Головна ⇒ 📌Історія ⇒ Практичне заняття. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ СПАРТАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, ПОБУТУ І ВИХОВАННЯ СПАРТАНЦІВ

Практичне заняття. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ СПАРТАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, ПОБУТУ І ВИХОВАННЯ СПАРТАНЦІВ

Розділ ІІІ ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

Тема 1. СТАНОВЛЕННЯ АНТИЧНОЇ* ГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ

§ 32. Практичне заняття. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ СПАРТАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, ПОБУТУ І ВИХОВАННЯ СПАРТАНЦІВ

1. ВИНИКНЕННЯ СПАРТАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Складіть короткий план тексту і, користуючись ним, розкажіть про виникнення спартанської держави.

На південному сході півострова Пелопоннес розташована область Лаконіка. Із трьох боків її оточують високі гори. Морські береги незручні для мореплавства. Такі особливості географічного положення не сприяли

торгівлі її жителів з іншими областями Греції, проте забезпечували природний захист від зовнішніх ворогів.

Наприкінці II тис. до н. е. Лаконіка була завойована дорійцями. На берегах річки Еврот вони заснували державу Спарту. Значна частина місцевого населення, яка чинила запеклий опір завойовникам, була поневолена. Невільників стали називати ілотами. Вони зазвичай працювали на землі або випасали худобу. Тих, хто добровільно визнав владу дорійців, називали періеками (“тими, що живуть навкруги”). Вони зберегли свободу, мали право займатися ремеслом і торгівлею, проте не могли володіти землею і брати участь

у громадському житті. Повноправними громадянами вважалися лише нащадки завойовників-дорійців – спартіати.

Які верстви населення Спарти зображено на ілюстрації?

Практичне заняття. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ СПАРТАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, ПОБУТУ І ВИХОВАННЯ СПАРТАНЦІВ

Верстви населення у Спарті (сучасна історична реконструкція)

Спартанська держава була ізолвована від зовнішнвого світу. Іноземці в Спарту допускались дуже рідко, хіба що посли чи почесні гості. Жоден спартанець не міг виїхати за межі Лаконіки без дозволу влади.

2. ДЕРЖАВНИЙ УСТРІЙ І СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ СПАРТИ

Поясніть, як працювали органи управління в Спарті

Громадяни Спарти жили за законами, які, за переказами, запровадив мудрець Лікург.

Провідну роль в управлінні Спартанською державою відігравала рада старійшин, кожен із членів якої був не молодшим за 60 років. Вона фактично керувала державою, розглядала судові справи, могла відмінити будь-яке рішення народних зборів чи розпустити їх. До складу ради входили також двоє царів віком понад 30 років. Під час війни вони командували армією. їхня влада була спадковою.

Рішення ради старійшин затверджували народні збори. Участь у них брали лише громадяни-воїни, які досягай 30 років. Народні збори ухвалювали закони, обирали старійшин, оголошували війну й ухвалювали мирні договори.

Спираючись на думки давніх і сучасних істориків, розкажіть про суспільний устрій Спарти.

Практичне заняття. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ СПАРТАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, ПОБУТУ І ВИХОВАННЯ СПАРТАНЦІВ

Пам’ятник Лікургу в сучасній Спарті

Із праць давньогрецького історика Плутарха

По-перше, він [Лікург. – Авт.] вилучив з обігу всі золоті та срібні монети, залишивши тільки залізні. Але вони мали таку величезну вагу і розмір, що для збереження десяти з них потрібен був великий склад, а для перевезення – парна повозка.

Із праць давньогрецького красномовця Лібанія

У Лакедемоні* існує найповніше рабство одних і найповніша свобода інших.

Спартіат… завжди ходить, тримаючи в руках списа, щоб бути сильнішим від ілота, коли той збунтується.

* Лакедемон – персонаж давньогрецької міфології, що заснував місто Спарту. За його ім’ям було визначено офіційну назву спартанської держави.

Із праць сучасних істориків

Лікург потурбувався проте, аби всі громадяни Спарти мали рівні права, щоб серед них не було ані бідних, ані багатих. Спартанські сім’ї одержували у володіння однакові земельні ділянки. їх не можна було продавати чи дарувати, позаяк уся земля в Спарті вважалася власністю держави. Разом із землею поділили й ілотів.

Спартанцям заборонялося займатися ремеслом, торгівлею, єдиним їхнім заняттям була військова справа. Зброю і ремісничі вироби виготовляли для них періеки. Земельний наділ спартанця обробляли ілоти. Спартанці не могли продати, звільнити чи вбити ілота – сім’ї ілотів, як і земля, належали державі.

3. ПОБУТ СПАРТАНЦІВ

Прочитайте текст та уривки з документа. Поясніть, як ви розумієте вислів “спартанський спосіб життя”. Доберіть і запишіть синоніми до прикметника “спартанський”.

Спартанці були хоробрими, витривалими воїнами. їм приписують вислів: Справжній спартанець ніколи не питає, скільки ворогів, він питає: “Де вони!?”*.

Усі спартанці носили грубий одяг, жили в однакових одноповерхових дерев’яних будинках. Мали визначені форми зачісок, бороди і вусів. Під час будівництва дозволялося використовувати сокиру, і лише при виготовленні дверей – пилу.

Давньогрецький історик Ксенофонт про спартанців

Не треба дбати про багатство й одежу, тому що в Спарті прикрасою служить не розкіш убрання, а здоров’я тіла. Їжу він дозволив споживати громадянам у такій кількості, щоб вони надто вже не наїдались, але й не терпіли від голоду…

Чоловіки харчувалися в громадських їдальнях простою їжею: овочами, трохи сиром, зрідка – рибою та м’ясом. Основною стравою була юшка з бичачої крові із сочевицею, оцтом і сіллю. Страва поживна, але несмачна. Ніхто, крім спартанців, її не міг їсти. Розповідають, що одного разу перський цар змусив полоненого спартанця приготувати йому таку юшку. Коли правитель спробував її, то не міг утриматися від жарту: “Тепер я розумію, чому спартанці так мужньо ідуть на смерть: для них краще загинути, аніж таке споживати”.

* Короткі та влучні вислови, які цінувалися спартанцями, прийнято називати лаконічними (від назви Лаконіка).

Із 16 років і до старості спартанець зобов’язаний був служити в армії. У 30 років він вважався повнолітнім і мав право отримати ділянку землі й одружитися.

4. СПАРТАНСЬКЕ ВИХОВАННЯ

Опрацюйте уривки з праці давньогрецького письменника й історика Плутарха, послідовно відповідаючи на запитання:

“Про що розповідається в наведеному джерелі?

* Які особливості виховання хлопців і дівчат sac здивували?

* Яке значення, на вашу думку, надавали спартанці вихованню дітей?

Із праці Плутарха* “Життєпис Лікурга”

Батько не мав права розпоряджатися дитиною – він відносив немовля до старійшин. Вони оглядали дитину, і якщо знаходили її достатньо міцною, дозволяли виховувати… Якщо немовля було кволе і некрасиве, його кидали в прірву, вважаючи, що таке життя не потрібне ані дитині, ані державі.

…За трапезами бували й діти. Їх приводили туди, ніби до школи здорового глузду, де вони чули розмови про держави і справи, привчалися жартувати без кривляння. А спокійно переносити глузування вважалося однією з головних чеснот спартанця.

Старший за столом говорив кожному, хто входив: “Розмови за поріг не виходять”.

Лікург наказав укріпляти і загартовувати дівчат у бігу, боротьбі, метанні диска і списа…

Читати й писати вони (хлопці) вчилися заради практичної користі, а інше їх виховання зводилось до того, щоб… бути витривалим у біді і перемагати в боротьбі. Тому з роками їх виховання ставало суворішим – їм наголо стригли волосся, привчали ходити босими і гратися разом, зазвичай без одежі.

Спартанці довіряли одне одному…

Перевірте засвоєне на уроці

Оцініть цей урок, визначаючи, що було для вас зі знаком “+”, а що – зі знаком “-“. Що виявилося найцікавішим?

* Текст Плутарха подається в перекладі Ю. Мушака.


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (2 votes, average: 3.00 out of 5)
Loading...


Related posts:

  1. ПОБУТ І ВИХОВАННЯ СПАРТАНЦІВ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 7 Розділ 3 ІСТОРІЯ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ СТАНОВЛЕННЯ АНТИЧНОЇ ГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ § 31. ПОБУТ І ВИХОВАННЯ СПАРТАНЦІВ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 7 1. Яким було буденне життя спартіатів? Спартіати повсякчас були готові воювати. Саме це визначало їхню буденність. Вони не займалися ні господарством, ні торгівлею. Основним їхнім заняттям була війна, а сама Спарта нагадувала військовий табір. Спортивні змагання підтримували […]...

  2. Практичне заняття. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЇ І МІФІВ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ Розділ ІІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ Тема 1. СТАРОДАВНІЙ ЄГИПЕТ § 14. Практичне заняття. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЇ І МІФІВ СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ 1. РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ ДАВНІХ ЄГИПТЯН Спираючись на зображення і текст, заповніть у зошиті таблицю. Єгипетські боги Як їх зображували Які сили природи і життя людей уособлювали Кожне явище природи, небесне світило єгиптяни пов’язували з […]...

  3. Практичне заняття. У ЧОМУ ЗНАЧЕННЯ ДАВНЬОГРЕЦЬКОГО МИСТЕЦТВА Розділ ІІІ ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ Тема 2. АНТИЧНА ГРЕЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ДОБИ § 38. Практичне заняття. У ЧОМУ ЗНАЧЕННЯ ДАВНЬОГРЕЦЬКОГО МИСТЕЦТВА 1. ОСОБЛИВОСТІ ДАВНЬОГРЕЦЬКОЇ АРХІТЕКТУРИ Уявіть, що ви перебуваєте у стародавніх Афінах й оглядаєте пам’ятки Акрополя. Використовуючи текст підручника й ілюстрації, проведіть уявну екскурсію Акрополем. У V ст. до н. е. в Греції високого рівня […]...

  4. Практичне заняття. У ЧОМУ ЦІННІСТЬ КУЛЬТУРИ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ Розділ IV ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ ТЕМА 2. РИМСЬКА ІМПЕРІЯ § 54. Практичне заняття. У ЧОМУ ЦІННІСТЬ КУЛЬТУРИ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ 1. “ЗОЛОТИЙ ВІК” РИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1) Працюючи з текстом, випишіть імена римських поетів і письменників і назви їхніх творів. 2) Що сьогодні означає слово “меценат”? Горацій (бюст) Овідій (фреска) Вергілій з музами (мозаїка) Найбільшого розквіту – […]...

  5. У чому особливості моделей ідеальної держави в працях Платона і Аристотеля? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. МЕРКАНТИЛІЗМ У чому особливості моделей ідеальної держави в працях Платона і Аристотеля? У проекті “ідеальної держави” Платона ні філософи, ні армія, які становили найвищий стан суспільства, навіть думати не могли про заняття, пов’язані з фізичною працею. Вони також мали бути не обтяженими ніякою власністю, оскільки саме […]...

  6. Практичне заняття. Наслідки Хрестових походів Розділ ІІІ Європейське суспільство і Держави в X – XV ст. & 14. Практичне заняття. Наслідки Хрестових походів ХРЕСТОВІ ПОХОДИ ТА ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО І СХІДНОГО СВІТІВ 1) Спираючись на текст, складіть у зошиті порівняльну таблицю “Позитивні результати та негативні наслідки Хрестових походів”. Позитивні результати Хрестових походів Негативні наслідки Хрестових походів 2) Обговоріть у загальному колі, […]...

  7. Практичне заняття. ЯК У СТАРОДАВНЬОМУ КИТАЇ РОЗВИВАЛИСЯ НАУКОВІ ЗНАННЯ, ПИСЕМНІСТЬ Й ОСВІТА Розділ ІІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ Тема 3. СТАРОДАВНІ ІНДІЯ ТА КИТАЙ § 24. Практичне заняття. ЯК У СТАРОДАВНЬОМУ КИТАЇ РОЗВИВАЛИСЯ НАУКОВІ ЗНАННЯ, ПИСЕМНІСТЬ Й ОСВІТА 1. НАУКОВІ ЗНАННЯ ТА ВИНАХОДИ, ЯКИМИ УСЛАВИЛИСЯ ДАВНІ КИТАЙЦІ Об’єднайтесь у пари і складіть у зошитах таблицю “Винаходи стародавніх китайців”. Порівняйте результати вашої роботи з таблицями однокласників. Доповніть таблицю назвами […]...

  8. ОСНОВНІ СТОЯНКИ ТА ПАМ’ЯТКИ ПЕРВІСНИХ ЛЮДЕЙ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2 Розділ 1 ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ §8.ОСНОВНІ СТОЯНКИ ТА ПАМ’ЯТКИ ПЕРВІСНИХ ЛЮДЕЙ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 2 1. Про що свідчать археологічні знахідки зі стоянки в Мізині на Чернігівщині? На території України досліджено кількасот стоянок, віднесених до часів пізнього палеоліту. Найвідоміші з них розташовані в селах Мізині на Чернігівщині, Межиріччі на Черкащині, Добраничівці […]...

  9. КУЛЬТУРА ДАВНЬОГО РИМУ. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 12 Розділ 4 ІСТОРІЯ ДАВНЬОГО РИМУ РИМСЬКА ІМПЕРІЯ § 53. КУЛЬТУРА ДАВНЬОГО РИМУ. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 12 1. У чому своєрідність римського мистецтва? Визначальний вплив на мистецтво Риму справили культурні досягнення давніх греків. Особливо помітний цей вплив у скульптурі, адже багато відомих давньогрецьких творів дійшли до нас у копіях римських скульпторів. Що ж до власних досягнень, то […]...

  10. Практичне заняття. Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій Розділ V Країни Центральної та Східної Європи & 27. Практичне заняття. Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій 1. ПЕРЕДУМОВИ4 ВИНИКНЕННЯ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ Спираючись на текст і документ, визначте головну передумову виникнення слов’янської писемності в IX ст. Виникнення старослов’янської мови та слов’янської писемності тісно пов’язано з історичними умовами життя слов’ян у IX ст. У період становлення […]...

  11. Практичне заняття. ДЕ І ЯК ЖИЛИ ПЕРВІСНІ ЛЮДИ НА ТЕРИТОРІЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ Розділ І ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ § 8. Практичне заняття. ДЕ І ЯК ЖИЛИ ПЕРВІСНІ ЛЮДИ НА ТЕРИТОРІЇ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ – Численні археологічні матеріали свідчать, що територія нашої країни – – одна з найбагатших на пам’ятки кам’яного віку серед усіх країн Європи. СТОЯНКИ ПЕРВІСНИХ ЛЮДЕЙ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ Об’єднавшись у групи, спільно проведіть дослідження […]...

  12. Практичне заняття. ЩО ГЕРОДОТ ПИСАВ ПРО СКІФІВ Розділ ІІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ Тема 2. ЦИВІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕДНЬОЇ* ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ. КІМЕРІЙСЬКО – СКІФСЬКИЙ СВІТ § 19. Практичне заняття. ЩО ГЕРОДОТ ПИСАВ ПРО СКІФІВ – Скіфи не знали писемності й не залишили після себе рукописних пам’яток. Утім, скіфська історія оживає в писемних творах інших народів, насамперед працях давньогрецького історика-мандрівника Геродота. У 464 р. до […]...

  13. Практичне заняття. Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента Розділ IV Матеріальний і духовний світ європейського Середньовіччя & 22. Практичне заняття. Середньовічні школи та університети. Життя середньовічного студента 1. СЕРЕДНЬОВІЧНІ ШКОЛИ ТА УНІВЕРСИТЕТИ Працюючи над першим пунктом тексту, складіть словничок “Середньовічні школи та університети”, використовуючи слова, набрані курсивом і жирним шрифтом. У розвитку середньовічної освіти велику роль відігравало християнство. При монастирях і храмах відкривали […]...

  14. Практичне заняття. ЩО МОЖНА ДІЗНАТИСЯ ПРО ОСОБИСТІСТЬ І ДІЯЛЬНІСТЬ АЛЕКСАНДРА ВЕЛИКОГО ЗА ІСТОРИЧНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ Розділ ІІІ ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ Тема 3. ДОБА ЕЛЛІНІЗМУ Еллінізм – період в історії країн Східного Середземномор’я, Передньої ” та Центральної Азії (від завоювань Александра Македонського – до 30-хpp. до н. е.), якого характерні взаємовпливі взаємозбагачення Давньогрецької і давньосхідних культур. § 39. Практичне заняття. ЩО МОЖНА ДІЗНАТИСЯ ПРО ОСОБИСТІСТЬ І ДІЯЛЬНІСТЬ АЛЕКСАНДРА ВЕЛИКОГО ЗА ІСТОРИЧНИМИ […]...

  15. ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА ПРО СКІФІВ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4 Розділ 2 ЦИВІЛІЗАЦІЇ ДАВНЬОГО СХОДУ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕДНЬОЇ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ. КІМЕРІЙСЬКО-СКІФСЬКИЙ СВІТ § 18. ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА ПРО СКІФІВ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 4 1. Що розповідають пам’ятки про життя скіфів? – Уявіть, що вам потрібно створити експозицію, присвячену історії скіфів. Які пам’ятки використаєте? Стисло схарактеризуйте відібрані експонати. Працюймо самостійно. Завдання 1. Підготуйте за відібраними експонатами розповідь про […]...

  16. Практичне заняття. ЯК ДАВНЬОГРЕЦЬКА МІФОЛОГІЯ І РЕЛІГІЯ ВІДОБРАЖАЛИ СВІТОСПРИЙНЯТТЯ ЛЮДЕЙ Розділ ІІІ ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ Тема 1. СТАНОВЛЕННЯ АНТИЧНОЇ* ГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ § 28. Практичне заняття. ЯК ДАВНЬОГРЕЦЬКА МІФОЛОГІЯ І РЕЛІГІЯ ВІДОБРАЖАЛИ СВІТОСПРИЙНЯТТЯ ЛЮДЕЙ Об’єднайтесь у 5-6 малих груп й оберіть одне із завдань, яке потрібно виконати на основі тексту й ілюстрацій. Завершуючи роботу в групах, ознайомте однокласників з результатами ваших досліджень. Завдання 1. Заповніть у […]...

  17. МИСТЕЦТВО ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 8 Розділ 3 ІСТОРІЯ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ АНТИЧНА ГРЕЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ДОБИ § 36. МИСТЕЦТВО ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 8 1. У чому своєрідність архітектури давніх греків? Які пам’ятки уславили архітектуру Давньої Греції? Найяскравішим свідченням розквіту архітектури Давньої Греції були храми. Досягнення давньогрецьких митців – новий тип храмової споруди, яка стала центром найважливіших подій суспільного життя. Храми […]...

  18. Практичне заняття. ЯКИМ БУЛО ГОСПОДАРСЬКЕ, СУСПІЛЬНЕ ТА ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В АНТИЧНИХ ПОЛІСАХ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я Розділ ІІІ ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ Тема 3. ДОБА ЕЛЛІНІЗМУ § 42. Практичне заняття. ЯКИМ БУЛО ГОСПОДАРСЬКЕ, СУСПІЛЬНЕ ТА ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В АНТИЧНИХ ПОЛІСАХ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я Заснування міст-полісів у Північному Причорномор’ї (VII-V ст. до н. е.) було важливою складовою Великої грецької колонізації. Саме вони служили своєрідним мостом між античним світом і місцевими культурами скіфів і сарматів. […]...

  19. Практичне заняття. ЯК ЗДІЙСНЮЮТЬ ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ПОВТОРЕННЯ І ВСТУП § 2. Практичне заняття. ЯК ЗДІЙСНЮЮТЬ ВІДЛІК ЧАСУ В ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ 1. ЧАС І ПРОСТІР В ІСТОРІЇ 1) Обговоріть у парах: чому історію називають “наукою про людей у просторі й часі”? Поділіться своїми думками з однокласниками. 2) Як вам відомо, простір в історії зображується на історичних картах. Перегорніть сторінки підручника, знайдіть […]...

  20. Практичне заняття. Життя й традиції рицарів і селян Розділ 2 Середньовічний світ Західної Європи & 10. Практичне заняття. Життя й традиції рицарів і селян 1. РИЦАРСЬКІ ТРАДИЦІЇ Прочитайте наведені письмові джерела та розгляньте ілюстрації. Поставте одне одному не менше 3-5 запитань щодо рицарських традицій. ІЗ ПРАЦІ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКІВ В. О. ВАЛУХА, В. П. КОЦУРА Німецьке слово “рицар” (лицар3) спочатку означало “вершник” і […]...

  21. ПИСЕМНІСТЬ, ОСВІТА ТА НАУКОВІ ЗНАННЯ У ДАВНЬОМУ КИТАЇ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 5 Розділ 2 ЦИВІЛІЗАЦІЇ ДАВНЬОГО СХОДУ ДАВНІ ІНДІЯ ТА КИТАЙ § 23. ПИСЕМНІСТЬ, ОСВІТА ТА НАУКОВІ ЗНАННЯ У ДАВНЬОМУ КИТАЇ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 5 1. Які особливості давньокитайської писемності? Якою була освіта китайців? У Давньому Китаї для письма послуговувалися ієрогліфами. Китайських ієрогліфів налічувалося близько 10 тисяч. їх писали вертикальними стовпчиками згори донизу (стовпчики розміщували справа наліво). Аби […]...

  22. Практичне заняття. ЯК СКЛАСТИ ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ ЦЕЗАРЯ* Розділ IV ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ Тема 1. СТАРОДАВНІЙ РИМ ЗА ЦАРСЬКОЇ ТА РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ДОБИ § 49. Практичне заняття. ЯК СКЛАСТИ ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ ЦЕЗАРЯ* Читаючи фрагменти твору давньо-римського письменника й історика Светонія, визначте риси характеру Цезаря. Складіть його історичний портрет, послідовно відповідаючи на запитання і наводячи приклади з поданих історичних джерел. Ознайомте однокласників із результатом дослідження. […]...

  23. СУСПІЛЬНЕ ТА ГОСПОДАРСЬКЕ ЖИТТЯ І ДУХОВНИЙ СВІТ ДАВНІХ СЛОВ’ЯН. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 13 Розділ 4 ІСТОРІЯ ДАВНЬОГО РИМУ РИМСЬКА ІМПЕРІЯ § 55. СУСПІЛЬНЕ ТА ГОСПОДАРСЬКЕ ЖИТТЯ І ДУХОВНИЙ СВІТ ДАВНІХ СЛОВ’ЯН. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 13 1. Яким було суспільне життя давніх слов’ян? Археологічні знахідки переконують, що слов’яни від самого початку своєї історії виступали як окремі, хоч і споріднені, більші чи менші групи – об’єднання родів – племена, союзи племен. […]...

  24. ДАВНЬОГРЕЦЬКА МІФОЛОГІЯ ТА РЕЛІГІЯ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 6 Розділ 3 ІСТОРІЯ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ СТАНОВЛЕННЯ АНТИЧНОЇ ГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ § 25. ДАВНЬОГРЕЦЬКА МІФОЛОГІЯ ТА РЕЛІГІЯ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 6 1. Як давні греки пояснювали походження світу та богів, явища природи? У грецькому міфі про створення світу йдеться про період, коли існувала безодня Хаос. У ній народився Ерос (сила кохання), що постав зі світового яйця. Він призвів […]...

  25. ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА ПРО АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 9 Розділ 3 ІСТОРІЯ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ДОБА ЕЛЛІНІЗМУ § 39. ІСТОРИЧНІ ДЖЕРЕЛА ПРО АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 9 1. Що дізнаємося з історичних джерел про зовнішність та характер Александра Македонського? “Ще хлопчиком Александр виявив велику стриманість: хоч і мав він запальну й непогамовну вдачу, але був байдужий до тілесних утіх і віддавався їм дуже помірковано. Не […]...

  26. Практичне заняття. Вплив Візантії, імперії Карла Великого, Арабського Халіфату на становлення середньовічної Європи Розділ І Перші середньовічні держави & 7. Практичне заняття. Вплив Візантії, імперії Карла Великого, Арабського Халіфату на становлення середньовічної Європи Поява перших імперій Середньовіччя пов’язана, з одного боку, із грандіозними завоюваннями, а з іншого, – зі становленням двох світових релігій. У перші століття існування християнства зародилися Візантія і Франкська імперія, з появою ісламу постав Арабський […]...

  27. МІФИ ТА РЕЛІГІЯ ДАВНЬОГО ЄГИПТУ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3 Розділ 2 ЦИВІЛІЗАЦІЇ ДАВНЬОГО СХОДУ § 10. МІФИ ТА РЕЛІГІЯ ДАВНЬОГО ЄГИПТУ ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 3 1. Яким богам поклонялися давні єгиптяни? Серед давніх вірувань єгипетська релігія чи не найскладніша. Єгиптяни вшановували божества, утілені в образі людини, тварини або в образах, які поєднували ті й ті риси. Обожнювали також явища природи, небесні тіла. Про життя богів, […]...

  28. ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ ЦЕЗАРЯ. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 11 Розділ 4 ІСТОРІЯ ДАВНЬОГО РИМУ ДАВНІЙ РИМ ЗА ЦАРСЬКОЇ ТА РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ДОБИ § 47. ІСТОРИЧНИЙ ПОРТРЕТ ЦЕЗАРЯ. ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ 11 – Що розповідають грецькі та римські історики про риси характеру Юлія Цезаря? “Його готовності наражати себе на небезпеку не дивувалися, знаючи його честолюбність, та всіх вражала його здатність витримувати незгоди, які, на перший погляд, перевищували […]...

  29. Практичне заняття. ЩО МОЖНА ДІЗНАТИСЯ З ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ ПРО ГОСПОДАРСЬКЕ ТА СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ І ДУХОВНИЙ СВІТ ДАВНІХ СЛОВ’ЯН Розділ IV ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ ТЕМА 2. РИМСЬКА ІМПЕРІЯ § 56-57. Практичне заняття. ЩО МОЖНА ДІЗНАТИСЯ З ІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ ПРО ГОСПОДАРСЬКЕ ТА СУСПІЛЬНЕ ЖИТТЯ І ДУХОВНИЙ СВІТ ДАВНІХ СЛОВ’ЯН – Слов’яни – велика група європейських народів, до яких належать українці, білоруси, росіяни, поляки, чехи, словаки, лужичани, болгари, македонці, хорвати, словенці, боснійці, чорногорці, серби. Нині вони […]...

  30. У чому вбачав багатство держави і як визначав “вартість товару” Ібн-Хальдун? Історія економічних вчень ЕКОНОМІЧНА ДУМКА СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ ТА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ. МЕРКАНТИЛІЗМ У чому вбачав багатство держави і як визначав “вартість товару” Ібн-Хальдун? Багатство держави він вбачав у наявності вироблених товарів. На його думку, в продуктах міститься “праця, що виявляється як вартість”. Це дало вченому можливість зробити висновок про те, що продукти праці здобуваються “шляхом рівноцінного обміну”. […]...

  31. У ЧОМУ СУТНІСТЬ ЕЛЛІНІЗМУ Й ОСОБЛИВОСТІ ЕЛЛІНІСТИЧНИХ ДЕРЖАВ Розділ ІІІ ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ Тема 3. ДОБА ЕЛЛІНІЗМУ § 40. У ЧОМУ СУТНІСТЬ ЕЛЛІНІЗМУ Й ОСОБЛИВОСТІ ЕЛЛІНІСТИЧНИХ ДЕРЖАВ 1. РОЗПАД ІМПЕРІЇ АЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО Яку роль відіграла грецька культура в становленні імперії Александра Великого? Унаслідок греко-македонських завоювань утворилася величезна держава, яка простягалась від Балканського півострова до річки Інд, – імперіяАлександра Македонського. Столицею її стало місто […]...

  32. Вікові особливості морального виховання – ПСИХОЛОГІЯ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ Педагогічна психологія: навчальний-методичний посібник Розділ 4 2 ПСИХОЛОГІЯ МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ 2.2. Вікові особливості морального виховання Для педагогічної психології важливо визначити ті завдання морального виховання особистості людини на різних вікових щаблях, які є найбільш відповідними віковим психологічним особливостям розвитку її особистості. У дошкільному віці моральну поведінку дитина здійснює не усвідомлено й тільки тоді, коли моральний […]...

  33. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ БОРОТЬБИ В РИМІ в II-І ст. до н. е Розділ IV ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ Тема 1. СТАРОДАВНІЙ РИМ ЗА ЦАРСЬКОЇ ТА РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ДОБИ § 47. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ БОРОТЬБИ В РИМІ в II-І ст. до н. е. 1. ПРИЧИНИ КРИЗИ РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ – Криза – занепад, загострення протиріч, переломний момент у житті суспільства. Зробіть висновок про причини кризи Римської республіки. Завойовницькі війни значно […]...

  34. Основні закономірності виховання – Закономірності і принципи виховання ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 3. Теорія і методика виховного процесу 3.2. Закономірності і принципи виховання Процес виховання, як і процес навчання, має об’єктивні закономірності й вимагає дотримання певних принципів. 3.2.1 Основні закономірності виховання Щоб належно організувати виховний процес у навчально-виховному закладі, керувати ним і досягти високої ефективності, треба знати й брати до уваги його […]...

  35. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ Розділ І ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ § 6. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ ВЛАДИ ЗА ПЕРВІСНИХ ЧАСІВ Як здійснювалося керівництво родовою общиною? Члени родової общини були рівними між собою й мали рівні права. Утім, кожний колектив потребує управління. Керувати родовою общиною, її господарством було не простою справою. Тому на […]...

  36. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ ЦИВІЛІЗАЦІЙ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ Розділ ІІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ Тема 3. СТАРОДАВНІ ІНДІЯ ТА КИТАЙ § 20. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ ЦИВІЛІЗАЦІЙ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ Історія Стародавньої Індії охоплює період від зародження на території Індостану перших держав – до VI ст. 1. ПРИРОДНО-ГЕОГРАФІЧНІ УМОВИ СТАРОДАВНЬОЇ ІНДІЇ Спираючись на текст, зображення і карту, поміркуйте, як природні умови впливали на спосіб життя населення […]...

  37. Запитання. Завдання – Закономірності і принципи виховання ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 3. Теорія і методика виховного процесу 3.2. Закономірності і принципи виховання Запитання. Завдання Доведіть, що в основу принципів виховання покладено основні ідеї закономірностей виховання. Розкрийте зміст принципів виховання, обгрунтуйте їх взаємозв’язок. Чи втілювались у виховній роботі школи, в якій ви навчалися, принципи виховання, які пропагує Концепція національного виховання? Доведіть, що […]...

  38. Економічне виховання – Мета, завдання і основні напрями виховання ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА Основи педагогіки 3. Теорія і методика виховного процесу 3.3. Мета, завдання і основні напрями виховання 3.3.9 Економічне виховання З трудовим вихованням тісно пов’язане економічне виховання, яке є важливим чинником підготовки особистості до повноцінного життя у ринковому середовищі. Економічне виховання – організована педагогічна діяльність, спрямована на формування економічної культури особистості. Економічна культура особистості […]...

  39. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВ ДВОРІЧЧЯ Розділ ІІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ Тема 2. ЦИВІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕДНЬОЇ* ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ. КІМЕРІЙСЬКО – СКІФСЬКИЙ СВІТ § 15. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВ ДВОРІЧЧЯ 1. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ І ПРИРОДА ДВОРІЧЧЯ Знайдіть на карті й покажіть територію Дворіччя, про яку йдеться в тексті параграфа. Зробіть припущення; як географічне положення і природні умови могли впливати на спосіб […]...

  40. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ в III Розділ IV ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ ТЕМА 2. РИМСЬКА ІМПЕРІЯ § 52. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ в III – на початку IV ст. 1. КРИЗА РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ Назвіть основні прояви кризи в Римській імперії. З кінця II ст. Римська імперія вступає у тривалу кризу. Після смерті останнього представника династії Антонінів основна роль у призначенні імператора […]...

Ви зараз читаєте: Практичне заняття. У ЧОМУ ОСОБЛИВОСТІ СПАРТАНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ, ПОБУТУ І ВИХОВАННЯ СПАРТАНЦІВ
«
»