ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ



СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

& 36. ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ

506. Прочитайте. Чи мають виділені слова самостійне лексичне значення?

1. Сіяло сонце; в небесах ані хмариночки (Т. Шевченко). 2. Нехай це сонечко посвітить (Л. Костенко). 3. Сонце таке прозоре, що його не помітять навіть (М. Бажан). 4. Та хіба ж до тебе сонце не всміхалось? (Олександр Олесь). 5. Пірнуло сонце вже за гори (Т. Осьмачка). 6. Хотів би я злетіти в небеса (Д. Павличко).

– Самостійними чи службовими частинами мови є виділені слова?

ЧАСТКА – службова незмінна частина

мови, яка:

– надає слову або реченню додаткових відтінків значення;

– служить засобом творення граматичних форм.

За значенням і вживанням частки поділяють на такі розряди:

Формотворчі

Утворюють форми дієслів умовного та наказового способів

Би (б), хай, нехай

Словотворчі

Служать для творення слів, тому з часом перетворюються на префікси та суфікси. Відрізняються тим, що можуть писатися окремо чи через дефіс:

Дехто – де з ким;

Будь-який – будь із яким;

Ніякий – ні для якого.

Аби-, будь – (-будь), хтозна-, – завгодно,

які служать для утворення займенників і прислівників; би (б), же (ж), за допомогою яких утворюють сполучники (якби, щоб, ніби, атож), не, ні, з участю яких утворюють різні частини мови (недуга у невільний, невдовзі, ніхто, нічого).

Модальні

Надають реченням або словам певного смислового відтінку

Як, атож, якраз, це, то, лише. аж, х та ін

Частки не мають самостійного лексичного значення. Вони не є членами речення.

Формотворчі частки підкреслюють разом із дієсловами, з якими вони утворюють форму умовного або наказового способу: Хай сміється всім блакить! (Б. Грінченко).

Словотворчі частки так само підкреслюють разом із утвореними за їхньою допомогою словами: Знаючи міру, не знатимеш ні в чому нужди (Народна творчість).

Заперечні частки (належать до модальних) підкреслюють разом зі словами, з якими вони пов’язані за змістом: Не поміча хвилин людина, а час прудкий свій килим тче (Д. Луценко).

Інші частки в реченнях не підкреслюють.

507. Прочитайте античні прислів’я. Серед виділених часток назвіть формотворчі та модальні. Звіртеся з таблицею.

1. Нехай слова не ранять! 2. Навіть тверде серце м’якне від ласкавих слів. 3. Невже можна бути покараним за думки? 4. Людина визнавала б свої помилки, якби її порадником був час. 5. Усе, що робиш, роби лише розумно, думаючи про наслідки. 6. Немає диму, який не привів би до полум’я. 7. Хіба ж незнання вважається за провину? 8. Не переставай учитися! 9. Хай у здоровому тілі буде здоровий дух!

508. Перепишіть. З’ясуйте, за допомогою яких словотворчих часток утворено виділені слова. На які значущі частини ці частки перетворилися?

1. Помилятися властиво будь-кому. 2. Добре здоров’я краще за абияке багатство. 3. З нічого ніщо не виникає. 4. Вчитися ніколи не пізно. 5. Якби камінь не перевертали, він би мохом обріс. 6. Щоб стати по – справжньому мудрим, треба розуміти цінність новизни. 7. Страх ніби приєднує до ніг крила.

Античні прислів’я Поясніть написання виділених слів, позначте в них орфограми.

509. Запишіть формотворчі, словотворчі та модальні частки у три колонки.

Лише, аби-, нехай, атож, ні-, вже, будь-, невже, оце, би, не-, хай, навіть, де-, ані-.

510. Перепишіть речення, підкресліть у них члени речення.

1. Хай живуть сумління людське, Біблія та воля! (М. Доленго). 2. Лише в добро і вищу правду віра людину відрізня від мавпи і від звіра (Л. Забашта). 3. Невже твоє життя тебе не кліше? (В. Стус). 4. Не шукай ніколи середини, друзям вір! (Д. Павличко). 5. Не страх, а мужній спокій допомагає людині в оволодінні своїм життям (X. Ортега-і-Гассет).

– Укажіть речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них розділові знаки.

– Зробіть синтаксичний розбір першого речення (усно).

ЗА ЗНАЧЕННЯМ МОДАЛЬНІ ЧАСТКИ ПОДІЛЯЮТЬ НА ГРУПИ:

Групи часток

Яких відтінків значення надають

Приклади

Стверджувальні

Ствердження думки, факту, дії

Так, атож, авжеж, еге, аякже

Заперечні

Заперечення думки (повне або часткове)

Не, ні, ані

Питальні

Запитання

Хіба, чи, невже, що за

Вказівні

Вказівка, привернення уваги

Ось, це, оце, то, он, осьде

Підсилювальні

Підсилення думки

Як, та, хе, все ж, що за, що то

Видільні

Виділення окремих слів

Тільки, лише (лиш), лишень, хоч, хоч би, саме, навіть

Уточнювальні

Міру точності або правдивість повідомлення

Якраз, саме, ледве, просто, прямо, навряд чи, власне, майже

Власне модальні

Сумнів, припущення, невпевненість

Мов, мовби, ніби, нібито, ледве у чи, навряд чи

511. Уведіть у речення дібрані з довідки модальні частки (усно). Обгрунтуйте роль цих часток у реченнях.

ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ

1. Плив, плив, а при березі втопився. 2. Посиділи в гостях на призьбі знадвору. 3. По бороді текло, а в рот не попало. 4. Як заспіває, то волос в’яне. 5. На небі чути, як ваші мухи кашляють. 6. Заховався в закапелку, а хвостика видно. 7. Не клади пальця в рот, бо відкусить.

ДОВІДКА

Навіть, оце, осьде, якраз, аж, тільки.

– За таблицею з’ясуйте, який відтінок значення внесла в речення кожна з часток.

512. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Укажіть частки, з’ясуйте розряд кожної за значенням і вживанням. Визначте групу модальних часток за значенням.

1. Наша дума наша пісня не вмре не загине. От де люде наша слава слава України! (Т. Шевченко). 2. Ось Моринці де Тарас Григорович народився (Ю. Яновський). 3. Хоч би маленькую хатину він мріяв мати над Дніпром щоб у вечірнюю годину животворить своїм пером (М. Рильський). 4. Лиш трутень звик солодкі жерти соти бджола ж для меду й серце віддала (А. Малишко). 5. Чи варто кожному свого шукати броду? Не краще разом будувати міст? (В. Раєвський).

– Витлумачте лексичне значення виділеного слова.

– Поясніть уживання в реченнях розділових знаків.

513. Прочитайте діалог за особами.

– Народна мораль здавна плекала честь і гідність. Невже ці чесноти виховувала лише сім’я? Хіба виховання не спиралося на приклади конкретних людей?

– Авжеж, прикладів було чимало. Якраз на прикладах і виховували. Саме про мужніх і гідних людей складали перекази, легенди, їхні імена потрапляли навіть у казки й пісні.

– Навряд чи пісні розповідали про конкретних героїв.

– Звісно, образи пісенних і казкових персонажів були узагальнені. Ось тільки подвиги, вчинки, людські долі були справжні, прямо з життя списані. Герої ніби й вигадані, хоч вигадкою й прикрашені, але за кожним стояв прототип.

– Чи ж не почуття національної гідності шанували найбільше?

– Атож. Найстрашнішою вадою вважали боягузтво та схильність до духовного рабства. Ще більшим безчестям вважали зраду й зречення рідної мови. Зрікшися її, людина втратила б не лише кровні зв’язки з народом, а й власний моральний корінь.

З розмови

– Визначте в тексті частки, за таблицею з’ясуйте, до якої групи за значенням кожна з них належить.

– Визначте в тексті частки, які є синонімічними.

– Поміркуйте: у висловлюваннях яких стилів часток найбільше? Свою думку обгрунтуйте.

Які чесноти ви хотіли б виховати в собі? У відповіді вживайте частки.

Частки можуть виражати емоційну оцінку висловлення:

– захоплення: Що за золота у вас дитина! (А. Тесленко).

– жаль: Як же швидко дні легкі промчали! (В. Сосюра).

– сумнів, здивування: Невже люди говорять правду? (М. Коцюбинський).

– Прокоментуйте слова античного філософа Сенеки: Що думаємо, говорімо; що говоримо, відчуваймо! Нехай узгоджується мова із життям!

514. Визначте в реченнях частки. У вказаній послідовності розберіть їх як частину мови.

1. Чи я не знівечив чужого слова? Чи не забув, як гомонить діброва? (М. Сингаївський). 2. Лише у рідній пісні ми живі, живі у слові рідного народу (Л. Перебийніс). 3. Навіть в смутку б’ється щастя птах (А. Малишко). 4. Посадіть калину в чистім полі, хай вона освятить час! Рід наш

Дуже любить волю! Хай же воля любить нас (А. Листопад). 5.1, на жаль, людської доброти часом у житті таки замало (Д. Луценко).

ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗБОРУ ЧАСТКИ ЯК ЧАСТИНИ МОВИ

1. Частка.

2. До якого розряду за значенням належить? Формотворча, словотворча чи модальна.

3. Група за значенням (для модальної).

4. Особливості написання (якщо є).

У бою страшний не ворог, а відступник (П. Перебийніс).

ЗРАЗОК УСНОГО СЛОВОТВІРНОГО РОЗБОРУ

Не – частка, службова частина мови, незмінюване слово, модальна, виражає заперечення, заперечна. з іменником пишеться окремо.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО СЛОВОТВІРНОГО РОЗБОРУ

ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ

515. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Визначте частки, розберіть їх як частину мови.

1. Шануйте друга! Де ж таки без хиб ви друга на з..млі найти могли б? (М. Рильський). 2. Хай плещуть хвилями пісень мої слова! Хай кожна рима рани обм..ва! (Олександр Олесь). 3. То як же нам жити на рідній з..млі, щоб люди довіку щасливі були? (Ф. Тишко). 4. Чи бе..печні пущі і ліси? Чи немає для ж..ття загрози? Слухаю пташині голоси, а на очі напл..вають сльози (М. Луків). 5. Коли б ми здружені були, як мати і слухняні діти, ж..ли б ми вільні, наче віт..р! (М. Кондратенко).

516. Прочитайте оприлюднений у соцмережі лист. Попрацювавши зі словниками, дайте дописувачу обгрунтовану письмову відповідь.

Останнім часом на ТБ, по радіо та в Інтернеті на позначення підтвердження певної думки я не чую, не бачу й не читаю іншого слова, крім “звичайно” (якщо, звісно, не зважати на “канєшно”). У Словнику зазначено, що це слово є синонімом ряду “звісно – авжеж – аякже”, проте при його вживанні в зазначеному значенні воно ріже мені слух.

Прислівник “звичайно” є похідним від іменника “звичай”, що означає повторюваність або усталеність чогось і є прямим синонімом прислівника “зазвичай”. Тому на позначення підтвердження думки він не зовсім годиться оскільки те явище, якого думка стосується, може бути повторюваним, а може й ні. На мою думку, неправильно відповідати “звичайно” на запитання “чи вступив твій брат до університету?”. Вступ на навчання не є регулярним або повторюваним явищем, тому не відбувається ані “зазвичай”, ані “звичайно”. Доречними підтвердженнями тут були б “звісно”, “авжеж”, “аякже”, так само, як в інших подібних випадках.

А що думає з цього приводу товариство?

Упродовж певного часу на Житомирщині видавався український літературно-мистецький журнал “Авжеж!)”.

Як ви вважаєте, чому він мав таку назву? Уведіть назву журналу до самостійно складеного речення. Якою частиною мови є слово авжеж у складеному реченні?

Чому не можна вживати в мовленні слів “канєшно”, “січас”, “всігда”? Що ви знаєте про суржик? У відповіді вживайте частки.

ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (No Ratings Yet)
Loading...


Синоніми до слова прижухлий.
Ви зараз читаєте: ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ