Головна ⇒ 📌Рослинництво ⇒ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ

ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ

Олійні культури мають велике господарське значення. З їх насіння добувають олію, яку споживають і використовують у харчовій, кондитерській, консервній і маргариновій, а також у лакофарбовій, миловарній, текстильній, шкіряній промисловості. Макуха, що залишається після переробки насіння, а також шрот (знежирена макуха) є добрим концентрованим кормом для годівлі тварин.

До олійних культур належать соняшник, льон-кучерявець, гірчиця, ріпак, рицина, мак, кунжут, арахіс, сафлор, рижій, перила, лялеманція та ін.

Олію добувають також із насіння прядивних культур (льону-довгунця, конопель, бавовнику, кенафу), сої та ін. Більшість олійних культур має важливе агротехнічне значення. Так, соняшник, ріпак, рицину, кунжут висівають широкорядним способом. У результаті обробітку грунту в міжряддях поля після цих культур чисті від бур’янів. Тому вони є добрими попередниками для зернових.

Уміст олії у насінні олійних культур коливається і залежить від особливостей сорту, природних умов району, технології вирощування тощо (табл.). Наприклад, насіння соняшнику містить 30-57%, озимого ріпаку – 45-52, гірчиці сизої – 35-47, рижію –

26-46, рицини – 47-58, перили – 35-50% олії. У насінні соняшнику, вирощеного у південних і південно-східних районах, вміст олії вищий, ніж у насінні соняшнику, вирощеного у північних і північно-західних районах. Олійність соняшнику зростає у міру просування цієї культури з півночі на південь та схід. За даними М. М. Іванова, вміст олії в насінні соняшнику, вирощеному в Смоленській області Російської Федерації, становить 43,2%, Харківській – 55,8%. Зрошення у посушливих районах сприяє нагромадженню олії у насінні. У районах достатнього зволоження більші врожаї, а також вміст олії в насінні олійних рослин з родини Капустяних. Підвищені дози азотних добрив збільшують вміст білка та зменшують кількість олії в насінні, проте вихід олії з 1 га зростає в результаті підвищення врожаю. Ранні строки сівби, внесення фосфорно-калійних добрив також сприяють нагромадженню олії у насінні багатьох олійних культур.

Рослинна олія – складний ефір трьохатомного спирту гліцерину і жирних кислот. Енергетична цінність рослинного жиру вдвічі більша, ніж білків або вуглеводів. Важливим показником якості олії є здатність висихати. Цей показник визначають йодним числом, тобто кількістю грамів йоду, що приєднується до 100 г олії. Що вище йодне число, то швидше олія висихає.

ТАБЛИЦЯ. ВМІСТ ОЛІЇ В НАСІННІ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР ТА ЇЇ ЯКІСТЬ

Культура	Вміст олії, %від маси абсолютно сухої речовини насіння	Число
Йодне	Кислотне	Омилення
Соняшник	30-57	119-144	0,1-2,4	183-196
Сафлор	25-37	115-155	0,8-5,8	194-203
Гірчиця сиза	35-47	92-119	0,0-3,0	182-183
Ріпак озимий	45-52	94-112	0,1-11,0	167-185
Рижій	26-46	132-153	0,2-13,0	181-188
Рицина	47-58	81-86	1,0-6,8	182-187
Кунжут	48-63	103-112	0,2-2,3	186-195
Перила	35-50	181-206	0,6-3,9	189-197
Лялеманція	35-42	162-203	0,8-4,4	181-185
Арахіс	45-60	90-103	0,03-2,24	182-207
Соя	16-27	107-137	0,0-5,7	190-312
Льон-кучерявець	30-48	165-192	0,5-3,5	186-195

Розрізняють три групи олій: висихаючі (йодне число більше ніж 130) – лляна, перилова, рижієва, лялеманцієва та ін. Використовують їх переважно для технічних потреб; напіввисихаючі (йодне число від 85 до 130) – соняшникова, ріпакова, гірчична, соєва, сафлорова та ін. Використовують переважно як продукти харчування; невисихаючі (йодне число менше ніж 85) – рицинова, арахісова. Використовують переважно в медицині та для технічних потреб.

Важливим показником якості олії є також кислотне число, яке визначається кількістю їдкого калі в міліграмах, необхідного для нейтралізації жирних кислот в 1 голії. Кислотне число соняшникової олії – 0,1 – 2,4, ріпакової – 0,1-11,0, лляної – 0,5-3,5.

Деякі рослинні олії є сировиною для миловарної промисловості. Здатність олії до омилення визначається числом омилення – кількістю їдкого калі в міліграмах, необхідного для нейтралізації вільних і зв’язаних з гліцерином жирних кислот в 1 г олії. Для більшості рослинних олій воно становить 170-210.

Загальна світова площа олійних культур становить понад 60 млн га, зокрема на території України – 2,5 млн га.

Олійні культури вирощують також у Середній Азії, на Далекому Сході, у Західному Сибіру. Багато олійних культур вирощують у Молдові, Закавказзі, у Центрально-Чорноземній зоні, на Північному Кавказі та Поволжі.

(1 votes, average: 5.00 out of 5)

САФЛОР – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.11. САФЛОР ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Сафлор – цінна олійна культура для вирощування у посушливих районах. Уміст олії у насінні залежно від сорту та умов вирощування становить 25-37%. Олію використовують для харчових цілей, виробництва маргарину, оліфи, фарб, мила, лінолеуму тощо. Макуха сафлору трохи гіркувата на смак, але тварини до неї […]...

ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ З ефіроолійних культур добувають ефірну (летку) олію з приємним запахом, що використовується у різних галузях промисловості – парфумерній, кондитерській, миловарній, харчовій, тютюновій тощо. Найпоширенішими ефіроолійними культурами є коріандр, кмин, м’ята, фенхель, аніс, шавлія мускатна, лаванда та ін. Ефірна олія у цих рослинах міститься в плодах, суцвіттях, листках і […]...

РІПАК ЯРИЙ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.5. РІПАК ЯРИЙ Ріпак ярий (Brassica napus L. oleifera annua Metzg.) – однорічна рослина з родини Капустяних (Brassicaceae). Він менш вибагливий до умов вирощування, ніж озимий. Корінь ріпаку ярого веретеноподібний, проникає у грунт на глибину 80 см, слаборозгалужений, з невеликою кількістю бічних корінців, що розміщуються у верхньому шарі […]...

КОРІАНДР – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.1. КОРІАНДР ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Найбільші посівні площі серед ефіроолійних культур займає коріандр. В Україні посівна площа його досягає 25 тис. га. Коріандр вирощують у багатьох країнах Європи, Азії, у Північній Африці, Америці й Австралії. В Україні коріандр почали вирощувати з 30-х років XIX ст. Вирощують коріандр також у […]...

ЛЯЛЕМАНЦІЯ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.14. ЛЯЛЕМАНЦІЯ Лялеманція (Lallemancia) – однорічна рослина з родини Губоцвітих. Корінь стрижневий. Стебло пряме, розгалужене, чотиригранне, до 60 см заввишки. Листки видовжено-ланцетної форми. Квітки зібрані в несправжні мутівки. Зав’язь чотиригнізда. Насіння дрібне, темно-коричневе з білим рубчиком. Маса 1000 насінин 4-5,5 г. Насіння лялеманції містить 35-42% олії, що швидко […]...

ЛЬОН-КУЧЕРЯВЕЦЬ (ОЛІЙНИЙ) – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.2. ЛЬОН-КУЧЕРЯВЕЦЬ (ОЛІЙНИЙ) ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Льон-кучерявець вирощують для виробництва олії, яку використовують для виготовлення оліфи, фарб, лаків, а також для харчування. Насіння його містить 30-48% олії. Макуха, що є продуктом переробки насіння, – цінний концентрований корм для тварин, особливо для молодняку великої рогатої худоби. Вона містить до 35% […]...

ЛАВАНДА – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.6. ЛАВАНДА Лаванда (Lavandula L.) – багаторічна, вічнозелена, напівчагарникова рослина з родини Губоцвітих. Вихід ефірної олії з суцвіть коливається від 0,8 до 2,5%. Ефірну олію використовують у парфумерній і миловарній промисловості та медицині. Лаванда – медоносна культура. В Україні лаванду вирощують в Автономній Республіці Крим та Одеській області. […]...

ГІРЧИЦЯ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.3. ГІРЧИЦЯ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. У сільськогосподарському виробництві використовують три види гірчиці: сизу, або сарептську (Brassica juncea Czern.), білу (Sinapis alba L.) і чорну (Brassica nigra L.), які належать до родини Капустяних. Гірчиця сарептська, або сиза походить зі Східної Азії. У Росії поширилась з XVIII ст. на Поволжі й […]...

СУРІПИЦЯ ОЗИМА – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.6. СУРІПИЦЯ ОЗИМА Суріпиця озима найпоширеніша на Поліссі, зокрема в Житомирській області. Невеликі площі займає вона у західних областях. У суріпиці, як і в ріпаку, головний корінь веретеноподібний, але дещо коротший і з великою кількістю бічних корінців. Стебло пряме, розгалужене, листки світло-зеленого кольору, трохи вкриті волосками. Стручки не […]...

ФЕНХЕЛЬ – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.5. ФЕНХЕЛЬ Фенхель (Foeniculum L.) належить до родини Селерових. В Україні його вирощують як однорічну культуру переважно в Хмельницькій і Чернігівській областях. Насіння фенхелю містить 4-6% ефірної олії (анетолу), яку застосовують у медицині, парфумерно-косметичній та лікеро-горілчаній промисловості. Фенхель – волого – і світлолюбна рослина, чутлива до низьких температур. […]...

СОНЯШНИК – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.1. СОНЯШНИК Господарське значення. Батьківщина соняшнику – степові райони Північної Америки. Звідси на початку XVI ст. його завезли в Іспанію. Соняшник швидко поширився по країнах Європи як декоративна і городня культура. У XVIII ст. соняшник завезли в Росію, де його спочатку вирощували як декоративну і городню культуру. Уперше […]...

РИЦИНА – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.7. РИЦИНА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Рицина походить з Африки і належить до найстародавніших культур. Світова посівна площа її становить близько 900 тис. га. Із них майже 600 тис. га – в Індії. Великі площі займає вона у Китаї та Аргентині. Багато сіють її в Італії, Угорщині, Румунії, Болгарії. У […]...

ШАВЛІЯ МУСКАТНА – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.7. ШАВЛІЯ МУСКАТНА Шавлія мускатна (Salvia sclarea L.) – дворічна рослина з родини Губоцвітих. Суцвіття її містять до 0,3-0,35% ефірної олії, яку використовують у парфумерній і харчовій промисловості. Шавлія – медоносна культура. В Україні шавлію вирощують в Автономній Республіці Крим, Запорізькій та Одеській областях. Урожайність суцвіть шавлії становить […]...

АРАХІС, АБО ЗЕМЛЯНИЙ ГОРІХ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.10. АРАХІС, АБО ЗЕМЛЯНИЙ ГОРІХ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Арахіс за вмістом олії у насінні займає одне з перших місць серед олійних культур. Насіння арахісу містить 45-60% олії, 25-37 білка та до 20% безазотистих екстрактивних речовин. Олія має високі харчові якості, її широко використовують у їжу, а також у консервній, […]...

РИЖІЙ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.12. РИЖІЙ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Рижій відомий дуже давно. Батьківщина його – Мала Азія, Закавказзя, Іран. Вирощують рижій у північних районах лісостепової зони, західних областях України та на Поліссі. Насіння рижію містить від 26 до 46% олії, що належить до напіввисихаючих. Олію використовують (особливо в суміші з лляною) для […]...

КМИН – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.2. КМИН ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Насіння кмину використовують як приправу у хлібопекарській, консервній промисловості, під час соління тощо. Плоди його містять 4-7% ефірної олії, яку застосовують у харчовій промисловості для виготовлення горілки і лікерів, а також у консервній, фармацевтичній, косметичній і миловарній промисловості. Крім того, плоди кмину містять до […]...

ПЕРИЛА, АБО СУДЗА – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.13. ПЕРИЛА, АБО СУДЗА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Перила – стародавня культура. У Китаї, Японії, на Далекому Сході її вирощують дуже давно. Найсприятливіші умови для її вирощування у лісостепових районах країни. За умов високої агротехніки урожайність насіння становить 10-13, а на сортостанціях – 15-17 ц/га. Насіння перили містить від 35 […]...

М’ЯТА ПЕРЦЕВА – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.3. М’ЯТА ПЕРЦЕВА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. М’яту перцеву в Європі почали вирощувати близько 300 років тому. Вона є важливою ефіроолійною культурою. Найбільше м’яти вирощують на території колишнього СРСР і в США. Значні посівні площі м’яти в Японії, Італії, Румунії, Китаї. Великій Британії, Франції, Польщі. Серед ефіроолійних культур в Україні […]...

КУНЖУТ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.9. КУНЖУТ Кунжут (Sesamum L.) – однорічна рослина, належить до родини Кунжутових. Насіння його містить від 48 до 63% високоякісної олії та близько 24% білка. Олію використовують у харчовій і консервній промисловості для виготовлення маргарину, консервів тощо. Макуха містить до 40% білка. Її використовують у кондитерському виробництві для […]...

ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ Прядивні культури вирощують як сировину для виготовлення рослинного волокна. У більшості прядивних рослин (льону-довгунця, конопель, кенафу, джуту та ін.) волокно утворюється на стеблах, тільки у деяких – на насінні (бавовнику). Волокно використовують для виготовлення різних виробів – тканин, брезенту, канатів, шпагату тощо. Збільшення виробництва волокна сприяє розвиткові текстильної промисловості у нашій країні. З […]...

МАК – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.8. МАК ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Батьківщиною маку вважають середземноморські країни, де його культура ще до нашої ери поширилась у Греції, а далі через країни Малої Азії на схід, до Індії та Китаю. У Швейцарії у розкопках свайних будівель епохи неоліту знайдено рештки насіння маку, яке місцеве населення вживало в […]...

СОНЯШНИКОВО-ФАЦЕЛІЄВА СУМІШ СОНЯШНИКОВО-ФАЦЕЛІЄВА СУМІШ – висівається як на силос, так і на насіння цих культур. Ця суміш дає бджолам рясний і тривалий узяток завдяки тому, що фацелія зацвітає на 45-й день після висівання, а соняшник – на 68-й, тобто бджоли спочатку збирають нектар з фацелії, а потім з фацелії й соняшнику одночасно. При вирощуванні суміші на насіння […]...

БАШТАННІ КУЛЬТУРИ БАШТАННІ КУЛЬТУРИ До баштанних культур належать гарбуз, кабачок, диня і кавун. Баштанні культури мають важливе продовольче і кормове значення. Соковиті плоди кавуна і дині містять 9-12% цукру, вітаміни В1, В3, С, Р та інші речовини, характеризуються високими смаковими якостями. Плоди баштанних культур використовують для виготовлення штучного меду, патоки, різних кондитерських виробів і варення. З насіння […]...

ЯРІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ 1.3. ЯРІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ До ярих зернових культур належать пшениця, ячмінь, овес, просо, кукурудза, сорго, рис і гречка. Зерно їх використовують для виготовлення продуктів харчування, на корм для сільськогосподарських тварин та як сировину для промисловості. Важливою складовою частиною зерна ярих культур є вуглеводи (переважно крохмаль) та білки. Вміст білка в зерні високий, особливо […]...

АРАХІС – ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ АРАХІС Це однолітня трав’яниста рослина родини бобових. Його плоди, які багато хто неправильно називає горіхами, є найближчими родичами звичайного гороху та бобових. За поживністю й смаковими якостями арахіс знаходиться на першому місці серед бобових культур. Насіння арахісу містить до 60 % олії, яка не висихає й сама по […]...

ЖИТО ЯРЕ – ЯРІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ 1.3. ЯРІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ 1.3.2. ЖИТО ЯРЕ Жито яре маловибагливе до грунтово-кліматичних умов. Вирощують його на легких піщаних і супіщаних грунтах, осушених торфовищах, а також на повоосвоюваних землях. Урожайність жита ярого нижча, ніж озимого, тому воно малопоширене. Висівають жито яре на Передкарпатті та гірських районах Карпат. Придатне воно також для сумішок з озимим […]...

УЩІЛЬНЕНІ ПОСІВИ КОРМОВИХ КУЛЬТУР – ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ 10.3. УЩІЛЬНЕНІ ПОСІВИ КОРМОВИХ КУЛЬТУР Ущільненими називаються сумісні посіви двох або більше культур. Ущільнені посіви кормових культур давно використовують у практиці польового кормовиробництва. Численними дослідженнями доведено, що ущільнені сумісні посіви кормових одно – і багаторічних культур у 1,5- 2 рази збільшують загальний збір зеленої маси і протеїну з одиниці площі. Це пояснюється тим, […]...

ПІСЛЯЖНИВНІ Й ПІСЛЯУКІСНІ ПОСІВИ – ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ 10.1. ПІСЛЯЖНИВНІ Й ПІСЛЯУКІСНІ ПОСІВИ Післяжнивні посіви у західних областях і на Поліссі застосовують давно. Під них найкраще відводити поля після ранньостиглих культур – озимого та ярого ячменю, жита, озимого ріпаку та ранніх сортів озимої пшениці. Післяукісні посіви розміщують після сумішок озимої вики з житом, іноді – після вико-вівсяної сумішки раннього строку сівби. […]...

КЕНАФ – ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ 7.4. КЕНАФ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Кенаф – високоврожайна луб’яна культура. Сухі стебла його містять до 16-18% цінного волокна, яке відзначається еластичністю, міцністю та високою гігроскопічністю. Волокно кенафу широко використовують для виробництва шпагату, мішковини, мотузок. Насіння кенафу містить до 20% технічної олії, яку застосовують у шкіряній, миловарній та лакофарбовій промисловості. Макуху згодовують тваринам. Високі врожаї […]...

ХІМІЧНИЙ СКЛАД ВОСКУ ХІМІЧНИЙ СКЛАД ВОСКУ – близько 15 хімічно самостійних сполук. Будучи об’єднаними в три групи, вони утримуються у воску в наступній кількості (%): – вільні жирні кислоти 13,5-15,0 – складні ефіри 70,4-74,7 – граничні вуглеводні 12,5-15,5 До складу воску також входять у невеликих кількостях барвники й ефірні олії, що обумовлюють його колір і запах. Вільні жирні […]...

ОЗИМІ ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ – ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ 10.2. ОЗИМІ ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ Для зміцнення кормової бази рано навесні у лісостепових районах велике значення має вирощування озимих проміжних культур. Цінною для проміжних посівів є озима вика. До таких сумішок можна вводити озиме жито, озиму пшеницю, райграс багатоукісний, інкарнатну конюшину та озимий ріпак. Озиме жито або пшениця в сумішці з викою забезпечує більший […]...

ЛОБОДА САДОВА – САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) САЛАТНІ КУЛЬТУРИ ЛОБОДА САДОВА Це одна з найдавніших городніх культур, також відома і популярна в нас здавна. Листя молодих рослин, молоді, щойно розвинені пагони використовують у їжу. Лободу їдять так само, як і щавель, у холоднику, зеленому борщі, листя варять у молоці. Лобода садова – однолітня салатно-шпинатна рослина родини лободових. У […]...

КРЕС-САЛАТ – САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) САЛАТНІ КУЛЬТУРИ КРЕС-САЛАТ Це однолітня трав’яниста рослина родини хрестоцвітих, близький родич капусти. Крес-салат відомий був у давнину в Ірані, Азії, Індії та Середземномор’ї. До Європи крес-салат прийшов ра30м із римськими солдатами. Крес-салат використовують свіжим для салатів, приправ, супів, як гарнір. Він містить велику кількість мінеральних солей – калію, магнію, йоду, а […]...

БАВОВНИК – ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ 7.3. БАВОВНИК ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Серед прядивних культур бавовник посідає перше місце у світі. Його волокно застосовують для виготовлення різних тканин, трикотажу, ниток та інших цінних побутових виробів. Насіння бавовнику містить 20-30% олії, яку використовують для харчових потреб, для виробництва маргарину, мила, гліцерину, фарб. Незначну кількість насіння згодовують тваринам. Бавовник вирощують переважно у тропічній […]...

КАВУН – БАШТАННІ КУЛЬТУРИ БАШТАННІ КУЛЬТУРИ 5.2. КАВУН Кавун завезено на територію України у XIII ст. Тепер він є основною баштанною культурою. В Україні займає 70% посівної площі баштанних культур у зоні Степу. Кавун – теплолюбна рослина. Насіння його починає проростати за температури 12-15 °С. Оптимальна температура росту – 30-35 °С. За сприятливих умов сходи з’являються на сьомий-десятий день […]...

ОСНОВИ НАСІННЄЗНАВСТВА ОСНОВИ НАСІННЄЗНАВСТВА У технології вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур велике значення має якість насінного матеріалу. Насінний матеріал – один з основних засобів сільськогосподарського виробництва. Насіннєзнавство – наука про розвиток насіння, вимоги його до факторів навколишнього середовища, прийоми вирощування високоякісного насіння, способи його підготовки до сівби і зберігання. Насіннєзнавство розробляє також методи оцінки насінного матеріалу і […]...

ДОВГОВІЧНІСТЬ НАСІННЯ ОСНОВИ НАСІННЄЗНАВСТВА 11.9. ДОВГОВІЧНІСТЬ НАСІННЯ Життєздатність насіння найдовше зберігається у сухих і прохолодних сховищах. Розрізняють біологічну й господарську довговічність насіння. Біологічна довговічність характеризується тривалістю періоду, протягом якого зберігається схожість принаймні поодиноких насінин. Вона важлива при зберіганні зерна в колекції, для селекційної роботи. Господарська довговічність – здатність насіння зберігати кондиційну схожість за оптимальних умов зберігання. Вона […]...

САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Усі салатні рослини належать до городинних культур, які швидко дозрівають, використовуються свіжими, але не зберігаються, за винятком консервування деяких городинних культур. До цієї групи належать: різні види салату, шпинат, крес-салат, листкова гірчиця, цикорій, кропива, садова лобода, портулак, мангольд, бораго, щириця, ендивій, ескаріол....

ПОРТУЛАК – ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ ПОРТУЛАК Популярна городня культура, що відома була в Закавказзі, а в останні роки культивується на присадибних ділянках у багатьох районах СНД із теплим і помірним кліматом. Портулак – чудова пряність, використовується свіжим та консервованим, з нього роблять салати. У їжу йдуть листя, молоді пагони й квіти. У медицині […]...

БОБИ – БОБОВІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БОБОВІ КУЛЬТУРИ БОБИ Це однолітня трав’яниста перехреснозапильна рослина, що дає чоловічі та жіночі квітки. Плоди різної довжини – від 4 до 20 см. У їжу використовують зелені плоди з недозрілим насінням, 3 усіх бобових у овочевих бобів найвищий уміст білків, а у них містяться амінокислоти, вітамін С, вітаміни групи В. нікотинова […]...

Ви зараз читаєте: ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ

« Середньовічна Польща

ДЛЯ ЧОГО ВИКОРИСТОВУЮТЬ МОДЕЛІ »

Related posts: