Пряма мова – Пряма і непряма мова
УКРАЇНСЬКА МОВА. ПІДГОТОВКА ДО ЗНО
СИНТАКСИС І ПУНКТУАЦІЯ
Пряма і непряма мова
Пряма мова – це чуже мовлення, передане дослівно, без змін:
Хтось із дитям удвох бродить різдвяним садком. Каже дитятко: “Я – Бог”, трусить сніжком (І. Малкович).
Пряма мова супроводжується словами автора, що вказують, кому належить пряма мова, за яких обставин вона висловлена тощо. Тому речення з прямою мовою складаються з двох частин: слів автора і прямої мови. Ці частини об’єднуються за змістом та інтонаційно, без допомоги сполучників.
Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, у середині прямої мови, після неї, а також включати в себе пряму мову.
Пряма мова завжди береться в лапки. Уживання інших
Після слів автора перед прямою мовою ставиться двокрапка:
Він має повернутися. В хатину,
Де на порозі – сивий чоловік.
Той сивий старець прошепоче: “Сину…”
Старий і сивий, як двадцятий вік.
К. Герасим’юк
Після прямої мови перед словами автора ставиться кома і тире або, якщо пряма мова є питальним чи окличним реченням, знак питання (знак оклику) і тире: “Не клопочися дарма, жінко”, – хитали сивими бородами діди. “А знаєте, чому півники подружилися?” – підійшов до дітей тато. “Дідусю, струмок висихає!” – схвильовано повідомили хлоп’ята (В. Чухліб).
Якщо слова автора стоять у середині прямої мови, то можливі такі варіанти розстановки знаків:
1) слова автора в середині прямої мови з обох боків виділяються комою і тире: “У вигляді мови, – сказав Олесь Гончар, – дано людині великий дар” (Л. Бортняк);
2) слова автора містяться в середині прямої мови, що складається з двох речень. У цьому випадку перед другим реченням прямої мови ставиться крапка і тире:
“Так воно і є! – мовив дідусь, заглянувши в криничку, – Джерело замулилось”. “Нічого, згодяться кошики, – мовить Овдій. – Руки в людини для того, щоб роботу ними робити”. “Чому це ви радієте? – запитує Тетян-ка. – Сонця ж нема. Хмарно” (В. Чухліб);
3) слова автора містяться в середині прямої мови і вказують на те, що пряма мова буде продовжуватись. У такому разі після них вживається двокрапка і тире:
“Писанка ще мало досліджена, – говорить учений і додає: – Але є переконливі докази, що вона була відома ще задовго до нашої ери” (В. Скуратівський).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...