Головна ⇒ 📌Історія ⇒ ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ ТА ПАДІННЯ ЗАХІДНОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ ТА ПАДІННЯ ЗАХІДНОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Розділ 4 ІСТОРІЯ ДАВНЬОГО РИМУ

РИМСЬКА ІМПЕРІЯ

§ 54. ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ ТА ПАДІННЯ ЗАХІДНОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

– Роздивіться ілюстрацію. Чи надійними є зображені захисні мури? Від кого мусили боронитися мешканці міста?

Римське укріплення на окраїні імперії (на території сучасної Німеччини ), споруджене наприкінці 1 ст.

1. Визначте території, заселені варварськими народами в середині 4 ст. Якими були напрямки переселень варварів? 2. Знайдіть варварські королівства, що постали

на території Західної Римської імперії на середину 5 ст., визначте їх місце розташування. 3. Проти якого нового супротивника довелося боронити свої кордони римлянам від 70-х років 4 ст.? 4. Визначте місце розташування Боспорського царства, що існувало від 480 р. до н. е. 5. Які території належали давньослов’янським племенам наприкінці 5 ст.?

1. Як і коли розпочалося Велике переселення народів?

Ви вже знаєте, що в 3-4 ст. Римську імперію випробовували на міцність германські племена: готи, франки, лангобарди, бургунди, свеви та вандали. Поки імперія була сильною, вона не лише забезпечувала спокій

у Європі, а й стримувала зростання сили одних народів, переселяла інші, сварила різні варварські племена між собою. Проте, ослабнувши, Рим утратив контроль над ситуацію ззовні. Кордони імперії більше не були “стіною” між варварами та римлянами, тож колись завойовані землі ставали легкою здобиччю для варварів.

Варварські племена, які оселилися на території Західної Римської імперії, створювали свої власні держави. їх називають варварськими королівствами. Перше королівство створили вестготи: у 418 р. в Південно-Західній Галлії зі столицею в Тулузі (пізніше влада вестготського правителя поширилася й на терени Піренейського півострова). Згодом на теренах Римської імперії виникли королівства вандалів – у Північній Африці, англів і саксів – у Британії, бургундів і франків – у Галлії.

Боротьба римлян з варварами. Рельєф на саркофазі. З ст.

– Які ідеї хотів увічнити давньоримський господар – замовник саркофага?

У 70-ті роки 4 ст. зі степів Азії в Європу прийшли гуни. Про ці племена вже йшлося в параграфах, присвячених історії Давнього Китаю. Просуваючись на захід, гуни підкорювали інші племена, які долучалися до потужного об’єднання кочовиків. Ударною силою союзу була кіннота.

Осілі землероби так боялися гунських вершників, що знімалися з місць, лише почувши звістку про їх наближення. Деякі європейські племена, зігнані з місць, де жили, почали переселятися, зрушуючи, у свою чергу, сусідів. Так гунська навала спричинила грандіозне пересування германців та інших племен і народів. Цей рух називають Великим переселенням народів.

Перейшовши Дон і вдершись у Північне Причорномор’я, гуни знищили Боспорське царство та інші грецькі міста-колонїї (вціліли лише Херсонес Таврійський та Пантикапей). 375 р. гуни підкорили остготів, розгромивши державу Германаріха, примусили вестготів перейти Дунай. Кіннота гунів здійснювала спустошливі набіги на терени Західної та Східної Римських імперій.

Основна частина гунів осіла на Середньому Подунав’ї (сучасна Угорщина), де було створено гунську державу. У 435 р. її очолив Аттіла. Він удвічі збільшив суму данини, яку сплачувала Східна Римська імперія, а після походу на Константинополь сума данини зросла ще більше. Данину войовничим кочовикам платила й Західна Римська імперія.

Велике переселення народів – грандіозні переселення, що відбулися в Європі в 4-7 ст., у результаті чого почали формуватися народи та території, що визначають сучасну політичну карту Європи.

Аттіла. Фрагмент, фрески Е. Делакруа. 19 cт.

Правителі Східної Римської імперії, щоб відвернути небезпеку від своєї держави, намагалися направити удар гунів на Західну імперію. У 451 р. вони зуміли спрямувати величезну армію гунів та їхніх союзників через Рейн у Галлію. Біля Орлеана командувач римської армії Аецій, спираючись на великі союзні сили варварів (зокрема, Вестготського королівства), у битві на Каталаунських полях узяв гору над Аттілою. Це був останній великий успіх Західної Римської імперії перед її загибеллю.

Після смерті Аттіли в 453 р. держава гунів розпалася.

– Чому битву на Каталаунських полях називають “битвою народів”, від якої залежала доля всієї європейської цивілізації? Чому в цій битві вестготи, франки та інші германські союзи племен брали участь на боці імперії?

2. Коли та внаслідок яких подій припинила існування Західна Римська імперія?

У 410 р. вестготи на чолі з Аларіхом захопили Рим. Уперше після здобуття Рима галлами 390 р. до н. е. “матір міст” уповні відчула значення вислову галльського вождя “горе переможеним”. Протягом трьох днів завойовники грабували Рим та нищили мешканців. Той погром, хоч і не був остаточним, проте підірвав віру в неприступність і безсмертя Вічного міста. Щоправда, після першого погрому Рим зумів

Піднятися. Коли на території імперії постали варварські королівства, уряд заявив, що вони є частиною Західної Римської імперії.

У 455 р. вже вандали на чолі зі своїм королем Гейзеріхом захопили Рим та впродовж 14 днів грабували його, забираючи все, що можна було вивезти. Гейзеріх хотів римськими коштовностями прикрасити свою столицю Карфаген. Оскільки вандали не змогли вивезти все, частину скульптур й архітектурних споруд вони просто знищили. З того часу слово “вандалізм” означає жорстоке, позбавлене глузду нищення культурних цінностей.

Вершник-вандал. Мозаїка. Кінець 5 початок 6 ст.

Останнім римським імператором був 16-річ – ний Ромул Августул. Символічним було його ім’я: Ромул – ім’я засновника Рима, Августул (зменшувальне від Август) – ім’я першого римського імператора. У 476 р. один з варварських вождів Одоакр усунув його від влади, відіслав знаки імператорської влади (корону та пурпурову мантію) до Константинополя, а себе проголосив правителем Італії. Цей рік і вважають датою остаточного падіння Західної Римської імперії.

Порівняйте похід на Рим готів та вандалів: що було подібним, а що відрізняло ці захоплення Вічного міста.

– Прочитайте уривок із твору римського письменника 5 ст. Сальвіана. На які ознаки занепаду імперії вказує автор джерела? У чому він вбачає найбільшу загрозу для Римської держави?

“…Бідняки знедолені, вдови голосять, сироти зневажені, і до такої міри, що багато з них, навіть родовиті й добре освічені, тікають до ворогів. Щоб не загинути під тягарем повинностей на державу, вони йдуть шукати у варварів римської людяності, бо не в змозі більше терпіти варварської жорстокості римлян… Більшість оббирається меншістю, державні податки перетворилися на приватний прибуток, так поводяться не тільки вищі чиновники, але й усяка дрібота, не тільки судді, а й підлеглі чиновники.

Місто Трір тричі було розграбоване варварами, країна всіяна трупами, і земля полита кров’ю; і ось жителі Тріра звертаються до імператора з проханням… про захист і допомогу? Ні: вони просять театральних видовищ. Правителі міста жирують, упиваються до нестями під час бенкетів з божевільними криками та словами.

Не було в них сили на те, щоб захищати місто, вистачало сил тільки на те, щоб пити… Спустошення країни було великим, проте цьому ще можна було зарадити. На жаль, не було ніяких ліків, аби підняти низьку мораль людей. Римляни набагато більші вороги самі собі, ніж їхні зовнішні вороги. Ніхто не каже, що це місто загинуло від нашестя варварів, оскільки смерть народу римлян настала раніше, ніж їхня загибель від варварів”.

3. Хто такі слов’яни? Якими були стосунки давніх слов’ян із готами та гунами під час Великого переселення народів?

Велике переселення народів торкнулося й давніх слов’ян. Слов’яни – предки 15 сучасних європейських народів, у тому числі й українського, з’явилися протягом 2-1 тис. до н. е. на лісистих просторах від Вісли до Дніпра. Ці терени дослідники називають прабатьківщиною слов’ян.

Речові пам’ятки давніх слов’ян мають свої особливості. Протягом тисячолітньої історії становлення слов’янства вони змінювалися. Та в найзагальніших рисах усе-таки подібні між собою. Так, поселення давніх слов’ян розташовувалися групами на близькій відстані одне від одного на схилах річок. За житла в них правили напівземлянки або землянки із плетеними чи складеними зі зрубаних стовбурів стінами і вогнищем, а від 5 ст. н. е. – з кам’яною піччю на долівці. Померлих одноплеменців праслов’яни та слов’яни здебільшого спалювали. Керамічні вироби ліпили руками, без допомоги гончарного круга, зрідка оздоблюючи різними візерунками. Своєрідними були також знаряддя праці слов’ян та їхні прикраси.

Слов’яни – велика група європейських народів. Усталений поділ слов’ян на східних (українці, білоруси, росіяни), західних (поляки, чехи, словаки, лужичани) і південних (болгари, македонці, хорвати, словенці, боснійці, чорногорці, серби).

Мешкаючи на територіях, віддалених від осередків тогочасної європейської історії, і не маючи власної писемності, слов’яни досить пізно потрапили на сторінки книжок. Найдавніші свідчення про них належать римським історикам 1-2 ст. Плінію Старшому, Тациту й александрійському географові Птолемею (2 ст.). Усі троє називали слов’ян венедами й розповідали про них як про окремий народ, що мешкав на схід од Вісли. Докладніше розповідають про слов’ян джерела 6 ст. й наступних століть. Велику увагу їм, зокрема, приділив автор історії готів Йордан. Він, зокрема, писав, що “венеди походять від одного кореня і сьогодні відомі під трьома назвами: венедів, антів, склавинів…”. За Йорданом, венеди мешкали в басейні Вісли, анти – у Подніпров’ї, склавини – між Дністром і Дунаєм.

1-2. Остготські застібки-фібули. Близько 400 р. та 500 р.

3. Остготський вождь. Мозаїка Великого імператорського палацу в Константинополі. Перша половина 6 ст.

Велике розселення слов’ян – переселення слов’ян, що відбулося в Європі в другій половині 5 – 7 ст. під час Великого переселення народів, коли слов’янські племена з’явилися в По-дунав’ї, у глибинних районах Балканського півострова – на півдні, на заході дійшли до Ельби та балтійського узбережжя; на північному сході заселили верхів’я Дону й Волги.

У 4 ст., коли остготи остаточно утвердилися в причорноморських степах, їхня держава об’єднала народи, що жили на тих землях, у тому числі й слов’ян-венедів. їх підкорив, як свідчить Йордан, король Германаріх. Ви вже знаєте, що 375 р. готів підкорили гуни. У складі гунського об’єднання слов’яни торували собі шляхи в Подунав’я та на Балкани, виступаючи то як союзники кочовиків, то як їхні підлеглі. У середині 5 ст., позбувшись залежності від гунів, слов’яни рушили на землі Східної Римської імперії. Так почалося Велике розселення слов’ян, про яке Йордан сповіщав: “Тепер вони (слов’яни) бушують повсюди…”.

– Чим пояснюється той факт, що свідчення про слов’ян досить пізно з’явилися в писемних джерелах? Кому належали найдавніші згадки про слов’ян? Що ви довідалися про давніх слов’ян із розповіді Йордана?

Оцініть себе

1. Скільки минуло років від заснування Рима до остаточного падіння Західної Римської імперії?

2. Витлумачте поняття: Велике переселення народів, вандалізм, слов’яни,

Велике розселення слов’ян.

3. Як Велике переселення народів вплинуло на долю Римської імперії? Якою, зокрема, була роль готів та гунів?

4. Які назви давніх слов’ян зберегли писемні джерела? На якій підставі вчені – археологи роблять висновок про належність археологічних пам’яток слов’янам?

– У 476 р. припинила своє існування Західна Римська імперія, але Східна Римська імперія, що отримала назву “Візантія”, існувала ще протягом багатьох століть. Поміркуйте, чому впала саме Західна Римська імперія. Чому 476 р. вважають датою, яка поклала край історії стародавнього світу?