ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ
ПРОМІЖНІ КУЛЬТУРИ
Одним з основних резервів підвищення врожайності сільськогосподарських культур і раціонального використання землі є широке впровадження посівів проміжних культур.
Проміжні культури – сільськогосподарські рослини, що дають урожай навесні до сівби або восени до збирання основної культури сівозміни, а також ті, що займають площу поля одночасно з основною культурою. Вирощують їх у літній, осінній і ранньовесняний періоди. Залежно від біологічних особливостей культур проміжні посіви поділяють на дві групи –
Післяжнивні культури висівають після збирання врожаю озимих і ранніх ярих зернових культур, ранніх сортів картоплі, капусти; післяукісні – після однорічних сумішок весняних строків сівби до осінніх заморозків дають другий урожай зеленої маси. Підсівні культури підсівають навесні під покрив основних озимих і ярих культур. Після збирання покривних культур підсівні посилено ростуть, розвиваються і наприкінці літа та наступної весни дають урожай.
Озимі проміжні культури сіють наприкінці літа. Вони ростуть
Дослідами і виробничою практикою встановлено, що в достатньо вологих лісостепових районах і на Поліссі можна ефективно вирощувати проміжні кормові культури відповідно до потреб виробництва. Крім того, проміжні культури можна вирощувати і на зрошуваних землях півдня країни.
У другій половині літа температура, атмосферні опади, енергія сонячного випромінювання та інші фактори сприяють розвитку рослин, але повністю рослинами не використовуються.
Тривалість періоду, потрібного для вирощування післяжнивних культур на Поліссі, в лісостепових районах і західних областях країни становить 95-100 діб, сума ефективних температур за цей період – 1200-1480 °С, середня кількість опадів – 150-280 мм, а в степових областях країни – відповідно 105-125 діб, 1580-1630 °С і 90-120 мм опадів. Ці дані вказують про можливість вирощування післяжнивних культур. Отже, завданням сільськогосподарського виробництва є інтенсивне використання природних факторів у другій половині літа для проміжних посівів, завдяки чому збільшиться посівна площа в сівозмінах унаслідок збирання додаткових урожаїв.
Слід зазначити, що значні площі під проміжними культурами зайняті у Данії, Бельгії, Франції, Англії та інших країнах Європи. Так, у Німеччині вони займають близько 28%, у Румунії – 9, у Польщі – 20% площі орних земель.
В Україні проміжні посіви займають близько 1,5 млн га. Проміжні культури в найближчі роки можна вирощувати на площі 2,5 млн га орних земель. Це дасть змогу додатково мати близько 12 млн т кормових одиниць. У дослідах Інституту зрошуваного землеробства УААН за останні 15 років урожайність зерна пшениці становить 55 ц/га, а в післяжнивних посівах – 370 ц/га зеленої маси кукурудзи або 278 ц/га вівсяно-горохової сумішки.
За своєю продуктивністю, збором кормів з одиниці площі найурожайніші озимі проміжні посіви, після них – післяукісні, пожнивні, підсівні.
Проміжні посіви сприяють насиченню сівозмін культурами та підвищенню їх продуктивності. Вони збільшують виробництво сільськогосподарської продукції на 7-8, а в зоні достатнього зволоження – на 12-13%. При цьому значною мірою використовуються земні й космічні фактори землеробства (світло, тепло, волога, поживні речовини). Навіть за високої врожайності (40-50 ц/га) зернові культури використовують не більше половини фотосинтетичної активної радіації (ФАР) на 1 га. Другу частину цієї енергії можна використати за допомогою пожнивних посівів.
Собівартість кормів із проміжних посівів низька і значно зменшує затрати праці і засобів на їх виробництво. Велике значення проміжні культури мають для боротьби з водною і вітровою ерозією.
Залежно від грунтово-кліматичних умов окремих районів упроваджують проміжні післяжнивні та післяукісні культури, які висівають для отримання врожаю восени відразу після збирання основної культури, та проміжні озимі, які висівають у серпні і збирають навесні наступного року на зелений корм, сіно або силос.