Право користування землею

Related posts:

1. Право володіння землею Право володіння землею – інститут земельного законодавства України, який за змістом є проміжною формою між правом користування землею та правом приватної власності на землю. Громадяни – володільці земельних ділянок наділялися не тільки всіма правами землекористувачів, а й мали право здійснювати деякі правомочності власників земельних ділянок – передавати їх у спадщину, а також у тимчасове користування […]...
2. Припинення права користування землею Припинення права користування землею – процедура, яка грунтується на встановлених законом підставах та порядку припинення права постійного і тимчасового користування земельними ділянками. Права користувачів земельними ділянками гарантуються законом. Складовою частиною гарантій цих прав є передбачені Земельним кодексом України вичерпний перелік підстав та порядок припинення прав фізичних і юридичних осіб на користування земельними ділянками. Право користування […]...
3. Право власності на інформацію Право власності на інформацію – сукупність правових норм, які регулюють відносини щодо володіння, користування і розпорядження інформацією. Суб’єктами П. в. на і. є громадяни, юридичні особи, держава. Інформація може бути об’єктом права власності як у повному обсязі, так і володіння, користування чи розпорядження нею окремо. Підстави для виникнення П. в. на і.: створення інформації власними […]...
4. Право користування Право користування – передбачене законодавством повноваження особи одержувати матеріальні, культурні та інші блага від майна, речей відповідно до їх корисних властивостей і господарського призначення. П. к. пов’язане із правом володіння. П. к. є одним із повноважень власника і здійснюється ним в межах, встановлених законом. Воно може належати особі, яка не є власником, на підставі закону […]...
5. Права й обов’язки власників земельних ділянок і землекористувачів Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 26. Земельне право 2. Права й обов’язки власників земельних ділянок і землекористувачів. Закон визначає права й обов’язки власників землі й землекорис­тувачів. При цьому між ними є певна і досить суттєва різниця. Ознайомтеся з витягом із Земельного кодексу України та порівняй­те права й обов’язки власників земельних ділянок і землекористувачів. […]...
6. Земельні спори Земельні спори – спори, що виникають між громадянами, підприємствами, установами, організаціями з приводу володіння, користування чи розпорядження земельними ділянками. В законодавстві України розрізняють власне З. с. та майнові спори, пов’язані з земельними відносинами. До власне З. с. належать: спори між громадянами – власниками житлового будинку, інших будівель і споруд та земельної ділянки на праві спільної […]...
7. Право власності господарських товариств Право власності господарських товариств – право на володіння, розпорядження і користування майном різних господарських товариств (акціонерних компаній, товариств з обмеженою відповідальністю, повних товариств, командитних товариств та ін.). Основними об’єктами такого права є майно, передане господарським товариствам його засновниками та учасниками, вироблена в процесі господарської діяльності продукція, отримані доходи та інше майно. П. в. г. т. […]...
8. Надання земельних ділянок Надання земельних ділянок – одна із функцій держави щодо розпорядження земельними ділянками, які знаходяться у її власності. Полягає у наданні земельних ділянок фізичним та юридичним особам у власність та користування. Н. з. д. здійснюють сільські, селищні, міські, обласні Ради народних депутатів, а також Верховна Рада Автономної Республіки Крим та Верховна Рада України. Рада народних депутатів […]...
9. Заявка на видачу патенту на винахід (корисну модель, промисловий зразок), на видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг, новий сорт рослин, нову породу тварин і на право користування найменуванням місця походження товару Заявка на видачу патенту на винахід (корисну модель, промисловий зразок), на видачу свідоцтва на знак для товарів і послуг, новий сорт рослин, нову породу тварин і на право користування найменуванням місця походження товару – встановлена чинним законодавством сукупність документів, які заявник має належним чином оформити і подати до Держпатенту України для одержання правоохоронного документа на […]...
10. Земельно-кадастрова документація Земельно-кадастрова документація – документація, в якім фіксуються дані державного земельного кадастру. 11 Україні до З.-к. д. належать кадастрові карти та плани (графічні й цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості про межі адміністративно-територіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, що знаходяться у державній, […]...
11. Право власності на землю Право власності на землю – сукупність правових норм, які закріплюють належність земель певним фізичним та юридичним особам, державі і визначають обсяг та зміст прав власника землі, а також способи і межі здійснення таких прав. Власність на землю в Україні існує в таких формах: державна, колективна, приватна. Усі ці форми є рівноправними. Поряд з поняттям П. […]...
12. Єдиний державний земельний фонд Єдиний державний земельний фонд – юридична категорія, що характеризує цілісність і неподільність земельного фонду країни як об’єкта права власності, єдиним суб’єктом якої є держава. Увійшла в земельне законодавство колишнього СРСР та України після проведення націоналізації в 1917 р. Належність земель до Є. д. з. ф. означала заборону цивільного обігу земельних ділянок та запровадження єдиної форми […]...
13. Гірниче право Гірниче право – підгалузь екологічного права України. Основу Г. п. становлять правові норми щодо власності (надра є виключною власністю народу України і надаються тільки в користування), державного фонду надр і державного фонду родовищ корисних копалин, прав і обов’язків користувачів надр, а також правові норми, що визначають види корисних копалин, повноваження державних органів щодо ведення кадастру […]...
14. Права землекористувачів Права землекористувачів – сукупність правомочностей фізичних і юридичних осіб щодо володіння і користування земельними ділянками. Землекористувачі, в тому числі й орендарі земельних ділянок, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на вироблену сільськогосподарську продукцію і доходи від її реалізації; використовувати для потреб господарства наявні на земельній ділянці загально поширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні […]...
15. Власник інформації Власник інформації – фізична або юридична особа, яка володіє, користується і розпоряджається інформацією. Відповідно до Закону України “Про інформацію” інформація є об’єктом права власності громадян, організацій (юридичних осіб) і держави. В. і. має право здійснювати щодо об’єктів своєї власності будь-які законні дії. Підставами виникнення права власності на інформацію є; створення інформації своїми силами і за […]...
16. Припинення права власності на землю Припинення права власності на землю – процедура, що грунтується на встановлених законом підставах та порядку припинення права колективної та приватної власності на землю. Права власників земельних ділянок гарантуються законом. До таких гарантій належать і передбачені Земельним кодексом України вичерпний перелік підстав та порядок припинення права колективної та приватної власності на землю. Право колективної чи приватної […]...
17. Водне право Водне право – відносно відокремлена група норм і правових інститутів, об’єднаних спільністю водних відносин, які вони регулюють. За структурою В. п.- підгалузь екологічного права України. Тут виділяється ряд правових інститутів. Так, складний правовий інститут з питань водокористування охоплює кілька видів простих правових інститутів: порядок надання водних об’єктів у користування; скасування права водокористування; права і обов’язки […]...
18. Земельний сервітут Земельний сервітут (лат. servire – служити) – право на користування чужою земельною ділянкою. З. с. обов’язково передбачає наявність двох суміжних земельних ділянок, одна з яких (панівна) обслуговує іншу. Основна мета З. с.- зменшити недоліки однієї земельної ділянки за рахунок переваг суміжної. У зв’язку з цим сервітутне право завжди обмежене. Як правило, З. с. передбачає право […]...
19. Право державної власності Право державної власності – сукупність правових норм, які закріплюють належність об’єктів державної власності певним суб’єктам держави на центральному, регіональному та місцевому рівнях (залежно від типу держави). Державна власність в Україні існує у формах загальнодержавної та власності адміністративно-територіальних одиниць. Об’єктами загальнодержавної власності є земля, оборонні об’єкти, єдина енергетична система та система транспорту загального користування, зв’язку, фінансові […]...
20. Муніципальна власність на землю Муніципальна власність на землю – земельні ділянки, право власності на які належить населеним пунктам (містам, селам, селищам міського типу). Реалізацію права М. в. на з. здійснюють органи місцевого самоврядування населених пунктів, які в ряді країн називаються муніципалітетами. В Україні М. в. на з. законодавством не передбачена. Вся земля знаходиться в державній колективній чи приватній власності. […]...
21. Обов’язки власників землі і землекористувачів Обов’язки власників землі і землекористувачів – сукупність встановлених Земельним кодексом України та іншими актами земельного законодавства України юридичних вимог, яких повинні дотримуватися (виконувати чи не порушувати) всі власники землі і землекористувачі при користуванні земельними ділянками. Зокрема вони зобов’язані: забезпечувати використання землі відповідно до цільового призначення та умов надання її; ефективно використовувати землю відповідно до проекту […]...
22. Патентне право Патентне право – інститут цивільного права, що є складовою частиною розділу “Право інтелектуальної власності”. Право інтелектуальної власності поділяється на авторське право і патентне право. П. п. можна розглядати як з об’єктивного, так і з суб’єктивного боку. У значенні об’єктивному П. п. є сукупністю правових норм, які регулюють суспільні відносини, що складаються в процесі створення, використання […]...
23. Безоплатне користування майном Безоплатне користування майном – договір про надання майна в тимчасове безоплатне користування однією стороною іншій, яка зобов’язується повернути те саме майно. Строк користування переданим майном визначається за згодою сторін. Якщо в договорі строк не визначено, вважається, що договір укладено на невизначений строк, і кожна із сторін має право відмовитися від договору, попередивши про це в […]...
24. Право повного господарського відання Право повного господарського відання – речове право, згідно з яким власник передає майно у володіння, користування і розпорядження створеній ним юридичній особі з правом вчинення щодо такого майна будь-яких дій, які не суперечать закону і цілям діяльності такої юридичної особи. При цьому за власником зберігаються права щодо вирішення питань створення юридичної особи та визначення цілей […]...
25. Право державної власності Право державної власності – право, яке виступає у двох видах: загальнодержавна власність і власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальна власність), Суб’єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України, суб’єктами права комунальної власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських Рад народних депутатів. Управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) […]...
26. ЗЕМЛІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ Екологія – охорона природи ЗЕМЛІ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ – категорія земель у межах сільських населених пунктів, селищ міського типу, міст. 3. н. п. підпорядковані міським, селищним або сільським радам нар. депутатів. Порядок встановлення і зміни межі, а також земельно-госп. устрою території відповідного населеного пункту, вилучення і надання земельних ділянок та умови користування ними визначаються земельним законодавством. […]...
27. Нормативна ціна землі Нормативна ціна землі – ціна землі, яка використовується в Україні для економічного регулювання земельних відносин при передачі земельних ділянок у власність, у спадщину, при даруванні та одержанні банківського кредиту під заставу земельних ділянок. Дорівнює стократному розміру земельного податку на земельну ділянку. Н. ц. з. введена Законом України від 3.VII.1992 “Про плату за землю”....
28. >Банківське право Банківське право – сукупність правових норм, які регулюють діяльність банків, їхні взаємовідносини з клієнтами (організаціями і громадянами, яких обслуговує банк). Б. п. включає норми державного, цивільного, адміністративного та переважно фінансового права. Це комплексний правовий інститут. Організаційні і контрольні відносини регулюються нормами фінансового права, а конкретні кредитні і розрахункові – нормами цивільного права, оскільки всі вони […]...
29. Право наступництво держави Право наступництво держави – перехід прав і обов’язків однієї держави до іншої. Питання про П. постає при: виникненні нових незалежних держав у результаті національно-визвольної боротьби; утворенні кількох держав на території їх попередника і утворенні нової держави в результаті об’єднання двох і більше держав; територіальних змінах. Особливе значення має П. для нових незалежних держав, оскільки вирішуються […]...
30. Права власників земельних ділянок Права власників земельних ділянок – встановлені законодавством правомочності щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками власниками їх. За земельним законодавством України власники земельних ділянок мають, зокрема, право: самостійно господарювати на землі; власності на вироблену сільськогосподарську продукцію і доходи від її реалізації; використовувати для потреб господарства наявні на земельній ділянці загально поширені корисні копалини, торф, лісові […]...
31. Земля і власність на неї Частина четверта ОСНОВИ ПРИВАТНОГО ПРАВА УКРАЇНИ § 26. Земельне право 1. Земля і власність на неї. У піснях і віршах, картинах і книжках оспівано українську землю. Земля-матінка, земля – годувальниця” – так називає її народ України. Справді, українська земля є унікальною за своїми властивостя­ми, недарма загарбники в 1918 і 1941-1943 pp. як цінний трофей вивозили […]...
32. Право власності господарських товариств Право власності господарських товариств – право на володіння, розпорядження і користування майном, що надане акціонерним товариствам, товариствам з обмеженою і з додатковою відповідальністю, повним, командитним та довірчим товариствам. Об’єктами П. в. г. т. як юридичної особи є майно, передане йому у власність засновниками й учасниками, продукція, вироблена товариством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше […]...
33. Авторське право телерадіоорганізацій Авторське право телерадіоорганізацій – право інтелектуальної власності на створені передачі (фільми) і програми, а також авторські права, набуті відповідно до укладених договорів. Телерадіоорганізація має право дозволяти чи забороняти іншим телерадіоорганізаціям, установам і закладам, громадянам в Україні та за кордоном трансляцію (ретрансляцію) своїх передач (фільмів) та програм; відтворення, тиражування або продаж зроблених записів передач (фільмів), програм, […]...
34. Лісове право Лісове право – порівняно відокремлена група норм і правових інститутів, об’єднаних спільністю лісових відносин, що регулюються цими нормами. Л. п.- підгалузь екологічного права України. В основу Л. п. покладено правові норми щодо власності на ліси (усі ліси є власністю держави), лісового фонду і лісових ресурсів, компетенції державних органів у галузі управління і контролю за охороною, […]...
35. Міжнародне гуманітарне право Міжнародне гуманітарне право – сукупність конвенції! них і звичаєвих норм міжнародного права, що забезпечують повагу до особи та її недоторканість у період збройних конфліктів, М. г. п. складається з двох галузей міжнародного права: права війни, або права зброй них конфліктів, і прав людини. Право війни поділяється на “право Гааги” (див. Гаазькі конвенції 1899 р. і […]...
36. Право на інформацію Право на інформацію – гарантована можливість вільного одержання, використання, поширення і зберігання будь-яких відомостей, у будь-якій формі і будь-якими засобами. В Україні П. на і. вперше визначено Законом “Про інформацію” 1992 р. (ст. 9). У Загальній Декларації прав людини, прийнятій у 1948 р., П. на і. розглядається як складова частина права кожної людини на свободу […]...
37. Суб’єктивне право Суб’єктивне право – закріплена законом Г забезпечена державним захистом міра дозволеної поведінки суб’єкта права. С. п. реалізується у правовідносинах. Зміст С. п. полягає в можливості суб’єкта права здійснювати дозволені законом позитивні дії, вимагати певних дій від зобов’язаних осіб – учасників правовідносин, звернутися до компетентних державних органів за захистом порушеного права. С. п. закріплюється в Конституції […]...
38. Право притулку Право притулку – зумовлений державним суверенітетом і регламентований нормами міжнародного права процес допуску на свою територію іноземця (громадянина іншої держави або особи без громадянства) з метою захисту його від посягань на життя чи свободу з боку держави попереднього місця перебування....
39. Приватизація державного земельного фонду Приватизація державного земельного фонду – передача громадянам України у приватну власність земельних ділянок для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва. Розмір ділянок, які передаються у власність, не повинен перевищувати: для ведення особистого підсобного господарства – 0,6 га; для будівництва і обслуговування житлового […]...
40. Міжнародне економічне право Міжнародне економічне право – галузь міжнародного публічного права, що регулює відносини у сферах власності, використання природних ресурсів, виробництва і розподілу товарів, валютній і фінансовій тощо. Особливістю М. е. п. є виключно факультативний характер його принципів і стандартів (за винятком принципу свободи моря і мінімуму стандарту міжнародного права). Принцип свободи моря і мінімум стандарту міжнародного права […]...