Права та обов’язки акціонерів – сукупність прав і обов’язків, яких набувають акціонери у відкритих і закритих акціонерних компаніях із придбанням акцій та їх продажем на різних видах ринків. З придбанням акції власник набуває декількох прав, передусім права на участь у роботі загальних зборів акціонерного товариства, які є головним керівним органом компанії. Дж. Гелбрейт визнав, що права переважної більшості дрібних акціонерів у великих корпораціях США ігноруються, оскільки вони фактично усунуті від керівництва корпораціями. Ще
одне важливе право власника акцій – спроможність отримувати свою частку прибутку у формі дивідендів, розміри якого залежать від багатьох факторів: номінальної ціни акції, прибутку, який отримує компанія, тієї його частини, що призначається для виплати власникам цінних паперів, виду акцій (простих, привілейованих чи ін.). За необхідності виходу з членів товариства власник іменної акції має право вимагати (якщо це не суперечить статуту корпорації) від товариства повернення грошових коштів в обмін на акцію. Акціонер – власник цінного папера на пред’явника – несе обмежену відповідальність за борги компанії.
Він зобов’язаний повністю сплатити лише грошову суму, на яку отримав акції. У разі банкрутства товариства акціонер ризикує втратити лише внесену ним до фондів компанії частину капіталу. Нерідко партнери у компаніях закритого типу у більшому обсязі відповідають за справи корпорації. У компаніях відкритого типу певна група акціонерів несе більшу відповідальність (переважно засновники корпорації, декілька провідних акціонерів і невелика група головних адміністраторів). Акціонер також має певні обов’язки, передусім повинен сплатити повну вартість акцій, отриманих від товариства. Якщо цінні папери купують одразу, розраховуються з товариством також одразу. За передплати на цінні папери інвестори отримують акції під письмове зобов’язання у зазначені терміни внести до фондів товариства їхню вартість у грошовій формі. Цінні папери (або сертифікати на їх отримання) надаються їм у кредит. Якщо акціонер не повертає зазначену в договорі суму, компанія може анулювати ці акції і продати їх іншій особі. Така ситуація складається за невиконання акціонером свого головного обов’язку і несплати в зазначені терміни повної вартості акцій. Відповідно до статуту акціонерного товариства власник акцій може бути позбавлений (взагалі або тимчасово) права передання їх іншим особам. Як правило, такий обов’язок обумовлюється статутом акціонерної компанії закритого типу. Нерідко додаткові обов’язки покладаються на акціонерів – працівників компанії, зокрема, вони не повинні пред’являти свої цінні папери на фондові ринки раніше зазначеного терміну (нерідко – впродовж п’яти років). Додаткові обов’язки покладаються лише на невелику групу провідних акціонерів. В окремі періоди корпорація може не виплачувати дивідендів (найчастіше – за умов оновлення виробничих фондів, боротьби за нові ринки збуту, тяжкого фінансового становища корпорації, докорінної перебудови її структур тощо). Такі зміни можуть бути передумовою отримання вищих прибутків у майбутньому, а отже, і збільшення дивідендів. За заміни акціонерним товариством цінних паперів власник акції отримує додаткові права. Така заміна може здійснюватися з різних причин, зокрема з метою збільшення акціонерного капіталу, а також у разі злиття (об’єднання) з іншою корпорацією. У такому разі з обороту вилучають цінні папери обох компаній, випускають акції нового типу, які враховують внески і права акціонерів обох корпорацій. Товариство має розрахуватися зі своїми попередніми акціонерами, водночас надавши їм право позачергового придбання нових акцій. Важливим досягненням акціонерної справи є надання акціонеру права на отримання інформації про роботу компанії загалом, передусім про її основні показники. Згідно із законодавством, корпорація зобов’язана надавати кожному акціонеру щорічні звіти про господарську діяльність у письмовій формі. їх надсилають власникам іменних цінних паперів перед проведенням загальних зборів акціонерів. Водночас в акціонерних товариствах інформація, яку отримують провідні акціонери й адміністратори, значною мірою відрізняється від інформації, що надається дрібному власнику цінних паперів (вона є дещо прикрашеною, не висвітлює гострих проблем розвитку фірми, як правило, обмежена декількома найважливішими показниками). Прагнучи докладніше ознайомитися з роботою акціонерного товариства, власник акцій має право на додаткову інформацію від керівництва фірми. На його прохання адміністратори повинні ознайомити акціонера з річним звітом, списком директорів, повідомити про суму винагороди, яку отримують адміністратори, та ін. У 2005 в Німеччині акціонери отримали право на інформацію про доходи вищих менеджерів. У деяких розвинених країнах акціонери або група власників цінних паперів, які посідають певну їх частину (у ФРН – 5%), мають право вимагати скликання позачергових зборів акціонерів для розгляду нагальних проблем розвитку корпорації. Вони можуть підготувати проект власної резолюції з того чи іншого питання розвитку компанії, включити його обговорення до порядку денного загальних зборів акціонерів. В окремих випадках акціонер має право подати позов до адміністрації компанії для компенсації збитків. У розвинених країнах держава прагне захистити права акціонерів гарантуванням безпеки їхніх внесків під час економічних криз, банкрутства компанії, створенням відповідного законодавства, контролем за правилами торгівлі цінними паперами на фондовому ринку та ін., що стало однією з причин швидкого зростання кількості акціонерів, зокрема, у США від початку 90-х XX ст. до початку XXI ст. – з 50 до майже 140 млн осіб. П. та o. a. в Україні зафіксовані в Законі України “Про господарські товариства”. Учасники цих товариств мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та отримувати його частку (дивіденди); в) вийти в установленому порядку з товариства; г) отримувати інформацію про діяльність товариства та ін., проте ці права здебільшого не виконуються (див. Корпоративні конфлікти).