ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ
СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ
Частини мови поділяють на самостійні та службові.
САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ | СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ |
Мають лексичне значення (означають предмети, їхні ознаки, кількість, дію, стан, ознаку дії чи ознаки тощо); відповідають на питання; є членами речення | Не мають лексичного значення; Не відповідають на питання; Не є членами речення |
До службових частин мови належать прийменник, сполучник і частка.
& 33. ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ
449.
“Не вбрання прикрашає людину, а розум”, – стверджує народне прислів’я. Проте й зовнішній вигляд важливий. Разом із поведінкою й мовленням одяг створює так званий імідж.
Важлива не вартість вбрання, а манера вдягатися, уміння обирати одяг. Щоб віднайти власний стиль, потрібно вивчити особливості своєї фігури та погортати журнали мод. Варто порадитись із старшими, обговорити свій вибір із друзями.
Якщо стежитимеш за своєю зовнішністю, будеш чемно поводитися, до тебе завжди ставитимуться
За А. Єланською
Надія Старовойтова. Весна
– Поясніть лексичне значення виділених слів. Звіртеся із Тлумачним словничком. Чи є серед ваших знайомих людина, імідж якої ви вважаєте досконалим? Розкажіть про неї двома-трьома реченнями. Чи є в цих реченнях прийменники? Назвіть їх.
ПРИЙМЕННИК – незмінна самостійна частина мови, яка виражає О залежність одного повнозначного слова від іншого в словосполученні.
Прийменники не мають лексичного значення: на, у, за, перед. Проте разом із відмінковими формами іменників, займенників та числівників вони можуть вказувати на:
– місце: По діброві вітер виє, гуляє по полю,
Край дороги гне тополю до самого долу (Т. Шевченко);
– час: Сумним бузок стає під вечір (Г. Чубач);
– причину: Повітря тремтить від спеки (М. Коцюбинський);
– мету: А я піду за волю проти рабства (Леся Українка);
– кількість: У майстерні невеликі, на чотири шибки, віконця (М. Стельмах).
Прийменники не є членами речення. Прийменник підкреслюють разом із тим членом речення, з яким він пов’язаний за змістом: Зацвіла калина біля круч Дніпра (А. Камінчук).
Найчастіше прийменник стоїть при іменнику.
З усіма частинами мови прийменники пишуть окремо.
450. Прочитайте. Визначте прийменники, з’ясуйте, при якому слові стоїть кожен із них.
1. Піклуючись про красу, треба починати з серця й душі (Коко Шанель). 2. Як через темні хмари світить сонце, так завдяки одежі бачим вдачу (В. Шекспір). 3. Правильний одяг важливіший за рекомендаційний лист (Італійське прислів’я). 4. Моду створено не заради краси, а для самоствердження (Французьке прислів’я). 5. Уміння одягатися залежить не від грошей, а від розуму, винахідливості, смаку (П. Пуаре).
6. Елегантність – не те, що впадає в око, а те, що закарбовується в пам’яті (Д. Армані).
– Якими частинами мови є слова з прийменниками? Чи мають прийменники самостійне лексичне значення?
451. Перепишіть прислів’я. Підкресліть усі члени речення.
1. Пошили для Микити з кишенями свиту. 2. У всякої Домашки є свої замашки. Одна охоча до ложок та чашок, інша ласа до сережок та пряжок. 3. Наша Горпина гарна і в хустині. 4. Дівчина без коси не має краси. 5. Три бублика з’їси, поки кругом неї обійдеш.
– Чи можна сказати, що деякі з прислів’їв утратили актуальність? Які саме? Чому?
– Поясніть, як і чому саме так ви підкреслювали прийменники. Яка роль прийменників у реченнях?
Складіть стислий опис сучасної дівчини або розкажіть про зображене на картині Надії Старовойтової (усно), уживаючи народні вислови гарна дівчина; як у лузі калина ; брови на шнурочку; личко до любові, а устонька до розмови. Визначте вжиті у висловах прийменники.
452. Розкрийте значення фразеологізмів. Доберіть фразеологізми-антоніми. Укажіть ужиті в них антонімічні прийменники.
1. Вирвати з душі. 2. Збити зі шляху. 3. Увійти в гру. 4. Вилізти на шию. 5. Упасти на коліна.
– 3 кожною парою антонімічних фразеологізмів складіть речення (усно).
453. Перепишіть, уставляючи на місці крапок антонімічні прийменники.
1. Не той молодець, хто за течією пливе, а той, хто… течії. 2. Праця на ноги ставить, а лінь… ніг валить. 3. До себе обома руками, а… себе ані пальцем. 4. Тікав від диму, а впав… вогонь. 5. Кіт на вербі, а пес… вербою.
– Поясніть, як пишуть прийменники з усіма частинами мови.
454. Перепишіть, знімаючи риски та вставляючи пропущені літери.
1. На/горі Говерлі виявлено понад сорок видів тварин і рослин, занесених до Ч..рвоної книги України (3 Вікіпедії). 2. А на/горі, вн..зу, в гл..бинах весь світ ж..ве й пульсує (Д. Павличко). 3. Вся природа на/ зустріч прийдешньому дню ожива (В. Раєвський). 4. Шанувальники із квітами поспішали на зустріч із улюбленим актором (З газети). 5. Ми йшли один за одним слід/у/слід (В. Винниченко). 6. Самотній сонях вибіг в поле і всед..вивсь мені у/слід (О. Лукашенко).
– Поясніть, як прийменники з іменниками відрізнити від однозвучних прислівників.
– Позначте в словах орфограми.
455. Прочитайте словникову статтю.
НАЗУСТРІЧ – НА ЗУСТРІЧ.
Назустріч. 1. присл. Назустріч плив корабель. 2. прийм. І я пішов, прискорюючи крок, назустріч людям (В. Симоненко).
На зустріч, ім. з прийм. Ми ходили на зустріч з колишніми однокласниками.
НЕЗВАЖАЮЧИ – НЕ ЗВАЖАЮЧИ.
Незаважаючи, прийм. у поєднанні з прийменником на. Незважаючи на те, що сім’я жила бідно, всі діти одержали освіту.
Не зважаючи, дієприсл. з част. Працював добре, не зважаючи ні на які обставини.
Зі словника довідника з культури української мови
456. Прочитайте. Поясніть написання виділених слів.
I. Не зважаючи на виняткову гостинність українців, до хати, а тим більше до столу запрошували не кожного. Щодо цього існувала приказка: “Я з нечесним за стіл не сяду”. Особливо плекалися в народній моралі честь і гідність.
II. Період від Зеленого до Троїцького четверга називали в народі Зеленими святами. Незважаючи на те, що подібне свято під назвою Розалія відзначали й римляни, свято ніяк не можна вважати запозиченим.
З посібника з народознавства
457. Перепишіть, подані в дужках іменники ставлячи в формі потрібного відмінка. Визначте відмінки іменників, ужитих із прийменниками.
Не спинятися перед (перешкоди); прямувати до (мета); змагатися з (вороги); об’єднатися з (однодумець); згуртуватися проти (нападники); пройти крізь (випробування); не розраховувати на (підтримка); бути впевненим у (перемога).
– У поданих словосполученнях замініть прийменники на антонімічні (усно).
– Визначте відмінки частин мови, ужитих із прийменниками.
Прийменники вживають тільки з непрямими відмінками іменників, займенників і числівників. Уживання прийменників із певними відмінками традиційно закріплене так:
ВІДМІНКИ | ПРИЙМЕННИКИ | ПРИКЛАДИ |
ПРИЙМЕННИКИ | Без, в (у), від, до, з, за, між, проти, з-під, з-перед, поміж | Людину з розмови видно. Листя без вітру не шелестить. |
ЗНАХІДНИЙ | В (у), з, за, на, над, через, понад, крізь, про, під, по, незаважаючи на | За добро добром платять. На вогонь і ворога звисока не дивись. |
ОРУДНИЙ | З, за, між, попід, над, у зв’язку з, згідно 3, слідом за | За грішми не сумуй, а честі пильнуй. Задереш носа – з носом залишишся. |
МІСЦЕВИЙ | В (у), на, о, при, по | Світ на довірі тримається. Горе людини в язиці. |
Найрідше прийменники вживаються з давальним відмінком: назустріч долі; навздогін вітру, наперекір труднощам.
458. З поданих пар слів утворіть і запишіть словосполучення, додавши потрібні прийменники.
Відповісти, лист; працювати, видавництво; танцювати, музика; сумувати, минуле; турбуватись, брат; не забувати, головне.
– Визначте відмінки частин мови, ужитих із прийменниками.
459. Перепишіть. Після кожного вжитого з прийменником слова запишіть у дужках його відмінок.
1. Не пускайся без весла в море. 2. За годину моря не перепливеш. 3. На кульгавому коні в далеку дорогу не збирайся. 4. Працює за одного, а їсть за трьох. 5. У нього все багатство під шапкою. 6. Не позичай розуму в сусіда. 7. Лисицю біля курника не прописують. 8. Біжать роки, як вода по камінню. 9. Заради троянди доводиться поливати будяк.
460. Перепишіть, подані в дужках слова ставлячи в потрібній формі. Визначте відмінки цих частин мови.
1. Перед (чемність) всі двері розчинені. 2. Пиха снідає в (достаток), обідає в (злидні), вечеряє в (ганьба). 3. Винному здається, що про (він) тільки й мови (Англійські прислів’я). 4. Виявляй милосердя, щоб мати його від (інші). 5. Спочатку поглянь на (людина), а потім клади перед (вона) килим (Афганські прислів’я). 6. Хвороби горнуться до (нероба). 7. Як нема без (кістки) риби, так нема без (хиби) людини (Німецькі прислів’я).
– Зробіть синтаксичний розбір першого речення.
461. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ! З-поміж поданих словосполучень запишіть правильно побудовані.
1. У дев’ять годин – о дев’ятій годині. 2. По вашому проханню – на ваше прохання. 3. Консультації по математиці – консультації з математики. 4. Посібник по мові – посібник з мови. 5. Дізнатися по довіднику – дізнатися з довідника. 6. Працювати при певних умовах – працювати за певних умов.
– У записаних словосполученнях визначте відмінки частин мови, ужитих із прийменниками.
За будовою прийменники поділяють на прості, складні та складені.
ПРОСТІ | СКЛАДНІ | СКЛАДЕНІ |
З, за, в (у), до, між, через та ін. | Утворені від кількох прийменників | Утворені від кількох слів |
Понад, попід, посеред, задля, заради, з-за, з-поміж та ін. | Поруч з; згідно з; незалежно від; у зв’язку з; у вигляді; з метою; на чолі\ незважаючи на та ін. |
Складні прийменники, що починаються із з (із) пишуть через дефіс: з-за {із-за), з-над, з-під, з-поміж, з-перед.
Інші складні прийменники зазвичай пишуть разом: поза, поперед.
ОРФОГРАМА:
Дефіс у прийменниках
462. Прочитайте. Визначте прийменники прості, складні та складені.
1. Немає друга понад мудрість, ні ворога над глупоту (І. Франко). 2. Поміж людьми я жив і ріс, поміж людьми шукав я щастя (М. Стельмах). 3. І так мені нелегко між людьми, між темрявою їхньою і світлом! (І. Жиленко). 4. З метою покращання організації культурно-просвітницької роботи бібліотек наказую затвердити Положення про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу (3 наказу).
463. Перепишіть, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки прийменники. Визначте серед них прості, складні та складені.
1. … життя сміливий Прометей зумів… грому факел запалити (Г. Чубач). 2. … багаття любо й мило позбирались друзі, хоч не всі (А. Малишко). 3. Мигнуло променем зеленим, … хвилястих темних віт ударив гострий сонця світ (М. Філянський). 4. Проходив я усюди… доріг (Д. Павличко). 5. … ночі дощ пішов, зашелестів ІД. Павличко). 6. … дощик, зустрічаємось на площі (О. Кононенко).
ДОВІДКА
Задля. Від. З-під. Навкруги. Незважаючи на. Посеред. Вздовж.
464. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ! Розкрийте значення фразеологізмів. Поясніть написання вжитих у них прийменників.
Вийшло з-під пера; як пес із підворітні; з-під палиці; з примхи долі; з-під поли; з півслова; поперед охоти зайці ловить; понад усякий конкурс (поза конкурсом); з-перед самого носа; поміж Сціллою і Харибдою; понад сподівання; вибивати грунт з-під ніг; заводитися з півоберта.
– Із двома фразеологізмами складіть речення (усно).
465. Знімаючи риски, прийменники, які слід писати разом і через дефіс, запишіть у дві колонки.
По/над, по/серед, з/поміж, із/за, по/за, з/під, з/перед, по/руч, з/поза.
466. Перепишіть прислів’я, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки прийменники.
1. Орлиний клекіт… хмари чути. 2. Черепаха… панцира все бачить. 3. … того, хто стоїть, підошов не вирізай. 4. Одного й за стіл садять, а іншого й… столу виганяють.
ДОВІДКА
З-за. З-під. Із-за. З-під.
467. Перепишіть, знімаючи риски та вставляючи пропущені літери.
1. Із/за лісу, з/за туману місяць випл..ває (Т. Шевченко). 2. Поля по/під небом прослались бе..крайні (Б. Грінченко). 3. По/над бер..гом – ст..жина і д..рев пр..нишклих мур (І. Білий). 4. І важко ліг в..сокий міст ріці на/пер..різ (П. Перебийніс). 5. З/під старої сторінки ж..ття виз..рає нова і чиста (М. Коцюбинський). 6. Підвівш.. очі з/понад книжки, побачиш світ барвистим сном (Б.-І. Антонин). 7. Лунає мужня дума з/за Дніпра, лунає слово й слава України (М. Рильський).
У прийменниках, що закінчуються на приголосний, перед словами, які починаються двома приголосними, з’являється голосний [і] або [о]: зі школи, передо мною.
Якщо прийменник стоїть між словами, перше з яких закінчується приголосним, а друге приголосним починається, звук [і] з’являється на початку або в кінці прийменника: будь зі мною; брат із братом.
Поява голосних звуків у прийменниках допомагає уникати збігу в мовленні кількох приголосних. Це явище сприяє милозвучності української мови.
468. Прочитайте. Обгрунтуйте появу голосних звуків у прийменниках.
1. Ти стоїш передо мною в темних образах і світлих, Україно, Україно! (М. Рильський). 2. Часто ходжу я сам із собою так, наче хвиля ходить із водою (М. Сингаївський). 3. Надо мною в’ються хмари, як над чайкою орли (Олександр Олесь). 4. Синє море піді мною, наді мною сонце красне (М. Вороний). 5. Травиця зелена зі снігу вилазить (М. Коцюбинський). 6. Ліс у ранковій тиші обтрусить із себе росу (М. Томенко).
469. Перепишіть прислів’я, вибираючи з дужок прийменник. Свій вибір обгрунтуйте.
1. Птах (з, зі, із) своїх крил податку не вимагає. 2. (З, зі, із) сну каші не звариш. 3. Носиться, як баба (з, зі, із) ступою. 4. Носиться, як дурень (з, зі, із) торбою у будень. 5. (З, зі, із) старим собакою можна полювати й без рушниці. 6. Ми до них (з, зі, із) серцем, а вони до нас (з, зі, із) перцем.
За походженням прийменники поділяють на непохідні та похідні.
Непохідні прийменники – найдавніші, їхнє походження вже не простежується: в (у), до, без, від (од), для, з (із, зі, зо), за, між, по, при.
Похідні прийменники утворені від інших частин мови:
– іменників: кінець, край, протягом;
– прислівників: близько, позаду, мимо;
– поєднанням іменників та прислівників із непохідними прийменниками: назустріч, услід, унаслідок, під час, в напрямі, неподалік від, відповідно до, залежно від.
470. Прочитайте. Визначте, якими частинами мови є виділені слова. Свою думку обгрунтуйте.
1. Шукай краси, добра шукай! Не йди в чужий за ними край! (І. Франко). 2. Край води лелека по намулі бродить (М. Самійленко). 3. Дідів столітні чола схилились круг столів, дівчата вийшли в коло, як звичай повелів (А. Малишко). 4. Сухе згорить коло сирого, правдиве й добре коло злого (Д. Павличко). 5. Назустріч лягають простори розкуті. 6. Назустріч новій перемозі боєць поспішав (Л. Первомайський).
471. Перепишіть. У реченнях підкресліть члени речення. Укажіть однозвучні з прийменниками частини мови. Доведіть, що ці прийменники є похідними.
1. Наш край улітку нагадує квітку. 2. Крикнувши край лісу, почуєш луну. 3. Він у сімох водах руки миє. 4. Це ви утрьох злякалися вовка, а ми всімох тікали від сови. 5. Опісля бійки кулаками не розмахують. 6. Опісля нас хай трава не росте. 7. У коло ставай та з усіма разом починай. 8. Не сиди весь день коло печі, гріючи плечі.
– Обгрунтуйте розділові знаки в реченнях із дієприслівниковими зворотами.
472. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ! Складіть і запишіть речення зі словами близько, услід так, щоб ці слова були то прийменниками, то самостійними частинами мови.
– У записаних реченнях підкресліть члени речення.
473. Перепишіть, знімаючи риски. Укажіть похідні прийменники.
У/наслідок останніх подій; не/залежно від погоди; на/перекір традиціям; на/вкрути Землі; по/близу Марса; у/здовж траси; з/поза скупчення зірок; на/вздогін мріям; під/час виконання задуманого; за/винятком кількох осіб; на/рівні зі старшокласниками; в/супереч сподіванням; по/серед ночі; з/поміж пагорбів; по/під горою; з/попід хмар; по/руч із загоном альпіністів; із/за наметів; навколо табору; з/метою заохочення; с/переду колони.
– Визначте відмінки іменників, ужитих із прийменниками.
– Позначте в словах орфограму “Дефіс у прийменниках”.
474. Визначте в реченнях тексту прийменники. Розберіть їх у вказаній послідовності.
Якби комусь спало на думку викарбувати на мармуровій стелі імена всіх українських співаків, перед голосом яких світ схиляв голову, вона піднялася б у піднебесся чи не до самісінького сонця… Український голос – наш унікальний генний код, наш неоціненний скарб. Навколо української пісні виникло чимало легенд. Що може стати нарівні з піснею? Можливо, саме в пісні наш секрет, причина вічності та невичерпності?
З журналу
– Як ви розумієте вираз генний код? Чи можуть співочі здібності передаватися в спадок? А любов до пісні?
ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ ПРИЙМЕННИКА ЯК ЧАСТИНИ МОВИ
1. Прийменник.
2. На що вказує.
3. Який він за будовою: простий, складний чи складений.
4. Який він за походженням: непохідний чи похідний (від якої частини мови).
5. З яким відмінком ужитий.
6. Особливості написання (якщо є).
ЗРАЗОК УСНОГО СЛОВОТВІРНОГО РОЗБОРУ
Поміж тими крутими горами сходила зоря (Народна творчість).
Поміж – прийменник, указує на місце, складний, непохідний, ужитий з орудним відмінком множини іменника.
ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО СЛОВОТВІРНОГО РОЗБОРУ
475. Я – редактор. Відредагуйте речення.
1. Найцікавішими є підручники по українській мові та по хімії. 2. Учень пропустив кілька уроків із-за грипу. 3. Ми балакали за нашого любимого письменника, а потім про оцінки по тестових завданнях. 4. Згідно наказу директора змагання по футболу відбудуться на канікулах. 5. Відповідно з розкладом уроки закінчуються в тринадцять годин.
ПІДКАЗКА
НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
Підручник по математиці. Із-за хвороби. Балакати за когось. Любимий поет. Оцінки по диктанту. Згідно-наказу. Змагання по плаванню. Відповідно з правилом. У вісім годин. | Підручник математики. Через хворобу. Говорити про когось. Улюблений поет. Оцінки за диктант. Згідно з наказом. Змагання з плавання. Відповідно до правила. О восьмій годині. |
476. Прочитайте. Визначте прийменники, розберіть їх як частину мови.
Посеред села, поблизу хати, заспівала бабуся Христина. Вона співала протягом усього життя. Співала дитиною в колисці, дівчинкою в обласному хорі, навіть їздила до столиці на фестиваль. Тепер бабуся співала коло хати про чайчине горе. її голос підіймався вгору над селом аж до самих пресиніх небес.
Сонце дивилося з неба на Христину й розмірковувало: що то за народ такий унизу? Він створив на чужині конституцію, телевізію, підводний човен, гідролітак, гвинтокрил, космічну ракету, комп’ютер, написав силу книжок, насадив море квітів та дерев.
Що то за народ, що здобуває собі славу працею, розумом, чеснотами, а біля своєї хати топить печаль у сумній пісні?
За В. Коренчуком
– Хто у вашій родині співає найкраще? Розкажіть про це.
Роздивіться фотографії пам’ятників українській пісні, встановлених у різних місцях України. Який із них сподобався вам найбільше? Поясніть чому. Уявіть, що вам запропонували розробити проект такого пам’ятника. Опишіть свій задум. Скільки прийменників ви вжили у своєму описі?
– Порівняйте значення пісні в житті народів, літературу яких ви вивчали. Розпочніть виконання проекту “Пісня у світовій літературі”.
Пам’ятники українській пісні у Седневі, Вінниці та Полтаві
РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ
ЧИТАННЯ, ПИСЬМО
ПИСЬМОВИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ЗОВНІШНОСТІ ЛЮДИНИ В ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ
477. Прочитайте текст, визначте його тему та головну думку.
Лісовик
Козак Андрій Ярчук в’їхав у ліс. Дороги не було видно. Земля під високими соснами була всипана глицею. Під копитами Орлика голки ворушилися, шурхотіли, наче змії.
Раптом сосни дивно хитнулися. Звук, що народився при цьому, мало скидався на звичайний лісовий шурхіт. Скоріше це було зітхання велетня.
Андрій зробив коліньми ледь помітний порух. Орлик слухняно спинився. Дерева зрушилися з місця й стали кругом вершника щільним частоколом. Тепер між стовбурами неможливо було ні на коні проїхати, ні пішому протиснутися.
В одному місці дерева розсунулися, пропускаючи чоловічка. Точніше, та істота лише спереду була на чоловічка схожа. Постать була з колоди та гілок, укритих колючими хвоїнками. Чоловічок мав однісіньку ногу з шістьма різномірними пальцями. На цій ніжці він спритно скакав, інколи допомагаючи собі руками. Тією, яка коротша, розмахував у повітрі, а довшою зрідка спирався на землю.
З маківки чоловічка на зразок козацького оселедця звішувався довгий лист папороті. Метелик павичеве око сидів над сучком, котрий правив за носа. Той метелик широко розкинув свої крила з великим оком на кожному. Він заміняв чоловічкові справжні очі.
Чоловічок незграбно вклонився. Метелик склав крила і знову розгорнув їх.
– Хочу літати, – сказав чоловічок. – Коли на коні, то майже летиш.
Андрій зрозумів, що лісовикові припав до вподоби Орлик.
– Хоч виведи мене з лісу, – попросив козак.
Дерева розступилися, пропускаючи вершника. Чоловічок поплентався вслід за ним.
Невдовзі Андрій на коні й лісовик дісталися краю лісу. Попереду був степ. По-особливому свиснувши Орлику, Андрій пригнувся, і вони полетіли. Зупинилися на високій могилі, куди лісовик ніяк не міг дістатися. Поплескавши коня, Андрій рушив далі.
За В. Пузієм
– Визначте стиль тексту, свою думку обгрунтуйте.
– Які типи мовлення поєднано в тексті? Який є основним? Який – допоміжним? Відповідь проілюструйте посиланнями на текст.
– Визначте в тексті зав’язку, кульмінацію та розв’язку. Чи можна вважати текст фантастичним оповіданням?
– Складіть план тексту, запишіть його.
– За планом напишіть докладний переказ тексту.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...