ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ

Related posts:

1. ДЖУТ – ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ 7.5. ДЖУТ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Джут – високоврожайна луб’яна культура тропічних і субтропічних країн. Волокно джуту міцне, еластичне, відзначається високою гігроскопічністю і використовується для виготовлення мішків, брезентів, канатів, килимів. Найпоширеніший джут в Індії, звідки він і походить. Значні площі його є в Китаї та інших країнах Азії, Африки, Америки. Джут вирощують також в Узбекистані […]...
2. БАВОВНИК – ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ 7.3. БАВОВНИК ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Серед прядивних культур бавовник посідає перше місце у світі. Його волокно застосовують для виготовлення різних тканин, трикотажу, ниток та інших цінних побутових виробів. Насіння бавовнику містить 20-30% олії, яку використовують для харчових потреб, для виробництва маргарину, мила, гліцерину, фарб. Незначну кількість насіння згодовують тваринам. Бавовник вирощують переважно у тропічній […]...
3. КЕНАФ – ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ 7.4. КЕНАФ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Кенаф – високоврожайна луб’яна культура. Сухі стебла його містять до 16-18% цінного волокна, яке відзначається еластичністю, міцністю та високою гігроскопічністю. Волокно кенафу широко використовують для виробництва шпагату, мішковини, мотузок. Насіння кенафу містить до 20% технічної олії, яку застосовують у шкіряній, миловарній та лакофарбовій промисловості. Макуху згодовують тваринам. Високі врожаї […]...
4. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ З ефіроолійних культур добувають ефірну (летку) олію з приємним запахом, що використовується у різних галузях промисловості – парфумерній, кондитерській, миловарній, харчовій, тютюновій тощо. Найпоширенішими ефіроолійними культурами є коріандр, кмин, м’ята, фенхель, аніс, шавлія мускатна, лаванда та ін. Ефірна олія у цих рослинах міститься в плодах, суцвіттях, листках і […]...
5. КОНОПЛІ – ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ 7.2. КОНОПЛІ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Коноплі – стародавня культура. Перші згадки про цю культуру є у китайській літературі IX ст. до н. е. Волокно конопель уже тоді використовували для виробництва тканин. Культура конопель з Середньої Азії потрапила до Східної і Середньої Європи. У Київській Русі коноплі вирощували вже у IX ст., а з XVI […]...
6. ЛЬОН-ДОВГУНЕЦЬ – ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ ПРЯДИВНІ КУЛЬТУРИ 7.1. ЛЬОН-ДОВГУНЕЦЬ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Льон довгунець – одна з основних прядивних культур. Його вирощують для виробництва волокна, яке використовують для виготовлення різних виробів – полотна, в тому числі тонкого батистового, брезентів, мішковини. Збільшується попит на тканини, виготовлені з одночасним застосуванням лляного і штучного волокон. Коротке лляне волокно використовують для виготовлення грубих тканин, а […]...
7. БАШТАННІ КУЛЬТУРИ БАШТАННІ КУЛЬТУРИ До баштанних культур належать гарбуз, кабачок, диня і кавун. Баштанні культури мають важливе продовольче і кормове значення. Соковиті плоди кавуна і дині містять 9-12% цукру, вітаміни В1, В3, С, Р та інші речовини, характеризуються високими смаковими якостями. Плоди баштанних культур використовують для виготовлення штучного меду, патоки, різних кондитерських виробів і варення. З насіння […]...
8. КУНЖУТ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.9. КУНЖУТ Кунжут (Sesamum L.) – однорічна рослина, належить до родини Кунжутових. Насіння його містить від 48 до 63% високоякісної олії та близько 24% білка. Олію використовують у харчовій і консервній промисловості для виготовлення маргарину, консервів тощо. Макуха містить до 40% білка. Її використовують у кондитерському виробництві для […]...
9. ЯРІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ 1.3. ЯРІ ЗЕРНОВІ КУЛЬТУРИ До ярих зернових культур належать пшениця, ячмінь, овес, просо, кукурудза, сорго, рис і гречка. Зерно їх використовують для виготовлення продуктів харчування, на корм для сільськогосподарських тварин та як сировину для промисловості. Важливою складовою частиною зерна ярих культур є вуглеводи (переважно крохмаль) та білки. Вміст білка в зерні високий, особливо […]...
10. ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ Олійні культури мають велике господарське значення. З їх насіння добувають олію, яку споживають і використовують у харчовій, кондитерській, консервній і маргариновій, а також у лакофарбовій, миловарній, текстильній, шкіряній промисловості. Макуха, що залишається після переробки насіння, а також шрот (знежирена макуха) є добрим концентрованим кормом для годівлі тварин. До олійних культур належать […]...
11. Вінол – Синтетичні волокна Матеріалознавство швейного виробництва ХІМІЧНІ ВОЛОКНА Синтетичні волокна Вінол Сировиною для виготовлення вінолу є вінілацетат. Формування, в основному, ведеться мокрим способом. В осаджувальній ванні використовують водний розчин сульфату натрію. Волокна витягують на 200-400% та термофіксують. В процесі виготовлення волокна отримують проміжний продукт – волокно, яке здатне розчинятися у воді. Після обробки формальдегідом волокна стають нерозчинними у […]...
12. Бавовна Матеріалознавство швейного виробництва НАТУРАЛЬНІ ВОЛОКНА Бавовна Бавовна – це один з основних видів сировини текстильної промисловості. Бавовняне волокно здобувають з однорічної кущової рослини – бавовника. Існує близько 40 ботанічних видів бавовника, які відрізняються врожайністю, строками визрівання та якістю волокна. Для волокнистої маси вирощують два види бавовника: середньоволокнистий та тонковолокнистий. Середньоволокнистий бавовник дає волокно довжиною 25- […]...
13. Властивості волокна – Штучні волокна Матеріалознавство швейного виробництва ХІМІЧНІ ВОЛОКНА Штучні волокна Властивості волокна І. Механічні: невисокі: стійкість до стирання та міцність (14-20 сН/текс); У вологому стані міцність зменшується на 50-60%; високе видовження (21-26% у сухому стані), низька пружність. II. Фізичні: високі: гігроскопічність (11-12%), набухливість (об’єм збільшується на 80-110%), теплостійкість (140-150°С) та світлостійкість. III. Хімічні: хемостійкість середня. Характер горіння. Горить […]...
14. ЛЯЛЕМАНЦІЯ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.14. ЛЯЛЕМАНЦІЯ Лялеманція (Lallemancia) – однорічна рослина з родини Губоцвітих. Корінь стрижневий. Стебло пряме, розгалужене, чотиригранне, до 60 см заввишки. Листки видовжено-ланцетної форми. Квітки зібрані в несправжні мутівки. Зав’язь чотиригнізда. Насіння дрібне, темно-коричневе з білим рубчиком. Маса 1000 насінин 4-5,5 г. Насіння лялеманції містить 35-42% олії, що швидко […]...
15. ЛАВАНДА – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.6. ЛАВАНДА Лаванда (Lavandula L.) – багаторічна, вічнозелена, напівчагарникова рослина з родини Губоцвітих. Вихід ефірної олії з суцвіть коливається від 0,8 до 2,5%. Ефірну олію використовують у парфумерній і миловарній промисловості та медицині. Лаванда – медоносна культура. В Україні лаванду вирощують в Автономній Республіці Крим та Одеській області. […]...
16. ГІРЧИЦЯ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.3. ГІРЧИЦЯ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. У сільськогосподарському виробництві використовують три види гірчиці: сизу, або сарептську (Brassica juncea Czern.), білу (Sinapis alba L.) і чорну (Brassica nigra L.), які належать до родини Капустяних. Гірчиця сарептська, або сиза походить зі Східної Азії. У Росії поширилась з XVIII ст. на Поволжі й […]...
17. ЛЬОН-КУЧЕРЯВЕЦЬ (ОЛІЙНИЙ) – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.2. ЛЬОН-КУЧЕРЯВЕЦЬ (ОЛІЙНИЙ) ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Льон-кучерявець вирощують для виробництва олії, яку використовують для виготовлення оліфи, фарб, лаків, а також для харчування. Насіння його містить 30-48% олії. Макуха, що є продуктом переробки насіння, – цінний концентрований корм для тварин, особливо для молодняку великої рогатої худоби. Вона містить до 35% […]...
18. Триацетатне волокно – Штучні волокна Матеріалознавство швейного виробництва ХІМІЧНІ ВОЛОКНА Штучні волокна Триацетатне волокно Триацетатне волокно виготовляють з деревини або бавовняної целюлози. Підготовку сировини виконують так само, як і при виготовленні ацетатного волокна. Вихідна сировина для виробництва волокна – триацетилцелюлоза. Волокно може формуватися як сухим, так і мокрим способом з розчину триацетилцелюлози в суміші метиленхлориду (90-95%) та метилового спирту (5-10%). […]...
19. САФЛОР – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.11. САФЛОР ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Сафлор – цінна олійна культура для вирощування у посушливих районах. Уміст олії у насінні залежно від сорту та умов вирощування становить 25-37%. Олію використовують для харчових цілей, виробництва маргарину, оліфи, фарб, мила, лінолеуму тощо. Макуха сафлору трохи гіркувата на смак, але тварини до неї […]...
20. Льон Матеріалознавство швейного виробництва НАТУРАЛЬНІ ВОЛОКНА Льон Льон – це однолітня трав’яниста рослина. Для волокна вирощують два основних види льону: льон-довгунець та льон-кудряш. Волокна отримують зі стеблини рослини. Довжина волокна залежить від довжини стеблини та сорту льону. Найбільш довге та якісне волокно отримують з довгунця. Вирощують льон в Україні (на Поліссі), у Поволжі, Сибіру, в Білорусії. […]...
21. РИЖІЙ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.12. РИЖІЙ ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Рижій відомий дуже давно. Батьківщина його – Мала Азія, Закавказзя, Іран. Вирощують рижій у північних районах лісостепової зони, західних областях України та на Поліссі. Насіння рижію містить від 26 до 46% олії, що належить до напіввисихаючих. Олію використовують (особливо в суміші з лляною) для […]...
22. ФЕНХЕЛЬ – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.5. ФЕНХЕЛЬ Фенхель (Foeniculum L.) належить до родини Селерових. В Україні його вирощують як однорічну культуру переважно в Хмельницькій і Чернігівській областях. Насіння фенхелю містить 4-6% ефірної олії (анетолу), яку застосовують у медицині, парфумерно-косметичній та лікеро-горілчаній промисловості. Фенхель – волого – і світлолюбна рослина, чутлива до низьких температур. […]...
23. РИЦИНА – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.7. РИЦИНА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Рицина походить з Африки і належить до найстародавніших культур. Світова посівна площа її становить близько 900 тис. га. Із них майже 600 тис. га – в Індії. Великі площі займає вона у Китаї та Аргентині. Багато сіють її в Італії, Угорщині, Румунії, Болгарії. У […]...
24. КВАСОЛЯ – БОБОВІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БОБОВІ КУЛЬТУРИ КВАСОЛЯ Відома з 1280 р. до н. е., коли перша згадка про неї була зроблена в китайських літописах. Вона поширена в усьому світі, до Європи квасоля потрапила з Америки в XVI-XVII ст. Таким чином, за походженням культурна квасоля ділиться на дві групи: американська та азіатська. У квасолі міститься велика […]...
25. СУРІПИЦЯ ОЗИМА – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.6. СУРІПИЦЯ ОЗИМА Суріпиця озима найпоширеніша на Поліссі, зокрема в Житомирській області. Невеликі площі займає вона у західних областях. У суріпиці, як і в ріпаку, головний корінь веретеноподібний, але дещо коротший і з великою кількістю бічних корінців. Стебло пряме, розгалужене, листки світло-зеленого кольору, трохи вкриті волосками. Стручки не […]...
26. БОБИ – БОБОВІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) БОБОВІ КУЛЬТУРИ БОБИ Це однолітня трав’яниста перехреснозапильна рослина, що дає чоловічі та жіночі квітки. Плоди різної довжини – від 4 до 20 см. У їжу використовують зелені плоди з недозрілим насінням, 3 усіх бобових у овочевих бобів найвищий уміст білків, а у них містяться амінокислоти, вітамін С, вітаміни групи В. нікотинова […]...
27. РІПАК ЯРИЙ – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.5. РІПАК ЯРИЙ Ріпак ярий (Brassica napus L. oleifera annua Metzg.) – однорічна рослина з родини Капустяних (Brassicaceae). Він менш вибагливий до умов вирощування, ніж озимий. Корінь ріпаку ярого веретеноподібний, проникає у грунт на глибину 80 см, слаборозгалужений, з невеликою кількістю бічних корінців, що розміщуються у верхньому шарі […]...
28. КМИН – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.2. КМИН ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Насіння кмину використовують як приправу у хлібопекарській, консервній промисловості, під час соління тощо. Плоди його містять 4-7% ефірної олії, яку застосовують у харчовій промисловості для виготовлення горілки і лікерів, а також у консервній, фармацевтичній, косметичній і миловарній промисловості. Крім того, плоди кмину містять до […]...
29. ШАВЛІЯ МУСКАТНА – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.7. ШАВЛІЯ МУСКАТНА Шавлія мускатна (Salvia sclarea L.) – дворічна рослина з родини Губоцвітих. Суцвіття її містять до 0,3-0,35% ефірної олії, яку використовують у парфумерній і харчовій промисловості. Шавлія – медоносна культура. В Україні шавлію вирощують в Автономній Республіці Крим, Запорізькій та Одеській областях. Урожайність суцвіть шавлії становить […]...
30. ЛОБОДА САДОВА – САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) САЛАТНІ КУЛЬТУРИ ЛОБОДА САДОВА Це одна з найдавніших городніх культур, також відома і популярна в нас здавна. Листя молодих рослин, молоді, щойно розвинені пагони використовують у їжу. Лободу їдять так само, як і щавель, у холоднику, зеленому борщі, листя варять у молоці. Лобода садова – однолітня салатно-шпинатна рослина родини лободових. У […]...
31. САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Усі салатні рослини належать до городинних культур, які швидко дозрівають, використовуються свіжими, але не зберігаються, за винятком консервування деяких городинних культур. До цієї групи належать: різні види салату, шпинат, крес-салат, листкова гірчиця, цикорій, кропива, садова лобода, портулак, мангольд, бораго, щириця, ендивій, ескаріол....
32. М’ЯТА ПЕРЦЕВА – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.3. М’ЯТА ПЕРЦЕВА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. М’яту перцеву в Європі почали вирощувати близько 300 років тому. Вона є важливою ефіроолійною культурою. Найбільше м’яти вирощують на території колишнього СРСР і в США. Значні посівні площі м’яти в Японії, Італії, Румунії, Китаї. Великій Британії, Франції, Польщі. Серед ефіроолійних культур в Україні […]...
33. ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) ДЕЛІКАТЕСНІ ГОРОДНІ КУЛЬТУРИ У цьому розділі йтиметься про популярні городні культури, широко розповсюджені у світі, що вирізняються високими смаковими якостями, але у зв’язку з тривалим періодом консерватизму в сільському господарстві не одержали належного визнання в нас. Хоча багато городників-аматорів вирощували ці культури на своїх ділянках, інформацію про них одержати було складно. […]...
34. КАВУН – БАШТАННІ КУЛЬТУРИ БАШТАННІ КУЛЬТУРИ 5.2. КАВУН Кавун завезено на територію України у XIII ст. Тепер він є основною баштанною культурою. В Україні займає 70% посівної площі баштанних культур у зоні Степу. Кавун – теплолюбна рослина. Насіння його починає проростати за температури 12-15 °С. Оптимальна температура росту – 30-35 °С. За сприятливих умов сходи з’являються на сьомий-десятий день […]...
35. Властивості волокна – Синтетичні волокна Матеріалознавство швейного виробництва ХІМІЧНІ ВОЛОКНА Синтетичні волокна Властивості волокна I. Механічні: високі: міцність (40-55 сН/текс), у вологому стані міцність не змінюється; видовження (нитки – до 25% у сухому стані; штапель – на 40-60%); пружність; еластичність; стійкість до стирання та пілінгуємість. Завдяки високій пружності виробу з лавсану, добре зберігаються фіксовані складки пліссе та гофре, навіть після […]...
36. Нітрон – Синтетичні волокна Матеріалознавство швейного виробництва ХІМІЧНІ ВОЛОКНА Синтетичні волокна Нітрон Сировиною для виготовлення нітрону є акрілонітрил, який синтезують з пропилену та аміаку, або з ацетилену та синильної кислоти. Формування ведеться з розчину полімеру. Комплексні нитки формують сухим способом, штапельні волокна – мокрим, кількість отворів філь’єр при формуванні штапелю – від 3000 до 12000. Швидкість формування – 3-6 […]...
37. МАК – ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1. ОЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.1.8. МАК ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Батьківщиною маку вважають середземноморські країни, де його культура ще до нашої ери поширилась у Греції, а далі через країни Малої Азії на схід, до Індії та Китаю. У Швейцарії у розкопках свайних будівель епохи неоліту знайдено рештки насіння маку, яке місцеве населення вживало в […]...
38. КРЕС-САЛАТ – САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) САЛАТНІ КУЛЬТУРИ КРЕС-САЛАТ Це однолітня трав’яниста рослина родини хрестоцвітих, близький родич капусти. Крес-салат відомий був у давнину в Ірані, Азії, Індії та Середземномор’ї. До Європи крес-салат прийшов ра30м із римськими солдатами. Крес-салат використовують свіжим для салатів, приправ, супів, як гарнір. Він містить велику кількість мінеральних солей – калію, магнію, йоду, а […]...
39. КОРІАНДР – ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ ОЛІЙНІ Й ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2. ЕФІРООЛІЙНІ КУЛЬТУРИ 6.2.1. КОРІАНДР ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ. Найбільші посівні площі серед ефіроолійних культур займає коріандр. В Україні посівна площа його досягає 25 тис. га. Коріандр вирощують у багатьох країнах Європи, Азії, у Північній Африці, Америці й Австралії. В Україні коріандр почали вирощувати з 30-х років XIX ст. Вирощують коріандр також у […]...
40. ГІРЧИЦЯ ЛИСТКОВА – САЛАТНІ КУЛЬТУРИ Сад і город (енциклопедія) САЛАТНІ КУЛЬТУРИ ГІРЧИЦЯ ЛИСТКОВА Інша назва культури – гірчиця салатна. Родом вона з Китаю, поширена, крім того, у Японії та Індії. Розводиться в усіх європейських країнах як рання салатна рослина, що дає чудову зелень, багату на вітаміни. Листя гірчиці салатної містить велику кількість аскорбінової кислоти, дуже цінну речовину – рутин, що […]...