Підприємництво
Підприємництво – самостійне організаційно-господарське новаторство на основі використання різних можливостей для випуску нових або старих товарів новими методами, відкриття нових джерел сировини, ринків збуту тощо з метою отримання прибутків і самореалізації власної мети. Категорія “П” збагачується, уточнюється уже впродовж більш як двох століть (див. Концепції підприємництва). Основні функції П. – новаторська, організаційна, господарська, соціальна та особистісна. Новаторська – сприяння продукуванню нових ідей (технічних,
1) вбачати в людині основне джерело підвищення ефективності роботи підприємства та нових ідей;
2) вміти об’єднати людей для досягнення спільної мети;
3) бути професійно підготовленим, розвивати свої творчі, організаторські здібності для знаходження оптимальних варіантів розвитку організації, підвищення її ефективності, орієнтуватися на ефективність і якість тощо;
4) орієнтуватися на потреби споживачів, не забруднювати навколишнього середовища, домагатися оптимального поєднання індивідуальних, колективних і суспільних інтересів та ін.;
5) діяти цілеспрямовано, енергійно, вірити в успіх справи, бути наполегливим і гнучким. Основні умови П. – реальний плюралізм типів і форм власності, науково сформована правова база, стабільна політична ситуація, виважена економічна політика держави щодо П., сприятлива суспільна думка, демонополізація виробництва, активна підтримка державою інвестиційних процесів для різних суб’єктів підприємницької діяльності та ін. П. не вважається виконання будь-якого завдання іншої особи, якщо у виконавця відсутній хоча б один особистий чинник і немає права на свободу такої діяльності. Особистісними чинниками П. є особиста власність, фізичні, розумові здібності, знання і досвід, становище в суспільстві, права та ін. Головними завданнями, які передують П., є: 1) вибір сфери й масштабів діяльності; 2) вибір місця для підприємства, фірми, компанії; 3) вибір форми підприємницької діяльності та назви фірми; 4) фінансування та інвестування. Суспільство, зацікавлене в цивілізованому П., повинно надавати йому правову підтримку в таких основних формах: 1) свобода підприємницької діяльності за умов підтримання чинного законодавства; 2) створення умов для відкриття та реєстрації підприємства; комплексне стимулювання державою і наддержавними органами П., всебічна допомога малому бізнесу та ін. Обираючи форми П. (див. Підприємство), беруть до уваги масштаб діяльності, форму відповідальності підприємця, можливості отримання кредитів, рівні оподаткування, можливий обсяг реалізації продукції та інші чинники. Розвиток П. в Україні гальмують надто високі податки, корумпованість державних чиновників, рекет, недосконале і нестабільне законодавство, високі відсоткові ставки за кредит, захоплення більшої частини ринку іноземними компаніями, низька платоспроможність населення та інші чинники, а також відсутність розвиненої інфраструктури підтримки П. (консультаційних центрів з питань управління П., курсів і шкіл підготовки підприємців, інноваційних центрів тощо), стабільної, науково обгрунтованої економічної політики держави (в т. ч. політики підтримки (П, передусім малого), раціональної економічної, зовнішньоекономічної політики, зокрема виваженої політики протекціонізму, захисту вітчизняного товаровиробника. Крім того, не розвинене антимонопольне законодавство і достатні механізми його реалізації, ефективна система захисту інтелектуальної власності (винаходів, патентів, ліцензій та ін.), скорочення форм звітності та контролю за їх діяльністю, недопущення хабарництва і чиновницького свавілля у цій діяльності, пільгове податкове законодавство. Певні позитивні зрушення в цій сфері розпочались 2005.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...