Головна ⇒ 📌Довідник з біології ⇒ ПІДЦАРСТВО ОДНОКЛІТИННІ, АБО НАЙПРОСТІШІ (PROTOZOA)

ПІДЦАРСТВО ОДНОКЛІТИННІ, АБО НАЙПРОСТІШІ (PROTOZOA)

Довідник з біології

ТВАРИНИ

ЦАРСТВО ТВАРИНИ

Морфофізіологічна характеристика. За будовою вони відповідають окремій клітині багатоклітинних (звідси назва “одноклітинні”), за функціями – цілому самостійному організму. Принциповою відмінністю найпростіших від клітини багатоклітинних є спеціалізація останніх, тобто кожний вид клітин виконує в організмі яку-небудь одну функцію і тому залежить від діяльності інших клітин і не може існувати ізольовано. У протилежність

цьому єдина клітина, що є організмом найпростіших, пересувається, захоплює їжу, розмножується, захищається від ворогів, тобто володіє всіма властивостями цілого організму і фізіологічно йому відповідає. Тому в даний час найпростіших називають організмами на клітинному рівні.

Загальне число видів найпростіших перевищує 30 000. Форма їх тіла дуже різноманітна й може бути сталою (джгутикові, інфузорії) або мінливою (амеба). Відносна постійність форми тіла у найпростіших зумовлена наявністю багатошарової зовнішньої оболонки, до складу якої входять фібрили.

Розміри тіла найпростіших варіюють у широких межах.

Найдрібніші

з них, паразитуючі в клітинах крові ссавців, не перевищують 2-4 мкм; деякі інфузорії досягають 1,5 мм у довжину, паразитуюче найпростіше грегарина – до 1 см.; раковини морських корененіжок-форамініфер, які мешкають на великих глибинах, можуть досягати 5-6 см у діаметрі. Тіло найпростіших складається з тих же компонентів, що і клітина багатоклітинних – зовнішньої мембрани, цитоплазми, ядра й органоїдів. Органоїди (від грец. organon – орган і eidos – вид) – постійні клітинні структури, клітинні органи, що забезпечують виконання специфічних функцій у процесі життєдіяльності клітини – зберігання та передачу генетичної інформації, транспорт речовин, синтез і перетворення речовин і енергії, розподіл, рух тощо.

Зовнішня мембрана має типову тришарову будову, проте за рахунок додаткових утворень у деяких видів може досягати великої товщини і густини. Цитоплазма підрозділяється на два шари: зовнішній і внутрішній. Зовнішній шар (ектоплазма) більш щільний, однорідний і прозорий, внутрішній (ендоплазма) – зернистий, має більш рідку консистенцію. В ендоплазмі знаходяться органоїди загального призначення – мітохондрії, ендоплазматична сітка, сітчастий апарат та інші. Крім того, відповідно до функцій, властивих цілому організму, найпростіші мають органоїди спеціального призначення, здійснюючі функції пересування, живлення, виділення, захисту тощо.

Органоїдами руху найпростіших є: 1) псевдоподії (у амеби) або несправжні ніжки (псевдоніжки), які є тимчасовими виростами цитоплазми; 2) джгутики (у евглени) – постійні органоїди, що мають вид довгої тонкої нитки, котра починається звичайно на передньому кінці; 3) війки (у інфузорії) – постійні органоїди, що являють собою короткі нитки.

Будова органоїдів живлення не однакова і залежить від способу живлення різних найпростіших. Велика частина найпростіших харчується частинками твердої їжі. У таких організмів для перетравлювання їжі існує травна вакуоля – крапля рідини, що містить травні ферменти, котра утворюється під час потрапляння їжі в ендоплазму. Травна вакуоля оточує харчову частинку й переміщається тілом найпростішого. їжа перетравлюється і всмоктується в цитоплазму. Залишки неперетравленої їжі разом з травною вакуолею викидаються назовні.

Найпростіші, котрі здебільшого ведуть паразитичний спосіб життя, засвоюють їжу всією поверхнею тіла, використовуючи в основному механізм піноцитозу. Нарешті, невелика група найпростіших харчується подібно рослинам і має хлоропласти.

Органоїди виділення представлені скоротливою або пульсуючою вакуолею, що має вигляд невеликого міхурця, наповненого водянистою рідиною, який періодично збільшується, досягаючи псиного об’єму, а потім скорочується, викидаючи рідину назовні. Нагромадження та скорочення ритмічно чергуються. Основна функція скоротливої вакуолі – підтримка тиску осмосу на постійному рівні. Концентрація мінеральних і органічних речовин, яка визначає тиск осмосу, в тілі найпростіших вище, ніж у навколишньому середовищі, тому вода за законом осмосу постійно проникає в цитоплазму. Якщо воду не видаляти, то відбудеться набухання і загибель найпростішого.

У паразитичних і морських форм, які мешкають у середовищі ;і більш високим тиском осмосу, скоротлива вакуоля може бути відсутньою.

Одночасно з надлишками води через скоротливу вакуолю видаляються рідкі продукти дисиміляції та здійснюється постачання у клітину кисню, що поступає з водою. Більшість найпростіших має одне ядро, але існують і багатоядерні форми. Ядро має будову, характерну для еукаріотів. Морфологія та форми поділу ядер різноманітні, проте, як доведено у даний час, поділом ядра у будь-якому випадку є мітоз.

Подразливість – здатність живих клітин, тканин або цілого організму реагувати на зовнішні або внутрішні дії – подразники – виявляється у найпростіших у вигляді рухових реакцій за напрямом до подразника або від нього, що називаються таксисами.

Розмноження. Найпростіші можуть розмножуватися безстатевим і статевим шляхом. Безстатеве розмноження починається з мітотичного поділу ядра, за яким йде поділ клітини надвоє (амеба, евглена, інфузорія) або багатократний поділ – шизогонія (споровики). При статевому розмноженні клітина найпростішого функціонально перетворюється на гамету. Гамети зливаються (копуляція), і зигота, що утворилася, дає початок новому організму. Для деяких одноклітинних характерний статевий процес, який називається кон’югацією (від лат. conjugatio – з’єднання).

Життєвий цикл. На відміну від соматичних клітин багатоклітинних, життєвий цикл найпростіших складається з послідовних стадій розвитку, що повторюються з певною закономірністю. Частіше всього початковою стадією є зигота, потім іде безстатеве розмноження шляхом поділу, потім утворення статевих осіб і знов утворення зиготи.

Інцистування. За несприятливих умов зовнішнього середовища (підвищення або зниження температури, висихання тощо) вегетативні форми найпростіших перетворюються на цисти (від грец. kystis – пузир). Вони перестають харчуватися, рухатися й покриваються товстою оболонкою, процеси обміну речовин при цьому різко сповільнюються. При відновленні сприятливих умов з цисти знов виходить активна вегетативна форма. Інцистування – захисна реакція, виникла в процесі еволюції, що забезпечує виживання в несприятливих умовах. Цисти можуть зберігатися протягом довгого часу – місяці й навіть роки.

Розповсюдження. Середовище проживання найпростіших надзвичайно різноманітне. Багато хто веде вільний спосіб життя, мешкають в прісній і морській воді, вологому грунті. Широке розповсюдження отримав паразитизм. Види багатьох паразитичних найпростіших викликають важкі форми захворювання людини, домашніх і промислових тварин, а також рослин. Відомі хижі найпростіші, нападаючі на представників інших видів.

Широке розповсюдження найпростіших свідчить про те, що ця група тварин знаходиться в стані біологічного прогресу. Процвітання найпростіших зумовлено як пристосуваннями до різноманітних умов середовища (ідіоадаптаціями), так і виникненням в еволюції низки ароморфозів: збільшення числа органоїдів руху (війки у інфузорій). Ускладнення апарату ядра (збільшення числа ядер і їх поліплоїдизація у саркодових та інфузорій. Поява ядер із різними функціями у інфузорій).

Класифікація. В даний час до підцарства найпростіших відносять типи: 1. Саркомастігофори (Sarcodina) (корененіжки та джгутиконосці). 2. Інфузорії (Infusoria, або Ciliophora). 3. Споровики (Sporozoea).