Основні фразеологічні словники літературної мови – УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ
Розділ 17
УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ
§ 51. Основні фразеологічні словники літературної мови
У другій половині XX ст. інтенсивно видавалися насамперед збірники паремій – “Українські народні прислів’я та приказки” (1955; 1961; 1963); “Вік живи – вік учись” (1961); “Народ скаже, як зав’яже” (1971); “Українські прислів’я та приказки” (1976; 1984); “Шляхами народних приповідок” (1994) та ін. Найповніше з них тритомне зібрання паремій М. Пазяка – “Природа. Господарська діяльність людини”, “Людина. Родинне життя.
Розглянемо детальніше інші види словників :
1. Тлумачні фразеологічні словники літературної мови
Короткий
Зразок розміщення й розробки статей:
Сіль на рану сипати. Нагадувати про горе; завдавати душевного болю.
Старий ледве оклигав після втрати доньки, а ти йому Сиплеш солі на рану! (ІО. Яновський, Під яблунею).
Сім мішків гречаної вовни. Див. Три мішки гречаної вовни.
Сісти не в свої сани. Взятися за діло, до якого немає хисту.
– І чого б я боявся?
– Нема певності! А що, як Сяду не в свої сани? (І. Тобілевич, Суєта, II, 7).
Двотомний “Фразеологічний словник української мови”
(1984) Г. М. Удовиченка, який містить близько 7500 питомих та іншомовних з походження самостійних (не зведених) ФО, – це найповніший словник національної фразеології для свого часу. До нього введені Ідіоматичні фразеологічні одиниці з різним ступенем мотивування (Баглаї бити, смалити халявки, класти під сукно, поле брані, на всю губу), Фразеологічні вирази, що сформувалися з лексикалізованих прислів’їв і приказок (Своя хата скраю, куди не кинь, ще прийде коза до воза), Фразеологічні сполучення, в яких реалізується зв’язане значення одного з компонентів (Збіг обставин, недорогим коштом, поглядати скоса, на всі руки майстер). Саме такі три групи називає укладач у вступній частині словника.
Стаття становить ціле гніздо фразеологічних одиниць, їх форм, контекстів – реєстровий вислів, синоніми, варіанти, ілюстрації, покликання на вже проаналізовані звороти. Наприклад, під реєстровим фразеологізмом Бучу збити “закричати, залементувати” міститься 17 фразеологічних зворотів. Тут не тільки лексичні варіанти ФО – Бучу підняти, забити бучу, їх граматичні форми – Бучу здіймати, зняти, бучу зчиняти, зчинити, збивати, збити бучу, але й синоніми – Бурла бити, зводити колотнечу, зчинити Гвалт, зчинити хай, зчинити шарварок, наробити галасу, наробити крику та ін. Проти такого “усуспільнення” фразеологічного матеріалу в рецензії на словник критично відізвався М. Мокієнко, оскільки воно спричинює “стирання семантичної відмінності” між об’єднуваними ФО. Однак водночас таке розташування є дуже актуальною і сміливою спробою продемонструвати семантичні зв’язки української фразеології, пов’язати їх воєдино саме системою смислу.
Особливу увагу приділено граматичним властивостям ФО, зокрема їх функціям у реченні (позначки “в ролі підмета”, “присудка”, “додатка”, “обставини” чи “означення”).
Помітне місце посідає й стилістична характеристика фразеологізмів, що допомагає визначити їх експресивно-образні потенції (Іронічний, жартівливий, лайливий, грубий, вульгарний, з позитивно-оцінним значенням), функціонально-стилістичну належність (міфологічний, книжний, історичний, народнопоетичний, обрядовий та ін.).
Оскільки для систематизації фразеологічного матеріалу автор обрав не зовсім зручний спосіб розміщення – за алфавітом першого слова, значно полегшує користування словником “Покажчик слів”, поданий наприкінці другого тому (с. 287-371).
Зразок розміщення й розробки статей:
Весь час у ролі обст. – безперервно.
Федора Тимофіївна хотіла весь час бачити дівчину перед очима (Дереч, Зелений хміль, 1973, с. 16).
Вечір добрий – див.: Добрий вечір-1.
Вже чия б гарчала (а твоя б мовчала) з мод. знач ; Груб. – краще мовчати тому, хто сам у чомусь провинився.
Пріська. …Ох, тіточко, я вся тремтю, мов від пропасниці!
Данило (до Хведька). Ну, вже чия б гарчала, а твоя б мовчала! (Кропивницький, Тв., т. І, 1958, с. 531).
Великий академічний “Фразеологічний словник української мови” в 2-х книгах (1993), виданий під егідою Національної академії наук, становить нині одне з найавторитетніших зібрань сучасної фразеології. До нього включені активно вживані загальномовні фразеологізми, кожен з фразеологізмів отримав семантичну, граматичну й стилістичну характеристики, які надають словнику сучасної української літературної мови нормативності: Не гурт Кого, Чого; Не давати / Не дати продиху Кому І без додатка; Мамина донечка (доця); біла кість, зневажл.\ Ні одвіту, ні привіту, перев. Зі сл. нема, не мати і т. ін., жарт. Незначна частина висловів позначена ремарками заст. (Погубити душу і тіло, покривати косу) чи діал.
Кожен реєстровий фразеологізм представлений у багатьох варіантах: Ділити хліб – сіль (хліб і сіль), ділити хліб – сіль пополам (порівну); дорога (стежка) терном (ожиною, кропивою і т. ін.) Поросла (заросла; дорога терном та ожиною заросла. У словнику розкриваються всі значення ФО та їх відтінки, подані ілюстрації: Верстати дорогу (шлях, путь). Прямувати, іти куди-небудь. – Куди Верстаєте дорогу? – Вклонилася до них і Явдоха (О. Ільченко); Не викурити і ладаном (сіркою) кого. Ніяк не можна вигнати кого-небудь звідкись. – Та часом і свій брат, запорожець, як було вбереться в хату, то Й ладаном не викуриш (Панас Мирний); // Ніяк не можна змусити поступитися чим-небудь. Найздоровіші та найспритніші захоплювали верхні полиці і їх звідтіля вже, мабуть, Не викурив би й сіркою (Ю. Збанацький).
Словникова стаття складається: 1) із заголовного фразеологізму (у найтиповішій формі разом з варіантами); 2) граматичної характеристики; 3) стилістичної характеристики; 4) семантичної характеристики (з показом, де це можливо, синонімічних і антонімічних зв’язків певного фразеологізму з іншими); 4) ілюстраційного матеріалу.
Тільки незначна частина фразеологізмів (близько 5 %) тлумачиться одним словом, інші – шляхом розгорнутого опису. При цьому форма тлумачення залежить від категоріального значення фразеологізму.
Опорні слова, при яких розробляються фразеологізми, у словнику подаються в алфавітному порядку в межах кожної літери в тих формах, у яких вони вживаються у фразеологізмі як їх компоненти. Фразеологічні одиниці зі спільним реєстровим компонентом групуються в словнику під цим словом за алфавітом буквених знаків усіх компонентів.
Зразок розміщення й розробки статей:
БАТЬКА
Як за рідного батька (тата), З сл. правити, гнути і т. ін. Занадто дорого. Тільки кажи, Що тобі дати за “Прошеніє”? Та не заправ, як за рідного батька! (М. Коцюб.)…Як за батька. В повоєнні літа… за голку правили на ярмарках, як за батька (М. Зар.).
Як на батька, з сл. кричати. Не стримуючи себе; безцеремонно, розв’язно. Кричать, як на батька (Укр. присл.).
БАТЬКІВСЬКИХ
На батьківських, Жарт. Пішки. Було, й замочу ноги, і захолоджу, а кочу на батьківських до дітей по селах та на місто (Барв.).
Однотомний тлумачний “Фразеологічний словник української мови” (1998) В. Ужченка та Д. Ужченка містить близько 2500 найуживаніших виразів сучасної української літературної мови й призначений насамперед для учнів, учителів, а також для широкого кола читачів. Таким колом адресатів зумовлені й певні обмеження в доборі фразеологізмів і їх розробці: фіксуються тільки найуживаніші варіанти й значення, серед стрижневих слів не розрізняються омоніми, подається лише одна цитата – ілюстрація, до мінімуму зведена довідкова частина. Укладачі відмовилися від алфавітного принципу подачі фразеологізмів, а обрали гніздовий спосіб з елементами структурно-граматичного. Фразеологізми групуються навколо стрижневого (заголовного, опорного) слова-компонента, яким звичайно виступає іменник. У середині гнізда фразеологізми подаються за алфавітом. Щоб полегшити користування словником (й одночасно зробити його компактним), той самий фразеологізм наводиться стільки разів, скільки в ньому є іменників, хоча розробляється лише під першим іменником.
У ролі стрижневого слова вживається перший іменник фразеологізму в найтиповішій формі. Якщо іменника немає, то заголовним виступає повнозначне слово іншої частини мови в такому порядку: прикметник, дієслово, займенник, числівник, прислівник. Наприклад: ПЕРЕМИТИЙ: як перемитий. Дуже хороший, відбірний. ПИСАТИ: пиши пропало. Неминуча невдача, втрата і т. ін.
Якщо в складі фразеологізму немає повнозначних частин мови, то стрижневим виступає перше службове слово, наприклад, ЗА: за і проти.
Уперше в українській фразеографії так широко подаються історичні, етимологічні та культурно-етнічні коментарі. Довідка може вказувати на джерело походження вислову, на спосіб його утворення, значення застарілих компонентів, на культурно-етнічний фон. Наприклад, довідкова частина для ФО Прокотити на вороних кого і б/д (тобто “без додатка”) – “забалотувати на виборах кого-не-будь” матиме такий вигляд: На основі гри слів, пор. Вороний – “кінь” і вороний – “чорна куля під час голосування” (означала “проти”). Для виразу глуха тетеря “той, що погано чує” подається екстралінгвістичний контекст, тобто опис умов життя птаха, який і уможливив виникнення фразеологізму: Під час шлюбної пісні (токування) в тетерука – самця закривається слуховий прохід і він деякий час не чує. Знання “народження” й “біографії” фразеологізму допоможе читачеві визначити тональність змісту того чи іншого виразу, уписати його в епоху й мовний дискурс.
Зразок розміщення й розробки статей:
ЛАД: на всі (всякі, різні) лади, з дієсл. Всякими способами; по-різному, всіляко і т. ін. – Все скаржилась, ходила якось боком. Кляла Бобренка на усі лади. (Л. Костенко. Маруся Чурай.) Синоніми:! Так і сяк; як тільки можна.
На свій лад. По-своєму. – Сон і дрімота на свій фантастичний лад перетворювали пароплавні розмови, що їх наслухався художник. (І. Волошин. Озеро серед діброви.)
Нема ладу. Погано, незугарно. – Заграли знов – ще гірш нема ладу. (Л. Глібов. Музики.)
Академічний “Словник фразеологізмів української мови” (2003), укладений колективом авторів Інституту української мови HAH України (В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк, В. В. Дятчук, Н. М. Неровня, Т. О. Федоренко), містить 7922 ФО. Основою його реєстру став академічний фразеологічний двотомник 1993 р. Значною мірою він базується на тих самих видавничих засадах, що й академічний словник у двох книгах (імена всіх п’ятьох авторів знаходимо й серед укладачів двотомного словника 1993 р.). У словнику представлені найуживаніші ФО сучасної української літературної мови. Словникова стаття включає опорне слово, заголовну фразеологічну одиницю, граматичні й стилістичні ремарки, формулу тлумачення, яка залежить від лексико-граматичного розряду фразеологізму, ілюстрації до кожного значення (якщо ФО полісемантична) чи відтінки значення. Після заголовного слова за потреби вміщено супровідні слова. Досить широко наведені фразеологічні деривати, які вказують на особливості функціонування реєстрової одиниці, її мовленнєвого вживання. Укладачі слушно відмовилися від численних відсилань (“див.”), що заощадило корисну площу словника для великого за обсягом покажчика (с. 788 – 1097). Він не тільки полегшив користування великим реєстром словника (787 е.), а й упорядкував сам реєстр, що конче важливо для найрізноманітніших наукових фразеологічних студій. Широка джерельна база словника: художні, публіцистичні й фольклорні твори та збірки, наукові й науково-популярні праці, підручники й посібники для навчальних закладів, мемуарна та перекладна література, біографічні нариси, періодичні видання. Ілюстративний матеріал помітно оновлений за рахунок творів І. Багряного, В. Барки, В. Винниченка, М. Грушевського, Б. Лепкого, У. Самчука, Ю. Шевельова (Шереха). З інших особливостей словника назвемо вимогливий відбір реєстрових одиниць; нормативну мовленнєву динаміку надслівних стійких одиниць; вибір оптимального заголовного варіанта та достатню (оптимальну) дефініцію; значну увагу до стилістичного опрацювання реєстрових одиниць; ширше вживання ремарки “етн.” (етнічне) й відповідних ФО, часом замість “заст.” (застаріле). До словника введені нові чи у свій час пропущені з різних причин усномовні, діалектні або публіцистичні вислови, що засвоєні літературною мовою (І через тин не перегнеться, страшків син, на Рахманський Великдень, конотопська відьма, старший брат, сидіти на хуторах, поїхати на оглядини, натискати кнопку, гаряча точка, номер один та ін.). Виокремимо також вимогливе стилістичне, технічне й поліграфічне опрацювання тексту. Увага до змісту, форми й стилістичного забарвлення, до висловів, які з найбільшою повнотою передають національно-фразеологічну мовну картину світу, урахування новітніх досягнень фразеологічної науки, уведення довідкового розділу, якого ще не знала українська фразеографічна наука, компактність словникових статей та ін. – такі позитивні риси цієї помітної праці, що на тривалий час, безсумнівно, визначить напрям розвитку української фразеографії (детальніше про відчутні здобутки, а також про деякі прорахунки укладачів словника див. у рец.: 292: 107 – 117).
Опорні слова в словнику розташовані в алфавітному порядку в межах кожної літери, але не у вихідних формах, а в тих, у яких вони вживаються як компоненти ФО:
ДЖМЕЛЕМ
ПІД ДЖМЕЛЕМ, Жарт. У нетверезому стані, напідпитку. Не раз і не два сам Сміт, бувши Під джмелем, устрягав поміж танцюристів (Ю. Яновський)…
ДЖМЕЛІ
ДЖМЕЛІ ГУДУТЬ У ГОЛОВІ Чиїй і без додатка, несхв. Хто-небудь перебуває в стані сп’яніння, запаморочення і т. ін. – Не йдуть бісові ноги, наче їх відібрало! І в голові джмелі гудуть, Хоч горілки не пив і не нюхав (М. Пригара)…
Див. ще зразок розміщення й розробки статей:
ГРАТИСЯ
260. ГРАТИСЯ В КОТА І МИШКУ (Рідше Мишу), Несхв., жарт. Бути нещирим, хитрувати, лицемірити і т. ін. – Не придурюйся, Остапе, ми з тобою люди дорослі і не годиться нам Гратися в кота і мишку (М. Ю. Тарновський). Гратися в кота – мишки. – І що ми вигадаємо? І далі Гратимемося в кота – мишки? Адже коли-небудь змушені будемо розрубати цей гордіїв вузол! (В. Малик).
2. Перекладні фразеологічні словники
Українська фразеографія має такі фундаментальні двомовні зібрання, як “Англо-український фразеологічний словник” / Укл.: К. Т. Баранцев. – К.: Знання, 2005; “Нема приповідки без правди. Російські прислів’я та приказки з українськими відповідниками” / Укл.: Н. Бєленькова. – К.: Дніпро, 1969; Німецько-український фразеологічний словник: В 2 т. / Укл.: В. І. Гаврись, О. П. Пророченко. – К.: Рад. шк., 1981 та ін. Серед них і російсько-українські та українсько-російські фразеологічні словники.
“Російсько-український фразеологічний словник” І. Виргана та М. Пилинської за ред. М. Наконечного друкувався в журналі “Прапор” (1958, № 9-10 1971). Він не вкладається в стандартні рамки словників – одномовних чи двомовних, лексичних чи фразеологічних. Укладачі й редактор прагнули показати багатство виразових засобів народно-розмовного джерела. У 2000 р. у видавництві “Прапор” у Харкові вийшло окреме видання з дещо іншою назвою – “Російсько-український словник сталих виразів”, оскільки він включав не тільки власне “російські фразеологізми”, а й “типові синтаксичні сполуки і їхні українські відповідники”, як сказано в анотації. Додамо – ще й слова – відповідники: Давать, делать авансы (перєн.). – Давати (подавати) надію, давати обіцянку; обіцяти; обіцятися. Робота включає не тільки вживані еквіваленти От Адама; начиная с Адама. – Від Адама; Від Адама (від початку світу) починаючи (почавши), а й рідкісні вже відповідники: (нар.) від батькового батька починаючи (почавши). Укладачі добирають пареміологічні вирази: Бабьи сказки. – Дурниці; нісенітниці; (образи.) Рябої кобили сон. Пр. Брех стара на покуті! Пр. Тоді то було, як баба була дівкою. Пр. Коцюба кудкудакала, помело яйце знесло. Пр. 0 Чи ти, чоловіче, сон рябої кобили розказуєш, чи дороги питаєш? Коцюбинський. Автори керувалися настановою показати багатство саме народних українських відповідників. Не виключено, що це було й певною реакцією на зросійщення вербалізмів, калькування, як розуміли за радянських часів ортодоксальну суть перекладу (добору відповідників). Адже М. Наконечний (очевидно, як і укладачі – співавтори) був прибічником відтворювати дух, а не букву знака. Про названий принцип свідчить порядок розташування відповідників української (правої) частини статті, у якій структурно-образні еквіваленти відсунуті в кінець (стоять не на першому місці), пор.: Без пяти минут професор (Шутл.). – Ось-ось (от-от) буде (стане) професором; мало-мало не професор; без п’яти (без п’ятьох) хвилин професор; Он не от мира сего (Книжн. устар.). – Він людина не сьогосвітня (не з сього світу); він не від світу сього. За потреби окремі фразеологізми ілюструються добірними прикладами: Млечный Путь (Астрон.). – Чумацький Шлях, Чумацька (Небесна, Зоряна) Дорога; (Книжн.) Молочний Шлях. Уночі, як Чумацький Шлях сріблисту куряву простеле, Вийди на Дніпро! Тичина. Словник – багате джерело контрактивної фразеології. Надто широкі ряди українських відповідників – удячний матеріал для різнорівневих мовних зіставлень за принципом “ФО – слово”: Давать, дать потачку кому. – Потурати (попускати) кому; давати, дати потур (попуск, лок. потолю) кому; стилістичних студій, коли добираються українські відповідники різного експресивно-емоційного забарвлення й стилістичного (стильового) плану: Предстоит дорога кому. – Має їхати хто; чекає дорога кого; кладеться дорога кому; (Іноді образи, поет.) мандрівочка пахне кому; різнобічних зіставлень, широких культурознавчих спостережень у єдності “мова – культура”: Сидеть как рак на мели (Разг.). – Як рак на мілині (на піску, на рінні) сидіти; бути як па льоду (на слизькому); зостатися на кошу; Врет как сивый мерин (Вульг.). – Бреше як рудий (як рябий) собака; бреше як собака (як пес, як рябко); бреше як собака на висівки. Укладачі по суті підготували базу для великого синонімічного словника фразеологізмів, пор. добірку до поняття “бути близьким до смерті”: Стояти над гробом; на далекій (на великій) путі стояти; на вмерті бути; час не довгий чий; до гробу недалеко кому; не довго вже гуляти по світі кому ; не довго вже ряст топтати кому; (Образи, ірон.) три чисниці (півчверті) до віку (до смерті) кому; на тонку пряде хто; (істор.) сидіти на санях.
Реєстрові ФО групуються під ключовими словами, поданими за алфавітом. Це полегшує користування словником. Проте вибір заголовних слів дещо довільний. Наприклад, ФО Лететь, полететь кувырком поміщена під прислівником кувырком, а такий самий прислівниковий вираз Полететь вверх тормашками – під дієсловом полететь. А це дещо утруднює користування довідковою працею.
Таким чином, словник за ред. М. Наконечного – не тільки фіксація контрактивних мовних одиниць, а й лексикографічна праця широкого діапазону. Вона охоплює величезну джерельну базу, становить науково вивірений тезаурус української етнолінгвістики, лінгвокультурології, лінгвогносеології, соціопсихолінгвістики.
Зразок розміщення й розробки статей:
ВЫХОД
Выход замуж. – Віддання (віддавання).
Выход из положения. – Вихід із становища; рада (порада); рятунок (порятунок); викрут. Братця, однаково іншого порятунку немає. Будемо одбиватись! Головко. Треба інший якийсь викрут шукати. Головко.
Выход из строя чего. – Вихід з ладу; (Військ.) вихід із строю; втрата боєздатності.
Широко відомий “Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник” І. С. Олійника та М. М. Сидоренка (уперше опублікований 1971 p., декілька разів перевидавався), який в українській частині включає понад 7000 ФО, а в російській – 6500 одиниць (далі аналізуємо 2-ге видання 1978 р., перероб. та доп.). Укладачі використали численні джерела, зокрема тлумачні словники українською і російською мовами, фразеологічні й лексичні двомовні словники (англо-український, російсько-польський, болгарсько-російський), збірки прислів’їв і приказок, крилатих слів, фразеологічні матеріали. Фразеологізми розміщені в алфавітному порядку; близькі за значенням об’єднані в одну словникову статтю. Коли один і той самий фразеологізм може вживатися з різним порядком компонентів, то автори віддавали перевагу найуживанішому. Розробляються внутрішньо-фразеологічні лексичні варіанти й синоніми – відповідники. Граматичні питання (вони подані розрядкою) визначають зв’язок ФО зі словами, уведені стилістично-функціональні та емоційно-оцінні позначки реєстрових одиниць: Жива (ходяча) енциклопедія Шутл. живая (ходячая) энциклопедия; Жити – поживати Фольк. жить-поживать; жить да поживать; Життєве (життьове, житейське) море Уст. житейское море. Уживаються також ремарки Поэт., редко, ирон., диал., торж. та ін.
Серед недоглядів виокремимо деяку надмірність діалектних чи рідковживаних відповідників (Мандрони плести, хйндя знає, перебиратися з дранки на перепиранку). Один з рецензентів словника, Н. Москаленко, радила додати до словника хоча б невеличкий довідник про незрозумілі слова – компоненти ідіом (Шитиб, шура, кпини, кондачок, байдики, перун, блигомий та ін.), проте автори залишили без уваги цю пораду, хоч у передмові до другого видання укладачі зазначали, що в ньому “враховані всі зауваження рецензентів та читачів словника”. Так само вразливим місцем залишається розміщення ФО в строго алфавітному порядку.
Часом до реєстру лівої (української) частини вводяться ФО “не першої необхідності”. Ось, наприклад, вирази тільки на літеру “М”, які не включені навіть до академічного фразеологічного двотомника (1993), а то й не є фразеологізмами: Мандрівні вогні, маячна ідея, мели, Іване, доки вітру стане, мертва хвиля, мишача метушня, майстер голови стинати, маленьке, та важеньке, марафонський біг Та ін. Створюється враження, що укладачі керувалися не доцільністю відбору органічно властивих нашій мові ФО у лівій частині, а виразними російськими відповідниками.
Перегляд реєстру обох частин, доповнення, уважніша семантична диференціація, тонший лінгвістичний підхід до визначення форми фразеологічних одиниць, уточнення деяких перекладів, уведення ілюстрацій – такі основні напрями вдосконалення словника вбачає, зокрема, Л. Скрипник.
Зразок розміщення й розробки статей:
Підбитий (підшитий) вітром (Не предохраняющий от холода, не согревающий – об одежде) подбитый ветром; на рыбьем меху,
Під боком (очень близко, совсем рядом) под боком,
Під вартою под стражей; под караулом, під виглядом чого под видом чего.
Підвищувати (підвищити) голос (тон) повышать (повысить) голос (тон).
Голубь мира голуб миру,
Голые стены голі стіни.
Голые цифры голі (самісінькі, самі тільки) цифри,
Голыми руками брать (взять) Голими руками брати (взяти),
Голь на выдумки хитра пішла голота на вигадки; що голіший, то мудріший; нужда ввічлива, а голь (голота) догадлива.
Своєрідним продовженням попередньої праці цих авторів став “Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник” (1991, 1997 р. у видавництві “Прапор” у Харкові вийшло перероблене видання, зі змінами, на якому ми й зосередимося). Близько 6000 найуживаніших у сучасній українській мові ФО з їх російськими відповідниками складають першу частину праці й стільки ж російських “з перекладом українською мовою”, як зазначено в анотації. Із 71 словникових статей видання 1978 р., наприклад, па літеру “А” в тлумачному словнику залишилося лише 27. Опущені вислови Аби дружний колгосп, а врожай буде, аби охота, аби почати, а там воно піде, або – або, айкання та ойкання тощо. Тут справді виконана значна робота, здійснений трудомісткий відбір. Фразеологізми зі спільним основним значенням об’єднані в одну словникову статтю й отримують одне тлумачення. Після цього подано російський відповідник (відповідники). Згідно з лексикографічними правилами лексичні варіанти компонентів поміщаються в круглих, а факультативні – у квадратних дужках.
Хоч у передмові знову ж таки сказано, що “фразеологічні одиниці подано з найбільш поширеним усталеним порядком слів”, користуватися таким словником важкувато. Справді, ФО Хата не зачиняється Може бути подана і як не зачиняється хата (більшість дієслівних ФО поміщається саме з початковим вербальним компонентом: Хватати за горло, хапатися за соломину, хвилювати уми, хилити голову, ходити півником тощо).
Словник певною мірою й синонімічний, бо інколи до одного перекладного звороту добирається декілька відповідників другою мовою або навпаки: За комір не капає кому / За спину (за шию) не ллє кому. – Не каплет; сверху не каплет над к е м. На бедного Макара все шишки валятся и Все шишки валятся На кого. – На бідного Макара всі шишки летять; бідному все вітер в очі; на похиле дерево й кози скачуть (плигають); пішого сокола і ворони б’ють; Бідному Савці нема долі ні на печі, ні на лавці (на печі печуть, а на лавці січуть]; на убогого всюди капає.
Часом до фразеологізмів подаються ремарки, що вказують на граматичні особливості, стилістичні характеристики, сферу поширення, частоту вживання: За образом і подобою чиєю і На образ і подобу чию. Застар., жарт. За якимось зразком, взірцем, беручи в приклад кого-небудь, що-небудь. – По образу и подобию чьему.
Зразок розміщення й розробки статей:
Залізною мітлою вимітати (вимести). Див. мітлою вимітати.
Міцний (твердий) горіх (горішок). Про складну справу або людину з складним характером. – Крепкий (твердый) орех (орешек).
Мов (немов, наче, неначе) полуда з очей спадає (спала). Про правильне розуміння чогось, раніше усвідомленого по-іншому. – Как будто (словно, точно) пелена (покров, завеса) с глаз падает (спадает, упала, спала).
Угрызение совести. Беспокойное, мучительное состояние из-за чувства своей вины, ответственности за что-либо. – Муки (докори, докір) совісті (сумління).
Related posts:
- Фразеологічні словники говірок – УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ Розділ 17 УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ § 52. Фразеологічні словники говірок “Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини” (1990), укладений Н. Вархол та А. Івченком, включив матеріал з 58 населених пунктів, архівних матеріалів з фондів Свидницького музею української культури і збірника Юрія Цигри та Іллі Легдана “Народ скаже – як зав’яже” (1964). Фразеологізм тлумачиться переважно на перший іменник […]...
- УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ Розділ 17 УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ Будь-яке дослідження базується на достатній кількості зібраного й певним чином систематизованого матеріалу. І тут важко переоцінити словники, зокрема, фразеологічні. Цінні, звичайно, і словники лексики. Проте слово і фразеологізм – якісно неоднакові мовні одиниці, у них різні параметри лексикографічної розробки. До того ж слово має давню лексикографічну традицію. Важливим для фразеологізмів є […]...
- Інші види фразеологічних словників – УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ Розділ 17 УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ § 53. Інші види фразеологічних словників Словник – довідник “Фразеологія перекладів Миколи Лукаша” (2003), укладений О. Скопненком і Т. Цимбалюк, – перша спроба якнайповніше описати індивідуально-авторські вживання фразеологізмів у мові перекладів М. Лукаша з реєстром понад 6 тисяч. Вій охоплює українську ідіоматику, пареміологію, перифрази, тавтологічні словосполучення, усталені порівняння, а також традиційні […]...
- Етапи розвитку літературної української мови ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 1. Сучасна українська літературна мова і культура ділового мовлення Ключові слова: мовна норма, функціональні стилі мовлення, офіційно-діловий стиль, мовлення державного службовця. Етапи розвитку літературної української мови Статус української мови як державної зафіксовано у статті 10 Конституції України: “Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української […]...
- Збір і систематизація фразеологізмів – УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ Розділ 17 УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕОГРАФІЯ § 50. Збір і систематизація фразеологізмів Упорядкування українського фразеологічного багатства пов’язане насамперед з фольклорними збірниками, пареміологічними виданнями. Ось тільки деякі з них, але, мабуть, одні з найважливіших: “Краткий малороссийский словарь” О. Павловського в його “Грамматике малороссийского наречия” (1818); “Малороссийские пословицы и поговорки” (1834) В. Смирницького; “Галицькі приповідки і загадки” (1841) Г. […]...
- Поняття літературної мови та її норми Тема 1. Літературна мова як основа ділового та професійного спілкування. Стилістична диференціація української літературної мови План: 1. Поняття літературної мови та її норми. Літературна мова як основа ділового та професійного спілкування. 2. Час виникнення та основні етапи розвитку української мови. 3. Особливості писемного професійного мовлення. 4. Стилістична диференціація української мови. Поняття про стиль мови та […]...
- Стилістика літературної мови і діалектне мовлення – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Стилістика літературної мови і діалектне мовлення Стилістика як лінгвістичне вчення про функціонування мови, всіх елементів її структури в повному обсязі стосується лише літературної мови, тобто мови унормованої, всенародної, за сучасних умов переважно національної, яка виявляється у всіх стилях, жанрах мови, в її усній і писемній формах. Діалектне мовлення, використання якого завжди обмежене […]...
- Основні розділи української мови як навчального предмета Українська мова Основні розділи української мови як навчального предмета Фонетика вивчає звуки мови і мовлення, наголос, склад. Графіка вивчає умовні знаки при передачі на письмі усного мовлення (букви, апостроф, знак наголосу, дефіс, крапка, знак питання, знак оклику, кома, тире, двокрапка, лапки, дужки). Орфографія – це система правил передачі звуків мови (слів і їх форм) на […]...
- ПОНЯТТЯ ПРО УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРНУ МОВУ. ПИСЕМНА Й УСНА ФОРМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ Сучасна українська літературна мова як ваша форма існування національної мови §11. ПОНЯТТЯ ПРО УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРНУ МОВУ. ПИСЕМНА Й УСНА ФОРМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ 119. Прочитайте й перекажіть тексти, доповнивши відомостями про засновників української літературної мови. Прочитайте напам’ять уривки з їхніх творів. 1. І. Котляревський з’явився на літературній ниві тоді, коли українській культурі загрожувало цілковите знищення, […]...
- Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови – Стилістика як лінгвістичне вчення Стилістика української мови Основні структурні компоненти і стилістичні можливості мови Нині в світі приблизно 6 тисяч різних мов. Кожна з них репрезентує певну соціальну спільність людей, особливе надбання етносу (народу). Немає мови взагалі (всемови), тобто мови для всіх. Це лише абстрактно-уявлюване наукове поняття. Кожна людина завжди спілкується з іншими конкретною мовою (народною, національною) або Послуговується […]...
- Значення мови в житті суспільства. Українська мова Урок № 1 Тема: Значення мови в житті суспільства. Українська мова – державна мова України Мета: забезпечити усвідомлення учнями значення мови як основного засобу спілкування, формування думки й пізнання; усвідомлення значення державної мови для зміцнення української державності; сприяти формуванню патріотичних почуттів та любові до рідної мови. Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник. Хід […]...
- ОСНОВНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ. ОСОБЛИВОСТІ ВИМОВИ ГОЛОСНИХ, ДЕЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ТА ЇХНІХ СПОЛУЧЕНЬ Українська орфоепія як учення про систему загальноприйнятих правил української літературної вимова §22. ОСНОВНІ НОРМИ СУЧАСНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ. ОСОБЛИВОСТІ ВИМОВИ ГОЛОСНИХ, ДЕЯКИХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ ТА ЇХНІХ СПОЛУЧЕНЬ Мовознавчі студії 234. Прочитайте текст. Попрацюйте в парах: поясніть однокласникові суть помилки у складі фонем у слові і фонетичної помилки, особливості вимови голосних і приголосних української мови. Орфоепія (від […]...
- Фразеологічні варіанти – СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ Розділ 5 СИСТЕМНІ ВІДНОШЕННЯ У ФРАЗЕОЛОГІЇ §11. Фразеологічні варіанти Взаємодія двох протилежних тенденцій у складі фразеологічних одиниць (тенденція до стабільності в семантиці, формі та їх структурі і протилежна – тенденція до формального оновлення мовної оболонки) породжує численні й різноманітні фразеологічні варіанти, під якими ми будемо розуміти такі лексико-граматичні різновиди фразеологічної одиниці, які за тотожності загального […]...
- ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. УКРАЇНСЬКА МОВА ВСТУП ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. УКРАЇНСЬКА МОВА – ДЕРЖАВНА МОВА УКРАЇНИ 1. Прочитайте. Поставте до тексту кілька запитань і дайте на них відповіді. Ви знаєте книжку про вихованого у вовчій зграї хлопчика Мауглі. Він знав мову не лише вовків, а й інших тварин, тобто розумів “мову джунглів”. Звичайно, ця історія вигадана письменником. Але випадки, […]...
- Стиль мови і стиль мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Стиль мови і стиль мовлення Терміни “стиль мови” і “стиль мовлення” синонімічні. Все ж у мовознавчій теорії і в мовленнєвій практиці їх потрібно розмежовувати. Стиль мови – різновид літературної мови; один із своєрідних способів використання літературної мови. Поняття “стиль мови” засвідчує високий рівень розвитку мовних засобів, їх багатство, уніфікацію, відпрацьовуваність, унормованість у […]...
- Значення мови в нашому житті. Українська мова § 1. Значення мови в нашому житті. Українська мова – державна мова України 1. І. Прочитайте. Доберіть до тексту заголовок. Жодна людина не може обійтися без мови. Змалечку разом з оволодінням рідною мовою дитина поринає у світ культури народу. За допомогою мови ми можемо висловити думки і почуття, слово допомагає жити, лікує, боронить, надихає. Рідна […]...
- Значення мови в житті людини і суспільства. Українська мова Повторення вивченого в початкових класах § 1 Значення мови в житті людини і суспільства. Українська мова – державна мова України 1 1.Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Українці називають маленьку дитину, яка не вміє говорити, “немовлям”. І хоч немовлята “не мовлять”, вони розрізняють звуки, упізнають голос мами. Діти більше люблять ніжний людський голос, аніж тишу […]...
- ІНТЕРНЕТ-ЕНЦИКЛОПЕДІЇ, СЛОВНИКИ ТА ОНЛАЙН-ПЕРЕКЛАДАЧІ Розд Іл 5. Комп’ютерні мережі 5.6. ІНТЕРНЕТ-ЕНЦИКЛОПЕДІЇ, СЛОВНИКИ ТА ОНЛАЙН-ПЕРЕКЛАДАЧІ 1. Яку літературу ви використовуєте для поглиблення знань з Певного питання? 2. Які засоби ви використовуєте для перекладу текстів з української мови на іноземну та з іноземної на українську? 3. Як здійснюється пошук відомостей в Інтернеті? ІНТЕРНЕТ-ЕНЦИКЛОПЕДІЇ У Всесвітньому павутинні розміщено багато сайтів, матеріали яких […]...
- ОСНОВНІ ФОНЕТИЧНІ ОДИНИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Фонетика української літературної мови як учення про її звукову систему § 14. ОСНОВНІ ФОНЕТИЧНІ ОДИНИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Мовознавчі студії 162. І. Прочитайте лінгвістичну довідку. Розкажіть, які одиниці мови є предметом вивчення фонетики. Під час членування мовного потоку виділяють найбільшу фонетичну одиницю – фонетичну фразу. Фрази можуть мати різну тривалість: так, у діалогах вони короткі, в […]...
- Основні аспекти навчання української мови 1.5. Основні аспекти навчання української мови Мова існує в суспільстві – у своєму національному середовищі – як складне і багатогранне явище. Звідси – вивчати її треба всебічно, цілісно, в сукупності всіх її граней, виявів, на доступному рівні для учнів різних вікових груп і типів шкіл. Традиційно в методиці української мови визначають такі аспекти її навчання: […]...
- Розбір частки як частини мови – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Розбір частки як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Розряд за значенням. 4. Особливості правопису (якщо є). Земля-трудівниця Аж парує та людям хліб готує (Народна творчість). Зразок розбору Аж – частка, модальна, виділяє й посилює значення слова парує....
- Основні розряди часток за значенням – Частка як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Частка як службова частина мови Основні розряди часток за значенням Назва групи Роль у мові Частки Формотвірні Утворюють форми дієслів: 1) умовного способу; 2) третьої особи наказового способу Би (б) Хай, нехай Заперечні Виражають заперечення Не, ні, ані Модальні Уживаються для оформлення: запитання Підсилення висловленого ствердження Увиразнення значення слів Додаткової вказівки на предмет, […]...
- Розбір вигуку як частини мови – Вигук як особлива частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Вигук як особлива частина мови Розбір вигуку як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Група за значенням. 4. Особливості вимови і правопису. 5. Розділові знаки. Ох, коли б хоч виїхати з сього мертвого лісу, побачити дорогу, хату (М. Коцюбинський). Зразок розбору Ох – вигук, виражає почуття занепокоєння, тривоги, вимовляється […]...
- Основні етапи вивчення української мови 2.2. Основні етапи вивчення української мови Шкільний курс рідної мови єдиний з 1 по 11 клас. Це відображено в Державному стандарті і чинних програмах для 1-4 і 5-11 класів загальноосвітньої школи. Програми визначають систему основних знань з мови й умінь користуватися нею в усній і писемній формах, а також послідовності роботи над ними. Програми з […]...
- ОСНОВНІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОВИ 3 історії розвитку української мови визначати й характеризувати етапи формування і розвитку української мови § 6. ОСНОВНІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОВИ Мовознавчі студії 62. І. Прочитайте. Складіть план статті. Випишіть ключові слова. Які факти підтверджують, що українська мова – одна з найстаріших індоєвропейських мов? ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Більшість гіпотез щодо прабатьківщини […]...
- Розбір сполучника як частини мови – Сполучник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Сполучник як службова частина мови Розбір сполучника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Що з’єднує сполучник. 4. Сполучник сурядності чи підрядності. 5. Група за значенням. 6. Група за будовою. 7. Особливості правопису (якщо є). Сипнули врозтіч галки Чи ворони (Л. Костенко). Зразок розбору Чи – сполучник, зв’язує однорідні […]...
- Основні елементи мови Паскаль 2. Алгоритми з повторенням і розгалуженням 2.2. Основні елементи мови Паскаль Алфавіт і словник мови програмування При написанні програми використовують знаки, що утворюють алфавіт мови програмування: – літери англійського алфавіту від A до Z і від а до z; – літери українського алфавіту від А до Я і від а до я; – арабські цифри […]...
- Значения мови в житті суспільства. Українська мова державна мова України Вступ Значения мови в житті суспільства. Українська мова державна мова України Прийняла я дарунок від нені – то мова, Тому скарбу ніколи не скласти ціни. Л. Забашта Прочитайте висловлювання. Про що йдеться в кожному з них? – Ми змалечку звикаємо до слів, як до повітря, як до хліба звикли… (Є. Летюк). – Без мови людське […]...
- Розбір прийменника як частини мови – Прийменник як службова частина мови МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ Прийменник як службова частина мови Розбір прийменника як частини мови Послідовність розбору 1. Слово. 2. Частина мови. 3. Похідний чи непохідний. 4. Простий, складний чи складений. 5. Відмінок слова, з яким ужитий прийменник. 6. Вимова та правопис. Поміж кущів майнув знайомий хвіст лисиці (В. Іваненко). Зразок розбору Поміж – прийменник, похідний (утворений з […]...
- Роль і місце позакласної роботи в системі навчання української мови 10. ПОЗАКЛАСНА РОБОТА З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 10.1 Роль і місце позакласної роботи в системі навчання української мови Важливого складовою навчально-виховного процесу є позакласна робота з української мови, під якою розуміють цілеспрямовані, організовані на добровільних засадах, на основі пізнавальних інтересів учнів мовні заняття з ними, що виходять за межі уроків, іноді й за межі програми з […]...
- Стилі і форми мови Стилістика української мови 2. Стилі і форми мови Теорія і практика стилістики стосується мовних стилів і найтиповіших виявів усного й писемного мовлення. Важливо, щоб кожне усне чи писемне висловлювання набувало ознак певного стилю, жанру, осмислювалось стилістично, тобто як функціонально найдоцільніше....
- Частини мови; основні способи їх розпізнавання ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ Урок № 4 Тема: Частини мови; основні способи їх розпізнавання Мета: повторити та узагальнити вивчене про частини мови, формувати вміння розпізнавати в реченнях вивчені частини мови, розрізняти самостійні та службові частини мови; формувати вміння бачити, відчувати й цінувати красу природи; розвивати увагу та спостережливість, культуру усного й писемного мовлення. Тип […]...
- Українська держава під владою П. Скоропадського – Українська революція (1917-1920 рр.) Історія України Новітня історія України (1914-1939 рр.) Українська революція (1917-1920 рр.) Українська держава під владою П. Скоропадського Павло Петрович Скоропадський (1873-1945 рр.) був вихований у повазі й любові до української культури (його предки походили з давнього козацького роду). Закінчив Пажеський корпус у Петербурзі. У роки Першої світової війни був командиром лейб-гвардійського полку, потім командував кавалерійською […]...
- Українська мова в діалозі культур. Відображення в українській мові культури інших народів. Українська діаспора МОВА, ІНДИВІД, СУСПІЛЬСТВО § 3. Українська мова в діалозі культур. Відображення в українській мові культури інших народів. Українська діаспора 21. ІІ. 1) Якісні відносні присвійні Важлива іншомовні – Найтісніших українська Продуктивний європейський Найдавніших культурний Безпосереднім Освітні Виступають означеннями. Найтісніших – прикм., п. ф. – тісний, як., найвищ. ст. пор., пр. форма, тв. гр., мн., М. […]...
- Загальна характеристика стилів мови і мовлення – Стилі і форми мови Стилістика української мови Загальна характеристика стилів мови і мовлення У сучасному мовознавстві лексемою “стиль” прийнято позначати своєрідну манеру й спосіб усного і писемного висловлювання, реалізовуваного за однотипних умов спілкування і з однаковою метою. Цей самий термін уживається і як найменування багатьох вужчих мовних і мовленнєвих явищ, понять, зокрема різних галузей науки, мистецтва, сфер громадської діяльності, […]...
- Час виникнення та основні етапи розвитку української мови Тема 1. Літературна мова як основа ділового та професійного спілкування. Стилістична диференціація української літературної мови 2. Час виникнення та основні етапи розвитку української мови Українська мова походить від право-слов’янської – спільної мови всіх слов’янських племен, що проіснували до VII ст. У розвитку української мови виділяють періоди: – протоукраїнський (VII – XI ст.) – староукраїнський (XI […]...
- Значення мови в нашому житті. Місце і роль української мови в Українській державі ВСТУП УРОК № 1 Тема. Значення мови в нашому житті. Місце і роль української мови в Українській державі Мета: подати учням відомості про значення мови в житті суспільства; зацікавити їх українською мовою, показати місце і роль її в Українській державі; виховувати в учнів пізнавальний інтерес до української мови та поглиблювати знання про неї. Обладнання: підручник. […]...
- ВСТУП. УКРАЇНСЬКА МОВА У СВІТІ. УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА ВСТУП. ПОГЛИБЛЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ВІДОМОСТЕЙ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ Урок № 1 ВСТУП. УКРАЇНСЬКА МОВА У СВІТІ. УКРАЇНСЬКА ДІАСПОРА Мета: ознайомити учнів зі становищем української мови у світі, з українською діаспорою; розвивати інтерес до мовної ситуації у світі; виховувати толерантне ставлення до мов різних країн. Міжпредметні зв’язки: історія, географія, українська література, соціолінгвістика, російська мова. […]...
- Лексикографія (словники) Тема 4. Українська фразеологія та її місце у професійному мовленні. Українська лексикографія. Словотвір У діловій мові 2. Лексикографія (словники) Словник – зібрання слів (іноді словосполучень), розташованих у певному порядку, з певними супутніми поясненнями залежно від його призначення. Бувають короткі (до 30 000 слів), середні (70 000), повні (понад 80 000). Словники виконують інформативні і нормативну […]...
- ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ МОВИ Мова як суспільне явище. Українська мова в Україні § 2. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ МОВИ 7. Прочитайте, визначте основну думку поданих висловлювань. Яка найважливіша функція мови? Які ще функції, на вашу думку, виконує мова? 1. Мова видобувається з мислення, як метал із руди (О. Смирницький). 2. Комунікативна функція – це локомотив історії мови (Б. Серебреников). 3. Мова […]...