ПОЛЕЗАХИСНІ ЛІСОСМУГИ

Related posts:

1. КОРМОВА БАЗА БДЖІЛЬНИЦТВА КОРМОВА БАЗА БДЖІЛЬНИЦТВА – сукупність медоносної й пилконосної рослинності, що є джерелом кормів бджіл і товарної продукції пасік. Кормовою базою для медоносної бджоли служать як культурні, так і дикорослі рослини, які в різних кліматичних зонах ростуть у різних співвідношеннях. К. б. можуть складати різноманітні медоносні рослини, різні за місцем виростання або видом. Медоноси лісових угідь. […]...
2. МЕДОНОСИ МЕДОНОСИ, або медоносні рослини, – велика група рослин, які дають бджолам пилок і нектар. М. р. різні за місцем виростання або видом, наприклад є лісові, а є лугові, баштанні або декоративні М. Нижче поданий загальний список, що демонструє розмаїтість М. М. лісових угідь. Липа дірбнолиста, клен: польовий, гостролистий, татарський; в’яз-берест, в’яз звичайний, верболіз, верба плакуча, […]...
3. ВЕРАНДА ЛЬОТКОВА ВЕРАНДА ЛЬОТКОВА – ящик, у якому передня або всі стінки зроблені з металевої сітки з чарунками не більше 3 мм. В. л. навішується перед льотком (рис. 6). Це пристосування необхідне для тимчасової ізоляції бджіл. Використовується в тих випадках, коли потрібно уникнути отруєння бджіл, якщо медоноси, на яких вони працюють, були оброблені отрутохімікатами, також при лікуванні […]...
4. ПІЗНІЙ УЗЯТОК ПІЗНІЙ УЗЯТОК – необхідний бджолам наприкінці сезону. Восени вже відсутні медоноси на культурних площах, у природі значно скоротився або зовсім відсутній узяток, бджоли припиняють вирощування розплоду, хоча сім’ям потрібні молоді особини, які повинні піти на зиму. Кількість вигодуваного розплоду збільшується майже на 50 %, якщо в природі ще є невеликий узяток (100-200 г на день). […]...
5. НЕКТАРОПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН НЕКТАРОПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН – кількість нектару, виділювана рослиною за час її цвітіння. Н. р. залежить від біологічних особливостей рослин, кліматичних і погодних умов, якості грунту й агротехніки оброблення. Найсприятливіша температура повітря для виділення нектару 20-30 °С. Підвищення або зниження навколишньої температури знижує виділення нектару. У посушливі роки Н. р. особливо мізерна, тому що відсутність вологи придушує […]...
6. ПОЇННЯ БДЖІЛ У ВУЛИКАХ ПОЇННЯ БДЖІЛ У ВУЛИКАХ – застосовують, коли в бджіл виникає потреба у воді, а вилетіти з вулика на її пошуки вони з якої-небудь причини не можуть. Завжди дають бджолам воду навесні, тому що сім’ї активізуються, споживають більше корму, у гніздах з’являється розплід, але вильоти за межі вулика ще дуже небезпечні для них, тому що стоять […]...
7. КВІТЧАСТО-НЕКТАРНИЙ КОНВЕЄР КВІТЧАСТО-НЕКТАРНИЙ КОНВЕЄР – один зі способів поліпшення кормової бази бджіл, особливо в регіонах інтенсивного землеробства. Основна мета цього способу – безперервне й масове вирощування медоносів протягом весни й літа, що ліквідує таке поняття у як безузятковий період. У багатьох сільськогосподарських угіддях можна вирощувати медоносні культури – соняшник, гречку, гірчицю й ін., при цьому бджоли не […]...
8. ЗАГРАТОВУВАННЯ ЛЬОТКА ЗАГРАТОВУВАННЯ ЛЬОТКА – необхідне, щоб запобігти проникненню гризунів у вулик в осінньо-зимовий період. 3. л. проводять при збиранні гнізд на зимівлю. Льотковий загороджувач установлюють таким чином, щоб бджоли могли вільно проходити. 3. л. проводять під час перевезення пасік на основні медоноси. У цьому випадку це необхідно, щоб бджоли не виходили з вуликів. Або ж використовують […]...
9. ЛЮПИНО-ФАЦЕЛІЄВА СУМІШ ЛЮПИНО-ФАЦЕЛІЄВА СУМІШ – вирощується як зелене добриво, корми для худоби або силосу. Л.-ф. с. є доброю кормовою базою для бджіл. На родючих грунтах і при середній густоті посіву фацелії медопродуктивність з 1 га може досягати 160 кг. У цій суміші фацелія зацвітає раніше та протягом трьох тижнів дає багато нектару. Щоб продовжити строки цвітіння культур, […]...
10. КОМАХИ-ЗАПИЛЬНИКИ КОМАХИ-ЗАПИЛЬНИКИ – комахи, які, подібно до бджіл, переносять на своєму тільці пилок із тичинок квіток на рильце маточки перехреснозапильних рослин. До К.-з. належать медоносні бджоли, самотні дикі бджоли, оси, джмелі, жуки, мухи й різні дрібні комахи. Після медоносних бджіл основними К.-з. вважаються джмелі, тому що саме вони завдяки будові хоботка здатні запилювати червону конюшину, яка […]...
11. ПОРОДИ БДЖІЛ ПОРОДИ БДЖІЛ. Вид медоносної бджоли містить у собі кілька груп, зв’язаних між собою рядом перехідних форм. Бджоли, які населяють різні географічні райони й відрізняються одна від одної певними ознаками, являють собою географічні раси або підвиди (популяції) бджіл. Популяції виникають у результаті природного добору. У країнах СНД розводять українську породу бджіл, середньоросійську, кубанську, далекосхідну, грузинську, кавказьку, […]...
12. ПОРТУЛАК ГОРОДНІЙ ПОРТУЛАК ГОРОДНІЙ – однолітня трав’яниста рослина сімейства портулакових. Дикорослий П. можна зустріти скрізь. Цінний як декоративна рослина. П. вирощують як шпинатову або салатну рослину. Висота – до 20 см. Стебло м’ясисте, розпростерте. Листя подовжено-клиноподібне. Квітки сидячі, дрібні, жовтого кольору. П. г. має як махрові, так і не махрові великі квітки. Цвіте з червня до перших […]...
13. ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ ПРИСТОСОВАНІСТЬ РІЗНИХ ПОРІД БДЖІЛ ДО ПОШУКУ УЗЯТКУ – залежить від біологічних особливостей порід і кліматичних умов тієї місцевості, де вони живуть. Найактивнішими в пошуку узятку вважаються кіпрські, сірі гірські, країнські й Італійські породи бджіл. Кіпрські*місцеві бджоли були змушені пристосуватися до первинних умов перебування, де медоносна рослинність відрізнялася бідністю, що виробило в них крайню злобливість. Через […]...
14. ЖИМОЛОСТЬ ЖИМОЛОСТЬ – цей рід нараховує близько 80 видів, всі дикорослі види – чудові медоноси, дають бджолам нектар і пилок. Рослину розводять у садах, парках, посадках і недалеко від пасік як декоративну. Високий чагарник із червонясто-бурими гілками й довгастим або овальним тупим листям. Квітки жовті, неправильні, рідше – правильні, двостатеві, сидять попарно, рідше – по одній, […]...
15. ПАСОВИЩНА ДІЛЯНКА ПАСІКИ ПАСОВИЩНА ДІЛЯНКА ПАСІКИ – сукупність сільськогосподарських територій і природних угідь, що розташовані в межах літання бджіл цієї пасіки. П. д. п. умовно визначається двокілометровим радіусом продуктивного літання бджіл, що складає приблизно 1250 га. На цій території має рости достатня кількість медоносів. Вибір ділянки для стаціонарної пасіки повинен проводитися з таким розрахунком, щоб бджоли весь весняно-літній […]...
16. ВІЛЬХА ВІЛЬХА – щедрий пилконіс родини березових. Особливо цінним в ній є те, що вона рясно дає пилок бджолам напровесні, зацвітаючи однією з перших. Цвіте до розпускання листя. Пилок сухий, при струсі сережок обсипається й розноситься вітром. Росте зазвичай В. на сирих місцях, на болотах і на берегах рік. Кора дерева сіро-зелена. Листя опушене, овальне або […]...
17. ЛЮЦЕРНА ЛЮЦЕРНА – культурна багаторічна рослина із родини метеликових, є добрим медоносом і дає бджолам пилок. Як звичайна сільськогосподарська культура культивується Л. посівна й Л. жовта серповидна. Л. посівна – малогілкувата рослина із соковитими стеблами, що росте кущем. Квітка метеликова, лілового або фіолетового кольору. У квітці тичинковий стовпчик стиснутий човником, у внутрішні вирізи якого входять виступи […]...
18. МЕДОНОСНА КОРМОВА БАЗА МЕДОНОСНА КОРМОВА БАЗА – один з найважливіших факторів розвитку продуктивного бджільництва. К. б. для медоносної бджоли служать як культурні, так і дикорослі рослини, які в різних кліматичних зонах виростають у різних співвідношеннях. Чудовою К. б. для бджіл є сільськогосподарські угіддя, на яких висівають медоносні культури. Для одержання високих медозборів бджолярі повинні, виходячи з місцевих умов, […]...
19. ЛІТНЯ ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ ЛІТНЯ ЗАГИБЕЛЬ БДЖІЛ – відбувається внаслідок старіння та зношування бджіл, несприятливої погоди й знищення бджіл їхніми ворогами (птахами, комахами тощо). Можуть виникнути хвороби, що викликають масову загибель бджіл і призводять до передчасного ослаблення сімей. Швидше зношуються й гинуть бджоли слабких сімей, де кожна бджола виконує більшу кількість роботи, ніж у сильній сім’ї, де ця ж […]...
20. БДЖОЛИ КРАЙНСЬКІ БДЖОЛИ КРАЙНСЬКІ (країнські)- батьківщиною породи є південно-східні схили Альп. Б. к. поширені в Австрії, Югославії, ФРН, у Румунських Карпатах, Болгарії. Забарвлення Б. к. подібне на забарвленням сірої кавказької (без жовтизни), але на черевці є сріблисті півкільця. Довжина хоботка 6,4-6,8 мм. Плідність матки в період інтенсивного нарощування сім’ї висока – 1400-2000 яєць на добу. Печатка меду […]...
21. ГОРОШОК ГОРОШОК – багаторічна й однолітня кормова рослина із родини бобових. Є доброю кормовою культурою. Належить до другорядних медоносів. Росте повсюдно. Його налічується більше 90 видів. Найчастіше вирощують Г. мишачий і тонколистий. Мишачий Г. – багаторічна рослина заввишки 30-120 см, завдовжки до 80 см. Стебло з борозенками. Вся рослина з притиснутими волосками. Листя парноперисте, зазвичай з […]...
22. ОБНІЖЖЯ ОБНІЖЖЯ – бджоли всіх порід (грузинські, країнські, середньоросійські, італійські) за один виліт збирають і приносять у вулик як однотонні (монофлорні) О., так і різнобарвні (змішані). У кожної породи бджіл це співвідношення різне. Найбільшу кількість змішаних О. приносять бджоли грузинської популяції, майже втроє менше – італійські бджоли, потім країнські, у середньоросійських бджіл спостерігається найменша кількість суміші. […]...
23. МЕДОНОСНІ УГІДДЯ МЕДОНОСНІ УГІДДЯ – земельні площі, зайняті культурними або дикорослими медоносами, що ростуть у вигляді суцільного покриву або в суміші з немедоносними рослинами. Залежно від походження рослинного покриву М. в. поділяють на культурні та природні. Культурні угіддя знаходяться у районах інтенсивного землеробства і, як правило, є основним джерелом узятку. Нижче наводиться коротка характеристика найважливіших культурних угідь. […]...
24. БДЖОЛИ ЛІТНІ БДЖОЛИ ЛІТНІ – бджоли, які вилітають із вулика за кормом. Б. л. на 14-21-йдень свого життя абсолютно готові до літної діяльності зі збирання нектару, води, пилку та прополісу. Але можлива готовність Б. л. працювати й на 3-й день свого життя. Це обумовлено такими факторами, як стан гнізда, сім’ї й інтенсивність узятку. Сильний узяток і мала […]...
25. БІОГЕННІ СТИМУЛЯТОРИ БІОГЕННІ СТИМУЛЯТОРИ – відомі під назвою стимуляторів росту рослин, фітогормонів, ауксинів. Вони утворюються в рослині й необхідні їй для подальшого росту. У рослинництві Б. с. широко використовуються для прискорення або, навпаки, уповільнення росту пагонів, як стимулятор росту кореневої системи, для раннього цвітіння й плодоносіння. Давно відомо, що в пилку й дріжджових грибах є стимулятори росту, […]...
26. ЛЮПИН ЖОВТИЙ ЛЮПИН ЖОВТИЙ – однолітня трав’яниста рослина родини бобових. Поширена в Поліссі, рідше – у лісостеповому районі. Листочки пальчастоскладні з 5-16 листочків. Квітки яскраво-золотавого кольору, зібрані в грона. Віночок складається з п’яти пелюстків, два з яких утворюють човник, а два інші – крила. П’ятий пелюсток (прапорець) відігнутий нагору. Десять тичинок оточують стовпчик маточки. Тичинки й рильце […]...
27. БДЖОЛИ ТЕМНІ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ БДЖОЛИ ТЕМНІ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ – відрізняються від бджіл Східної Європи меншими розмірами й коротшим хоботком. Із цією породою бджіл важко працювати, вона злоблива, піддається гнильцевим захворюванням. Прикметна риса – “суха” і дуже біла печатка....
28. ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ ЗАБАРВЛЕННЯ ТІЛА МЕДОНОСНИХ БДЖІЛ – тісно пов’язане з ареалом поширення й породою бджіл. Наприклад, медоносні бджоли північних і високогірних районів мають темніше 3., ніж бджоли південних і низинних районів. І чим південніша раса бджіл, тим світліше 3. вона має. В Україні поширені бджоли темно-сірого 3. Навіть завезена на Далекий Схід українська порода бджіл поширилася там, […]...
29. ГРАМІЦИДИН ГРАМІЦИДИН – активний антибіотик, що продукує спорові бактерії. Це кристалічна речовина білкового складу, що не розчиняється у воді, але розчиняється в спирті й масляних розчинах. Згубно діє на стафілококи, стрептококи й інші патогенні мікроби. Використовується в медицині тільки місцево – для промивання інфекційних ран, пролежнів, шкірних уражень тощо. Г. у концентрації 0,02 % затримує розвиток […]...
30. АКАЦІЯ АКАЦІЯ – існує кілька видів А., що належать до родини бобових. Прекрасні медоноси. Прикметною біологічною особливістю розоцвітої А. – робінії – (А. клейкої, щетинистоволосистої, пишної й новомексиканської) є те, що за вегетаційний період (із квітня по жовтень) відзначається 4-5 хвиль цвітіння, між якими зазвичай утворюються невеликі, на 2-3 тижні, перерви. Такий розтягнутий час цвітіння дозволяє […]...
31. ЛУГОВИЙ УЗЯТОК ЛУГОВИЙ УЗЯТОК – збір меду бджолами з лугового різнотрав’я. Характер й інтенсивність Л. у. залежать від різноманіття й достатку лугових медоносних рослин, а також від грунтів і вологості, на яких вони розташовані; це можуть бути заболочені луки, суходільні або заплавні. Медоноси лугові, пасовищні й заболочені угіддя: конюшина: біла, червона, рожева, гірська, яскраво-червона; горошок мишачий, люцерна […]...
32. ЗБИРАННЯ ПИЛКУ БДЖОЛАМИ ЗБИРАННЯ ПИЛКУ БДЖОЛАМИ. Відомо, що пилок для бджіл – основне джерело білка, жирів, мінеральних речовин і вітамінів. Якщо розглядати будову бджоли, то можна побачити, що природа завбачливо наділила бджіл пилковими кошичками. Бджола, проходячи квітками, збирає на своєму тільці пилок. Прилиплий до ротової частини пилок бджоли ретельно зволожують нектаром або медом, зчищаючи його з голови, тулуба […]...
33. ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ ЛІТНА ДІЯЛЬНІСТЬ РОБОЧИХ БДЖІЛ – починається з 5-15-денного віку бджоли. Уперше бджола вилітає на очисний і орієнтовний обліт. Перші вильоти недалекі й за часом нетривалі. Поступово час перебування поза вуликом збільшується, радіус польотів розширюється. У віці 18-20 днів молода бджола вже включається в роботу зі збирання нектару й пилку. Л. д. р. б. залежить від […]...
34. ТОКСИКОЗ ГАЗОВИЙ ТОКСИКОЗ ГАЗОВИЙ – відбувається при отруєнні бджіл вуглекислим газом. Цей газ шкідливий бджолам при значній концентрації його в повітрі, яку можна створити тільки штучно. Існує думка, що вміст у гнізді вуглекислого газу до 10 % є шкідливим для зимівлі бджіл. За своєю природою бджолине гніздо сильно насичене вуглекислим газом. Так, якщо запалити сірник і піднести […]...
35. БЕНТОН Франк БЕНТОН Франк (1852-1919) – одним із перших організував пересилання бджіл поштою. Народився в США в штаті Мічиган. Середню освіту отримав у Мічиганському коледжі, вищу — в Афінському й Мюнхенському університетах. Спеціалізація – педагогіка. Б. рано зацікавився бджільництвом. Для вивчення різних порід бджіл побував у Єгипті, Сирії, Індії, Ірані, Японії, на Кіпрі, Цейлоні, Яві, відвідав Альпи […]...
36. БДЖОЛИ ІТАЛІЙСЬКІ БДЖОЛИ ІТАЛІЙСЬКІ – за останні 150 років порода поширилася в усьому світі. Назва породи свідчить про батьківщину цих бджіл. Поширені в Німеччині, США, Канаді, Новій Зеландії, добре переносять середньоазіатський теплий клімат, у холодніших регіонах з довгою зимою погано зимують, піддаються захворюванню нозематозом більше, ніж місцеві бджоли. Продуктивність виявилася нижчою, ніж у середньоросійських і кавказьких. Забарвлення […]...
37. СКАБІОЗА БЛІДО-ЖОВТА СКАБІОЗА БЛІДО-ЖОВТА – дворічна або багаторічна рослина родини черсакових. Росте в сухих місцях, уздовж ровів, на узбіччях доріг. Починає цвісти в червні й до кінця літа виділяє нектар. Бджоли охоче відвідують квітки рослини та збирають нектар і пилок....
38. НАСОНОВ Микола Вікторович НАСОНОВ Микола Вікторович (1855-1939) – відомий зоолог, професор Московського й Варшавського університетів, академік, дослідник комах, особливо медоносних бджіл. Н. відкрив у бджіл ароматичну залозу, яку назвали залозою Насонова. Крім того, він опублікував близько 150 наукових праць, з яких близько 20 присвячені бджолам, де особлива увага приділена їхньому розвитку й анатомічній будові. Він відомий і як […]...
39. ЯБЛУНЯ ЯБЛУНЯ – найважливіша плодова культура, а також гарний медонос, який дає бджолам нектар у ранньовесняну пору. Я. поширена повсюдно й займає близько 75 % всіх плодових насаджень. Родоначальником більшості сортів Я. уважається дикоросла Я., з якої також можна одержати добрий узяток. Виведено селекційні сорти для кожної кліматичної зони. Дерево заввишки 5-10 м. Крона розлога. Бруньки […]...
40. ЗИМОВО-ВЕСНЯНІ КОРМОВІ ЗАПАСИ ЗИМОВО-ВЕСНЯНІ КОРМОВІ ЗАПАСИ – необхідна для нормальної зимівлі й весняного розвитку бджолосім’ї кількість меду й перги. Установлено, що для благополучної зимівлі бджіл кожна бджолосім’я повинна отримати близько 25 кг меду. При формуванні гнізд бджіл на зимівлю запаси корму розраховують таким чином, щоб у кожній кормовій рамці було не менше ніж 2 кг меду. Корми зберігають […]...