Особливості писемного професійного мовлення
Тема 1. Літературна мова як основа ділового та професійного спілкування. Стилістична диференціація української літературної мови
3. Особливості писемного професійного мовлення
УСНЕ:
– Первинне
– Діалогічне (полілогічне), монологічне.
– Розрахована на певних слухачів – співрозмовників.
– Непідготовлена заздалегідь
– Живе спілкування
– Інтонація, міміка, жести
– Імпровізація
– Чітко індивідуалізоване мовлення
– Емоційне й експресивне мовлення
– Повтори, зіставлення,
ПИСЕМНЕ:
– Вторинне
– Монологічне
– Графічно оформлене
– Обдумане
– Старанний відбір фактів та їх мовне оформлення
– Відбір мовних засобів, чітке підпорядкування стилю мовлення
– Повний і грунтовний виклад думок
– Поглиблена робота над словом і текстом
– Редагування думки
– Самоаналіз написаного.
Синтаксис усного й писемного ділового мовлення. Готуючи текст для публічного виступу, слід пам’ятати про суттєву різницю між писемним і усним його варіантами. Речення, значні за кількістю слів і ускладнені за будовою багатьма
На відміну від писемного, в усному тексті бажані питальні, окличні й риторичні, а не лише розмовні речення, наприклад: Чи можливий такий результат?! Безперечно, – скажу я вам. За яких умов? – логічно запитаєте ви. Моя доповідь і наведені в ній виклади є відповіддю на це питання.
Не словесні, а смислові повтори необхідні в усному мовленні для наголошування основної думки, підкреслення ключового моменту й посилення враження від сказаного. Досягається це за рахунок багатої синонімії.
Однак слід уникати повторювання нетипових для усного мовлення складних сполучників: завдяки тому що, унаслідок того що, через те що й под. оскільки вони гальмують сприйняття і не сприяють створенню в аудиторії вільної, невимушеної атмосфери.
Окрім повторів, використовують й інші способи привернення чи утримання уваги слухачів, таких як: зміна порядку слів(інверсія), градація (посилення), протиставлення (антитеза), оклична й питальна інтонація, риторичні запитання, пауза та ін.
Речення слід будувати таким чином, щоб ключова фраза була розміщена в його першій астині. Набагато легше сприймається на слух зміст, коли речення починається Н. відмінком, ніж декількома конструкціями в непрямих відмінках із прийменниками, наприклад:
Неправильно: В останньому університетському збірнику, у першому його розділі, розміщено статтю професора Бойчишина, де йдеться…
Правильно: Професор Бойчишин у своїй статті, яка розміщена в останньому університетському збірнику, зазначив…
У письмових текстах його частини закріплені за певним місцем на аркуші й виділені шрифтом чи засобами рубрикації (абзац, параграф, розділ). В усному – можливі відступи, умотивовані повтори й перенесення окремих текстових частин. Якщо писаний текст має форму монологу, то усний не виключає діалогів і полілогів.
Навіть правильно побудованих дієприслівникових зворотів (чи їх замінників), як правило, на початку речення, дозволяє більш образно подати навіть сухий технічний текст:
Неправильно: Не дивлячись на обмежене фінансування…
По закінченні навчання…
При рахуванні треба…
По одержанні коштів…
Правильно: Незважаючи на (попри) обмежене фінансування…
Дарма що нам обмежили фінансування…
Закінчивши навчання
Рахуючи, треба
Одержавши кошти…
Перевагу слід надавати простим реченням, у яких зберігається прямий порядок слів: підмет перед присудком, означення – перед означуваним словом:
Неправильно: Було досягнуто високого рівня якості продукції, запланованого нашим підприємством
Правильно: Наше підприємство досягло запланованого високого рівня якості продукції
Спільним для писемного та усного варіанту текстів є висока частотність у використанні та повторюванні стійких словосполучень (кліше) і водночас відсутність зайвих слів, які ускладнюють сприймання.
Неправильно: Ми, на нашому підприємстві, можемо розраховувати лише на свої сили
Правильно: Підприємству доводиться розраховувати лише на власні сили.
Якщо підмет названий живою особою, то присудок матиме форму активного стану:
Неправильно: У виступі міністра висвітлювалося його бачення шляхів реформи освіти
Правильно: У виступі міністр висвітлив бачення шляхів реформи освіти.
Негативно впливають на мову зайві слова й тавтологія:
Неправильно: звільнити із займаної посади
Потелефонувати телефоном
У 21 вечора
Ми з колегою удвох
Узимку в січні місяці
Прорахувати рахунки
Глухий тупик
Захисний імунітет
Пам’ятний сувенір
Правильно: звільнити з посади
Зателефонувати
О 21 00
Ми з колегою
У січні
Полічити рахунки
Глухий кут (безвихідь)
Імунітет
Сувенір
Не можна будувати речення з одночасним підпорядкуванням одного слова 2 стрижневим:
Неправильно:
Школярі навчалися в просторому класі, який переобладнали
Правильно:
Школярі навчалися у просторому, переобладнаному класі
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...