ПІДГОТОВКА ГРУНТУ ПІД ПОМІДОРИ
Сад і город (енциклопедія)
ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ОКРЕМИХ
ГОРОДНІХ КУЛЬТУР
ПІДГОТОВКА ГРУНТУ ПІД ПОМІДОРИ
Насамперед потрібно стежити за якістю грунту, для чого місце вирощування помідорів бажано щорічно змінювати, висаджуючи їх на колишньому місці не раніше, ніж за 3-4 роки. Не можна вирощувати помідори після овочів, що належать до родини пасльонових. Поганий сусід для них картопля, оскільки і помідори, і картопля уражаються фітофторою й колорадським жуком. Найкращі попередники для помідорів – овочі родини гарбу30вих (гарбуз,
Грунт має бути не важким, підходять чорноземні, супіщані, легкі суглинні, нейтральні або слабокислі.
Якщо город знаходиться на піщаних грунтах, слід ужити заходів щодо поліпшення структури й підвищення родючості. Грунт збагачують чорноземом, гноївкою, компостом у кількості 10 кг на 1 м2, восени вносять органічні добрива, фосфорні та калійні підживлювання, навесні – азотні суміші.
Для того щоб зробити придатним для вирощування помідорів город із глинистим грунтом, у нього додають грубозернистий річковий пісок з розрахунку 8-10 кг на 1 м2, торф
Підготовку грунту починають восени, зазвичай у жовтні, перекопуючи його на глибину 22-25 см. Рослинні рештки видаляють і використовують для компосту. На перекопаний грунт розкидають необхідні органічні та мінеральні добрива й відразу загортають їх. Під час осіннього перекопування не слід розрівнювати грунту, підвищуючи таким чином накопичення вологи. При сильних морозах вивернуті на поверхню шкідники й коріння бур’янів загинуть. Але не потрібно покладатися лише на морози, бажано вибрати рештки коріння та личинки шкідників і знищити їх.
Якщо ділянка, призначена під помідори, знаходиться в низині, їх краще вирощувати на гребенях завширшки 35 см із відстанню між гребенями 30-35 см. На важких грунтах висота гребеня має бути вищою, на легких – нижчою.
Підживлюючи помідори восени, уносять органічні добрива – торф, компост і гній – із розрахунку 3-10 кг на 1 м2. Мінеральні добрива використовуються на малородючих і високородючих грунтах у дозах, що рекомендують в інструкціях. На високородючих грунтах можна обійтися без органічних добрив. Для малородючих грунтів органічні добрива обов’язкові.
Якщо використовуються мінеральні добрива, то фосфорно-калійні вносять восени при перекопуванні грунту, а азотні – навесні.
При внесенні добрив навесні їх додають у лунки під кожну рослину. У такий самий спосіб уносять добрива на високородючих грунтах, причому залежно від якості грунту їх можна вносити раз на 1-3 роки.
У процесі цвітіння й дозрівання плодів помідори використовують максимальну кількість поживних речовин, тому їх необхідно підживлювати. Перше підживлювання проводять через 15-20 днів після висаджування розсади, друге – перед початком плодоутворення, через 15-20 днів після першого. Суперфосфат і складні мінеральні добрива вносять у сухому вигляді, а30тно-калійні – у рідкому. Їх готують у такий спосіб: на 10 л води беруть 25-40 г аміачної селітри, 40-80 г суперфосфату та 15-30 г калійної солі або сульфату калію.
Кількість розчину під час другого підживлювання має бути вдвічі більшою, ніж при першому.
Можна підживлювати помідори розчином органічних добрив. 3-4 кг коров’яку настоюють 5-6 днів у відрі води, настій проціджують і розводять водою з розрахунку 1:10.10 л такого розчину використовують на 10-15 кущів помідорів, виливаючи його під корінь. Після підживлювання помідори слід полити чистою водою й зробити мульчування грунту тирсою, торфом, компостом або підсипання грунту.
Нестачу мінеральних речовин можна визначити за 30внішнім виглядом рослин: брак а30ту дає блідо-зелене забарвлення листя, пагони слабкі, тонкі, листя дрібне. Нестача фосфору викликає червоно-фіолетове забарвлення листя, уповільнення росту рослин і формування плодів. Нестача калію проявляється в появі на листі облямівки брон30вого кольору. На кислих грунтах, у яких мало кальцію, відмирають точки росту й верхівки рослин, вони чорніють і загнивають, плоди утворюються в невеликій кількості.