Процеси пам’яті і способи її розвитку

Розділ 13 ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ І ПСИХІКИ ЛЮДИНИ

§ 72. Процеси пам’яті і способи її розвитку

Процеси пам’яті – це запам’ятовування, зберігання, відтворення інформації. Зупинимося на першому з них – запам’ятовуванні. Ви помічали, наскільки різними можуть бути спогади про ту саму подію в різних її учасників. У цьому виявляються особливості мимовільного запам’ятовування, яке зберігає яскраву, життєво важливу інформацію, пов’язану з потребами, цілями й емоціями людини.

Довільне запам’ятовування є свідомою дією,

мета якої – запам’ятати якомога точніше й на тривалий термін. Краще зберігається і легко згадується навчальний матеріал за умови осмисленого запам’ятовування. Деякі його способи вам відомі – це складання плану, групування матеріалу, його образне подання у вигляді схем, діаграм тощо. Щоб запам’ятати історичні дати та іншомовні слова, можна застосовувати мнемонічні (грец. мнемо – пам’ять) прийоми, спрямовані на пошук різних зв’язків у матеріалі. Нові історичні дати корисно прив’язати до подій, дати яких ви вже пам’ятаєте. Осмислюючи таким чином матеріал, ви підвищуєте ефективність запам’ятовування.

Закономірності

запам’ятовування і зберігання інформації. Виникненню мимовільної уваги і, як наслідок, мимовільного запам’ятовування сприяє “ефект новизни” – враження незвичності від отриманої інформації. Для його створення слід навчитися знаходити в буденній інформації нові сторони, подробиці, факти. Так, для запам’ятовування іншомовних слів корисно складати незвичайні, парадоксальні словосполучення, а для граматичних правил підбирати виразні, значущі для вас приклади. Слід знати і про “ефект краю”: зазвичай краще запам’ятовуються початок і кінець інформації. Тому головні тези повідомлення варто подавати на початку, а потім повторити в кінці.

На запам’ятовування впливають емоції, яких ми зазнаємо під час сприйняття інформації. Байдужість – ворог запам’ятовування, а подолати його можна, надаючи емоційного забарвлення матеріалу, який необхідно запам’ятати. Допомагає запам’ятовуванню включення інформації в діяльність: використовування іншомовних слів у спілкуванні, застосування математичних формул у розв’язанні задач тощо. Покращує запам’ятовування чергування різних видів діяльності й відпочинку, а також повноцінний сон. Відпочинок і сон дають мозку час “засвоїти” інформацію, саме тому слід повторювати матеріал перед сном і наступного ранку.

Усі прийоми, що прискорюють запам’ятовування, позитивно впливають і на термін зберігання відомостей у довготривалій пам’яті.

Подовшає його й установка на пригадування: налаштування на те, за яких обставин інформація стане вам у пригоді. Надійно зберігається в пам’яті досвід, утілений у словесну форму. Тому, навчаючись виконувати певні дії – розв’язувати рівняння або застосовувати граматичні правила, – корисно промовляти всі етапи виконуваної роботи.

Закономірності відтворення інформації. Кожний знає, як інколи складно відтворити інформацію в необхідний момент. Проте пригадування полегшується, якщо воно відбувається в умовах, схожих на ті, у яких інформація запам’ятовувалася. Допомагає відтворенню й використання під час запам’ятовування спеціальних стимулів-засобів. Ви чули вираз “зав’язати вузлик на спомин”. У цій функції використовують будь-які предмети, які позначають те, що потрібно пригадати через деякий час. Знаки, речі, слова, звуки й навіть запахи виступають стимулами-засобами, що сприяють відтворенню інформації, з якою вони пов’язані. Функцію посередників у пригадуванні виконують і різні умовні позначення (мал. 72.1). Так, знаки на моніторі комп’ютера підказують навіть дитині, як запустити гру, а дорожні знаки нагадують водіям про складні ділянки дороги.

Індивідуальні особливості пам’яті. У навчанні й повсякденному житті необхідно враховувати особливості власної пам’яті і активно використовувати той її вид, який для вас є провідним. У одних людей краще розвинена зорова пам’ять, у інших – слухова або рухова. Якщо у вас переважає зорова пам’ять, навчіться подавати інформацію у вигляді схем, таблиць та інших зорових образів. При слуховому типі підключайте слухові образи: читайте вголос, промовляйте головні думки, відповідайте на запитання, беріть участь у дискусії. Якщо провідною є рухова пам’ять, то для запам’ятовування тексту зробіть виписки, складіть його конспект, підкресліть у ньому головне.

Умовою розвитку пам’яті є різноманітна діяльність і насичене подіями життя. Нові позитивні враження дуже важливі для підтримки пам’яті “у робочому стані”. У пасивної і байдужої людини активність мозку знижується, погіршується пам’ять, послаблюється концентрація уваги.

Процеси памяті і способи її розвитку

Мал. 72.1. Умовні позначки на моніторі комп’ютера нагадують, як виконати будь-яку операцію


1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...


Ви зараз читаєте: Процеси пам’яті і способи її розвитку