Поняття “адміністративне право

Related posts:

1. Адміністративне право Адміністративне право – самостійна галузь правової системи України. Предметом А. п. є відносини, що виникають при організації виконавчо-розпорядчих органів і в процесі їх адміністративної діяльності, при здійсненні організаційної діяльності керівниками інших державних і місцевих органів, а також при організації адміністративної влади суддями і громадськими організаціями. Державна влада в процесі функціонування вступає у відносини з громадянами, […]...
2. Адміністративне стягнення Адміністративне стягнення – міра відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, в дусі дотримання законів, а також запобігання вчиненню правопорушень службовими особами і громадянами. За адміністративні правопорушення застосовуються такі А. с.: 1) попередження; 2) штраф; 3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; 4) конфіскація предмета, […]...
3. Адміністративне законодавство Адміністративне законодавство – галузь законодавства України, яка регулює відносини, що виникають у процесі виконавчої і розпорядчої діяльності органів державного управління між собою, з громадськими організаціями і громадянами щодо управління державою. Виконавчо-розпорядча діяльність як предмет А. з. тісно пов’язана з визначенням його принципів. Згідно з ними будується і функціонує державний апарат, який здійснює державне управління. Законодавча […]...
4. Адміністративний проступок і адміністративне стягнення Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 18. Адміністративне право 3. Адміністративний проступок і адміністративне стягнення. З курсу правознавства 9 класу пригадайте, що таке правопорушення та які види правопорушень вам відомі. Протиправну, винну дію чи бездіяльність, за яку передбачено адміністративну відповідальність, називають адміністративним правопорушенням (проступком). Основним правовим актом, яким установ­лено відповідальність за адміністративні правопорушення, є […]...
5. >Банківське право Банківське право – сукупність правових норм, які регулюють діяльність банків, їхні взаємовідносини з клієнтами (організаціями і громадянами, яких обслуговує банк). Б. п. включає норми державного, цивільного, адміністративного та переважно фінансового права. Це комплексний правовий інститут. Організаційні і контрольні відносини регулюються нормами фінансового права, а конкретні кредитні і розрахункові – нормами цивільного права, оскільки всі вони […]...
6. Повітряне право Повітряне право – сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов’язані з використанням повітряного простору. П. п. України має комплексний характер, оскільки містить норми державного права (встановлюється повний і виключний суверенітет України над її повітряним простором), адміністративного права (встановлюються порядок сертифікації і реєстрації повітряних суден і аеродромів, правила безпеки польотів), цивільного права (регулюється перевезення пасажирів і […]...
7. Конституційне право Конституційне право – сукупність норм, які закріплюють повновладдя народу, основи суспільного і державного ладу України, правового статусу громадян, організації і діяльності органів держави тощо. Основні джерела К. п.- Конституція України, закони та інші нормативні акти, що регулюють державно-правові відносини. Норми конституційного права систематизуються за окремими державно-правовими інститутами у певній відповідності і залежно від їх змісту […]...
8. Суб’єктивне право Суб’єктивне право – закріплена законом Г забезпечена державним захистом міра дозволеної поведінки суб’єкта права. С. п. реалізується у правовідносинах. Зміст С. п. полягає в можливості суб’єкта права здійснювати дозволені законом позитивні дії, вимагати певних дій від зобов’язаних осіб – учасників правовідносин, звернутися до компетентних державних органів за захистом порушеного права. С. п. закріплюється в Конституції […]...
9. Право державної власності Право державної власності – право, яке виступає у двох видах: загальнодержавна власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність), Суб’єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України, суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) […]...
10. Адміністративно-деліктні відносини Адміністративно-деліктні відносини – урегульовані нормами адміністративного права суспільні відносини, які виникають з приводу вчинення адміністративного правопорушення. Суб’єкти А.-д. в.: ті, що притягаються до відповідальності за правопорушення; ті, що беруть участь з боку держави у провадженні в справах про адміністративні правопорушення; інші (адвокат, свідок, потерпілий тощо). А.-д. в. з приводу конкретного правопорушення у своєму розвитку проходять […]...
11. Поняття і види правовідносин Частина друга ОСНОВИ ТЕОРІЇ ПРАВА ТА ПРАВОВІДНОСИН § 7-8. Правовідносини 1. Поняття і види правовідносин. У процесі свого життя кожна людина постійно вступає у відно­сини з іншими людьми. Ці відносини регулюються соціальними нормами: в одному випадку це норми моралі, в іншому – традиції чи релігійні норми. У багатьох випадках суспільні відносини регу­люються нормами права. Разом […]...
12. Екологічне право Екологічне право – система правових норм, якими регулюються суспільні відносини з охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів (екологічні відносини). У значенні Е. п. вживаються також інші термінологічні конструкції – “право навколишнього середовища”, “природоохоронне право”, “енвайронментальне, право” і т. д. Це свідчить про процес становлення цієї комплексної галузі права. До складу її входять […]...
13. Право господарське Право господарське – система юридичних норм і правил, що регулюють господарські відносини між різними суб’єктами господарювання в усіх сферах суспільного відтворення (безпосередньому виробництві, обміні, розподілі та споживанні). П. г. охоплює трудове, фінансове, адміністративне, екологічне, торговельне, патентне та інші права. Основними суб’єктами господарських відносин є юридичні та фізичні особи, державні органи управління, держава загалом та інші […]...
14. Адміністративне затримання Адміністративне затримання – захід адміністративно правового припинення і забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення. Застосовується у випадках, прямо передбачених законодавчими актами (зокрема ст. 260 КпАП), коли вичерпано інші заходи впливу для встановлення особи, складання протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов’язковим, для забезпечення […]...
15. Поняття кримінальне право”. Злочин Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 20. Кримінальне право 1. Поняття кримінальне право”. Злочин. З передач телебачення і газетних повідомлень ви можете почути про пограбування, убивства, крадіжки та інші надзвичайні події, які, на жаль, трапляються в різних регіонах нашої держави. Галузь права, норми якої встановлюють засади відповідальності за ско­єння злочинів, їх види й покарання […]...
16. Право на інформацію Право на інформацію – гарантована можливість вільного одержання, використання, поширення і зберігання будь-яких відомостей, у будь-якій формі і будь-якими засобами. В Україні П. на і. вперше визначено Законом “Про інформацію” 1992 р. (ст. 9). У Загальній Декларації прав людини, прийнятій у 1948 р., П. на і. розглядається як складова частина права кожної людини на свободу […]...
17. Право законодавчої ініціативи Право законодавчої ініціативи – право суб’єктів, закріплене конституцією або законом, вносити до парламенту проекти законів. Відповідно до Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України суб’єктами права законодавчої ініціативи у Верховній Раді України є: народні депутати України, постійні комісії Верховної Ради України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Верховний Суд України, Вищий арбітражний суд України....
18. Адміністративна юрисдикція Адміністративна юрисдикція – специфічний вид правоохоронної діяльності, яка здійснюється органами державного управління та іншими компетентними органами і полягає у розгляді справ про адміністративні правопорушення і винесенні рішень у цих справах у встановлених законом порядку і формах. Правова природа А. ю. визначається тим, що, з одного боку, вона є складовою частиною виконавчо-розпорядчої діяльності органів державного управління, […]...
19. Поняття “цивільно-правові відносини Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 22. Цивільне право 1. Поняття “цивільно-правові відносини”. Важко знайти людину, яка б щодня не користувалася своїм май­ном – своєю власністю, не відвідувала магазин, не використовува­ла б послуги транспорту чи їдальні. В усіх цих випадках людина має справу з нормами цивільного права. Цивільне право – це галузь права, яка […]...
20. Водне право Водне право – відносно відокремлена група норм і правових інститутів, об’єднаних спільністю водних відносин, які вони регулюють. За структурою В. п.- підгалузь екологічного права України. Тут виділяється ряд правових інститутів. Так, складний правовий інститут з питань водокористування охоплює кілька видів простих правових інститутів: порядок надання водних об’єктів у користування; скасування права водокористування; права і обов’язки […]...
21. Фінансове право Фінансове право – сукупність правових норм, які регулюють відносини в галузі фінансової діяльності. Предмет Ф. п. в. Україні – відносини, що виникають при безпосередньому формуванні, розподілі і використанні централізованих і децентралізованих фондів коштів, які є частиною національного доходу країни і необхідні для функціонування держави. Методом фінансово-правового регулювання (тобто суб’єктивного впливу держави на суб’єкти фінансових відносин) […]...
22. Торговельне (комерційне) право Торговельне (комерційне) право – сукупність правових норм, які регулюють на засадах юридичної рівності певні майнові та немайнові відносини. Впродовж кількох століть у розвинених країнах Заходу сформувалися дві правові системи регулювання таких відносин. У Франції, Італії, Іспанії, Німеччині та в деяких інших – так звана дуалістична система приватного права, в якій Т. п. склалося як відокремлене […]...
23. Сільськогосподарське право Сільськогосподарське право – комплексна галузь права, що регулює безпосередньо пов’язані з землеробством відносини, які складаються у процесі виробництва сільськогосподарської продукції, її первинної переробки і реалізації. С. п. сформувалось у колишньому СРСР в 70-ті роки на основі колгоспного права. Предметом правового регулювання була тоді господарська діяльність як колгоспів, так і радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, […]...
24. Право власності господарських товариств Право власності господарських товариств – право на володіння, розпорядження і користування майном різних господарських товариств (акціонерних компаній, товариств з обмеженою відповідальністю, повних товариств, командитних товариств та ін.). Основними об’єктами такого права є майно, передане господарським товариствам його засновниками та учасниками, вироблена в процесі господарської діяльності продукція, отримані доходи та інше майно. П. в. г. т. […]...
25. Лісове право Лісове право – порівняно відокремлена група норм і правових інститутів, об’єднаних спільністю лісових відносин, що регулюються цими нормами. Л. п.- підгалузь екологічного права України. В основу Л. п. покладено правові норми щодо власності на ліси (усі ліси є власністю держави), лісового фонду і лісових ресурсів, компетенції державних органів у галузі управління і контролю за охороною, […]...
26. Право оперативного управління Право оперативного управління – правова форма закріплення державного майна за державними установами (організаціями). Державне майно надається державній установі у володіння, користування та розпорядження в межах, установлених законодавством, з метою забезпечення діяльності відповідної установи і належного використання майна. Державні установи можуть у випадках, передбачених законодавством України, здійснювати господарську діяльність, самостійно розпоряджатися доходами від такої діяльності і […]...
27. Міжнародне повітряне право Міжнародне повітряне право – галузь міжнародного права, яка регулює відносини між суб’єктами міжнародного права щодо використання повітряного простору метою здійснення міжнародних повітряних сполучені, і забезпечення їхньої безпеки. Основними принципами М. п. п. є: поважання повного і виключного суверенне ту держав у повітряному просторі в межах їхньої території, свобода відкритого повітряного простору (що знаходиться за межами […]...
28. Кодекс України про адміністративні правопорушення Кодекс України про адміністративні правопорушення – законодавчий акт, в якому об’єднані і систематизовані норми адміністративного права, що регулюють суспільні відносини, пов’язані із запобіганням адміністративним правопорушенням та боротьбою з ними. Його було прийнято 7.XII.1984. Кодекс України про адміністративні правопорушення складається з п’яти розділів, загальної та особливої частин. У загальній частині визначаються поняття адміністративного правопорушення і адміністративної […]...
29. Право вільно обирати і бути обраними до відповідних органів державної влади і органів місцевого самоврядування Право вільно обирати і бути обраними до відповідних органів державної влади і органів місцевого самоврядування – конституційне право громадян України. Право обирати мають громадяни України, яким на день голосування виповнилося 18 років. Будь-які прямі чи непрямі пільги або обмеження щодо виборчих прав залежно від походження, стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до […]...
30. Цивільне право Цивільне право – галузь права, нормами якої регулюються майнові та особисті немайнові відносини. Майнові відносини виникають у зв’язку з володінням, користуванням, розпорядженням майном і переходом майна від одного суб’єкта до іншого. Це насамперед відносини власності. Особисті немайнові відносини мають свої особливості: невіддільні від особи; не мають внутрішнього економічного – змісту; їх предметом є нематеріальні блага […]...
31. Адміністративна правоздатність Адміністративна правоздатність – здатність суб’єкта адміністративних правовідносин мати права і нести юридичні обов’язки у галузі державного управління. Залежно від виду суб’єкта адміністративного права можна говорити про правоздатність колективних та індивідуальних суб’єктів адміністративного права. Правоздатність є необхідною передумовою суб’єктивного права. А. п. колективних суб’єктів визначається їх юридично закріпленими цілями, завданнями, функціями, структурною організацією і компетенцією. Вона […]...
32. Поняття та завдання виконавчої влади Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 16. Органи виконавчої та судової влади в Україні. Місцеве самоврядування 1. Поняття та завдання виконавчої влади. Головне завдання виконавчої влади – організація державного управління, забезпечення реалізації законів та інших нормативних актів держави, її функцій у господарській, соціально-культурній та адміністративно-політичній галузях. Виконавча влада організовує діяльність державних підприємств і транспорту, […]...
33. Римське право Політологічний словник Римське право (Roman law) – система рабовласницького права Стародавнього Риму, яка складається з приватного і публічного права. Р. п. містило струнку систему норм, які регулювали майнові відносини у суспільстві і базувалися на приватній власності. Р. п. було запозичене багатьма державами світу. М. Головатий...
34. Загальне виборче право Політологічний словник Загальне виборче право – один із принципів демократичного виборчого права, яким визначається право громадян обирати і бути обраними до представницьких органів влади. З. в. п. не є універсальною категорією, а має певні обмеження. Насамперед це обмеження за віком, які у кожній країні мають специфічний характер. Наприклад, в Україні право обирати мають лише ті […]...
35. Право власності господарських товариств Право власності господарських товариств – право на володіння, розпорядження і користування майном, що надане акціонерним товариствам, товариствам з обмеженою і з додатковою відповідальністю, повним, командитним та довірчим товариствам. Об’єктами П. в. г. т. як юридичної особи є майно, передане йому у власність засновниками й учасниками, продукція, вироблена товариством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше […]...
36. Міжнародне гуманітарне право Міжнародне гуманітарне право – сукупність конвенції! них і звичаєвих норм міжнародного права, що забезпечують повагу до особи та її недоторканість у період збройних конфліктів, М. г. п. складається з двох галузей міжнародного права: права війни, або права зброй них конфліктів, і прав людини. Право війни поділяється на “право Гааги” (див. Гаазькі конвенції 1899 р. і […]...
37. Активне виборче право Політологічний словник Активне виборче право – право вибирати виборні державні органи і органи місцевого самоврядування, а також брати участь у референдумах. А. в. п. у більшості країн мають усі громадяни дорослого віку незалежно від статі, роду занять, майнового стану, освіти тощо. Як правило, віковий ценз для практичного здійснення А. в. п. становить 18 років, хоча […]...
38. Речове право Речове право – право, об’єктом якого є речі, тобто все те, що являє собою єдину цілісність і має майнову цінність. Як правило, Р. п. стосується лише гак званих тілесних речей. Термін Р. п. має міцні корені в римському праві, де наводили таке визначення речі: тілесна річ – просторово обмежений предмет природи, позбавлений волі. Сучасні вчені […]...
39. Поняття та джерела фінансового права Частина третя ОСНОВИ ПУБЛІЧНОГО ПРАВА УКРАЇНИ §17. Фінансове право 1. Поняття та джерела фінансового права. Життя сучасної людини важко уявити без грошей. Вони необ­хідні кожному з нас. щоб придбати тістечко в шкільному буфеті, квиток в автобусі, яким ви приїжджаєте до школи, поповнити раху­нок у мобільному телефоні. Так само без грошей неможливе існу­вання й функціонування держави […]...
40. Право податкове Право податкове – сукупність юридичних норм (конкретизованих у нормативних актах і правилах), у яких зафіксовано різні види податків (їх запровадження і скасування) і які регулюють відносини економічної власності між державою, з одного боку, юридичними та фізичними особами – з іншого, щодо вилучення державою частини необхідного і додаткового продуктів, порядок і механізм такого вилучення. Предмет П. […]...