Головна ⇒ 📌Плани-конспекти уроків по географії ⇒ ПРИРОДНІ ЗОНИ. ВЕРТИКАЛЬНА ПОЯСНІСТЬ У ГОРАХ МАТЕРИКА

ПРИРОДНІ ЗОНИ. ВЕРТИКАЛЬНА ПОЯСНІСТЬ У ГОРАХ МАТЕРИКА

Мета:

– ознайомити з багатствами рослинного і тваринного світу Північної Америки; формувати знання про особливості природної зональності материка та вертикальної поясності в горах материка; удосконалювати практичні вміння та навички визначити особливості природних зон материка за тематичними картами атласу;

– розвивати вміння самостійно планувати шляхи досягнення навчальних завдань, організовувати сумісну діяльність з однолітками, працювати в групі, знаходити спільне рішення; розвивати компетентності у сфері використання

ІКТ;

– виховувати прагнення до самоорганізації, повагу до думки інших.

Обладнання: фізична карта Північної Америки, карта природних зон; підручники, атласи, дидактичні картки, комп’ютер, мультимедійний проектор, учнівські мультимедійні презентації.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть наводити приклади типів грунтів, рослинності і тваринного світу Північної Америки; характеризувати природні зони материка; вертикальну поясність у горах.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ

Прийом “Бліцопитування”

–

Що таке широтна зональність? вертикальна поясність?

– 3 якими природними зонами ви вже знайомі з попередніх тем?

– Які фактори можуть порушувати широтне простягання природних зон?

– Якими причинами обумовлена кількість вертикальних поясів у горах?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Робота з картою природних зон

Прийом “Проблемне питання”

Наступним кроком дослідження природних особливостей материка за типовим планом є природна зональність. Одного погляду на карту природних зон достатньо для того, щоб помітити, що розміщення природних зон у Північній Америці має певні особливості й значно відрізняється від їхнього розміщення на материках, вивчених раніше.

Зробіть припущення, чим обумовлені ці особливості.

(Відповіді учнів.)

Для того щоб ваші відповіді були обгрунтованими, проведемо дослідження розміщення та ознак природи ландшафтів материка.

1. Особливості природної зональності материка

Прийом “Географічний практикум”

Завдання. За картами атласу з’ясуйте, які природні зони представлені на території Північної Америки. У чому полягає незвичайність розміщення окремих природних зон материка?

Висновок 1. На континенті представлені майже всі природні зони Північної півкулі, за винятком вологих екваторіальних лісів. Значні площі в західній частині материка займають області висотної поясності.

На півночі материка, відповідно до закону широтної зональності, природні зони арктичних пустель, тундри, лісотундри і тайги витягнуті із заходу на схід, а от лісостеп, степ і пустелі в середній і південній частині – із півночі на південь.

Висновок 2. “Незвичайне” розташування природних зон у Північній Америці пояснюється переважно значним впливом азональних чинників: рельєфу, океанів, особливістю обрисів континенту.

2. Характеристика природних зон Північної Америки

Робота в групах. Виступи учнів із демонстрування слайдів мультимедійної презентації

Зразки виступів

Зона арктичних пустель

Зона арктичних пустель займає більшу частину Гренландії і Канадського арктичного архіпелагу. У довгу полярну зиму температури повітря тут знижуються до -40…-50 °С, які в поєднанні із сильними вітрами створюють дуже суворі умови життя. На сході зони величезні простори зайняті крижаними, а на заході – кам’янистими пустелями. Протягом короткого літа на прогрітих ділянках кам’янистих пустель з’являється бідна рослинність – мохи й лишайники. Життя тварин — тюленів, моржів, білих ведмедів – пов’язане з морем. У. водах полярних морів багато видів риб. На суходолі зустрічаються полярні лисиці, зайці, лемінги. На крутих скелястих берегах можна побачити пташині базари.

Тундра

Північне узбережжя материка і прилеглі до нього острови займає зона тундри. Південний кордон тундри на заході лежить північніше Полярного кола, а з просуванням на схід заходить далеко на південь, займаючи половину півострова Лабрадор. Це пояснюється переважно “охолоджувальним” впливом холодної Лабрадорської течії та “мішка з льодом” – Гудзонової затоки. На тундрово-болотних і тундрово-глеєвих грунтах, утворених в умовах прохолодного літа і багаторічної мерзлоти, ростуть мохи, лишайники, болотні трави. Сухіші ділянки вкриті чагарниковою тундрою з карликової берези, багна, лохини. Улітку тундра покривається квітками яскравого забарвлення і являє собою неймовірно красиве видовище. Рослини тундри є їжею для багатьох тварин. На лишайникових пасовищах пасуться череди північних оленів карибу. Тільки на Американській Півночі зберігся вівцебик (мускусний бик) – велика травоїдна тварина, релікт льодовикового періоду. Має густу й довгу вовну, що добре захищає його від холоду. Перебуває під охороною.

Із хижаків живуть песці, полярні вовки. На численних озерах й узбережжі океану гніздиться безліч птахів. На південь тундра переходить у рідколісся – лісотундру, яка змінюється хвойними лісами.

Тайга

Зона хвойних лісів, або тайга, широкою смугою розкинулася на півночі помірного пояса від Кордильєр до Атлантичного океану, а також на західному узбережжі материка приблизно між 40 і 60° пд. ш. В умовах прохолодного літа і надлишкового зволоження на мерзлотно-тайгових і підзолистих грунтах ростуть хвойні ліси з чорної і білої ялини, бальзамічної ялиці, сосни й модрини. У лісах живуть багато тварин: ведмеді, вовки, лисиці, рисі, олені, цінні хутрові звірі – єнот, ондатра, бобер, норка. Площі тайгових лісів за останні десятиліття значно скоротилися у зв’язку з промисловою вирубкою цінних порід дерев. Серйозних збитків тваринному світу тайги завдають мисливські промисли. У західній частині тайгової території часто трапляються лісові пожежі.

У міру просування на південь відбувається порушення широтного простягання природних зон: у східній частині материка хвойні ліси поступово переходять у змішані, поширені в області Великих озер і в’басейні річки Св. Лаврентія, а в середній частині материка тайга змінюється лісостепом і степом.

Змішані та широколисті ліси

У змішаних лісах на сірих лісових грунтах разом із хвойними ростуть широколисті дерева, серед яких поширені береза, ясен, в’яз, бук, липа і, звичайно, клен – прикраса американських лісів. їх нараховують близько семи видів. Завдяки різнобарвному листю клени надають лісам особливої краси. Кленовий лист є символом Канади і зображений на державному прапорі цієї країни.

У східній частині материка лежать широколисті ліси, які займають майже всі Аппалачі та рівнини аж до півдня від Великих озер. Ці ліси ростуть в умовах вологого м’якого клімату на бурих лісових грунтах і належать до найбагатших на земній кулі. Тут поширені дуби, липи, клени, тюльпанове дерево, магнолії, чорний горіх, західний платан. Багато фруктових дерев: дикі яблуні, груші, вишні. Європейця, який опиняється в “аппалацьких” лісах, вражає розмаїтість порід дерев. Одних тільки дубів нараховано кілька десятків видів.

Усе багатство і розмаїтість цих лісів зараз можна оцінити лише на заповідних територіях. Природна фауна широколистих і змішаних лісів погано збереглася. Тут водяться вергинський олень, сіра лисиця, скунси, куниці, зустрічається бурий ведмідь. Поширені білки-летяги. На озерах і болотах багато водоплавних птахів.

Степи та лісостепи

На захід від зони лісів опадів менше, ліси переходять у лісостепи й степи, які в Північній Америці називають преріями. Тут багаті й родючі чорноземні та каштанові грунти. Вигляд прерій значно змінений людиною – вони розорані або перетворені на пасовища для худоби. Це негативно позначилося на тваринному світі прерій. Фактично знищені бізони – велика копитна тварина, яка раніше жила у преріях. На початку 90-х рр. XX ст. американський бізон припинив існувати як вільний звір. Кілька сотень збережених особин були поміщені в національні парки й заповідники. У наш час їх нараховується понад 150 тисяч. Зменшилася чисельність койотів лисиць, тхорів, проте розмножилися лучні собачки.

Перемінно-вологі ліси

На північному узбережжі Мексиканської затоки на Примексиканській та Приатлантичній низовині, на півострові Флорида поширені перемінно-вологі ліси на червоноземних і жовтоземних грунтах. Вони не менш багаті, ніж широколисті, чому сприяє теплий мусонний субтропічний клімат. У лісах переважають сосна, дуб, магнолія, бук, багато ліан, карликова пальма, болотний кипарис. У субтропічних лісах багато різноманітних птахів, наприклад, карликовий папуга, білодзьобий дятел, ібіс, фламінго й пелікани. У водоймах поширені великі алігаторові черепахи, алігатори, а з великих звірів – видра, ондатра.

Пустелі й напівпустелі

Пустелі та напівпустелі Північної Америки також не утворюють Суцільної смуги та розташовані в помірному, субтропічному й тропічному поясах, займаючи внутрішні плоскогір’я Кордильєр і більшу частину півострова Каліфорнія. У грунтовому покриві пустель переважають сіроземи, бурі грунти та різновиди солончаків. Рослинний покрив складається із заростей чорного полину і лободи. Рослинний покрив пустель субтропічного пояса набагато різноманітніший. Тут поширені сукуленти – кактуси, юки, агави, зустрічаються акації. Серед тварин багато видів гризунів, ящірок, змій і птахів. Зустрічаються і представники південноамериканської фауни – броненосці, ягуари і пума. На висотах близько 900 м у між – гірських котловинах Кордильєр розташована Пустеля Сонора – одна з найкрасивіших на Землі. Як і в більшості пустель, поверхня Сонори пересічена руслами висохлих річок. Але головна її особливість – кактуси. Різні види кактусів цвітуть від квітня до вересня.

Південна частина материка та острови Карибського моря лежать у зонах тропічних поясів, саван і рідколісь. Однак природна рослинність тут збереглася мало, поступившись плантаціям тропічних культур.

Висновок 3. У Північній Америці багатий тваринний і рослинний світ, різноманітні грунти. Великі площі зайняті лісами. Природа Північної Америки значно змінена. Найбільшу площу на материку займають природні зони помірного поясу.

3. Вертикальна поясність у горах материка

Гірські ландшафти Кордильєр мають певні розбіжності в їхніх різних частинах. Ці зміни обумовлені простяганням гірської системи від субарктичного до субтропічного поясів. Також відрізняються ландшафти прибережних та внутрішніх районів Кордильєр, що обумовлено різною кількістю опадів.

На північному заході в Кордильєрах Аляски нижні частини гір укриті хвойними лісами до 1000-1500 м, вище починається гірська тундра, сніги та льодовики. Під час просування на південь на схилах з’являються більш теплолюбні породи дерев та ділянки, укриті альпійськими луками. У межах помірного поясу Кордильєри сягають найбільшої ширини. Саме тут спостерігається найбільше розмаїття природних умов. На схилах високих хребтів поширені пояси гірських соснових лісів, хвойних рідколісь та альпійських луків. Низькі берегові хребти вкриті реліктовими лісами з секвої та дугласії, які постраждали через вирубки та пожежі. У внутрішніх частинах Кордильєр помірного поясу поширені напівпустельні ландшафти.

В Аппалачах чітко виділяються чотири висотних пояси: широколисті ліси з переважанням каштану в передгір’ях, їх змінюють мішані ліси (характерні дерева – цукровий клен та жовта береза, з хвойних – ялина, ялиця, сосна); вище до висоти 1500-2000 м – хвойні ліси з ялини та ялиці. Ліси змінюють зарості рододендрону та чагарникової вільхи й гірські луки.

Висновок 4. Вертикальна поясніть у горах материка визначається висотою гір та їхнім географічним положенням.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Продовження роботи в групах

Гра “Чомучка”

Складіть по два питання за змістом уроку, які починаються словом “чому”.

Обмін запитаннями між групами

VI. ПІДСУМОК УРОКУ, РЕФЛЕКСІЯ

Прийом “Самооцінювання”

Учитель пропонує учасникам груп оцінити свій внесок у досягнення мети уроку та вписати своє прізвище в одну з колонок.

Рівень власних досягнень
Зрозумів, але не можу застосувати	Зрозумів, але не можу пояснити іншому	Зрозумів, можу застосувати та пояснити

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний параграф підручника.

2. Намалювати в зошиті схему висотної поясності Кордильєр.

3. Скласти п’ять тестових запитань закритого типу до тексту параграфа.

4. Дослідження: “Розробіть та обгрунтуйте маршрут, що проходить через об’єкти Північної Америки, занесені до списку природної спадщини ЮНЕСКО”.

5. Випереджальне (окремим учням): підготувати повідомлення про найвідоміші об’єкти природної спадщини ЮНЕСКО на материку.