Поділ лексики за походженням
УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
ЛЕКСИКОЛОГІЯ
Поділ лексики за походженням
За походженням слова поділяють на Власне українські та запозичені з інших мов.
Власне українські слова, наприклад: Вогнище, чемний, нищити, впродовж, проте.
Запозичені слова, наприклад: Комп’ютер, ейфорія, анонс.
Словниковий склад мови постійно поповнюється як словами, що створюються на основі українських словотвірних засобів, так і запозиченими з багатьох мов: грецької (філологія, музей, театр), латинської (клас, аудиторія, конституція), німецької
Запозичення з різних мов відбулося за різних часів. Багато запозичених слів стали настільки звичними для нас, що вже не відчувається їхнє чужомовне походження (панчохи, цукор, кавун), інші навіть не набули здатності змінюватися за законами української граматики (Меню, тріо, кашне).
Більшість сучасних українських імен є також запозиченими. Втративши своє первинне значення, з грецької мови прийшли до нас і стали іменами слова: Анатолій (схід сонця), Андрій (сміливий, мужній), Василь
Визначити іншомовне слово можна за фонети-ко-граматичним оформленням та лексичним знаенням. Скажімо, звук і літера Ф Не властиві для слов’янських мов, і всі слова в українській мові, що мають цей звук і, відповідно, літеру, за походженням є грецизмами та латинізмами: Фізика, фігура, фокус, фея, факт тощо. Тюркізми характиризуються наявністю кількох звуків А: Сарай, базар, баклажан, байрак, кабан, сазан, чабан, барабан.
Початковий звук і літера А взагалі характерні тільки для іншомовних слів, зокрема для арабських (Алгебра, алкоголь), латинських (Аудиторія, абітурієнт, ангіна), грецьких (Алфавіт, автор, архів, азот, афоризм, анемія, автономія).
Грецькі запозичення можна розпізнати за наявністю буквосполучень – пс, кс (Психологія, ксерокс, скелет), кореневих частин Бібліо-, гео-, біо-, лог-, фон – (Бібліотека, геологія, біологія, філолог, фонетика). Такі запозичення є термінами з різних сфер суспільного та наукового життя: Демократія, космос, ідея, метод, аналіз, історія, граматика, діалог.
У сучасній українській мові багато слів французького походження (Бульйон, амплуа, пляж, кутюрье, гаде), німецького (ранг, шнапс, грунт, ландшафт), англійського (леді, джем, футбол, спонсор, менеджер), голландського (гавань, лоцман, краб, трос), Італійського (піаніно, спагеті, мафія, мадонна), іспанського (корида, танго, фієста), польського (пані, гудзик, мазурка, повидло).
Деякі запозичені слова вживаються як синоніми власне українських слів (Лінгвістика – мовознавство, мемуари – спогади, емоції – почуття) і можуть відрізнятися від них сферою застосування в певних формах і стилях мовлення.
Запозиченими словами не слід зловживати. Як правило, вони доречні тоді, коли у мові немає власне українського слова з потрібним відтінком лексичного значення або стилістичного забарвлення.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...