Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по географії ⇒ Політ у верхні шари атмосфери (підсумковий урок з теми “Атмосфера”)

Політ у верхні шари атмосфери (підсумковий урок з теми “Атмосфера”)

ІІ СЕМЕСТР

РОЗДІЛ І ІІ

Географічна оболонка та її складові

Тема 2. Атмосфера

Урок 43. Політ у верхні шари атмосфери (підсумковий урок з теми “Атмосфера”)

Мета: систематизувати знання учнів з теми “Атмосфера”; узагальнити практичні вміння учнів будувати графіки, діаграми, розв’язувати задачі з метеорології; поглибити знання про будову атмосфери; навчити учнів практично застосовувати здобуті географічні знання; виховувати інтерес до пізнання навколишнього світу; розвивати в учнів уміння працювати з різноманітною

географічною літературою.

Тип уроку: систематизація знань, умінь, практичних навичок.

Обладнання: схема “Будова атмосфери”, три малюнки повітряних куль, жетони, зошити, олівці, лінійки.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Клас об’єднати в три команди. У кожній команді вибрати по одному помічнику і по одному експерту. Помічники розповідають про історію вивчення атмосфери, експерти оцінюють результати виконання теоретичних і практичних завдань командою, підводять підсумки змагання між командами і враховують індивідуальні досягнення.

На листі ватману намалювати схему “Будова

атмосфери”, де експерти за допомогою малюнків повітряних куль відмічають висоту, на яку піднялась команда, слідкують за відповідями своїх однокласників; кожному, хто правильно відповів, вручають жетон для підняття на певну висоту; підраховують, на яку висоту після виконання завдання піднялась команда.

II. Проведення змагання

Учитель. З тропосфери ми розпочинаємо своє підняття в інші шари атмосфери, але перед цим послухаємо розповідь про дослідження атмосфери.

Розповідь учня

По-справжньому людина вперше полетіла на повітряній кулі, наповненій гарячим повітрям. Перші повітряні кулі побудували в 1783 р. у Франції брати Монгольф’є.

Першими пасажирами повітряної кулі стали вівця, качка й півень. Їх політ продовжувався 8 хв. Перший політ людини тривав 25 хв., а куля пролетіла 8 км.

Завдання. Охарактеризувати тропосферу (розповідь одного з помічників).

Етап І

Завдання 1. Що це? (ціна – 500 м)

1. Повітря?	“роза вітрів”?	Опадомір?
2. Атмосферний тиск?	Гігрометр?	Клімат?
3. Вітер?	Тропік?	Флюгер?
4. Пасати?	Погода?	Амплітуда?
5. Мусони?	Атмосферні опади?	Іній?
6. Бриз?	Хмари?	Екватор?
7. Тропосфера?	Роса?	Стратосфера?
8. Термометр?	Озоновий шар?	Метеоролог?
9. Град?	Відносна вологість повітря?	Вологість повітря?

Завдання 2. Продовжити речення (ціна – 200 м)

1. Стан нижнього шару атмосфери в певний час у певному місці…

2. Наука, що вивчає основні показники стану атмосфери…

3. Прилад для вимірювання атмосферного тиску.

4. Постійні вітри, що дмуть із тропічної зони високого тиску в бік екватора.

5. Максимальна кількість водяної пари, яка може знаходитись в 1 м3 повітря за певної температури.

6. Вода в рідкому і твердому вигляді, що випадає на поверхню Землі з хмар або безпосередньо з повітря.

7. Скупчення в атмосфері дрібних крапель води або льодових кристалів.

8. Багаторічний режим погоди в певній місцевості.

9. Клімат із холодною зимою, жарким літом і порівняно невеликою кількістю опадів.

Завдання 3. Біла ворона (ціна – 100 м)

1. Тропосфера, стратосфера, атмосфера, іоносфера.

2. Бриз, мусон, пасат, флюгер.

3. Термометр, барометр, анероїд, бриз.

4. Іній, роса, райдуга, сніг.

5. Екватор, меридіан, тропіки, полярні кола.

6. Дощ, перисті, купчасті, шаруваті.

7. Температура, вологість, мусон, вітер.

8. Північний, континентальний, морський, мусонний.

9. Роса, град, сніг, дощ.

Завдання 4. Знайди пару (ціна – 100 м)

1. Термометр

2. Флюгер

3. Гігрометр

4. Опадомір

5. Барометр

6. Анемометр

A. кількість опадів

Б. вологість повітря

B. напрям і сила вітру

Г. температура повітря

Д. атмосферний тиск

Е. сила вітру

Завдання 5. Знайти спільні й відмітні риси (ціна – 700 м)

1. Погода, клімат.

2. Бриз, мусон.

3. Дощ, сніг.

4. Тропосфера, стратосфера.

5. Амплітуда добова, амплітуда річна.

6. Абсолютна вологість, відносна вологість.

Завдання 6. Опис повітряної маси (вставити пропущені слова – багато, мало, потепління, похолодання) (ціна – 500 м)

Повітряні маси, які приходять з Атлантичного океану містять, (багато) водяної пари. (мало) пилу, взимку приносять. (потепління), влітку. (похолодання). Повітряні маси, які ідуть з Арктики, містять. (мало) водяної пари. (мало) пилу, взимку приносять. (похолодання).

Учитель. Наші команди досягли стратосфери, послухаємо розповідь про неї (розповідь учня).

Етап ІІ

Завдання записані на дошці, їх виконують усі учні, відповідають по одному від команди. Ціна питань: 1-6 – по 5 км, 7-8 – по 10 км.

Завдання 1. Визначити амплітуду температури повітря за даними:

Час, год	6	15	9	18	12	21
T, °С	+1	+9	-4	+7	+10	+5

Завдання 2. Визначити добову кількість опадів, якщо о 6 год – 8 мм, о 19 год – 3 мм.

Завдання 3. Який атмосферний тиск на горі, висота якої 2000 м, якщо біля підніжжя – 751 мм?

Завдання 4. За температури +30 °С абсолютна вологість повітря була 25 г/м3. Визначте відносну вологість.

Завдання 5. На висоті 6 км термометр показував -16 °С. Яка температура була в цей час на поверхні Землі?

Завдання 6. У класі вміщується 150 м3 повітря. Яка його маса, якщо маса 1м3 – 1 кг 300 г?

Завдання 7. Обчисліть середню річну температуру повітря за такими даними:

Місяць

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень

T, °С

+3,5

+10

+16

+20

+24

+23

+19

+14

Завдання 8. Визначте абсолютну вологість повітря за даними:

О 8 год. ранку температура була +10 °С, вологість – 70 %; о 14 год. +20 °С, а вологість – 35 °%.

Учитель. Експерти підводять підсумки другого етапу, а ми слухаємо розповідь.

Розповідь учня. Наприкінці ХІХ ст. француз А. Тейссеран де Бор і німець Р. Ассман почали вивчати високі шари атмосфери з допомогою шарів, наповнених воднем. До них прив’язувались самописні прилади, які відмічали зміну температури і тиску. Кулі піднімались до висоти 30-35 км. Але в розрідженій атмосфері вони тріскалися і прилади опускались на парашуті, що створювало незручності під час їх пошуку.

Учитель. Наші команди піднялись ще вище і знаходяться у ме – зосфері, слухаємо розповідь про цей шар атмосфери.

Розповідь учня.

Переходимо до виконання завдань третього етапу; кожна правильна відповідь дає можливість команді піднятись ще на 30 км.

Етап ІІІ

Завдання для першої команди: на заході Великобританії і Скандинавського півострова опадів за рік набагато більше (понад 2000 мм), ніж у їх східних областях (500-700 мм), незважаючи на те що ці частини близько розташовані одна від одної. Чим це пояснити?

Завдання для другої команди: чому поблизу морів і океанів амплітуда повітря менша, ніж у центрі материка?

Завдання для третьої команди: є місця на нашій планеті, де людина під дощем лишається сухою. Де спостерігається таке явище? Чому?

Учитель. Експерти підводять підсумки, а ми слухаємо розповідь.

Розповідь учня. 27. 05. 1931 р. Огюст Піккар і його ассистент геофізик Пауль Кіпфер з метою вивчення космічних променів піднялись на стратостаті на висоту майже 16 000 м. “Навколо нас тільки небо, – писав Піккар. – Краса його для нас невидима, захоплююча. Воно темне, темно-синє або фіолетове, майже чорне”.

Учитель. Наші команди піднялись ще вище і досягли наступного шару атмосфери – термосфери. Послухаємо коротку розповідь про цей шар.

Розповідь учня.

Завдання виконують усі учні (ціна – 350 м)

Етап IV

– Побудувати графік річного ходу температур, використовуючи дані:

Місяць

Січень

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листо

Пад

Грудень

Середня t, °С

-8

-7

-3

+12

+ 18

+21

+19

+16

-5

– Побудувати “розу вітрів” за даними:

Напрямок

Вітру

Північний

Північно –

Східний

Південно –

Східний

Південний

Південно –

Західний

Північно –

Західний

Кількість днів

– Побудувати діаграму випадання опадів за сезонами:

Місяць	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень
Середня кількість опадів, мм	33	22	32	38	48	69	59	55	34	42	41	31

Учитель. Експерти підводять підсумки, а ми слухаємо розповідь.

Розповідь учня. У липні 1931 р. фірма “Цеппелін” випустила дирижабль, з якого було випущено чотири радіозонди, які були сконструйовані професором П. Молчановим. Вони могли працювати на висоті від 100 до 400 км. Без радіозондів не можливі сьогодні прогнози погоди, запуск супутників і пілотованих космічних кораблів.

Учитель. Команди знаходяться в наступному шарі – екзосфері, в ньому майже немає газів. Командам пропонуються завдання п’ятого етапу.

Над питанням працює вся команда (ціна – 500 м).

Етап V

1. Існує думка, що тварини і рослини можуть передбачати погоду. Чи так це? Наведіть приклади, які це підтверджують.

2. Місяць знаходиться приблизно на такій самій відстані від Сонця, що й Земля. Згадайте, яка температура на місячній поверхні та чому?

Учитель. Експерти підводять підсумки п’ятого етапу, а ми слухаємо розповідь.

Розповідь учня. 30 вересня 1933 р. з московського аеродрому в повітря піднявся стратостат діаметром близько 36 м з льотчиком Г. Прокоф’євим, інженером К. Годуновим, радистом Е. Бірібаумом. Вони досягли висоти 19 км. Дослідження показали, що іонізація повітря на великих висотах зростає в сотні разів, а це значить, що озоновий шар захищає живі організми від ультрафіолетового випромінювання.

Учитель. Послухаймо експертів і підведімо підсумки уроку.

III. Підсумок уроку

IV. Домашнє завдання

Підготуватись до контрольної роботи за темою “Атмосфера”.