ПРАВОПИС ЧАСТОК
§ 49. ПРАВОПИС ЧАСТОК
Вправа 521
1. Щастя не шукають, а таки здобувають (нар. творчість).
2. І все-таки нелегко будь собою, коли дорога котиться з гори (М. Людкевич). У першому реченні частку таки пишемо окремо, тому що вона стоїть перед словом, деякого стосується (здобувають). У другому реченні частку таки пишемо через дефіс, тому що вона виділяє значення слова все.
Вправа 522
I. Який-от, такий-от, скільки-но, попроси-бо, куди-но, кого-таки, сидять-таки, високо-бо, чому-таки, читай-но, так-от. Частки – бо, – но, – то, – от, – таки пишуться
II. Сидять-таки на лавці, немов два голубки.
Вправа 524
Як-от (частки – бо,-но,-то, – от,-таки пишуться через дефіс), читав би (частка, за допомогою якої утворюються дієслова умовного способу, пишеться окремо), іди-бо(частки бо,-но,-то,-от,-таки пишуться через дефіс), пиши ж (підсилювальна частка ж з дієсловами пишеться окремо), все ж таки (якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, то всі три слова пишемо окремо), все-таки (частки – бо, – но, – то, – от, – таки пишуться через дефіс), знаю-таки (частки
Вправа 525
1. Авжеж (частка, пишемо разом, бо можна замінити словом так), інші квіти відцвітають і в’януть, а зозулені черевички завжди літають із зозулями (Є. Гуцало). 2. А (частка) вже (прислівник) ж (частка) весна, а вже ж красна (нар. творчість). 3. Таж (підсилювальна частка) якби (сполучник, пишемо разом) не він, давно б уже не стало цього дуба (Леся Українка). 4. Ото (вказівна частка) ж (підсилювальна частка) тая дівчинонька, що сонна блудила (Т. Шевченко). 5. Народна пісня – то (підсилювальна частка) ж (підсилювальна частка) вона усій землі окраса (М. Рильський).
Вправа 527
Ота ж (частка ж вживається після голосного, яким закінчується попереднє слово), зрозуміли б (частка б вживається після голосного, яким закінчується дієслово), знов же (частка же вживається. після приголосного, яким закінчується попереднє слово), порадьмося ж (частка ж вживається після голосного, яким закінчується дієслово), знали б (частка б вживається після голосного, яким закінчується дієслово), ходімо ж (частка ж вживається після голосного, яким закінчується попереднє слово), побудь же (частка же вживається після приголосного, яким закінчується попереднє слово), слухайте же (частка же вживається після приголосного, яким закінчується попереднє слово), звідки б (частка б вживається після голосного, яким закінчується попереднє слово), упізнала б (частка б вживається після голосного, яким закінчується дієслово), переконаймося ж (частка ж вживається після голосного, яким закінчується попереднє слово), хто б (частка б вживається після голосного, яким закінчується попереднє слово), захопився б (частка б вживається після голосного, яким закінчується дієслово).
Вправа 528
І. 1. Материнський погляд був, начебто сповнений якоїсь цілющості (Є. Гуцало). 2. Почекай-но, дівчино, ще й для тебе троянди восени розцвітуть (В. Сосюра). 3. Слухай-бо! Який же коваль не ставить себе над іншими ковалями в світі? (Марко Вовчок). 4. Тішся, дитино, поки ще маленька, ти ж бо живеш навесні (Леся Українка). 5. Не так-то робиться все хутко, як швидко оком ізмигнеш (І. Котляревський). 6. Руки працюють, а годує таки голова (нар. творчість).
II. Виконайте усно синтаксичний розбір першого речення.
Вправа 529
1. Отож-Бо (частка бо підсилює значення виразності, завжди пишеться через дефіс) йє, нема чого балакать (Л. Костенко). 2. Якби-То (частка то підсилює значення виразності, завжди пишеться через дефіс) ці гори плугами зорати – родив Би (частка служить для утворення умовного способу дієслова, вживається після приголосного, яким закінчується дієслово) рясний виноград (Д. Луценко). 3. Оце Ж я нібито (частка служить для підсилення виразності, завжди пишеться разом у складі сполучників) маю в Італію їхати (Леся Українка). 4. Добрії жнива колись-То (чистки підсилює значення виразності, завжди пишеться через дефіс) будуть (Т. Шевченко). 5. Ой, Що то за (частка надає відтінку здивування, пишеться окремо, коли вона виділяє значення окремого слова) шум учинився? (нар. творчість). 6. Такі Ж (частка служить для підсилення виразності, пишеться разом тільки в складі часток) близькі звучанням “рада” й “зрада”! Які Ж (частка служить для підсилення виразності, пишеться разом тільки в складі часток) провалля поміж них страшні (Б. Олійник).