ПОТЕНЦІАЛ РОЗКЛАДАННЯ

Related posts:

1. ПОТЕНЦІАЛ САМООЧИЩЕННЯ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ САМООЧИЩЕННЯ – те саме, що й Потенціал розкладання....
2. ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ – 1) здатність прир. системи без збитків для себе (а отже, і для людей) віддавати необхідну людству продукцію або виконувати корисну для нього роботу в межах госп-ва даного істор. типу. Для мін. ресурсів обмеженням може бути забруднення ними поверхні планети, зміна сейсмічної ситуації тощо. Ін. словами, П. п.-р. – […]...
3. ПОТЕНЦІАЛ РЕКРЕАЦІЙНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ РЕКРЕАЦІЙНИЙ – один з показників природно-ресурсного потенціалу – ступінь здатності прир. середовища (території) чинити на людину позитивний фіз., псих, та соц.-психол. вплив, пов’язаний з відпочинком....
4. ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ – 1) глобальний – максимально допустиме антроп. навантаження на всю сукупність прир. систем (“систему систем” у масштабах Землі), що не призводить до необоротного руйнування структури цієї сукупності (її ієрархії), до значних збоїв у виявлянні системних законів (правил, принципів) та різкого погіршення дин. якостей систем і, отже, зберігає робочу надійність […]...
5. ПОТЕНЦІАЛ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ – поєднання метеорологічних чинників, що зумовлюють рівень можливого забруднення атмосфери від джерел у даному геогр. районі. Чим сприятливіші метеорологічні умови (напр., краще провітрювання), тим нижчий П. з. а....
6. ПОТЕНЦІАЛ БІОТИЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ БІОТИЧНИЙ -1) спадково зумовлений ступінь стійкості виду до несприятливих умов середовища, включаючи П. 6.-2 та потенціал виживання; 2) потенційна здатність живих організмів збільшувати чисельність у геометричній прогресії (потенціал розмноження). Визначається або середньою величиною приплоду, або показником итиску життя” (швидкість, з якою при гіпотетичному безперешкодному розмноженні особини даного виду вкриють земну […]...
7. УБІКВІСТИ Екологія – охорона природи УБІКВІСТИ – види, здатні пристосовуватись до різноманітних умов довкілля, завдяки чому вони досить поширені в багатьох прир. зонах, трапляються в різних екосистемах. Напр., тростина звичайна росте у водоймах і на суходолі, на глинистих і піщаних грунтах від тропіків до Арктики; вовк живе в лісах і степах від тундри до пустелі....
8. ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ Екологія – охорона природи ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ – див. Потенціал еколого-економічний....
9. ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ Екологія – охорона природи ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ – див. Потенціал природно-ресурсний....
10. ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ Екологія – охорона природи ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ – див. Потенціал земельно-ресурсний....
11. Розкладання сил – Статика 5. Механіка 5.4. Статика 5.4.4. Розкладання сил Розкладання сил – це заміна сили, прикладеної до точки твердого тіла (без зміни її механічної дії), кількома силами, прикладеними до точки того самого тіла. Розв’язок задачі на розкладання сили на дві складові, які лежать в одній площині, має місце, якщо відома одна зі складових і якщо відомі напрями […]...
12. ЗАМОР Екологія – охорона природи ЗАМОР, придуха (У ВОДОЙМАХ) – масова загибель водяних організмів, спричинена нестачею розчиненого у воді кисню (гіпоксія) або надходженням у воду токс. речовин. Зимові 3., як наслідок гіпоксії, трапляються, коли водойма вкривається суцільним крижаним панциром. У теплий період року 3. мають місце в умовах, коли на розкладання надлишку орг. речовини витрачається кисень […]...
13. ПОТЕНЦІАЛ ВИЖИВАННЯ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ВИЖИВАННЯ – ступінь стійкості виду до несприятливих чинників середовища, зумовлений його екол. валентністю....
14. АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИДУ Екологія – охорона природи АДАПТИВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВИДУ – міра пристосувальних можливостей виду до умов середовища....
15. Репродуктивний потенціал ОСНОВИ ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ЕКОЛОГІЇ Розділ 4.ЕКОЛОГІЧНА І БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОПУЛЯЦІЇ 4.2. Репродуктивний потенціал Чисельність популяції, в першу чергу, визначається здатністю до розмноження її особин в конкретних умовах середовища. Кожній популяції властивий свій репродуктивний потенціал. Під репродуктивним потенціалом розуміють швидкість, з якою могла б рости чисельність популяції за умов необмеженого простору, багатства їжі, відсутності хижаків та паразитів, […]...
16. ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ Екологія – охорона природи ЯКІСТЬ ВОДИ ПРИРОДНОЇ ВОДОЙМИ – комплекс показників води, які зумовлюють її придатність для існування рослин і тварин. Дослідження індикаторних організмів у біоценозі водойми дає змогу оцінити її стан і придатність для різних видів водокористування, напр., як джерела питної води, для розведення риби, зрошення тощо. Водойми (озера) поділяють за вмістом у їхніх […]...
17. ЗАБРУДНИК Екологія – охорона природи ЗАБРУДНИК, полютант – 1) речовина, що забруднює. Будь-який (прир. чи антроп.) фіз. або інформ. агент, хім. речовина, біол. вид (в основному мікроорганізми), які потрапляють у навколишнє середовище чи виникають у ньому в кількостях, що перевищують звичайний їх вміст, граничні прир. коливання чи середній прир. фон у певний час; 2) ті самі […]...
18. ПОТЕНЦІАЛ ТРОФІЧНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ТРОФІЧНИЙ – здатність виробляти орг. речовину завдяки діяльності живих організмів у розрахунку на одиницю площі або об’єму за одиницю часу (фактично синонім біол. продуктивності – термін, що вживається в літературі із проблем якості води)....
19. ПОТЕНЦІАЛ ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ Екологія – охорона природи ПОТЕНЦІАЛ ЗЕМЕЛЬНО-РЕСУРСНИЙ – одна із складових природно-ресурсного потенціалу – здатність земельних площ давати певну госп. продукцію (на базі біол. продуктивності) у конкретних соц.-екон. та істор. межах способів і форм використання земель або в теоретично визначеній граничній кількості....
20. ІНГІБІТОРИ Екологія – охорона природи ІНГІБІТОРИ – прир. і синтетичні речовини, здатні пригнічувати активність ферментів у живому організмі та в безклітинних системах. І. відрізняються за характером дії, специф. та ін. властивостями. Прир. І. відіграють важливу роль у пристосуванні організмів до умов життя. І. використовують для вивчення дії ферментів, встановлення природи їхніх функц. груп і ролі в […]...
21. ЕВТРОФУВАННЯ Екологія – охорона природи ЕВТРОФУВАННЯ, евтрофіка – ц і я, евтрофія – підвищення рівня первинної продукції водойм внаслідок збільшення в них конц. біогенних елементів, насамперед азоту і фосфору. Інтенсивний розвиток рослин спричинює нагромадження орг. речовини, яка внаслідок неповної мінералізації скупчується у водоймах і водотоках. Розрізняють прир. та антроп. Е. Перше триває тисячоліття, друге наступає значно […]...
22. ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНЕ Екологія – охорона природи ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ ПРИРОДНЕ – процес формування лісу прир. шляхом на обезлісених, напр. зруйнованих пром. розробками, територіях. З метою Л. п. часто залишають насіннєві дерева для прир. засівання вільних площ....
23. РИБОРОЗВЕДЕННЯ Екологія – охорона природи РИБОРОЗВЕДЕННЯ – заходи для штучного розведення і випускання в прир. водойми личинок і молодняку прохідних риб, переважно лососевих і осетрових. Р. здійснюється в усіх головних рибопром. районах і внутр. морях. Сприяє швидшому відновленню рибних запасів порівняно з прир. процесом....
24. ДЕТРИТ Екологія – охорона природи ДЕТРИТ – 1) продукт мех. руйнування решток рослин і тварин та продуктів життєдіяльності живих організмів, заселений мікроорганізмами, який перебуває у завислому стані у воді або осів на дно водойми. Д. є поживою для водяних, т. з. детритоїдних, тварин; 2) (м е д.) продукт розкладання тканин чи хвороботворних утворів, напр., Д. віспяний; […]...
25. ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ Екологія – охорона природи ПЕРЕТВОРЕННЯ ПРИРОДИ – зміни прир. умов і прир. ресурсів у процесі госп. діяльності людини. Розрізняють П. п. напрямлене (напр., створення антроп. ландшафтів, меліорація території) та не напрямлене (непередбачене). Напрямлене П. п. може бути спрямоване на госп. освоєння, поліпшення чи відновлення корисних властивостей прир.-терит. комплексів....
26. ГАЛОФІТ(И) Екологія – охорона природи ГАЛОФІТ(И) – рослини, що ростуть на дуже засолених грунтах. Залежно від фізіол. особливостей та шляхів адаптації до засолення Г. поділяють на такі різновиди: Г. кумулятивного типу (еугалофіти), які без шкоди для себе здатні нагромаджувати в клітинах значну кількість солей (різні види солянки, солероса); Г. секреторного типу (криногалофіти), які здатні виділяти назовні […]...
27. ІНФРАСТРУКТУРА ЕКОЛОГІЧНАА Екологія – охорона природи ІНФРАСТРУКТУРА ЕКОЛОГІЧНА – комплекс споруд, закладів, технол. систем тощо, які забезпечують умови збереження середовища життя людини (напр., очисні споруди, комунальне господарство, сфера обслуговування, дренаж, дамби, система моніторингу), а також прир. територій (заповідники, заказники, нац. і прир. парки, зелені зони, пам’ятники природи), які охороняються законом....
28. Потенціал природно-ресурсний Потенціал природно-ресурсний – сукупність природних умов, ресурсів (їх запасів і джерел) – наявних і тих, які можуть бути мобілізовані з удосконаленням техніки, технології і соціально-економічних відносин суспільства, а також здатність їх раціонально добути та використати для виробництва економічних благ і забезпечення потреб національної економіки. У політекономічному контексті П. п.-р. – це відносини економічної власності між […]...
29. АЛКАЛОЇД(И) Екологія – охорона природи АЛКАЛОЇД(И) – орг. азотовмісні речовини переважно рослинного походження, що мають основні властивості і здебільшого гетероциклічну будову. За хім. будовою їх поділяють на похідні хіноліну, ізохіноліну, індолу, піридину, піперидину, імідазолу, пурину тощо. А., будову яких остаточно не з’ясовано, класифікують за систематичним принципом – відносять до однієї рослини або ряду споріднених рослин (напр., […]...
30. Виробничий потенціал економіки Виробничий потенціал економіки – реальний обсяг продукції, яка може бути вироблена при повному використанні ресурсів. При трактуванні В. п. е. наголос робиться на використанні трудових ресурсів. Під повним використанням трудових ресурсів розуміють відсутність лише циклічного типу безробіття. Структурне і фрикційне безробіття вважають явищами закономірними в процесі розвитку економіки, тому використовуються нерідко ще поняття „ рівень […]...
31. Квадратний тричлен та його корені. Розкладання квадратного тричлена на лінійні множники Урок № 57 Тема. Квадратний тричлен та його корені. Розкладання квадратного тричлена на лінійні множники Мета: домогтися закріплення учнями означення квадратного тричлена та його коренів, а також формули розкладання квадратного тричлена на лінійні множники; вдосконалити вміння відтворювати вивчені означення і формули та використовувати їх для розв’язування завдань на знаходження коренів квадратного тричлена та розкладання квадратного […]...
32. ЦЕНОГЕНЕЗ Екологія – охорона природи ЦЕНОГЕНЕЗ – пристосування організму до специф. умов ембріонального або личинкового розвитку, яке не зберігається у дорослої особини. Термін введений Е. Геккелем (1866) і застосовується для позначення будь-яких змін онтогенезу. Сучасне розуміння Ц. як суто ембріональних і личинкових пристосувань введене О. М. Сєвєрцовим. До таких пристосувань належать, напр., залози для прядіння у […]...
33. ЗОНАЛЬНІСТЬ Екологія – охорона природи ЗОНАЛЬНІСТЬ – відображення в процесах поширення та взаємодії компонентів, що утворюють середовище (в т. ч. дальнього, напр., перенесення орг. речовини з поверхневих шарів океану в його глибини, і навпаки), широтного (переважно) розподілу сонячної енергії на земній поверхні, а також характеру взаємозв’язку літосфери, гідросфери та атмосфери (напр., формування зон Світового океану). 3. […]...
34. ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ Екологія – охорона природи ДЕТЕРМІНІЗМ ПОЛГГЕКОНОМІЧНИЙ – пояснення розвитку суспільства виключно способом виробництва матер. благ, станом розвитку науки, техніки, технології і запереченням ролі середовища для життя та заг. прогресу культури. Як і будь-яка крайність, Д. п. неприйнятний. Соц.-екон. систему слід розглядати у тривимірному просторі чинників: соц. (політ, устрій суспільства, населення, рівень життя, система цінностей тощо), […]...
35. Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники Математика – Алгебра Многочлен Застосування кількох способів для розкладання многочленів на множники Щоб розкласти многочлен на множники, бажано діяти в такій послідовності. 1. З’ясувати, чи можна винести за дужки спільний множник. Зробити це, якщо можна. 2. Розглянути, чи можна вираз, який залишився в дужках (або даний), розкласти на множники за формулами скоро­ченого множення. 3. Спробувати […]...
36. ФОН ПРИРОДНИЙ Екологія – охорона природи ФОН ПРИРОДНИЙ – прир. конц. або ступінь впливу прир. речовин та ін. агентів на будь-що. Ф. п. може бути різним залежно від місця і часу, сприятливим чи несприятливим для живих організмів. Еволюційно закріплений ступінь реакції відповідає звичному Ф. п. Такий Ф. п., як правило, не чинить негативного впливу на організми, але […]...
37. СИСТЕМА ПРИРОДНА Екологія – охорона природи СИСТЕМА ПРИРОДНА – система, що складається з прир. структур і утворів, які на вищих рівнях організації згруповуються у функц., екол. компоненти. Напр., прир. системи вищих рівнів організації – популяція, сину – зія, консорція, біоценоз, біом, біосфера....
38. ЗАСТОСУВАННЯ РІЗНИХ СПОСОБІВ РОЗКЛАДАННЯ МНОГОЧЛЕНІВ НА МНОЖНИКИ Цілі: – навчальна: удосконалити вміння розкладати многочлени на множники, використовуючи різні способи; ознайомити учнів з основними видами задач, для розв’язування яких доцільно розкладати многочлени на множники; сформувати вміння розв’язувати задачі, які передбачають розкладання многочленів на множники; – розвивальна: формувати вміння вибирати і використовувати необхідну інформацію для розв’язування задач; сприяти вдосконаленню обчислювальних навичок; – виховна: виховувати […]...
39. Потенціал інтелектуальний Потенціал інтелектуальний – сукупність розумових здібностей і творчих обдарувань людей і можливість їх збагачення, на основі яких формується їх здатність (загалом – здатність окремої нації, народу) засвоювати нові знання та інформацію й використовувати їх для створення і впровадження нової техніки і технології, інших елементів продуктивних сил, а також усіх підсистем національної економічної системи (техніко – […]...
40. Економічний потенціал Економічний потенціал – комплексна характеристика рівня економічної могутності країни, наявних ресурсів і можливостей забезпечувати розширене відтворення, суспільні потреби та соціально-економічний прогрес суспільства. Е. п. складається з потенціалу продуктивних сил, техніко – економічних відносин, організаційно-економічних відносин, відносин економічної власності та господарського механізму, їх діалектичної взаємодії. Е. п. продуктивних сил забезпечується природним, трудовим, технічним, технологічним, науковим, інформаційним, […]...