Операції банків конверсійні – обмін певних видів цінностей (валюти, цінних паперів) однієї країни на відповідні їх види іншої, який здійснюється між учасниками валютного ринку на певну дату. Залежно від терміну виконання О. б. к. поділяють на поточні і термінові. Поточні О. б. к. типу “спот” здійснюються в Україні на наступний після укладання угоди день відповідно до обмінного поточного валютного курсу у формі прямого і непрямого котирування. Переважає пряме котирування, яке передбачає визначення кількості національної валюти за одиницю
іноземної, як правило, базової. Непряме котирування є зворотним і означає визначення кількості іноземної валюти за одиницю національної. При котируванні валютних курсів комерційні банки, як правило, виставляють курс попиту і курс пропозиції, різниця між якими (маржа, або спред) є джерелом прибутку від цього виду операцій. Строкові (здебільшого конверсійні) операції означають валютні угоди, згідно з якими поставка валюти здійснюється упродовж певного періоду, відповідно до узгодженого на час укладання угоди курсу. Строкові операції здійснюються у формі форвардних, свопових, опціонних та ф’ючерсних. Строкові
конверсійні операції у формі форвардних – позабіржові строкові угоди, розрахунки за якими здійснюються через певний час на заздалегідь узгоджену дату з метою уникнення коливань валютних курсів і різняться від поточних на величину “знижки” (форвардної премії), пов’язаної з відстроченням платежів. Своєю чергою, форвардні поділяють на операції, за якими купівля – продаж валюти відбувається впродовж певного періоду в майбутньому за узгодженим на час укладання угоди курсом, і своп, коли купівля – продаж валюти здійснюється на умовах типу спот з одночасним продажем-купівлею тієї ж валюти на форвардних умовах. Серед умов здійснення форвардних операцій першого типу – встановлення валютного курсу в момент укладання угоди, реальне передання валюти через обумовлений час і відсутність будь-яких попередніх платежів, а також право вільного визначення обсягів контракту. Найчастіше такі угоди укладаються на 1, 2, 3, 6, 9 і 12 місяців. Для їх реалізації розраховується форвардний курс, який на момент укладання угоди визначається як сума поточного курсу і форвардної маржі у формі премії або дисконту. Так, якщо форвардний курс вищий від поточного, то до поточного додають форвардну премію; якщо він нижчий – від поточного курсу віднімають форвардний дисконт. Розмір форвардної маржі (премії або дисконту) визначають на основі відсоткових ставок за фінансовими ресурсами у країнах з базовою валютою котирування. Розмір премії для форвардного курсу outright на купівлю валюти визначають за формулою, де П – премія для форвардного курсу купівлі певної валюти; ПКп – поточний курс продажу цієї валюти; Вмдк – відсоткова ставка за міжбанківськими депозитами у валюті котирування; ВМДБ – відсоткова ставка за міжбанківськими кредитами у базовій валюті; n – термін, на який розраховується валютний форвардний курс. Розрізняють валютні свопи-репорт (операція з продажу валюти на умовах спот з одночасною її купівлею на умовах форвард) і своп-депорт (операція купівлі валюти на умовах спот з одночасним її продажем на умовах форвард). їх мета – операція купівлі – продажу валюти на основі двох угод за курсом “форвардний своп”. Умови здійснення свопових угод: фіксація валютного курсу на майбутній період, зустрічні грошові перекази, забезпечення фінансування довготермінових зобов’язань в іноземній валюті, страхування довготермінового валютного ризику, забезпечення конвертації інвестованого капіталу в іншу валюту, а також заміна валюти, в якій надходять прибутки, на іншу. Валютні ф’ючерси – строкові операції з купівлі та продажу стандартизованої суми іноземної валюти за узгодженим курсом в установлені терміни в майбутньому. Укладаються такі угоди лише на біржовому ринку зі встановленням єдиної ціни на контракти однієї серії або типу за умови обов’язкового попереднього внеску на вклад початкової маржі фіксованого розміру за кожну укладену угоду із застосуванням непрямого котирування при визначенні ціни. Ціна ф’ючерсної угоди залежить від поточних валютних курсів та зміни відсоткових ставок за відповідні валюти. Опціони валютні – строкові угоди між продавцями і власниками опціонів, за якими власник опціону отримує право вибору альтернативних валютних умов угоди. Продавець опціону зобов’язаний при цьому виконати валютну операцію за встановленим курсом. Розрізняють опціон call (дає право його власнику на купівлю однієї валюти за іншу) та опціон put (дає право на продаж певної суми однієї валюти в обмін на іншу). Крім того, виділяють “американський” опціон (може бути виконаний у будь-який момент протягом всього опціонного періоду) і “європейський” (виконується лише на дату завершення опціонного періоду). Ціна виконання опціону залежить від поточного валютного курсу та прогнозів щодо його динаміки в майбутньому, а премія визначається продавцем і сплачується покупцем під час продажу опціону до виконання угоди незалежно від його виконання. Виділяють виграшні опціони у формі опціонів put (за якими ціна виконання вища від поточного валютного курсу) і опціон call (за яким ціна виконання нижча за поточний валютний курс); нульові опціони (у формі put і call з однаковими ціною виконання і поточним валютним курсом); програшні опціони у формі put (ціна виконання нижча за поточний валютний курс) та call (ціна виконання вища від поточного валютного курсу).
Loading...