Прислівник:загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль
Тема: Прислівник:загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Мета: Дати поняття про прислівник як частину мови, формувати вміння розпізнавати прислівники в реченнях, визначати їхнє загальне значення та граматичні ознаки, правильно використовувати прислівники в мовленні; виховувати повагу до загальнолюдських моральних цінностей; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.
Тип уроку: Урок вивчення нового матеріалу.
Обладнання: Підручник, орфографічний словник.
Хід уроку
І. Підготовка до сприймання нового
* Робота біля дошки. Записати речення, вказати в них слова, що означають ознаку дії, ознаку іншої ознаки. Поставити до цих слів питання.
І. Шуба гріє людину взимку, а праця – постійно. Зоравши неліниво, заживеш щасливо. Талан – не птах, що прилітає зненацька. Трудяща копійка годує довіку.
ІІ. Ледар літо проспав, а восени облизня впіймав. Хлібороб сподівається щороку, а рибалка щодня. Удосвіта встанеш, то більше діла зробиш. Як погано зшив, то хоч гарно випрасуй.
Народна творчість.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником.
І V. Виконання вправ на закріплення вивченого.
* Вибірковий диктант. Виписати прислівники, поставити до кожного питання, з’ясувати його належність до певного розряду за значенням.
Узимку чекай, сподівайся на літо, мій сину. (Є. Гуцало.) Неси в душі напоготові матусин мудрий заповіт! (М. Нагнибіда.) Взагалі, у нас говорять – як ходять: прямо, повноросто, навпрошки (Б. Олійник.) У кожної людини душа щасливо й гордо ожива. (О. Довгий.) Та тут зненацька збудився я. (П. Тичина.) Вгорі на білих поплавках застигли сонячні хмарини. (Д. Луценко.) Сходить сонце стороною і назустріч нам іде. (М. Стельмах.) Чорне хмарище суне повагом. (М. Старицький.) Хай буревій впокорить все навколо, але не моє серце молоде! (М. Гриценко.) Загін, навксач лети! (А. Малишко.) Минули вдосвіта якесь село. За вигоном котило поле вдалеч. (Б. Олійник.) Знов зоря світання стерла сон крилом, цвірінчить горобчик срібно за вікном. (В. Сосюра.) Сидить просмолена ворона в береті сонця набакир. (Л. Костенко.) І лобода одвіку для синиць зарані до зими готує сім’я. (М. Самійленко.)Напевне, знічев’я учора й сьогодні гукають та манять людей верховини. (П. Воронько.)
* Пояснювальний диктант. Визначити прислівники, з’ясувати належність до певного розряду за значенням і синтаксичну роль кожного.
Будь довічно, злагодо, між нами! (М. Самійленко.) Адже коли повсякчас битись, то серце може озлобитись. (М. Вороний.) Любов і надію з’єднай воєдино. Чого ж тобі треба, смішна ти людино? (А. Малишко.) Невтомна думка виростає увись і вдаль, углиб і вшир. (М. Рильський.) А пісня грати розбивала вщент. (Л. Костенко.) Щастя й біль єднаєш воєдино. Чому не вкинеш слова у розмову? Вона була б жвавішою подвійно. (А. Малишко.) Звісно, я ще міг звести парітю внічию (Є. Гуцало.) Ви усміхнулись яснозоряно, і я схилився упокорено. (М. Вороний.)
* Диктант з коментуванням. Визначити синтаксичну роль прислівників.
Навколо очерет, кущі, гудуть над лозами хрущі. (М. Сіренко.) Ми всі постаємо з коріння вишень і верб вкраїнських споконвік. (М. Самійленко.) І знову завихрилось в’южно і сніжно. (Л. Первомайський.) Приємно серцеві і зору у течії проміння і тепла. (О. Довгий.) Але духу, духу тісно на землі малій! (Олександр Олесь.) Добре, що серце не знає омани. Добре, що наші дороги кипучі. (А. Малишко.)
V. Вивчення нового матеріалу.
* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 72).
V І. Виконання вправ на закріплення.
* Робота біля дошки. Записати речення, підкреслити в кожному члени речення. Назвати речення прості й складні. Якими членами речення виступають прислівники?
І. Добре річці з притоками. З піснею кожному легко. Краще певне ремесло, ніж безмежне поле. На старому вогнищі легко вогонь розводити. Гострий ніж щвидше відріже шмат. Вчитися ніколи не пізно. Важко знайти голку в скирті сіна. Добре з усіх боків очі мати (з чужої пряжі батоги плести). Від роботи тяжко, а без роботи важко. Погано жити безтурботному й безсловесному.
Народна творчість.
ІІ. Од людської щирості і волі нам так в серці радісно було! (О. Довгий.) Як ясно навколо! Як думам широко! Як зору привільно, надійно чуттям! (М. Стельмах.) Імлисто і душно в маленькому залі. (М. Бажан.) Душно від сонця, немов у печі! (П. Тичина.) Нас ваблять кольори живі, як споконвіку повелося. (Л. Дмитерко.) Мов за спиною в мене крила, так легко й радісно мені. Як свіжо й радісно, як молодо кругом! (В. Сосюра.)
* Переписати, вставляючи на місці крапок пропущені букви та знімаючи риску. При потребі звернутися до орфографічного словника. Прислівники підкреслити.
І. Душу вільну, молоду я на/марне не ро..вію, я на/зустріч сонцю йду! (М. Вороний.) Любіть Україну у сні й на/яву, в..шневу свою Україну. (В. Сосюра.) В..ртався я до/дому босо/ніж. (Д. Павличко.) У різні боки чи на/встріч пряму..мо? (М. Самійленко.) Мужність не даєт..ся на/прокат. (Л. Костенко.) Всі знали в кузні коваля, бо линув гук з/близу, з/даля. Автострада проходила з/ліва і с/права. Автострада обабіч, а ти – в/сер..дині. (А. Малишко.) Якось з/н..нацька вискнули шасі. Кібермашини були забиті формулами в/щерть. (Б. Олійник.)
ІІ. Голуб і голубка пол..тіли в/вись, обнялись крилами, їх вітає вись. (В. Сосюра.) Тр..мтливо сяють в небі зорі всюди, запала тиша на/вкруги в с..лі. (Д. Луценко.) Рум’яний цвіт зорі обсипався по/волі. (В. Сосюра.) Але знов з/н..нацька грім ударив. Усе ж..ве замерзло на/нівець. (М. Старицький.) Добре, як рідна з..мля під ногами, батьківське небо над головою! (А. Малишко.)
* Робота з підручником. Виконання вправи 202 (І).
* Переписати, на місці крапок уставляючи прислівники. З’ясувати синтаксичну роль прислівників. У яких реченнях прислівники вживаються у ролі іменників?
Краще… зранку, ніж нічого до вечора. “Завтра” оманливе, певне лише “…”. “Вчора” не доженеш, а від “…” не втечеш. Одне “…” краще двої “завтра”.
Народна творчість.
Для довідок. Трішки. Вчора. Завтра. Сьогодні.
V ІІ. Підбиття підсумків уроку.
V ІІІ. Домашнє завдання. П. 12, вправа 198.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...