Політика

Related posts:

1. ПОЛІТИКА Культурологічний словник ПОЛІТИКА (від грец. – державна діяльність) – цілі й завдання, що їх ставлять суспільні класи в боротьбі за свої інтереси; методи і засоби досягнення цих цілей і завдань, а також діяльність органів державної влади й державного управління, яка відображає суспільний лад і економічну структуру країни. П. називають концентрованим виразом економіки. П. відображає відносини […]...
2. Що таке політика? 1 Що таке політика? Шукаючи відповідь на запитання “що таке політика?”, звернімося до давньогрецьких філософів Платона (427 – 347 рр. до н. е.) та Аристотеля (384 – 322 рр. до н. є.), які трактували політику як мистецтво управління громадянами та державою. Працю, присвячену розгляду державності Давньої Греції, Аристотель назвав “Політикою”, тобто під словом “політика” давні […]...
3. Культурна політика (державна) Політологічний словник Культурна політика (державна) – сукупність принципів і норм, якими керується держава у своїй діяльності, зі збереження, розвитку і поширення культури, а також комплекс дій, спрямованих на досягнення культурних цілей. О. Антонюк...
4. Політика регіональна Політика регіональна – комплекс засобів і методів, які на основі планомірного і пропорційного розвитку регіонів, принципово нових підходів до розвитку продуктивних сил та ефективного використання місцевих ресурсів забезпечують істотне зростання життєвого рівня населення регіонів. До таких засобів належать економічні, організаційні, правові, адміністративні і регіональні в їх раціональному поєднанні. Складовими П. р. є науково обгрунтована соціально-економічна […]...
5. Основні напрями державно-управлінської діяльності Державне управління Основні напрями державно-управлінської діяльності. Визначені основні шляхи розвитку державно-управлінської діяльності. Серед таких напрямів можна виокремити: 1) державне будівництво (державотворення), яке охоплює: визначення і правове закріплення форми державного правління; політичного режиму; державно-територіального устрою; основних цілей і функцій держави, їх пріоритетності; розподілу повноважень між гілками та вищими органами державної влади; стратегії розвитку держави; структури органів […]...
6. Раціональність економічна Раціональність економічна – розсудлива (розумна) діяльність суб’єктів господарювання, спрямована на ефективне використання наявних у них ресурсів з метою оптимального досягнення поставленої мети. Розрізняють P. e. обмежену (за якої суб’єкти господарювання не займаються детальними і тривалими розрахунками для досягнення поставленої мети, наприклад, привласнення найбільших прибутків, а керуються інтуїцією, емпіричними правилами тощо) і повну (передбачає всебічне і […]...
7. Державна політика Державне управління Державна політика. Напрям дій або утримання від них, обрані органами державної влади для вирішення певної проблеми або сукупності взаємопов’язаних проблем. Д. п. с Засобом, що дозволяє державі досягнути певної мети в конкретній галузі, використовуючи правові, економічні, адміністративні методи впливу, спираючись на ресурси, які є в її розпорядженні. Коли проблема чітко окреслена, визначені основні […]...
8. Поняття “політика”. Політика і влада. Політична система Розділ VII. ПОЛІТИЧНІ ЗАСАДИ ЛЮДСЬКОГО ІСНУВАННЯ Уроки 44-45 . Поняття “політика”. Політика і влада. Політична система Мета: сформулювати поняття “політика”, “влада”; актуалізувати знання учнів щодо політичної системи суспільства та її структури; розкрити взаємодію політики й влади; виховувати розуміння взаємодії політиків і представників владних структур, свідоме ставлення до політичних процесів у сучасному українському суспільстві. Тип уроку: […]...
9. Політика екологічна Політика екологічна – комплекс форм і методів цілеспрямованої організованої діяльності держави, суб’єктів господарської діяльності, громадських політичних організацій щодо раціонального ставлення до природи з метою захисту і розвитку довкілля. П. е. передбачає, по-перше, наукове обгрунтування концепції і стратегічної мети, втілених у комплексній програмі захисту і розвитку довкілля. Такою метою є збереження екологічної рівноваги в життєвому середовищі […]...
10. Політика регулювання ринкових відносин Політика регулювання ринкових відносин – комплекс економічних, адміністративних і юридичних важелів, які використовуються державою з метою впливу на ринковий механізм, його адаптацію до нових умов. П. р. р. в. передбачає вплив держави на умови та механізми функціонування ринку, його структуру та інфраструктуру, його функції. На нижчій стадії розвитку капіталізму ринкові відносини та відповідний механізм їх […]...
11. Цінова політика підприємства Цінова політика підприємства – комплекс економічно виважених заходів встановлення цін на товари і послуги та способи їх регулювання залежно від зміни внутрішніх і зовнішніх умов з метою привласнення максимальних прибутків. Ц. п. п. залежить насамперед від типу та виду підприємств (великі, середні, дрібні, монополістичні, олігополістичні та ін.) та форм конкуренції з урахуванням зовнішніх факторів (наявність […]...
12. Фінансова стратегія підприємства Фінансова стратегія підприємства – комплекс взаємопов’язаних, довготермінових, найважливіших цілей та їх конкретизація у відповідних планах, напрямах і засобах досягнення цілей щодо обсягів виробництва, капіталовкладень, цін, збуту та ін. Ф. е. п. – важлива складова економічної стратегії розвитку підприємства, фірм, компанії – включає такі етапи: 1) комплексний аналіз поточного фінансового стану підприємства; 2) обгрунтування стратегічних цілей […]...
13. Політика наукова Політика наукова – економіко – організаційна та адміністративно-правова діяльність держави і наддержавних органів, спрямована на репродукування та комплексне використання знань у всіх сферах і галузях національної економіки та регіональних утворень (передусім у межах ЄС). П. н. орієнтована на випереджувальний та інтенсивний розвиток науки в системі “наука – техніка – виробництво” і комплексну інтеграцію цих елементів, […]...
14. Політика диктату Політологічний словник Політика диктату – зразок розв’язання конфлікту засобами конфронтації, коли використовується політична й економічна могутність. Ознакою П. д. є воля до досягнення національно-державних цілей із погрозою силою та її демонстративним використанням. М. Головатий...
15. Стимулююча і стримуюча фіскальна політика Стимулююча і стримуюча фіскальна політика – об’єктивна сукупність грошових відносин, що відображають процес розподілу і перерозподілу частини вартості валового суспільного продукту для потреб розширеного відтворення в умовах змінюваної кон’юнктури і циклічних коливань економічного зростання. Передбачає систему державних заходів у вигляді сукупності форм, методів і засобів акумулювання фінансових коштів для потреб органів державної влади і механізм […]...
16. Політика акціонерного товариства емісійна Політика акціонерного товариства емісійна – складова фінансової політики корпорації, спрямована на чітке визначення можливостей випуску акцій, їх обсягу з метою залучення власних фінансових ресурсів у мінімально можливий термін. Основними етапами П. а. т. е. є, по-перше, комплексне вивчення запланованої емісії акцій, що передбачає ретельний аналіз кон’юнктури фондового ринку (характеристику стану попиту та пропозиції на акції, […]...
17. Бюджетна політика Бюджетна політика – цілеспрямована і планомірна діяльність держави щодо раціонального використання важелів бюджетного регулювання темпів та частки одержавлення національного доходу, джерел його формування та вибору оптимальної структури витрат з метою підтримання стабільного економічного зростання в країні і досягнення стратегічних цілей держави. Б. п. є однією з форм економічної політики і залежно від устрою держави реалізується […]...
18. Управління Управління – свідомий цілеспрямований вплив суб’єктів (економічних, соціальних, політичних та ін. відносин) на окремих людей, трудові колективи та більш широкі спільноти, а також на економічні об’єкти з метою досягнення цими суб’єктами цілей і надання стабільності та динамічності розвитку керованим об’єктом. У. за сучасних умов здійснюється за допомогою спеціалізованих технічних засобів – засобів зв’язку, комп’ютерних систем […]...
19. Антиінфляційна політика Антиінфляційна політика – комплекс взаємопов’язаних напрямів, засобів і важелів держави й центрального банку країни з метою запобігання високим темпам інфляції та управління нею на незагрозливому для стабільності економічної системи рівні, а також досягнення збалансованості між темпами зростання грошової маси та темпами зростання економічних благ. Розрізняють два основні напрями (типи) A. п.; 1) неокласичний (передусім монетаристський), […]...
20. Політика промислова Політика промислова – комплекс заходів і важелів держави і наддержавних органів, спрямованих на інтенсивний інноваційний розвиток промисловості країни (в т. ч. у межах регіональних економічних утворень) відповідно до стратегії соціально-економічного прогресу суспільства. П. п. передбачає наукове обгрунтування самої концепції, вироблення стратегічної мети (нею має стати технічне переоснащення господарства країни новітньою технікою і технологією, входження до […]...
21. Політика інноваційна Політика інноваційна – комплекс заходів і важелів держави та наддержавних органів, спрямованих на створення сприятливих умов для інноваційної діяльності, в тому числі формування інноваційних ідей і проектів, конструювання науково-дослідних зразків нововведень, їх освоєння і просування на ринок. П. і. – складова науково-технічної політики держави; її елементами с обгрунтування концепції П. і., стратегічної мети, принципів і […]...
22. Внутрішня політика Політологічний словник Внутрішня політика – сукупність напрямків діяльності держави, її структур та інститутів, а також інститутів громадянського суспільства з метою збереження або реформування існуючого суспільного і державного ладу, регулювання суспільного життя. Зміст В. п. та її характер залежать від природи панівних класів, верств, груп, політичних партій, які, спираючись на владу, прагнуть зміцнити своє панування, зберегти […]...
23. Економічна політика Політологічний словник Економічна політика – система цілей і засобів їх досягнення певними політичними інститутами та економічними організаціями (переважно міжнародними) в економічній сфері суспільства. Взаємодія політики і економіки має визначальний характер у суспільному житті. Глибинний базис політичних відносин детермінується економічними інтересами, економічним становищем держави, станів, груп, індивідів. У свою чергу політична діяльність не може не впливати […]...
24. Валютна політика Валютна політика – комплекс заходів (економічних, політичних, правових, організаційних), до яких вдаються державні органи, центральні банки та міжнародні валютно-фінансові організації у сфері валютних відносин. В. п. – елемент державної економічної політики, безпосередньо пов’язана із зовнішньоторговельною політикою. За термінами проведення розрізняють поточну та довготермінову В. п. Поточна В. п. – повсякденне оперативне регулювання діяльності валютного ринку […]...
25. Зовнішня політика Політологічний словник Зовнішня політика – загальний курс держави в міжнародних справах, який регулює взаємовідносини з іншими країнами та інституціями згідно з потребами, принципами і цілями її внутрішньої політики. Дипломатія є основним засобом здійснення зовнішньої політики як у двосторонніх, так і в багатосторонніх відносинах. Загальновизнаними нормами і принципами З. п., які закріплені в Статуті ООН та […]...
26. Фіскальна політика Фіскальна політика (від лат. fiskalis – належить до інтересів казни) – зміни, які вносить уряд у розміри та умови оподаткування, а також у розмір та порядок державних витрат з метою стабілізації економіки. Згідно з одним із постулатів кейнсіанської теорії уряд для досягнення повної зайнятості та зниження інфляції повинен проводити цілеспрямовану Ф. п. В період економічного […]...
27. Структурна політика Структурна політика – довготермінова стратегічна мета, обгрунтування відповідної програми структурної перебудови і вибір пріоритетних напрямів розвитку народного господарства та комплекс заходів з боку держави та наднаціональних органів щодо їх реалізації. Структурна перебудова економіки України передбачає: 1) всебічну інвентаризацію підприємств та їхніх господарських зв’язків для виявлення нераціональних (з огляду на транспортні витрати, якість комплектуючих виробів та […]...
28. Чи віддзеркалює політична діяльність систему політико – владних відносин, що панують у суспільстві? 32 Чи віддзеркалює політична діяльність систему політико – владних відносин, що панують у суспільстві? Політична діяльність – це вид суспільної діяльності суб’єктів політики, що являє собою сукупність осмислених дій, які грунтуються на врахуванні політичних інтересів, мобілізації політичної волі з метою досягнення політичних цілей. Зміст політичної діяльності становлять дії, спрямовані на завоювання, утримання, функціонування й розвиток […]...
29. Зовнішньоторговельна політика Зовнішньоторговельна політика – діяльність держави, спрямована на стимулювання або обмеження експорту та імпорту товарів. Інструментами З. п. є митні тарифи, ліцензування (видача державного дозволу на вивіз – ввіз товарів), контингентування (встановлення експортних та імпортних квот або контингентів), пряме і непряме субсидіювання експорту тощо. Основними формами З. п. є державний протекціонізм і політика вільної торгівлі. Протекціонізм […]...
30. Правова політика Політологічний словник Правова політика – система цілей і засобів їх досягнення певними політичними інститутами, насамперед державою, у правовій сфері суспільства. Здійснюється П. п. здебільшого через органи держави, закони та інші правові акти. У широкому розумінні будь-які зміни законодавства є змінами у правовій сфері. Але з погляду політології становлять інтерес лише такі закони і правові акти, […]...
31. Соціальна політика Соціальна політика – комплекс соціально-економічних заходів держави, організацій, спрямованих на послаблення нерівності в розподілі доходів і майна, на захист населення від безробіття, від підвищення цін, знецінення трудових заощаджень тощо. У широкому значенні С. п. – комплекс цілей, їх обгрунтування в соціальній програмі та реалізація ухвалених рішень державою й іншими соціальними інститутами (профспілками, політичними партіями, спілками […]...
32. Політика валютна довготермінова Політика валютна довготермінова – передбачає довготермінові заходи структурного характеру у поступовій зміні валютного механізму, її найважливішими методами є міждержавні переговори й угоди у межах МВФ на регіональному рівні (наприклад, у межах ЄС) та валютні реформи. Зміни у валютному механізмі – це зміни у порядку проведення міжнародних розрахунків, у режимі валютних паритетів і курсів, структурі й […]...
33. Гуманітарна політика Політологічний словник Гуманітарна політика – система цілей і засобів їх досягнення політичними і державними інститутами з управління та регулювання духовної сфери суспільства. Йдеться про культурну, етнонаціональну, освітню, наукову, інформаційну та інші види політики, спрямовані на всебічний розвиток людини як особистості, забезпечення її конституційних прав і свобод. Гуманітарна політика тісно пов’язана з правовою, економічною та соціальною […]...
34. Соціальна політика Політологічний словник Соціальна політика – система цілей і засобів їх досягнення політичними і державними інститутами з регулювання соціальної сфери суспільства, соціальних відносин відповідно до сукупності політичних установок, принципів, рішень та ідей, спрямованих на задоволення соціальних інтересів і потреб особистостей, соціальних груп, класів та ін. Ефективність С. п. визначається ступенем задоволення матеріальних і духовних потреб людини. […]...
35. Розділ 3. Фінансова політика і фінансовий механізм – МОДУЛЬ 1 ФІНАНСИ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНКЦІОНУВАННЯ І РОЗВИТКУ ФІНАНСІВ Розділ 3. Фінансова політика і фінансовий механізм 1. Складовими фінансового механізму є: А) фінансові методи, фінансові важелі, правове забезпечення нормативне й інформаційне забезпечення; Б) фіскальна політика; В) податки і державні видатки; Г) усі відповіді правильні. 2. Фіскальна політика може бути: А) стимулювальною; Б) стримуючою; […]...
36. Політична система Політична система – сукупність політичних інститутів (держави, політичних партій, громадських організацій та ін.) у процесі їх взаємодії, спрямованих на підготовку та ухвалення політичних рішень, внаслідок чого виникають і розвиваються політичні відносини й відбувається політична діяльність у суспільстві. Основними функціями П. с., в яких комплексно розвивається її сутність, є такі: 1) обгрунтування стратегічної мети та шляхів […]...
37. Планування міжнародної діяльності Планування міжнародної діяльності – планомірне формулювання короткотермінових і довготермінових цілей і завдань та розподіл ресурсів (робочої сили, капіталів, технології, інформації) в міжнародному плані для досягнення основної мети організації. П. м. д. базується на оцінці багатонаціонального зовнішнього середовища, визначенні майбутніх світових можливостей і загроз, формулюванні глобальних цілей і стратегії підприємства, фірми, компанії в контексті оцінки зовнішніх […]...
38. Економічна політика Економічна політика – комплекс економічних цілей і заходів держави та уряду, які забезпечують вирішення довготермінових (стратегічних) та короткотермінових (тактичних) завдань розвитку економічної системи відповідно до інтересів країни або окремих класів і соціальних груп. Е. п. базується на теоретико-методологічних засадах економічної теорії, насамперед політичної економії, на основі пізнання об’єктивних економічних законів, потреб, інтересів і цілей різних […]...
39. Державна кадрова політика Державне управління Державна кадрова політика. Один із пріоритетних напрямів діяльності держави з координації заходів, що проводяться з метою розвитку і вдосконалення трудового потенціалу країни. Д. к. п. передбачає визначення сукупності соціально-економічних і політичних завдань, вирішення яких здійснюється на правовій основі переважно у трьох напрямах: 1) у системі державних підприємств, установ, організацій; 2) у системах державної […]...
40. Свобода вибору Свобода вибору – здатність людини діяти відповідно до своїх інтересів і мети, спираючись на об’єктивну необхідність. У практичній діяльності люди мають справу з конкретно-історичним втіленням реально існуючих економічних і соціальних відносин. Тому вони не вільні у виборі об’єктивних умов своєї діяльності, але їм притаманна свобода у виборі мети, тому що завжди існує не одна, а […]...