Головна ⇒ 📌Українська мова ⇒ ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ ЗНАКА М’ЯКШЕННЯ

ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ ЗНАКА М’ЯКШЕННЯ

ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

§29. ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ ЗНАКА М’ЯКШЕННЯ

395. Прочитайте вірш. Вимовте виділені слова.

Після Щ та перед Ю

В алфавіті я стою.

Де з’являюся у слові –

Звука змінюю вимову.

Ще творити звик дива –

Зовсім змінюю слова.

На столі пухкенька булка,

Я ж устряв –

І вийшла булька.

На широкий вибіг лан –

І уже з’явилась лань.

Був на пляжі – скрізь там галька.

Я утік – з’явилась галка.

Я купив собі казан,

Він возив мене в Казань.

У торбинку

сипав рис,

З торби вискочила рись.

Рись напала враз на ос,

Загарчала: “Ось вам, ось!”

Не жаліли оси жал,

Рисі їм було не жаль.

Витівник я отакий.

Хто я, діти? Знак м’який!

Ліна Біленька.

Яка різниця в написанні слів кожної пари? Якими звуками слова кожної пари різняться?

– Для чого вживають знак м’якшення?

396. Розгляньте таблицю. Поясніть написання поданих після неї слів.

ОРФОГРАМА: знак м’якшення:

Сядь, кінь, сіль, польський, сміється, рівнесенький

Вогонь, сталь, гість, колодязь, вісь, хлопець, гедзь, стільці, читальня, пильність,

будять, ходять, здається, кульбаба, навчаються, рученька, вірнесенький, молодюсінький, свіжісінький.

397. Перепишіть прислів’я, уставляючи на місці крапок пропущені літери. Позначте в словах орфограму “знак м’якшення”.

1. Кожний молодец., на свій взірец… 2. Наш господар молоденький, під ним коник воронен..кий. 3. Без гет..мана війс..ко гине.

4. Несун., носа до чужого проса. 5. Бджола летит.., де мед пахтит…

6. Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться.

Виділені слова передайте звукописом.

– Поясніть уживання знака м’якшення відповідними правилами.

Дієслова на гь, – ться вимовляють так: здається [здайец:’а], і називається [назиевайец:’а], вмивається [вмиевайец:’а].

Така вимова відповідає правилам української орфоепії.

398. Перепишіть прислів’я, уписуючи на місці крапок дібрані з довідки дієслова. Передайте ці дієслова звукописом.

1. Велика дорога… з першого кроку. 2. Хто біжить, той… . 3. Усе добре, що добре… . 4. Лякана ворона куща… .

ДОВІДКА

Кінчається. Спотикається. Боїться. Починається.

399. Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса – ськ-. Слова запишіть парами, суфікси виділіть.

Дніпро, Україна, Чернігів, Польща, учень, школяр, учитель, професор, місто, село,

Позначте в словах орфограму “знак м’якшення”. Поясніть написання слів.

400. До поданих слів доберіть спільнокореневі слова зі значенням здрібнілості або пестливості з суфіксами – еньк-, – оньк-есеньк-, – ісіньк-, – юсіньк-. Слова запишіть парами, суфікси виділіть.

Мова, серце, голова, рука, рідний, гарний, милий.

Чи вживаєте ви слова зі значенням здрібнілості або пестливості, спілкуючись із маленькими дітьми? Чому? Розкажіть початок казки, уявляючи, що розповідаєте її трирічній дитині. ™ Використайте 4-5 слів із суфіксами – еньк-, – оные-, – есеньк-, – ісіньк-, – юсіньк-.

Знак м’якшення пишуть у сполученнях – льц-, – льч-,ньц-,ньч які походять від – льк-, – ньк-.

401. Поставте подані іменники у формі давального відмінка однини й запишіть. Поясніть уживання і невживання знака м’якшення.

I. Матінка, матусенька, Лізонька, Маланка, Галька, Галинка, русалка, зозулька, хатинка, нянька, соломинка, долонька.

II. Калинонька, калинка, сопілка, парасолька, вишенька, вишиванка, ополонка, бурулька, гілка, дитинка, пригодонька, пінка.

Назвіть приголосні, які чергуються при зміні форми поданих слів.

402. Перепишіть, уставляючи на місці крапок, де потрібно, знак м’якшення.

Натал..чин, Юл..чин, лял..чин, рибал..чин, Тетян..чин, нен. .чин.

Позначте в словах орфограму “знак м’якшення”.

403. Перепишіть, подані в дужках іменники ставлячи в потрібній формі.

1. На (квітонька) бджілка спивала росу (І. Кульська). 2. Прийшла зима люта, а (сосонка) байдуже! (Олена Пчілка). 3. Висить

Зоря на срібній (павутинка) (Л. Закордонець). 4. Ніде нема порадоньки (голівонька) бідній! (Ю. Федькович). 5. Понад Дніпро гуде метро, і (рибонька) не спиться (І. Малкович).

404. Перепишіть, на місці крапок уставляючи, де потрібно, знак м’якшення.

1. Зроду бравий запорожец.. ні сл..озинки не пролив (Я. Щоголів).

2. Ой джуро мій молодесен..кий, подай мені лучок тугесен..кий! (Народна творчість). 3. Чи в нас нема коней на степах широких, чи вугол.. у люл..ці погас? (С. Руданський). 4. Доля куєтеся у боротьбі, дужий не гнет..ся, гнут..ся слабі (М. Вороний). 5. Козак – душа не вередлива, він у пеклі не мерзне, в ополон..ці не пріє. 6. У спіл..ці з друзями й братами ти долю викував свою (М. Рильський).

Позначте в словах вивчені орфограми.

– Зробіть синтаксичний розбір першого речення (усно).

405. Розгляньте таблицю. Поясніть написання поданих після неї слів.

ЗНАК М’ЯКШЕННЯ НЕ ПИШУТЬ:
Після літер б, п, в, м, ф; ж, ч, ш; г, к, х	Голуб, стовп, кров, ніч, змаж, пишеш
Після р, що позначає твердий звук р	Харків, повір (але Горький)
Перед буквами, що позначають м’які або пом’якшені приголосні	Пісня, кузня, цвях, весняний, але тьмяний (бо тьма), різьбяр (бо різьба)
Після н перед ж, ч, ш, щ	Тонший, кінчик, барабанщик

Любов, насип, пісня, після, тьмяний, різьбяр, дощ, береш, мізинчик, інший, менший.

406. Запишіть слова у дві колонки: з уставленим знаком м’якшення та без нього.

Курін.., степ.., сіл.., кров.., українец.., кін.., мудрец.., сот..ня, ніч.., кобзар.., олен.., насип.., стіл..ці, бакен..щик, балкон..чик, сім.., сяд.., олен.., мен..ший, ніж.., перец.., кін..чик, секретар.., тін.., перевір.. .

Якщо в дієсловах на – ть, – ться знак м якшення пишуть, то дієслова на – ш, – шся пишуться без знака м’якшення:

Наприклад: знають, люблять, але знаєш, любиш.

407. Перепишіть, уставляючи на місці крапок, де потрібно, знак м’якшення.

1. Мисливец.. нахваляєтеся, а звір., у нору ховаєтеся. 2. Не смаж., птаха, якого не впіймав. 3. Од ледачого вріж., поли та тікай. 4. Ледар., три дні надуваєтеся, поки взуваєт..ся. 5. їж., мед, але стережися бджоли. 6. Бджола летит.., де мед пахтит.. . 7. Хоч воду ріж.., такий гострий ніж.. . 8. Сип., із порожнього в пусте!

Позначте в словах орфограму “знак м’якшення”.

– Виділені слова передайте звукописом.

408. Перепишіть, утворюючи від поданих у дужках дієслів форми

II особи однини майбутнього часу. Поясніть невживання в цих дієсловах знака м’якшення.

1. Якщо дерево лише вранці посадив, то дров надвечір з нього не (нарубати). 2. Де нема співця, (послухати) горобця. 3. Хліб-сіль їж, а правду (різати). 4 Як ос не (зачепити), то й не покусають. 5. Не згорить, як вогню не (запалити).

Позначте в словах орфограму “знак м’якшення”.

409. Перепишіть, уставляючи, де потрібно, знак м’якшення.

1. І народжуют.. піс..ні серця струни голос..ні (В. Сосюра). 2. Ювеліри – не митці, обточують камін..ці, і на той камін..чик падає промін..чик (Наталка Поклад). 3. А горобці в ал..тан..ці тан..цюют.. вран..ці тан..ці (Г. Бойко). 4. Ось відпочинете в моїй хатин, .ці, у мене є тут для вас гостин..ці! (Я. Забіла). 5. Чим більше знаєш.., тим біл..ше можеш.. (Е. Абу).

Як ви розумієте зміст останнього речення? Розкажіть про це, уживаючи дієслова читаєш, слухаєш, міркуєш.

410. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки та вставляючи, де потрібно, знак м’якшення.

1. Ти знов оживаєш., надіє! (І. Франко). 2. Ти починаєш., все спочатку коли об труднощі спіткнеш..ся (О. Радішевська). 3. Піс..ня завмирає піс..ня погаса (М. Рильський). 4. Сип., вогнями ніч..ко сип., вогнями! (М. Гурець). 5. Ви ростіт.. дубочки різ..блені листочки! (Г. Бойко). 6. Ромашко моя вечорова не хмар..ся! Усе промине (П. Перебийніс).

Поясніть уживання розділових знаків.

– Позначте в словах вивчені орфограми.

411. У зазначеній послідовності зробіть фонетичний розбір поданих слів.

1. Назвіть слово. Визначте кількість складів у ньому.

2. Назвіть склади відкриті й закриті. Визначте, який склад наголошений.

3. Укажіть голосні звуки, поясніть їхню вимову й позначення їх на письмі.

4. Назвіть приголосні звуки (дзвінкі чи глухі, тверді чи м’які). Поясніть їхню вимову й позначення їх на письмі.

5. Визначте кількість літер і звуків у слові.

Гордість, яблуня, джміль, гедзь, щастя.

ЗРАЗОК УСНОГО ФОНЕТИЧНОГО РОЗБОРУ

У слові радість два склади.

Перший – відкритий, другий – закритий. Перший склад наголошений.

Голосні звуки: [а] – наголошений, позначається літерою а; [і] – голосний, ненаголошений, позначається буквою і.

Приголосні звуки: [р] – приголосний, дзвінкий, твердий, позначається літерою р; [д’] – приголосний, дзвінкий, м’який, позначається літерою д; [с’] – приголосний, глухий, пом’якшений, позначається буквою с; [г] – приголосний, глухий, м’який, позначається літерою т.

У слові 7 літер і 6 звуків.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО ФОНЕТИЧНОГО РОЗБОРУ