Головна ⇒ 📌Довідник з економіки ⇒ Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Зовнішньоекономічна діяльність

1 ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ОСНОВИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

1.3 Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Система органів регулювання зовнішньоекономічної діяльності на рівні держави в країнах світу має деякі спільні риси:

По-перше, у кожній країні в регулюванні ЗЕД бере участь у першу чергу вищий законодавчий орган. В Україні таким органом є Верховна Рада.

Незалежно від назви ці органи виконують такі функції:

– приймають закони, що регулюють

зовнішньоекономічну діяльність;

– ратифікують відповідні угоди;

– асигнують фінансові засоби для ефективного розвитку ЗЕД.

Вищим органом, що здійснює державне регулювання ЗЕД в Україні, є Верховна Рада. До її компетенції належать:

– прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності;

– затвердження головних напрямків зовнішньоекономічної політики України;

– розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

– укладання міжнародних договорів відповідно до законів України про міжнародні

договори і приведення чинного законодавства України у відповідність із правилами, установленими цими договорами;

– встановлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України відповідно до статей 24, 25 Закону України про ЗЕД;

– затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню або забороняється відповідно до статей 16, 17 Закону України про ЗЕД.

По-друге, у кожній країні є вищий виконавчий орган, який:

– видає розпорядження на основі прийнятих законів про розвиток ЗЕД;

– контролює виконання цих законів;

– забезпечує раціональне використання коштів, виділених на розвиток ЗЕД. В Україні таким органом є Кабінет Міністрів.

До компетенції Кабінету Міністрів України належать:

– вживання заходів до здійснення зовнішньоекономічної політики України відповідно до Законів України;

– здійснення координації діяльності міністерств, державних комітетів і відомств України з регулювання зовнішньоекономічної діяльності: координація роботи торгових представництв України в іноземних державах;

– прийняття нормативних актів управління з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України;

– проведення переговорів та укладання міжнародних договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності, передбачених законами України про міжнародні договори України;

– забезпечення виконання міжнародних договорів України з питань зовнішньоекономічної діяльності всіма державними органами управління, що підпорядковуються Кабінету Міністрів України;

– відповідно до своєї компетенції, внесення на розгляд Верховної Ради України пропозицій про систему міністерств, державних комітетів і відомств – органів оперативного державного регулювання ЗЕД, повноваження яких не можуть бути вищими, ніж повноваження Кабінету Міністрів України, які він має відповідно до законі в України;

– здійснення заходів щодо забезпечення раціонального використання коштів Державного валютного фонду України;

– забезпечення виконання рішень Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй з питань зовнішньоекономічної діяльності.

По-третє, найбільший вплив на регулювання й розвиток ЗЕД мають міністерства, що безпосередньо займаються економічними зв’язками з зарубіжними країнами та питаннями реалізації державної зовнішньоекономічної політики. В Україні – це Міністерство економіки та питань європейської інтеграції як центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики. Це міністерство:

– забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координацію цієї діяльності відповідно до міжнародних угод України;

– здійснює контроль за дотриманням усіма суб’єктами ЗЕД чинних законів України та міжнародних угод;

– здійснює заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

– проводить антидемпінгові й антисубсидиційні та спеціальні розслідування в порядку, визначеному законами України;

– виконує інші функції відповідно до законів України і Положення про центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики.

У рамках Міністерства економіки та питань європейської інтеграції регулюванням ЗЕД безпосередньо займаються 4 департаменти.

1 Департамент державної політики в сфері зовнішньої торгівлі, що містить у собі три управління:

– управління зовнішньої політики;

– управління моніторингу зовнішньої торгівлі;

– управління митно-тарифної політики та захисту внутрішнього ринку.

2 Департамент міжнародного торгово-економічного співробітництва нараховує 5 управлінь:

– управління багатостороннього економічного співробітництва;

– управління іноземних представництв;

– управління торгово-економічних зв’язків із країнами Європи, США, Канади:

– управління торгово-економічних зв’язків із країнами Азії, Тихоокеанського регіону, Африки і Латинської Америки;

– управління торгово-економічних зв’язків із країнами СНД.

3 Департамент торгових обмежень і контролю за зовнішньоекономічною діяльністю, що нараховує 3 управління:

– управління митного регулювання та контрактного обліку;

– управління контролю за зовнішньоекономічною діяльністю;

– управління торгових обмежень та недоброякісної конкуренції.

4 Департамент міжнародного розвитку та європейської інтеграції, який нараховує 5 управлінь:

– управління міжнародного кредитного співробітництва;

– управління Європейської й Атлантичної інтеграції;

– управління двостороннього співробітництва в галузі координації міжнародної технічної допомоги;

– управління співробітництва з ЄС та багатостороннього співробітництва в галузі координації міжнародної технічної допомоги;

– управління міжнародних інвестиційних програм і проектів.

По-четверте, у регулюванні ЗЕД, у розробці та реалізації зовнішньоекономічної політики в країнах світу беруть участь й інші міністерства та державні структури, наприклад, Національний банк, Міністерство сільського господарства (чи агропромислового), Міністерство оборони (якщо країна бере участь в експортно-імпортних постачаннях зброї), структури митниці тощо.

Національний банк України:

– здійснює збереження і використання золотовалютного резерву України й інших державних коштовностей, що забезпечують платоспроможність України;

– представляє інтереси України у стосунках з центральними банками інших держав, міжнародними банками й іншими фінансово-кредитними установами й укладає відповідні міжбанківські угоди;

– регулює курс національної валюти України до грошових одиниць інших держав;

– здійснює облік та розрахунки за наданими й отриманими державними кредитами й позичками, здійснює операції з централізованими валютними ресурсами, що виділяються з Державного валютного фонду України в розпорядження Національного банку України;

– виступає гарантом кредитів, що надаються суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності іноземними банками, фінансовими й іншими міжнародними організаціями під заставу Державного валютного фонду й іншого державного майна України;

– здійснює інші функції відповідно до Закону України “Про банки і банківську діяльність” та інших законів України.

Національний банк України може передавати виконання покладених на нього функцій банку для зовнішньоекономічної діяльності України.

Державна митна служба країни здійснює митний контроль в Україні відповідно до чинних законів України.

Митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують такі основні завдання:

– виконання і контроль за дотриманням законодавства України з питань митної справи;

– захист економічних інтересів України;

– забезпечення виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними у встановленому законом порядку;

– сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв’язків, інших юридичних та фізичних осіб;

– застосування відповідно до закону заходів тарифного й нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України;

– здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщаються через митний кордон України, удосконалення форм та методів цього здійснення;

– контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

– вживання разом з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і дотримання учасниками зовнішньоекономічних зв’язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

– створення сприятливих умов для прискорення товарообігу і пасажирового потоку через митний кордон України;

– боротьба з контрабандою і порушеннями митних правил;

– розвиток міжнародного співробітництва в галузі митної справи;

– ведення митної статистики;

– ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

– здійснення верифікації (установлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України.

Антимонопольний комітет країни здійснює контроль за дотриманням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного законодавства.

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі здійснює оперативне державне регулювання ЗЕД в Україні, приймає рішення про порушення та проведення антидемпінгових, антисубсидійних чи спеціальних розслідувань та вживання відповідно антидемпінгових, компенсаційних чи спеціальних заходів.

По-п’яте, розвитку та регулюванню ЗЕД сприяють різноманітні недержавні і напівдержавні організації. Це торгово-промислові палати, союзи підприємців, об’єднання експортерів імпортерів, інвестиційні фонди тощо.

Відповідно до Закону України “Про торгово-промислові палати в Україні” Торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самостійною організацією, що поєднує юридичних осіб, які створені та діють відповідно до законодавства України, зареєстрованих як підприємці, та їхні об’єднання. Торгово-промислова палата є юридичною особою. Вона створюється з метою сприяння розвитку народного господарства та національної економіки, його інтеграції у світову господарську систему, формуванню сучасних промислової, фінансової й торгової інфраструктур, створенню сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічному розвитку усіх видів підприємництва, не заборонених законодавством України, науково-технічних і торгових зв’язків між українськими підприємцями та підприємцями зарубіжних країн.

Завданнями торгово-промислових палат є:

– сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, експорту українських товарів та послуг, наданню практичної допомоги підприємцям у проведенні торгово-економічних операцій на внутрішньому й зовнішньому ринках, освоєнню нових форм співробітництва;

– представлення інтересів членів палати з питань господарської діяльності як в Україні, так і поза її межами;

– організація взаємодії між суб’єктами підприємницької діяльності, координація їхніх взаємин з державою в особі їхніх органів;

– участь в організації на території України і за її кордоном професійного навчання й стажування фахівців – громадян України з питань підприємництва, розвитку конкуренції, а також у розробці й реалізації державних та міждержавних програм у цій галузі;

– надання довідкових інформаційних послуг, основних відомостей, що не с комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн відповідно до національного законодавства;

– сприяння в організації інфраструктури обслуговування підприємництва;

– падання послуг іноземним фірмам та організаціям для здійснення комерційної діяльності;

– встановлення й розвиток зв’язків з іноземними підприємцями, а також з організаціями, що їх поєднують чи представляють їхню участь у роботі міжнародних неурядових організацій та інших спільних організацій;

– сприяння розвитку торгових та інших порядних відносин у підприємницькій діяльності, участь у розробці правил професійної етики в конкуренції для різних сфер підприємницької діяльності, галузей економіки, спілок та об’єднань підприємців;

– виконання інших завдань, передбачених її статутом.

У кожній державі функціонують ті чи інші органи місцевого (регіонального) управління ЗЕД.

У сучасних умовах хід економічної реформи в Україні характеризується тим, що центр тяжіння переноситься на місця, тобто в регіони. Усе більше поширюються права регіонів у розв’язанні соціально-економічних проблем з огляду па зовнішню сферу. На регіональному рівні, так само як і на державному, відбувається становлення системи управління взагалі і зовнішньоекономічної діяльності зокрема.

До органів місцевого управління ЗЕД в Україні належать:

– місцеві Ради народних депутатів України та їх виконавчі й розпорядницькі органи;

– територіальні підрозділи (відділення) органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України.

Компетенція місцевих Рад, їх виконавчих та розпорядницьких органів визначається Законами України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про місцеві Ради народних депутатів України та місцеве самоврядування” та ін. Нормативні акти місцевих Рад народних депутатів України і підпорядкованих їм виконавчих і розпорядницьких органів щодо регулювання ЗЕД приймаються тільки в межах, передбачених законами України.

Тепер основним органом управління ЗЕД на місцевому рівні є Управління зовнішніх відносин та зовнішньоекономічної діяльності обласної, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації. Таке Управління в регіонах є органом державної виконавчої влади. Воно створюється у складі обласної (міської) державної адміністрації з метою виконання її повноважень у сфері міжнародних відносин та співробітництва, зовнішньоекономічних зв’язків та іноземної інвестиційної діяльності. Управління підпорядковане обласний (міський у Києві та Севастополі) державній адміністрації, Міністерству економіки та питань європейської інтеграції, Міністерству закордонних справ України та обласній Раді народних депутатів у межах делегованих повноважень.

Основними завданнями цього Управління є:

– формування та реалізація на обласному (міському) рівні єдиної державної політики у сфері міжнародних відносин та співробітництва, зовнішньоекономічних зв’язків та іноземної інвестиційної діяльності:

– сприяння розвитку міжнародного співробітництва в галузі економіки, захисту прав людини, боротьби з тероризмом, економічної безпеки, охорони здоров’я, науки, освіти, культури, туризму, фізкультури і спорту;

– участь в укладанні угод з іноземними партнерами при співробітництві в межах компетенції, визначеної законом;

– сприяння активізації зовнішньоекономічної діяльності підприємств та організацій, розміщених на території області (міста), незалежно від форм власності;

– сприяння розвитку експортного потенціалу області (міста);

– сприяння створенню належних умов для організації торгівлі;

– сприяння діяльності місцевих органів та прикордонних служб для їхнього належного функціонування;

– внесення в установчому порядку у відповідні органи пропозицій із залучення іноземних інвестицій для розвитку економічного потенціалу області (міста).

Управління відповідно до покладених на нього завдань виконує цілий ряд конкретних функцій, спрямованих на активізацію та підвищення ефективності ЗЕД в області (місті) і більш повне її використання для соціально-економічного розвитку регіону та країни в цілому.