Головна ⇒ 📌Довідник з правознавства ⇒ Патентне право
Патентне право
Патентне право – інститут цивільного права, що є складовою частиною розділу “Право інтелектуальної власності”. Право інтелектуальної власності поділяється на авторське право і патентне право. П. п. можна розглядати як з об’єктивного, так і з суб’єктивного боку. У значенні об’єктивному П. п. є сукупністю правових норм, які регулюють суспільні відносини, що складаються в процесі створення, використання і захисту об’єктів промислової власності (винаходів, корисних моделей, промислових зразків, знаків для товарів і послуг,
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...
Related posts:
- Державне патентне відомство України (Держпатент України) Державне патентне відомство України (Держпатент України) – центральний орган, що здійснює функції державної виконавчої влади у галузі правової охорони промислової власності. Держпатент України реалізує стратегію державної політики правової охорони промислової власності,’ формує систему заходів щодо забезпечення функціонування єдиної патентної системи України. Держпатент України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє […]...
- Виключне право на використання винаходу (іншого об’єкта промислової власності) Виключне право на використання винаходу (іншого об’єкта промислової власності) – право використовувати винахід (інший об’єкт промислової власності) на власний розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Використанням визнається: виготовлення, пропонування для продажу, запровадження у господарський оборот, застосування або ввезення чи зберігання з певною метою продукту, який охороняється патентом; застосування способу, що охороняється […]...
- Торговельне (комерційне) право Торговельне (комерційне) право – сукупність правових норм, які регулюють на засадах юридичної рівності певні майнові та немайнові відносини. Впродовж кількох століть у розвинених країнах Заходу сформувалися дві правові системи регулювання таких відносин. У Франції, Італії, Іспанії, Німеччині та в деяких інших – так звана дуалістична система приватного права, в якій Т. п. склалося як відокремлене […]...
- >Банківське право Банківське право – сукупність правових норм, які регулюють діяльність банків, їхні взаємовідносини з клієнтами (організаціями і громадянами, яких обслуговує банк). Б. п. включає норми державного, цивільного, адміністративного та переважно фінансового права. Це комплексний правовий інститут. Організаційні і контрольні відносини регулюються нормами фінансового права, а конкретні кредитні і розрахункові – нормами цивільного права, оскільки всі вони […]...
- Цивільний кодекс України (Цив. К. України) Цивільний кодекс України (Цив. К. України) – кодифікаційний законодавчий акт цивільного законодавства. Чинний Цив. К. прийнятий Верховною Радою Української РСР 18.05.1963 і введений у дію 1.1.1964. Складається з 8 розділів. Перший розділ – “Загальні положення” – містить норми про предмет і суб’єкти цивільного права, угоди, представництво, позовну давність. У другому розділі – “Право власності” – […]...
- Сільськогосподарське право Сільськогосподарське право – комплексна галузь права, що регулює безпосередньо пов’язані з землеробством відносини, які складаються у процесі виробництва сільськогосподарської продукції, її первинної переробки і реалізації. С. п. сформувалось у колишньому СРСР в 70-ті роки на основі колгоспного права. Предметом правового регулювання була тоді господарська діяльність як колгоспів, так і радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, […]...
- Право наступництво держави Право наступництво держави – перехід прав і обов’язків однієї держави до іншої. Питання про П. постає при: виникненні нових незалежних держав у результаті національно-визвольної боротьби; утворенні кількох держав на території їх попередника і утворенні нової держави в результаті об’єднання двох і більше держав; територіальних змінах. Особливе значення має П. для нових незалежних держав, оскільки вирішуються […]...
- Міжнародне повітряне право Міжнародне повітряне право – галузь міжнародного права, яка регулює відносини між суб’єктами міжнародного права щодо використання повітряного простору метою здійснення міжнародних повітряних сполучені, і забезпечення їхньої безпеки. Основними принципами М. п. п. є: поважання повного і виключного суверенне ту держав у повітряному просторі в межах їхньої території, свобода відкритого повітряного простору (що знаходиться за межами […]...
- Екологічне право Екологічне право – система правових норм, якими регулюються суспільні відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні відносини). У значенні Е. п. вживаються також інші термінологічні конструкції – “право навколишнього середовища”, “природоохоронне право”, “енвайронментальне, право” і т. д. Це свідчить про процес становлення цієї комплексної галузі права. До складу її входять […]...
- Міжнародне економічне право Міжнародне економічне право – галузь міжнародного публічного права, що регулює відносини у сферах власності, використання природних ресурсів, виробництва і розподілу товарів, валютній і фінансовій тощо. Особливістю М. е. п. є виключно факультативний характер його принципів і стандартів (за винятком принципу свободи моря і мінімуму стандарту міжнародного права). Принцип свободи моря і мінімум стандарту міжнародного права […]...
- Право на інформацію Право на інформацію – гарантована можливість вільного одержання, використання, поширення і зберігання будь-яких відомостей, у будь-якій формі і будь-якими засобами. В Україні П. на і. вперше визначено Законом “Про інформацію” 1992 р. (ст. 9). У Загальній Декларації прав людини, прийнятій у 1948 р., П. на і. розглядається як складова частина права кожної людини на свободу […]...
- Повітряне право Повітряне право – сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з використанням повітряного простору. П. п. України має комплексний характер, оскільки містить норми державного права (встановлюється повний і виключний суверенітет України над її повітряним простором), адміністративного права (встановлюються порядок сертифікації і реєстрації повітряних суден і аеродромів, правила безпеки польотів), цивільного права (регулюється перевезення пасажирів і […]...
- Міжнародне гуманітарне право Міжнародне гуманітарне право – сукупність конвенції! них і звичаєвих норм міжнародного права, що забезпечують повагу до особи та її недоторканість у період збройних конфліктів, М. г. п. складається з двох галузей міжнародного права: права війни, або права зброй них конфліктів, і прав людини. Право війни поділяється на “право Гааги” (див. Гаазькі конвенції 1899 р. і […]...
- Римське право Політологічний словник Римське право (Roman law) – система рабовласницького права Стародавнього Риму, яка складається з приватного і публічного права. Р. п. містило струнку систему норм, які регулювали майнові відносини у суспільстві і базувалися на приватній власності. Р. п. було запозичене багатьма державами світу. М. Головатий...
- Поняття “цивільно-правові відносини Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 22. Цивільне право 1. Поняття “цивільно-правові відносини”. Важко знайти людину, яка б щодня не користувалася своїм майном – своєю власністю, не відвідувала магазин, не використовувала б послуги транспорту чи їдальні. В усіх цих випадках людина має справу з нормами цивільного права. Цивільне право – це галузь права, яка […]...
- Конституційне право Конституційне право – сукупність норм, які закріплюють повновладдя народу, основи суспільного і державного ладу України, правового статусу громадян, організації і діяльності органів держави тощо. Основні джерела К. п.- Конституція України, закони та інші нормативні акти, що регулюють державно-правові відносини. Норми конституційного права систематизуються за окремими державно-правовими інститутами у певній відповідності і залежно від їх змісту […]...
- Право власності на землю Право власності на землю – сукупність правових норм, які закріплюють належність земель певним фізичним та юридичним особам, державі і визначають обсяг та зміст прав власника землі, а також способи і межі здійснення таких прав. Власність на землю в Україні існує в таких формах: державна, колективна, приватна. Усі ці форми є рівноправними. Поряд з поняттям П. […]...
- Право трудове Право трудове – сукупність правових норм, які регулюють відносини між підприємцями та найманими працівниками, а також трудові відносини у межах не капіталістичних підприємств та організацій. Предмет П. т. – трудові відносини, що виникають у процесі використання працівниками своїх здібностей, навичок і трудового досвіду при виконанні різноманітних трудових функцій, а також відносини щодо їх участі в […]...
- Право державної власності Право державної власності – право, яке виступає у двох видах: загальнодержавна власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність), Суб’єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України, суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) […]...
- Цивільне право Цивільне право – галузь права, нормами якої регулюються майнові та особисті немайнові відносини. Майнові відносини виникають у зв’язку з володінням, користуванням, розпорядженням майном і переходом майна від одного суб’єкта до іншого. Це насамперед відносини власності. Особисті немайнові відносини мають свої особливості: невіддільні від особи; не мають внутрішнього економічного – змісту; їх предметом є нематеріальні блага […]...
- Поняття “адміністративне право Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 18. Адміністративне право 1. Поняття “адміністративне право”. Пригадайте, які галузі права вам відомі. Які з них належать до публічного права? Серед багатьох галузей права, про які ви вже дізналися, важливе місце займає адміністративне право. Воно регулює суспільні відносини, що виникають у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності й державного управління. Характерна […]...
- Суб’єктивне юридичне право особи Суб’єктивне юридичне право особи – закріплена в юридичних нормах можливість певної поведінки її, спрямованої на здійснення природних прав людини. Однією з необхідних передумов здійснення й захисту прав людини є закріплення їх державою у спеціальних загальнообов’язкових правилах поведінки – так званих юридичних нормах. Тому права людини, забезпечені саме такими нормами, відображає поняття суб’єктивне юридичне право. Саму […]...
- Авторське право телерадіоорганізацій Авторське право телерадіоорганізацій – право інтелектуальної власності на створені передачі (фільми) і програми, а також авторські права, набуті відповідно до укладених договорів. Телерадіоорганізація має право дозволяти чи забороняти іншим телерадіоорганізаціям, установам і закладам, громадянам в Україні та за кордоном трансляцію (ретрансляцію) своїх передач (фільмів) та програм; відтворення, тиражування або продаж зроблених записів передач (фільмів), програм, […]...
- Право індивідуальної петиції Право індивідуальної петиції – право особи, що перебуває під юрисдикцією держави – учасниці певного міжнародного договору у галузі захисту прав людини, на звернення до міжнародного контрольно-імплементаційного органу, визначеного в договорі, із скаргою про порушення цією державою – учасницею гарантованих договором прав людини. Є найефективнішим інструментом міжнародного контролю за виконанням державою її зобов’язань у галузі захисту […]...
- Паризька конвенція про охорону промислової власності Паризька конвенція про охорону промислової власності – основна міжнародна угода, якою регулюються питання охорони прав на винаходи, корисні моделі, знаки для товарів і послуг та інші об’єкти промислової власності. Була укладена в Парижі 20.III.1883. Головна мета цієї конвенції – створення сприятливіших умов для патентування винаходів й інших об’єктів промислової власності та реєстрації знаків для товарів […]...
- Право власності на інформацію Право власності на інформацію – сукупність правових норм, які регулюють відносини щодо володіння, користування і розпорядження інформацією. Суб’єктами П. в. на і. є громадяни, юридичні особи, держава. Інформація може бути об’єктом права власності як у повному обсязі, так і володіння, користування чи розпорядження нею окремо. Підстави для виникнення П. в. на і.: створення інформації власними […]...
- Право користування землею Право користування землею – інститут земельного права України та деяких інших країн, що становить сукупність правових норм, які встановлюють підстави виникнення права землекористування, визначають порядок землекористування, права і обов’язки землекористувачів. Інститут П. к. з. сформувався після проведення в 1917 р. націоналізації всіх земель та встановлення виключної власності держави на землю і був похідним від права […]...
- Право повного господарського відання Право повного господарського відання – речове право, згідно з яким власник передає майно у володіння, користування і розпорядження створеній ним юридичній особі з правом вчинення щодо такого майна будь-яких дій, які не суперечать закону і цілям діяльності такої юридичної особи. При цьому за власником зберігаються права щодо вирішення питань створення юридичної особи та визначення цілей […]...
- Лісове право Лісове право – порівняно відокремлена група норм і правових інститутів, об’єднаних спільністю лісових відносин, що регулюються цими нормами. Л. п.- підгалузь екологічного права України. В основу Л. п. покладено правові норми щодо власності на ліси (усі ліси є власністю держави), лісового фонду і лісових ресурсів, компетенції державних органів у галузі управління і контролю за охороною, […]...
- Право власності господарських товариств Право власності господарських товариств – право на володіння, розпорядження і користування майном різних господарських товариств (акціонерних компаній, товариств з обмеженою відповідальністю, повних товариств, командитних товариств та ін.). Основними об’єктами такого права є майно, передане господарським товариствам його засновниками та учасниками, вироблена в процесі господарської діяльності продукція, отримані доходи та інше майно. П. в. г. т. […]...
- Право фінансове Право фінансове – сукупність юридичних норм, які регулюють відносини власності у процесі утворення, розподілу та використання фінансових ресурсів держави та органів місцевого самоврядування з метою забезпечення виконання покладених на ці органи завдань і функцій. Норми фінансового права закріплюють загальні принципи та форми фінансової діяльності різних ланок держави, методи централізації фінансових ресурсів у руках держави, основні […]...
- Система цивільного права Система цивільного права – чинне цивільне право будь-якої країни, яке розглядається у його внутрішньому поділі на окремі, інститути та в єдності цих інститутів, що становлять відповідні під галузі. С. ц. п. визначається його предметом – майновими та особистими немайновими відносинами, які грунтуються на юридичній рівності їхніх учасників – фізичних і юридичних осіб та виникають між […]...
- Патентоспроможність Патентоспроможність – здатність результату науково-технічної діяльності одержати правову охорону від держави. Цим результатом може бути винахід, корисна модель, промисловий зразок та інші об’єкти промислової власності, які згідно з чинним законодавством відповідають умовам П., тобто тим умовам, які вимагає закон для надання правової охорони результату науково-технічної творчості. Умови П. для кожного виду об’єктів промислової власності чинне […]...
- Міжнародне право Політологічний словник Міжнародне право – це сукупність юридичних принципів і норм, які регулюють відносини між націями, державами, міжнародними організаціями, специфічними політико – територіальними одиницями у політичній, економічній, культурній та інших галузях суспільного життя. Виникнення М. п. пов’язане з процесом становлення державності. Протягом усієї історії людства це право не тільки розвивалося під впливом постійно змінюваних економічних […]...
- Міжнародне морське право Міжнародне морське право – частина міжнародного права, що містить принципи і норми, які встановлюють режим морських просторів і регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права у зв’язку з діяльністю, що здійснюється в Світовому океані. М. м. п. складається із звичаєвого міжнародного права та конвенційного міжнародного права. Основу останнього становлять: Конвенція про територіальне море і прилеглу зону […]...
- Фінансове право Фінансове право – сукупність правових норм, які регулюють відносини в галузі фінансової діяльності. Предмет Ф. п. в. Україні – відносини, що виникають при безпосередньому формуванні, розподілі і використанні централізованих і децентралізованих фондів коштів, які є частиною національного доходу країни і необхідні для функціонування держави. Методом фінансово-правового регулювання (тобто суб’єктивного впливу держави на суб’єкти фінансових відносин) […]...
- Гірниче право Гірниче право – підгалузь екологічного права України. Основу Г. п. становлять правові норми щодо власності (надра є виключною власністю народу України і надаються тільки в користування), державного фонду надр і державного фонду родовищ корисних копалин, прав і обов’язків користувачів надр, а також правові норми, що визначають види корисних копалин, повноваження державних органів щодо ведення кадастру […]...
- Право власності Право власності – санкціоноване державою законодавче закріплення вольових відносин власності між людьми у правових законах, актах і нормах, які є формою вияву відносин економічної власності. Найузагальненіші форми П. в. – володіння, розпорядження і користування. Володіння – відношення суб’єктів до своїх або чужих об’єктів (речей), реальне панування особи над своїми речами. Розпорядження – одна з правомочностей […]...
- Гуманітарне право Політологічний словник Гуманітарне право – норми міжнародного права, пов’язані насамперед із захистом гідності, прав і свобод людини. М. Головатий...
- Спадкове право Спадкове право – сукупність правових норм, які встановлюють порядок переходу прав і обов’язків померлої людини за правом спадкування. За С. п. визначають підстави спадкування (за законом або за заповітом), час відкриття спадщини, місце відкриття спадщини, осіб, які можуть бути спадкоємцями. С. п. регламентує широке коло відносин, які виникають за умови переходу прав і обов’язків померлого […]...