Письмо як вид мовленнєвої діяльності
Письмо як вид мовленнєвої діяльності
Писемне мовлення – це такий вид мовленнєвої діяльності, що полягає в кодуванні інформації за допомогою графічних засобів мови. Уміння писати – це графічно правильно зображати літери алфавіту, дотримуючись правописних норм; формулювати свої думки в письмовій формі.
Важко переоцінити роль писемного мовлення в житті сучасної людини. З його допомогою фіксуються отримані знання, відбувається конспектування, реферування джерел, інтерпретується вихідний текст, створюються власні висловлювання.
Оволодіти писемними мовленням – означає навчитися точно і грамотно висловлювати власні думки в різних жанрах, типах і стилях мовлення.
Правила написання слів, розстановки розділових знаків визначає український правопис. Смисловий бік письма розглядається методикою зв’язного мовлення, насамперед методикою написання переказів і творів.
До умінь і навичок монологічного мовлення (усний або письмовий переказ, усний або письмовий твір) належать:
– будувати висловлювання певного обсягу, добираючи
– враховувати тему висловлювання;
– виразно відображати основну думку, розрізняючи головний і другорядний матеріал;
– використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання;
– дотримуватися норм літературної вимови:
– зберігати єдність стилю.
Письмо належить до продуктивних видів мовленнєвої діяльності. Письмом (написанням) називають процес створення тексту з його подальшою графічною фіксацією. У письмі виділяють техніку і зміст, оформлення якого пов’язано з оволодінням правописом – орфографією й пунктуацією, різновидами писемного мовлення (типи, стилі, жанри).
Комунікативне написання має місце у випадку, коли необхідно передати певний зміст якомусь адресату. Це спрямовує роботу словесника до складання тексту з його обов’язковим адресатом. На уроках розвитку мовлення діти вчаться складати художні описи, розповіді, включаючи їх до записів у щоденникові записи, листи, дописи в газету тощо.
Написання може бути повним чи скороченим. У зв’язку з цим програмою передбачено такі види робіт з розвитку мовлення, як детальний і стислий переказ, анотація (короткий виклад змісту).
За ступенем готовності розрізняють чернетку й чистовик. Учителі-словесники під час підготовки до творів або інших видів письмових робіт рекомендують дітям використовувати чернетки, що важливо для обробки думки, її вдосконалення. Як і всі види мовленнєвої діяльності, письмо має таку структуру:
1. Етап попереднього орієнтування. На цьому етапі той, хто пише, визначає, з якою метою, кому і що він буде писати.
2. Планування діяльності. На цьому етапі планується не тільки зміст, а й форма мовлення.
3. Реалізація процесу письма. В умовах писемної форми спілкування відсутній безпосередній реципієнт і проміжний зворотний зв’язок. Той, хто пише, не бачить безпосередньої реакції того, хто читає, на кожну фразу. У писемному мовленні не задіяні невербальні засоби спілкування (жести, міміка). Це посилює вимоги до змісту писемного мовлення.
4. Контроль мовленнєвої діяльності. Перевіряється форма і зміст написаного. Зважаючи на особливості писемного мовлення, значну роль відіграють фази планування й контролю.
Результатом писемного мовлення як виду мовленнєвої діяльності є писемне висловлювання. Під час шкільного навчання використовуються різні підвиди писемного мовлення: писемне мовлення – слухання, писемне мовлення – читання, тобто учень слухає й пише (диктанти, перекази, конспекти, тези тощо), або читає й пише (плани, анотації, плани-конспекти).
Записи сприяють збереженню прослуханого або прочитаного матеріалу, допомагають кращому його засвоєнню.
У людини з розвиненою мовленнєвою культурою робота над створенням тексту починається з осмислення попереднього плану висловлювання, який будується на основі авторського задуму, що визначає основний зміст майбутнього тексту. Цей план, спочатку схематичний, не розписаний детально, є точкою відліку для розгортання думки. Під час письма план зазнає уточнень, змін. З урахуванням цього плану намічається зміст мовленнєвих конструкцій, відбираються синтаксичні схеми й лексика. Якщо якась частина тексту вже зафіксована письмово, під час осмислення наступних частин автором береться до уваги, те, що вже створено.
Кінцевий результат досягається за допомогою зіставлення й критичного аналізу “заготовок” тексту.
Схарактеризуємо труднощі, з якими зустрічаються учні під час створення писемних висловлювань.
До них належить відсутність мотивації. На думку Л. Виготського, діалогічне усне мовлення виникає у дітей з живого спілкування з іншими, воно часто є реакцією дитини на те, що відбувається навколо неї. Переходячи до писемного мовлення, більш умовного, дитина не розуміє, для чого треба писати. Отже, організовуючи роботу над творами важливо враховувати психологічні чинники, що стимулюють діяльність учнів і викликають творче піднесення. Найважливішим з них є мотив, що спонукає до діяльності. Формування стійкої мотивації – запорука успішної роботи дітей над самостійними писемними висловлюваннями.
Малий словниковий запас, неточне вживання слів заважають дитині створювати власні висловлювання й передавати чужі. М. Рибникова писала, що підготовка письмових робіт потребує попереднього залучення матеріалу, мовних вправ. Розосереджена лексична підготовка містить роботу над значенням і вживанням у мовленні нових і частково знайомих слів, об’єднаних у лексико-семантичні й тематичні групи. Групування слів пояснюється тим, що асоціативні зв’язки, які лежать в основі, лексико-семантичних груп, сприяють активізації словникового запасу, наявного в мовленнєвій пам’яті учнів.
О. Казарцевою виділено такі етапи підготовки учнів до письмових робіт:
1. Моделювання мовленнєвої ситуації, що викликає в дітей потребу у створенні писемного тексту.
2. Організація спостережень за дійсністю (відбір фактів, предметів дійсності, вибір найточнішого слова, що називає факт, подію тощо).
3. Організація роботи із систематизації матеріалу до висловлювання.
4. Організація попередньої підготовки текстів (чернеток).
5. Написання тексту.
6. Організація редагування.
7.6. Аналіз тексту
Робота з розвитку мовлення учнів забезпечує тісний зв’язок лінгвістичної теорії з практикою і грунтується на опрацюванні текстів різних стилів і типів мовлення на аналізі їх змісту, структури і мовних засобів. Лінгвістичний аналіз тексту забезпечує комунікативно-діяльнісний та функціонально-стилістичний підходи до навчання мови: аналізуючи текст, учні засвоюють його комунікативні якості (ролі у спілкуванні), стилістичну належність та функції мовних одиниць, а отже формують і вдосконалюють свою мовну й мовленнєву компетенцію.
У ході аналізу учні переконуються, що об’єкт лінгвістики – текст (лат. textum – тканина, поєднання, в’язь) є функціонально завершеним мовним цілим, основні завдання якого визначається певною метою мовленнєвої діяльності. Текст розглядається як проміжна ланка спілкування, як сукупність фраз і як смислова структурна єдність. Монолог чи діалог уважаються текстом, якщо вони мають відповідну змістову організацію, функціонально спрямовану на досягнення певної мети, розв’язання певного комунікативного завдання.
Аналізуючи текст, необхідно врахувати такі лінгвістичні поняття, як усні її писемні тексти, художні й не художні, прозові й віршові, монологічні іі діалогічні розповідь, опис, роздум, абзац, макротекст і мікротекст, контекст та інші. Усний текст – продукт живого мовлення, письмовий – продукт письма чи друкування. Кожний з них має відповідно властивості усного чи писемного мовлення. Усний текст сприймається на слух, писемний – візуально (зором).
Під час аналізу тексту виділяються його ознаки – семантика та функціонально-комунікативна значущість, що виражаються відповідним набором мовних засобів.
Основними параметрами аналізу тексту є:
– визначення теми й основної думки тексту;
– виділення абзаців (мікротем);
– визначення стилю і типу мовлення;
– аналіз структури тексту;
– аналіз мовних засобів (лексичних, граматичних, стилістичних).
Для аналізу варто добирати тексти різних стилів, однак, як свідчить практика, найчастіше використовують тексти (уривки) художнього стилю.
Чинними програмами з української мови рекомендується практикувати аналіз тексту з молодших класів, поступово ускладнюючи прийоми аналізу і зміст аналізованих текстів. Лінгвістичний аналіз художнього тексту спирається на такі принципи: 1) просторово-часової співвіднесеності тексту з дійсністю; 2) авторського ставлення до зображуваного; 3) жанрової приналежності тексту; 4) урахування особливостей ідіостилю письменника; 5) смислової та структурно-граматичної організації тексту; 6) аналізу тексту за рівнями мови; 7) виявлення конкретних засобів створення образності. Дотримуючись названих принципів, здійснюємо комплексний або частковий лінгвістичний аналіз тексту.
Формування умінь аналізувати текст – процес довготривалий і охоплює всі етапи навчання мови в середній школі. Елементи такого аналізу широко застосовуються на уроках української мови під час вивчення теоретичного матеріалу на текстовій основі, що поступово входить у практику роботи вчителів-словесників. Комплексний лінгвістичний аналіз тексту широко використовується на уроках зв’язного мовлення різних видів усних і письмових переказів та творів.
Покажемо застосування такого аналізу на конкретних прикладах. Пропонуємо уривок з оповідання О. Копиленка “Сади цвітуть” під час опрацювання теми “Текст” у 5 класі.
Неначе густим молоком облиті фруктові дерева. Ось виструнчились у весняному вбранні вишні, сливи, черешні, груші. І очей від них не одведеш! Тягне до них, підійдеш, милуєшся і не намилуєшся.
Радість і для невтомних трудівниць – бджіл. Вони неквапно збирають нектар. Це перший весняний взяток.
А на землі – сила-силенна вже справжніх весняних квітів. Недаром же цей місяць зветься квітень.
Перед читанням (аудіюванням) тексту пропонуємо низку запитань (вони можуть бути записаними на дошці), що допоможе учням, спираючись на знання, набуті в молодших класах або на попередніх уроках, визначити тему й основну думку тексту, тип і стиль мовлення, власні враження від тексту.
1. Про що йдеться в тексті?
2. Яку картину малює автор?
3. Із скількох частин складається текст?
4. Про що йдеться в кожній частині?
5. Чи відповідає заголовок змістові тексту?
6. Яку думку висловлює автор цим текстом?
7. Чи можна назвати цей текст художнім і чому? Який це стиль?
8. Яке враження викликає у вас цей текст? Чому?
9. Як довести, що це текст художнього стилю?
Після уважного прочитання (прослухання) тексту в ході бесіди необхідно з’ясувати, що це текст, а не сума слів чи речень. Роботу над визначенням теми тексту починаємо із заголовка “Сади цвітуть”. Учні можуть запропонувати свої варіанти
– “Пора цвітіння садів”, “Сади в цвіту”, “Квітують сади”.
Темою твору є змалювання пори цвітіння садів, картини весняного саду. У тексті є низка слів і виразів (ключових слів), що розкривають його зміст – сади, облиті молоком, весняне вбрання, нектар, весняні квіти, квітень.
Далі звертаємо увагу дітей на те, як автор розкриває тему тексту: він поєднує опис фруктових дерев, цвіту з емоційним виявом свого захоплення побаченою картиною, продовжує розповіддю про трудівниць-бджіл і завершує узагальненням про найкращу весняну пору – місяць, що зветься квітнем. Розглянувши таким чином усі компоненти тексту, доходимо висновку, що тема твору – це згусток його змісту, виражений одним реченням (а може бути й словом). Але зміст тексту конкретизує, деталізує тему. Отже, в ньому є мікротема. В аналізованому тексті їх три (три абзаци). Кожен з них несе додаткову і більш докладну інформацію про цвітіння садів. Перша мікротема – картина розквітлого саду й захоплення нею автора. Тут виділяються деталі змісту (види фруктових дерев, їх зовнішній вигляд), захоплення цією картиною (очей не одведеш, милуєшся і не намилуєшся). Перша мікротема найточніше розкриває загальну тему тексту і за змістом найближча до його заголовка. Друга мікротом. (другий абзац) – розповідь про бджіл-трудівниць і перший весняний взяток – нектар. Ця розповідь доповнює інформацію, виражену першою мікротемою: справді-бо важкі уявити собі розквітлий сад без комах, особливо бджілок, що перелітають з квіточки на квіточку і збирають цілющий нектар. Автор ніби “оживлює” картину, органічно поєднуючи елементи флори і фауни – невід’ємні атрибути живої природи, але вводить їх у певні просторово-часові межі. Третя мікротема (третій абзац) – загальна картин, весняного простору, покритого квітами. І логічний висновок – бо ж квітень.
В аналізованому тексті головна думка досить прозора. Це щаслива пора пробудження природи, радість її відновлення, вічність усього сущого на землі, віра в непересічну красу усього, що нас оточує. Визначаючи головну думку, звертаємо увагу на те, що іноді вона може бути заголовком до тексту. У нашому випадку – не підтекст, забезпечений темою і змістом твору. Автор своє захоплення красою весняного саду, квітневою порою передає нам, і вже з перших слів тексту у нашій свідомості формується думка “Господи, яка прекрасна наша земля, особливо весною. Спасибі тобі, Боже, за цю красу і за все, що ти сотворив для нас, таких невдячних дітей Твоїх. Люди! Радійте всьому, що оточує нас, любіть усе, що радує нас, бережіть усе, що служить нам”.
Розглядаючи структуру тексту, звертаємо увагу на смислові зв’язки між абзацами (мікротемами). Автор “веде” читача (слухача) від споглядання картини цвітіння саду (конкретного) до узагальненого висновку – весна. Логічні переходи від одного абзацу до наступного створюють єдність конкретного (перший і другий абзаци) й узагальнення (третій абзац). Цьому сприяє монологічна форма тексту. Принагідно акцентуємо, що монологічна форма тексту сприяє органічному зв’язку теми й основної думки твору. Цьому ж слугують засоби зв’язку в тексті. Насамперед це ключові слова-тематичний словник: сади, фруктові дерева, цвітуть, бджілки, нектар, квіти, квітень. Однак є в цьому тексті й інші засоби смислового зв’язку речень, що забезпечує його змістову цілісність. Таким є повтор слова “весняний” (у весняному вбрані, весняний взяток, весняних квіті в) у кожному абзаці.
Лінгвістичний аналіз тексту передбачає визначення функцій мовних одиниць різних рівнів та їх вплив на стиль тексту. Оскільки аналізується художній текст, то слід звернути увагу учнів на те, яке враження викликає текст і за рахунок чого автор цього досягає. Отже, аналіз мовних засобів тексту підпорядковуємо його образно-естетичній функції. Діти повинні зрозуміти, що автор бере звичайні мовні засоби, але вводить їх у такий контекст, де вони виграють тими естетичними гранями, які викликають у читача (слухача) здивування, захоплення, приносять йому насолоду.
Розгляд лексичного матеріалу тексту дозволяє встановити, що в художньому стилі використовується здебільшого загальновживана лексика, яка в поєднанні зі словами, для яких властива конотація, служить засобом створення художнього образу весни. Аналізуючи текст, варто звернути увагу й на особливості синтаксису. У тексті є комплекс одиниць, що виражають просторово-часову його ознаку: порівняльний зворот “неначе густим молоком облиті фруктові дерева” одразу викликає в уяві картину розквітлого саду. Захоплення красою цвітіння фруктових дерев автор передає низкою односкладних речень “І очей від них не одведеш! Тягне до них, підійдеш, милуєшся і не намилуєшся”. Розмірену розповідь про бджілок-трудівниць (другий абзац) автор будує за допомогою двоскладних повних і неповних (еліптичних) речень. Такі ж речення використано і в підсумковому третьому абзаці, що є заключною частиною розповіді про весну, яка полонила весь навколишній простір.
Аналіз тексту дає цілісне уявлення про його ідейно-смислове навантаження і систему мовних засобів, що його виражають. У процесі навчання української мови комплексний лінгвістичний аналіз тексту застосовується порівняно рідко, хоча сучасна лінгводидактика орієнтує вчителя на текстову основу уроків, використання текстів для засвоєння лексичних, граматичних, стилістичних явищ. Відтак, виникає потреба в систематичному застосуванні елементарного аналізу тексту, що забезпечує розуміння функцій мовних одиниць у мовленні і формування комунікативних умінь і навичок учнів на різних етапах навчання.
Related posts:
- Робота над продуктивними видами мовленнєвої діяльності. Говоріння, письмо Говоріння як вид мовленнєвої діяльності 7.5. Робота над продуктивними видами мовленнєвої діяльності. Говоріння, письмо Говоріння як вид мовленнєвої діяльності Уміння говорити – одне з основних комунікативних умінь. Психологи (І. Зимня, О. Леонтьєв, Н. Менчинська та ін.) відзначають, що формуванню цього вміння сприяє наявність певних здібностей – вербальна пам’ять, розвинені до автоматизму механізми миттєвого відбору потрібних мовних засобів, комунікабельність тощо. Тому […]...
- Удосконалення рецептивних видів мовленнєвої діяльності, Аудіювання, читання Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності 7.4. Удосконалення рецептивних видів мовленнєвої діяльності, Аудіювання, читання Аудіювання як вид мовленнєвої діяльності За спрямованістю на прийом і видачу мовленнєвої інформації аудіювання і читання є рецептивними видами мовленнєвої діяльності (на відміну від говоріння й письма). Аудіювання – це розуміння сприйнятого на слух мовлення. Мета аудіювання полягає в осмисленні почутого мовленнєвого повідомлення. Уміння слухати – одне […]...
- Зв’язне мовлення. Спілкування та мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Сприйняття чужого мовлення. Навчальне аудіювання І СЕМЕСТР ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО Урок № 4 Тема: Зв ‘ язне мовлення. Спілкування та мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Сприйняття чужого мовлення. Навчальне аудіювання Мета: повторити вивчене про мовлення як засіб спілкування за допомогою виражальних засобів мови; про види мовленнєвої діяльності; повправляти у сприйнятті-розумінні почутого; виховувати любов до природи, доброту […]...
- Зв’язне мовлення. Загальне уявлення про спілкування і мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Навчальне аудіювання Урок № 2 Тема: Зв’язне мовлення. Загальне уявлення про спілкування і мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Навчальне аудіювання Мета: дати учням поняття про мову як систему виражальних засобів, що вживаються для висловлення думки та спілкування, і мовлення як використання виражальних засобів мови у процесі спілкування; ввести до словника дітей терміни мовець та […]...
- Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Види читання. Навчальне читання мовчки Урок № 6 ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ Тема. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Види читання. Навчальне читання мовчки Мета: ознайомити учнів із різними видами читання; формувати відповідні комунікативно-мовленнєві уміння, повправляти у читанні мовчки. Обладнання: тексти для читання мовчки. ХІД УРОКУ І. Перевірка домашнього завдання. V Бесіда. 1) В якому співвідношенні перебувають мова та мовлення? 2) […]...
- Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Види аудіювання. Навчальне аудіювання Урок № 5 ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ Тема. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Види аудіювання. Навчальне аудіювання Мета: узагальнити та систематизувати знання учнів про види мовленнєвої діяльності, зупинившись, зокрема, на психолінгвістичних особливостях аудіювання, дати уявлення про види аудіювання, формувати відповідні комунікативно-мовленнєві вміння, повправляти у глобальному, детальному та критичному аудіюванні. Обладнання: тексти для аудіювання. ХІД УРОКУ […]...
- Мовні й позамовні основи мовленнєвої культури Стилістика української мови Мовні й позамовні основи мовленнєвої культури Мовленнєва культура окремої особи і всього народу, її зміст і рівень розвитку визначаються двома основними чинниками: – станом і багатством мови (у конкретний період функціонування); – позамовними обставинами, рівнем, сутністю життя народу, передусім його освічених верств. Довершеність усного й писемного мовлення окремої особи в межах кожного […]...
- УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 1. ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. РІЗНОВИДИ АУДІЮВАННЯ Й ЧИТАННЯ ВСТУП Урок № 3 УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ № 1. ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. РІЗНОВИДИ АУДІЮВАННЯ Й ЧИТАННЯ Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про рецептивні види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання), їх різновиди, удосконалювати вміння сприймати почуте і прочитане, ставити запитання до тексту; розвивати рецептивне мовлення, мислення (аналітичне, синтетичне, критичне); виховувати духовність, любов до читання. Тип […]...
- Розвиток зв’язного мовлення. Загальне уявлення про мовлення і спілкування. Види мовленнєвої діяльності ВСТУП УРОК № 2 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Загальне уявлення про мовлення і спілкування. Види мовленнєвої діяльності Мета: пояснити учням різницю між мовою та мовленням, ознайомити з видами мовлення; навчати мистецтву спілкування; виховувати ввічливість, тактовність, повагу до співрозмовників. Обладнання: підручник, Дитяча Біблія. ХІД УРОКУ I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ Перевірка домашньої вправи. II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ […]...
- ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Живе поезія у мові, Якої мати вчили нас, У гніві, усмішці, любові, В красі звичайній, без прикрас. Вона не тільки мрії срібні, А й праця, й радощі зусиль, Вона потрібна, як потрібні Вода й повітря, хліб і сіль. Максим Рильський ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ Музика Михаила Вербицького Слова Павла Чубинського Ще не вмерла […]...
- Методичні принципи мовленнєвої підготовки учнів Методичні принципи мовленнєвої підготовки учнів До основних методичних принципів, що забезпечують ефективність роботи з розвитку мовлення учнів, належать: 1) єдність розвитку мовлення й мислення; 2) взаємозв’язок розвитку усних й писемних видів мовленнєвої діяльності; 3) випереджаючий розвиток усного мовлення; 4) зв’язок розвитку мовлення з формуванням мовної компетенції; 5) зв’язок розвитку мовлення з формуванням стратегічної компетенції; 6) […]...
- Поглиблення знань про культуру мовлення. Вправляння в етиці мовленнєвої поведінки. Складання діалогу “У магазині” Урок 17 Тема. Поглиблення знань про культуру мовлення. Вправляння в етиці мовленнєвої поведінки. Складання діалогу “У магазині” Мета: активізувати отримані знання з мовної культури, уміння застосовувати їх у житті; розвивати усне мовлення дітей, уміння працювати самостійно і в парі; виховувати культуру мовленнєвого спілкування, повагу і любов до матері. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент II. Актуалізація […]...
- Основні напрями роботи з розвитку мовлення і принципи мовленнєвої підготовки учнів 7 РОБОТА З РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ (МОВЛЕННЄВА ЗМІСТОВА ЛІНІЯ) 7.1. Основні напрями роботи з розвитку мовлення і принципи мовленнєвої підготовки учнів Методика розвитку мовлення учнів. Відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти України, навчальних концепцій, чинних програм з рідної (української) мови пріоритетною є мовленнєва підготовка учнів, спрямована на формування мовної особистості випускника середньої школи, […]...
- ПИСЬМО СЛІВ З АПОСТРОФОМ. ПИСЬМО АПОСТРОФА НА ВЕРХНІЙ РЯДКОВІЙ ЛІНІЇ (ПОЧАТОК З КРАПКИ) Мета: вчити учнів правильно поєднувати букви в словах з апострофом, вимовляти такі слова, аналізувати їх; закріплювати вміння виконувати звуковий аналіз слів, списувати з рукописного тексту, писати під диктування, працювати біля дошки; розвивати мовлення, вміння користуватися трьома видами з’єднань; виховувати охайність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Повторення правил сидіння за партою під час письма. II. ПОВІДОМЛЕННЯ […]...
- Аналіз господарської діяльності Аналіз господарської діяльності (анализ хозяйственной деятельности) – комплексне вивчення результатів практичної роботи підприємств (фірм) за певний період, оцінка ефективності діяльності з метою виявлення резервів та визначення шляхів діяльності й надання необхідної інформації та оперативного керівництва різними ланками діяльності, одержання передбачених бізнес-планом показників. Найважливішими для аналізу господарської діяльності є статті активу балансу – основний капітал і […]...
- ПИСЬМО ВЕЛИКОЇ БУКВИ Ф. ПИСЬМО БУКВОСПОЛУЧЕНЬ, СЛІВ І РЕЧЕНЬ З ВЕЛИКОЮ БУКВОЮ Ф Мета: ознайомити з місцем розташування великої букви Ф у сітці зошита; вчити писати велику букву Ф; закріплювати навички письма малої букви ф; розвивати мовлення, пізнавальні можливості, навички письма, вміння аналізувати, порівнювати, зіставляти; виховувати дружбу, колективізм. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Повторення правил сидіння за партою під час письма. 1. Робота за малюнком зошита (с. 45) […]...
- Аналіз діяльності підприємства Аналіз діяльності підприємства (анализ деятельности предприятия) – проводиться власними економічно-фінансовими структурними підрозділами організацій, підприємств, фірм або з зазначенням консалтингових організацій, аудиторських фірм з метою оцінки фінансового стану, результатів господарської діяльності за певний період (звітний рік, півріччя, квартал). Здійснюється шляхом вивчення даних оперативної статистики за поточний рік чи порівняння з минулим роком з використанням господарсько-фінансових показників […]...
- Поняття про стилі мовлення – Стилі мовлення УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ Стилі мовлення Поняття про стилі мовлення Стиль мовний – це різновид літературної мови, який використовується в певному суспільному аспекті життя людей. Це і побутове спілкування, і офіційно-ділові відносини, і законотворча діяльність, і наукові праці, і публіцистична праця, і художня творчість тощо. У кожній з цих сфер життя суспільства […]...
- ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ Мова реалізується в мовленнєвій діяльності, у зв’язномумовленні, яке досягається шляхом логічного викладу головної думки (теми) і послідовного чи паралельного розгортання її в підтемах. Мовлення розглядають у двох аспектах: 1) динамічному – мовлення як процес (говоріння, слухання-розуміння, письмо, читання), 2) статичному – мовлення як результат (створення тексту). Мовлення як результат породжує тексти – мовленнєві […]...
- АНАЛІЗ ДИНАМІКИ І СТРУКТУРИ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ПІДПРИЄМНИЦТВО Розділ 6 РОЗРАХУНКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 6.4. АНАЛІЗ ДИНАМІКИ І СТРУКТУРИ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА Велика кількість показників, що характеризують фінансові результати діяльності підприємства, створює методичні труднощі їх системного розгляду. Розходження в призначенні показників ускладнює вибір кожним учасником товарного обміну тих з них, які найбільшою мірою задовольняють його потреби в інформації про реальний стан […]...
- Психологічна структура діяльності – ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ Психологічна структура діяльності Діяльність є цілеспрямованим процесом взаємодії людини з навколишнім світом. У ній людина реалізує своє ставлення до світу, людей, предметів, явищ і до самої себе. У діяльності ніби “зливається” людська індивідуальність, її сутність і об’єктивний світ. Дієвість механізму такої взаємодії розкривається у виявленні функціонального призначення кожного структурного […]...
- Послідовність аналізу тексту УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО ЛІНГВІСТИКА ТЕКСТУ Послідовність аналізу тексту 1. Указати тему тексту. 2. З’ясувати, до якого типу і стилю мовлення він належить. 3. Визначити, які підтеми і мікротеми виділені у змісті тексту. 4. Пояснити поділ тексту на абзаци. 5. Пояснити зв’язки між реченнями у складному синтаксичному цілому (ССЦ). 6. Схарактеризувати мовні засоби міжфразного […]...
- Зв’язок розвитку мовлення з формуванням соціокультурної компетенції Зв’язок розвитку мовлення з формуванням соціокультурної компетенції. Формування мовленнєвої компетенції учнів, зокрема вмінь сприймати й розуміти думки інших та планувати й створювати власні висловлювання, зумовлює навчання української мови на основі текстів, що сприяють опануванню національних і загальнолюдських культурних та духовних цінностей, норм, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями. Дидактичний матеріал у вигляді текстів різних […]...
- ПИСЬМО БУКВОСПОЛУЧЕННЯ Дз, дз. БЕЗВІДРИВНЕ ПОЄДНАННЯ МАЛИХ БУКВ д І з. ПИСЬМО БУКВОСПОЛУЧЕНЬ дзь, дзе, СЛІВ І РЕЧЕНЬ З НИМИ. САМОДИКТАНТ Мета: вчити учнів правильно вимовляти звук [дз], позначати його двома буквами, поєднувати безвідривно букви д і з; розвивати мовлення, навички письма рядкових і великих букв, уміння користуватися трьома видами з’єднань букв у словах; виховувати охайність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Повторення правил сидіння за партою під час письма. II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ III. […]...
- Психологічна структура діяльності – Психологічні основи діяльності людини ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА 2. Особистість у діяльності і спілкуванні 2.1. Психологічні основи діяльності людини 2.1.2 Психологічна структура діяльності Аналіз психологічної структури діяльності найчастіше здійснюють, послуговуючись мотиваційним і операційним підходами. їх основи закладено в працях Л. Виготського, С. Рубінштейна, О. Леонтьева та ін. Мотиваційний підхід до аналізу діяльності. Передбачає виділення таких складових діяльності, як потреба, мета […]...
- Стилі і форми мови Стилістика української мови 2. Стилі і форми мови Теорія і практика стилістики стосується мовних стилів і найтиповіших виявів усного й писемного мовлення. Важливо, щоб кожне усне чи писемне висловлювання набувало ознак певного стилю, жанру, осмислювалось стилістично, тобто як функціонально найдоцільніше....
- АНАЛІЗ СКЛАДОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ МАЛОЇ БУКВИ я. ПОРІВНЯННЯ МАЛОЇ БУКВИ Я З МАЛИМИ БУКВАМИ л, м, г. ПИСЬМО МАЛОЇ БУКВИ я. ПИСЬМО СКЛАДІВ І СЛІВ З МАЛОЮ БУКВОЮ я. СПИСУВАННЯ ДРУКОВАНИХ БУКВ Мета: вчити учнів писати малу букву я, буквосполучення і слова із нею; розвивати навички списування з рукописного тексту; закріплювати вміння виконувати звуко – буквений аналіз слів; виховувати культуру письма. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Повторення правил сидіння за партою під час письма, гігієнічних правил письма Учні повторюють, як правильно сидіти […]...
- ПИСЬМО ВЕЛИКОЇ БУКВИ Д. ПОРІВНЯННЯ ФОРМИ ВЕЛИКОЇ І МАЛОЇ БУКВИ. ПИСЬМО БУКВОСПОЛУЧЕНЬ З ВЕЛИКОЮ БУКВОЮ Д, СЛІВ, РЕЧЕНЬ З НЕЮ. СПИСУВАННЯ ДРУКОВАНОГО РЕЧЕННЯ Мета: вчити учнів писати велику букву Д, порівнювати її з іншими буквами; розвивати мовлення, вміння аналізувати, зіставляти, порівнювати, узагальнювати, візуально визначати правильну форму букви серед інших букв; виховувати уважність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Повторення правил сидіння за партою під час письма. II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ III. РОБОТА НАД НОВИМ МАТЕРІАЛОМ 1. Робота […]...
- ПОЕЛЕМЕНТНИЙ АНАЛІЗ ВЕЛИКОЇ БУКВИ Ч. ЗІСТАВЛЕННЯ ВЕЛИКИХ БУКВ Ч, У. ПИСЬМО ВЕЛИКОЇ БУКВИ Ч. ПИСЬМО СЛІВ, РЕЧЕНЬ З ВЕЛИКОЮ БУКВОЮ Ч Мета: вчити писати велику рукописну букву Ч, склади, слова та речення із нею; закріплювати навички звуко-буквеного аналізу слів; розвивати фонематичний слух; збагачувати словниковий запас; виховувати старанність, охайність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Промовляння чистомовки Чі-чі-чі, чі-чі-чі! Сидить Оля на печі. Чі-чі-чі, чі-чі-чі! Розтопили у печі. Чі-чі-чі, чі-чі-чі! Напечу я калачів. […]...
- АНАЛІЗ СКЛАДОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ МАЛОЇ БУКВИ ч. ПИСЬМО МАЛОЇ БУКВИ ч. ПИСЬМО СЛІВ, РЕЧЕНЬ З МАЛОЮ БУКВОЮ ч Мета: навчати учнів писати малу рукописну букву ч, буквосполучення, слова і речення із нею; розвивати зв’язне мовлення учнів; формувати навички самоконтролю; виховувати старанність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Розучування вірша Пошила чапля черевички І мерщій пішла до річки. – Чапу-лапу, чапу-лапу, В мене гарні черевички. Поки хвастала, ходила Черевичок загубила. І […]...
- ПОЕЛЕМЕНТНИЙ АНАЛІЗ МАЛОЇ І ВЕЛИКОЇ БУКВИ Хх, ПОРІВНЯННЯ З ЕЛЕМЕНТАМИ ІНШИХ БУКВ. ПИСЬМО МАЛОЇ І ВЕЛИКОЇ БУКВИ Хх. ПИСЬМО СКЛАДІВ, СЛІВ І РЕЧЕНЬ З БУКВОЮ Хх. СПИСУВАННЯ ДРУКОВАНОГО РЕЧЕННЯ Мета: учити учнів писати малу і велику букву Хх, з’єднувати її у різних складах і словах; розвивати спостережливість, мовлення, вміння аналізувати структуру літер, знаходити спільні й відмінні елементи у вивчених буквах; виховувати повагу до хліба. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ Повторення правил сидіння за партою під час письма, гігієнічних правил письма […]...
- Контракт – Документи з господарсько-договірної діяльності ДІЛОВА УКРАЇНСЬКА МОВА Розділ 7. Писемне ділове мовлення 7.4. Документи з господарсько-договірної діяльності Контракт Контракт – це правовий документ, що засвідчує певну домовленість між партнерами (підприємством чи установою) й працівником про засади спільної виробничої та творчої діяльності. Через контракт громадяни реалізують право розпоряджатися своїми здібностями до праці згідно із Законами України “Про підприємство”, “Про власність”. […]...
- ПОЕЛЕМЕНТНИЙ АНАЛІЗ МАЛОЇ БУКВИ ц. ПОРІВНЯННЯ МАЛОЇ БУКВИ ц З МАЛИМИ БУКВАМИ и, й. ПИСЬМО МАЛОЇ БУКВИ ц. ПИСЬМО СКЛАДІВ, СЛІВ І РЕЧЕНЬ З МАЛОЮ БУКВОЮ ц. СПИСУВАННЯ ДРУКОВАНОГО РЕЧЕННЯ Мета: вчити учнів писати малу букву ц; розвивати мовлення, вміння аналізувати структуру букви, визначати відомі й нові елементи, з’єднувати букви в складах, словах; вчити складати розповідь за малюнком; розвивати навички самоконтролю; виховувати охайність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Повторення правил сидіння за партою під час письма. II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ III. РОБОТА НАД […]...
- Зміст та організація діяльності Зміст та організація діяльності студента-практиканта Зміст навчальної роботи студента під час педагогічної практики складається з таких видів діяльності: – ознайомлення із специфікою діяльності школи певного типу (загальноосвітньої, ліцею, гімназії); – планування навчально-виховного процесу та проведення уроків і позакласних заходів з української мови; – відвідування та наступний аналіз уроків і позакласних заходів з української мови; – […]...
- Вікова динаміка формування компонентів навчальної діяльності – ПОКОМПОНЕНТНИЙ АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Педагогічна психологія: навчальний-методичний посібник РОЗДІЛ 3 3 . ПОКОМПОНЕНТНИЙ АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 3.6. Вікова динаміка формування компонентів навчальної діяльності Психологічні принципи формування навчальної діяльності Навчальна діяльність, як і будь-яке психічне новоутворення, є результатом засвоєння й трансформації соціального досвіду людського індивіда. Умови для розгорнутого формування та здійснення її створюються лише в школі, де учіння як основний […]...
- ПОЕЛЕМЕНТНИЙ АНАЛІЗ МАЛОЇ БУКВИ ж. ПОРІВНЯННЯ З ІНШИМИ БУКВАМИ. ПИСЬМО МАЛОЇ БУКВИ ж. ПИСЬМО СКЛАДІВ, СЛІВ І РЕЧЕНЬ З МАЛОЮ БУКВОЮ ж Мета: вчити учнів писати малу букву ж, правильно поєднувати її з іншими буквами в складах і словах; розвивати виразність вимови, вміння співставляти, порівнювати, перетворювати; виховувати охайність. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Повторення правила сидіння за партою під час письма 2. Робота над загадками – По землі скаче, по воді пливе. […]...
- Орієнтовний компонент. Орієнтовна частина діяльності – ПОКОМПОНЕНТНИЙ АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Педагогічна психологія: навчальний-методичний посібник РОЗДІЛ 3 3 . ПОКОМПОНЕНТНИЙ АНАЛІЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 3.2. Орієнтовний компонент. Орієнтовна частина діяльності У вітчизняній психології вважаються загальновизнаними такі компоненти діяльності: – власне діяльність як процес активності суб’єкта, яка відповідає мотивові як усвідомленій потребі; – дія, відповідна тій чи іншій меті, що відображає предмет потреби; – операція, що відповідає умовам, […]...
- Поняття діяльності – ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПСИХОЛОГІЯ НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК ОСНОВИ ПСИХОЛОГІЇ ДІЯЛЬНОСТІ Поняття діяльності Людська діяльність має соціальний характер. Вона не лише забезпечує пристосування людини до умов життя, а й активізує її відповідно до своїх потреб, що виникли й розвинулися історично. Діяльність людини відбувається свідомо й цілеспрямовано. Особистість як суб’єкт діяльності взаємодіє зі середовищем, ставить перед собою певну мету, мотивує її, […]...
- Розвиток зв’язного мовлення. Робота над виправленням помилок, допущених у переказі ЛЕКСИКОЛОГІЯ. ФРАЗЕОЛОГІЯ УРОК № 66 Тема. Розвиток зв’язного мовлення. Робота над виправленням помилок, допущених у переказі Мета: підбити підсумки творчої роботи; проаналізувати типові помилки, допущені учнями у переказах; виробляти у школярів уміння аналізувати і виправляти власні помилки; розвивати усне й писемне мовлення. Обладнання: контрольні зошити, підручник. ХІД УРОКУ I. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ II. […]...
- Стадії управлінської діяльності Стадії управлінської діяльності – відносно самостійні й логічно пов’язані між собою послідовні етапи управлінської діяльності, що передбачають застосування відповідних форм і методів. С. у. д. є: 1) збирання, систематизація певної сукупності інформації, її аналіз та оцінка на цій основі управлінської ситуації; 2) прогнозування і вибір альтернативних варіантів дій щодо збереження і зміни стану управлінської ситуації, […]...