони зрозумілі й без другого головного члена. Його відсутність підсилює змістове значення наявного головного члена […]...
- Неозначено-особові речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Неозначено-особові речення Неозначено-особовими реченнями називаються такі односкладні речення, у яких дійова особа не названа й мислиться як неозначена. Головний член неозначено-особових речень виражається дієсловом у формі: А) 3-ї особи множини теперішнього або майбутнього часу. Лікарські рослини вживають у вигляді відварів, настоїв і трав’яних чаїв (журнал). Портрети його друкуватимуть у столичних […]...
- Односкладні прості речення – Другорядні члени речення Українська мова Синтаксис Другорядні члени речення Односкладні прості речення З головним членом – підметом: – Називні. Ніч. З головним членом – присудком: – Означено-особові (присудок – дієслово у формі 1-ї чи 2-ї особи). Мрію про відпочинок. – Неозначено-особові (присудок – дієслово у формі 3-ї особи множини). Десь тут знайшли снаряд. – Узагальнено-особові (Прислів’я та приказки. […]...
- Узагальнено-особові речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Узагальнено-особові речення Узагальнено-особовим реченням називається таке односкладне речення, головний член якого позначає дію, властиву будь-якій (узагальненій) особі. Головний член узагальнено-особових речень виражається дієсловом у формі: А) наказового способу (однина і множина) або 2-ї особи однини теперішнього чи майбутнього часу (у висловах із народної мудрості). Не діли шкуру невбитого ведмедя (Народна […]...
- Односкладні речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Односкладні речення Односкладними називаються речення, граматична основа яких складається з одного головного члена – присудка або підмета, а відсутність другого головного члена на розуміння змісту речення не впливає. Односкладні речення можуть бути як самостійними, так і в складі складного речення. Односкладні речення поділяються на дві групи: з головним членом – присудком та […]...
- Односкладні речення з головним членом – підметом – Односкладні речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Односкладні речення з головним членом – підметом Називні – це такі речення, які мають один головний член – підмет. Вони повідомляють про те, що певне явище чи предмет у дійсності є, існує: Ніч. Шумить розштормоване море (О. Гончар). Крім підмета, в називному реченні можуть бути […]...
- Означено-особові речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Означено-особові речення Означено-особовими називаються такі односкладні речення, головний член яких виражається особовим дієсловом 1-ї або 2-ї особи однини чи множини; ця форма означає, що дію виконує мовець (мовці) або співбесідник (співбесідники). Головний член означено-особових речень може бути виражений дієсловом у формі: А) 1-ї чи 2-ї особи однини або множини дійсного […]...
- Питання для самоконтролю – Односкладні речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Питання для самоконтролю 1. Назвіть типи односкладних речень, наведіть приклади. 2. Чим виражений присудок у неозначено-особових реченнях? 3. Які речення називають безособовими? 4. Що таке називні речення? 5. Чим характеризуються неповні речення? 6. Які розділові знаки ставляться на місці пропусків?...
- Безособові речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Безособові речення Безособовими називаються такі односкладні речення, у яких дія або стан не співвідноситься з дійовою особою. Якщо в означено-особовому або неозначено-особовому реченні підмет не визначений, але мислиться, то в безособових реченнях його взагалі немає. Головний член безособового речення може бути виражений: А) безособовим дієсловом. Схотілось сонця, веселого шуму ріки, […]...
- Стилістика односкладних речень Стилістика української мови Стилістика односкладних речень Односкладні речення порівняно з двоскладними в більшості випадків структурно значно менші за обсягом, проте вживаються в усіх стилях мови. Їм властива стилістична своєрідність, яка не може бути зовсім адекватно виражена синтаксичною будовою двоскладного речення. Односкладні речення – речення з одним головним членом, які для вияву повноти і своєрідності своєї […]...
- Речення двоскладні й односкладні – Речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення Речення двоскладні й односкладні У залежності від складу граматичної основи прості речення розподіляються на Двоскладні й односкладні. У двоскладних реченнях є підмет і присудок. Засне Долина. На калині і Соловейко Задріма (Т. Шевченко). В односкладних реченнях є тільки один головний член, який співвідноситься або з підметом, або з присудком. Шум акацій… […]...
- Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення) ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 21 Тема: Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення) Мета: ознайомити учнів із реченнями, у яких є тільки один головний член; продовжити роботу над формуванням умінь визначати граматичну основу речення; виховувати пошану й любов до слова, до рідної мови; розвивати культуру усного й писемного мовлення, логічне мислення, пам’ять. […]...
- Зразок розбору односкладного речення – Односкладні речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Зразок розбору односкладного речення 1. На переправі коней не міняють (Народна творчість). 2. Підмета немає, присудок не міняють виражений дієсловом у 3-й особі множини теперішнього часу. 3. Розповідне, неокличне, односкладне – неозначено-особове, поширене, повне. 4. Не ускладнене. 5. Не міняють (кого?) коней (непрямий додаток, виражений […]...
- Неповні речення – Односкладні речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Неповні речення Прості речення за наявністю головних і другорядних членів поділяються на повні й неповні. У повному реченні є всі потрібні для висловлювання думки члени речення, у неповному пропущено один або кілька членів, головних чи другорядних, але їх можна легко відтворити: – із попередніх речень […]...
- Тире між підметом і присудком – Просте речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте речення Тире між підметом і присудком 1. Тире ставиться при відсутності зв’язки, якщо: А) присудок виражений іменником або кількісним числівником у називному відмінку і стоїть після підмета. Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна (М. Хвильовий). Але: Дуже добра жінка моя мати (інший порядок слів). Чотири та три – […]...
- Називні речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Називні речення Називними називаються такі односкладні речення, у яких головний член стверджує наявність предметів або явищ. Головний член у таких реченнях виражений іменником у називному відмінку. Іноді при головному члені можуть уживатися означення й додатки, а також частки ось, он, що за, ось так та ін. Дорога. Ранок. Тиша (М. […]...
- Двоскладні та односкладні речення – Речення Словосполучення Речення Двоскладні та односкладні речення Залежно від наявності в граматичній основі одного чи двох головних членів виділяють речення двоскладні (є підмет і присудок) та односкладні (є або підмет, або присудок, але речення зрозуміле без контексту):...
- Тире між підметом і присудком – Члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Члени речення Тире між підметом і присудком Тире ставиться: 1. Тире між підметом і присудком ставиться, коли останній виражений іменником або кількісним числівником у називному відмінку, а дієслова-зв’язки немає. При цьому присудок може бути як непоширеним, так і поширеним: Бук – дерево. Три та сім – десять. […]...
- Стилістика узагальнено-особових речень Стилістика української мови Стилістика узагальнено-особових речень Односкладні узагальнено-особові речення найчастіше вживають у розмовно-побутовому, художньому і, менш часто, в публіцистичному стилях мови. Майже зовсім не характерні вони для офіційно-ділового стилю мови в його писемному вияві (формі). Узагальнено-особові речення – це такі односкладні конструкції, в яких дія (стан) сприймається узагальнено, як така, що за певних умов може […]...
- Особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних, поширених і непоширення простих речень СТИЛІСТИКА СИНТАКСИСУ § 30. Особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних, поширених і непоширення простих речень Односкладні речення – це такий тип речення, що має підмет або присудок. Односкладні реченця з підметом називаються називними: Весна. Жайворонок в небі. Односкладні речення з присудками поділяються на групи: – означено-особові (дієслово-присудок виражений 1-ю або 2-ю особою однини чи […]...
- Речення з одним головним членом ВІДОМОСТІ ІЗ СИНТАКСИСУ ТА ПУНКТУАЦІЇ § 13 Речення з одним головним членом Запам’ятаймо! Закінчену думку й завершену інтонацію можуть виражати речення з одним головним членом. 118 Спишіть речення. У кожному підкресліть головні члени речення. Помітно оголилися дерева. У дібровах замовк пташиний гук. Ставки та озерця вкрилися опалим листям. Уранці на землі все частіше з’являється біла […]...
- Стилістика неозначено-особових речень Стилістика української мови Стилістика неозначено-особових речень Серед односкладних речень виокремлюють неозначено-особові – речення, у яких виконувач дії мислиться неозначено, а головний член речення виражений формою 3-ї особи множини теперішнього, майбутнього часу або ж формою множини минулого часу чи множинною формою умовного способу: читають; будуть читати; читатимуть; читали, прочитали; читали б, прочитали б; Будуть стояти до […]...
- Стилістика означено-особових речень Стилістика української мови Стилістика означено-особових речень Своєрідну синтаксичну і стилістичну сутність мають означено-особові речення – такі комунікативні структури, в яких виконувач дії мислиться означено, а головний член речення виражається дієсловом у формі 1-ї або 2-ї особи – однини чи множини теперішнього, майбутнього часу або наказового способу (пишу, пишеш, пишемо, пишете; писатиму, писатимеш, писатимемо, писатимете; буду […]...
- Синтаксичний розбір односкладного речення – Односкладні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Синтаксичний розбір односкладного речення Послідовність розбору 1. Дати загальну характеристику простого речення (розповідне, питальне чи спонукальне; окличне чи неокличне; поширене чи непоширене; повне чи неповне). 2. Указати, чи речення односкладне. 3. Визначити тип односкладного речення. 4. Назвати, чим виражений головний член односкладного речення. У Пріськи аж У душі Заколотилося (Панас […]...
- Додаток – Другорядні члени речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Другорядні члени речення До другорядних членів речення належать додатки (_ _ ), означення (~~) й обставини (_._. ). Додаток Додатком називається другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання усіх відмінків, крім називного. Додаток виражається тими ж частинами мови, що й підмет. Найчастіше: – іменником: […]...
- Речення з кількома рядами однорідних членів – Просте ускладнене речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Речення з кількома рядами однорідних членів У реченні може бути декілька рядів однорідних членів. Наша Дума, наша Пісня Не вмре, не загине (Т. Шевченко). Голос, Тонкий, гнучкий, дзвінкий, так і Розходився на всі боки: то Розлягався у високім просторі, то слАВся по землі, по зелених Житах, то Завмирав оддалеки […]...
- Завдання та вправи для самоконтролю – Односкладні речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Односкладні речення Завдання та вправи для самоконтролю 1. Прочитайте речення, визначте, які з них односкладні, а які – двоскладні, поясніть, чому. 1. Один з останніх його рейсів був винятковим (О. Гончар). 2. Погане літо, не було врожаю (Л. Костенко). 3. З одинокої на ціле татарське село кав’ярні […]...
- Безсполучникове складне речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Види складних речень Безсполучникове складне речення Безсполучниковими реченнями називаються такі складні речення, у яких прості речення об’єднуються в одне ціле без сполучників, за допомогою інтонації. Смислові відношення між простими реченнями в безсполучникових складних реченнях виражаються по-різному. У сполучникових реченнях у їх вираженні беруть участь сполучники або сполучні […]...
- Тире в неповних реченнях – Неповні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Неповні речення Тире в неповних реченнях У неповних реченнях на місці пропущеного члена (найчастіше присудка) за наявності паузи ставиться тире. І недарма у творах Довженка письменника журба, людське горе межують з радістю і щастям. То – від життя (С. Плачинда). Тире не ставиться, коли немає потреби в спеціальному підкресленні паузи. Не давай […]...
- Форми слова і споріднені слова УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО БУДОВА СЛОВА. СЛОВОТВІР Будова слова Форми слова і споріднені слова У мові є слова змінювані (іменники, прикметники, числівники, займенники, дієслова) та незмінювані (прислівники, прийменники, частки, сполучники, вигуки). Кожне змінюване слово має систему форм (відмінкових, особових та ін.), але в усіх формах лексичне значення слова залишається тим самим. У реченнях: Слово […]...
- Дієвідміни дієслів – Дієслово Українська мова Частини мови Дієслово Дієвідміни дієслів І дієвідміна Належать дієслова: – з односкладовою основою: лити, мити, бити, пити; – з суфіксами – ува-, – ну-, – і-, – а-, що не випадають в особових формах: зимувати, крикнути, білити, грати; – з основою на приголосний: нести, мати, берегти; – з основою на – оро-, – […]...
- Двоскладне речення. Головні члени речення – Просте речення Словосполучення Просте речення Двоскладне речення. Головні члени речення Головні члени речення – це підмет і присудок, які ще називаються граматичною основою речення....
- Складнопідрядні речення займенниково-співвідносного типу – Основні види складнопідрядних речень СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Основні види складнопідрядних речень Складнопідрядні речення займенниково-співвідносного типу Займенниково-співвідносними називають такі складнопідрядні речення, у яких підрядна частина пояснює співвідносний займенник головної частини. Хвала Тому, хто людям у приполі несе слова, подібні хлібу й солі, і співи, гідні слави сіяча (М. Рильський). Хто має розум, Той не їде зимою возом (Народна творчість). Яка […]...
- Види речень за метою висловлювання. Розділові знаки в кінці речення – Речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення Види речень за метою висловлювання. Розділові знаки в кінці речення Речення – це синтаксична одиниця мови, що інтонаційно оформлена і виражає закінчену думку про факт чи явище дійсності, які є реальними, бажаними чи можливими за певних обставин. Залежно від мети висловлювання речення бувають Розповідними, спонукальними або Питальними, а в кінці речень […]...
- Повні і неповні речення. Тире в неповних реченнях – Речення Словосполучення Речення Повні і неповні речення. Тире в неповних реченнях За наявністю головних і другорядних членів розрізняють речення повні та неповні. Повне речення – це речення, у якому є всі члени речення, необхідні для розуміння його змісту, без допомоги попередніх і наступних речень (контексту) й ситуації: Неповне речення має пропущені якісь члени речення, що можуть […]...
- Речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Речення Від словосполучень та інших одиниць мови речення відрізняється тим, що є одиницею вищого рівня мови, а саме комунікативною. У формі речень твориться і виражається думка, передаються повідомлення, накази, прохання, питання, почуття і волевиявлення, тобто відбувається спілкування. Речення – синтаксична одиниця, що виражає думку про реальні, бажані, […]...
- Повні й неповні речення – Неповні речення СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Неповні речення Повні й неповні речення За будовою і значенням розрізняються повні та неповні речення. У повних є всі члени речення, необхідні для повноти будови і значення. Христя Засвітила Невеличкий Каганець і Постановила Його На комині (Панас Мирний). Неповним називається двоскладне або односкладне речення, у якому пропущений один або кілька членів, необхідних […]...
- Вставні слова та речення – Просте ускладнене речення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ Просте ускладнене речення Вставні слова та речення Вставними називаються слова або сполучення слів,- що виражають ставлення мовця до висловлюваного ним повідомлення і не виступають членами речення: І найвища, по-моєму, це краса вірності (О. Гончар); Правда, з того часу втекло вже чимало води (Ю. Збанацький). У першому реченні […]...
- Головні члени речення СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ УРОК № 14 Тема. Головні члени речення Мета: поглибити знання учнів про головні члени речення; навчити визначати головні члени у реченні, розрізняти види присудків; розвивати усне й писемне мовлення; виховувати наполегливість у навчанні. Обладнання: підручник, текст лінгвістичної казки. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ Перевірка домашньої вправи. II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ […]...
- Речення з однорідними членами. Головні і другорядні члени речення. Правопис особових закінчень дієслів Тема. Речення з однорідними членами. Головні і другорядні члени речення. Правопис особових закінчень дієслів. (Вправи 431-435). Мета. Повторити вивчене про однорідні члени речення, закріпити вміння встановлювати зв’язки слів у реченні, розбирати речення за членами речення, повторити правопис особових закінчень дієслів. Розвивати навички виразного читання і грамотного письма. Заохочувати цікавість до української філософської думки. Обладнання: портрет […]...