Раціоналізаторські пропозиції-рушійна сила розвитку виробництва. Винахідництво
РОЗДІЛ 1. ПРОЕКТУВАННЯ ЯК СКЛАДОВА СУЧАСНОГО ВИРОБНИЦТВА Й ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
§ 4 Раціоналізаторські пропозиції-рушійна сила розвитку виробництва. Винахідництво
У широкому розумінні термін “раціоналізація” означає поліпшення чи вдосконалення певного процесу, об’єкта тощо. Зокрема, для техніки, промислового виробництва – це вдосконалення технічних об’єктів, пристосувань, знарядь праці, технології виготовлення деталей, пристроїв, випуску продуктів харчування тощо.
Проблема участі у раціоналізаторській діяльності
Раціоналізація здійснюється шляхом внесення різних раціональних пропозицій, кожна з яких стосується поліпшення конкретного об’єкта
Проблема раціоналізації має низку аспектів. До найбільш важливих можна віднести економічний, практичний та соціальний аспекти.
Згідно з Положенням (юридичним документом), раціоналізаторською пропозицією визнається рішення, яке є новим і корисним для підприємства, організації чи закладу, на яке воно подано, і яке передбачає зміну конструкції виробу, технології виробництва, складу матеріалу.
Основними ознаками раціоналізаторської пропозиції є: наявність технічного рішення, локальна новизна, корисність.
Технічне рішення є обов’язковою і головною ознакою будь-якої раціоналізаторської пропозиції. Із численних раціональних пропозицій раціоналізаторськими визнаються законодавством лише технічні рішення, які виражені у вигляді зміни конструкції виробу (пристрою), технології виробництва чи складу матеріалу.
Не визнаються раціоналізаторськими пропозиції організативного плану (технічне рішення відсутнє). Наприклад, зручний графік роботи магазину, оптимальний маршрут руху автобуса, раціональний режим тренування і т. ін.
Новизна є необхідною ознакою раціоналізаторської пропозиції і має локальний характер. Під локальною новизною розуміють новизну лише для того підприємства, на яке подана пропозиція.
Корисність раціоналізаторської пропозиції є також однією з необхідних ознак. Вона визначає ту конкретну користь, яку можна отримати на певному підприємстві від використання пропозиції. Явно не корисні пропозиції не визнаються раціоналізаторськими.
Як і новизна, корисність раціоналізаторської пропозиції має локальний, відносний характер. Те, що корисне для одного підприємства, може бути повністю некорисним для іншого.
Об’єктами раціоналізаторської пропозиції є: пристрій, спосіб (технологія виробництва), речовина.
Простий приклад раціоналізаторської пропозиції.
У зварювальному цеху залишки електродів із коштовної жаротривкої сталі викидали у металобрухт (у процесі роботи частина електроду не згоряє). Внесена досить проста раціональна пропозиція: частини електродів, що не згоріли, необхідно приварювати до нових.
Розглянута раціональна пропозиція дала економічний ефект, а тому була визнана як раціоналізаторська.
Цікаво знати. Необхідна інформація, зразки різного типу документів щодо оформлення раціональної пропозиції, а також послідовність і особливості її оформлення автором наведені у додатку до підручника (у додатках 1).
ВИНАХІДНИЦТВО
Одним із важливих чинників прискорення науково-технічного прогресу є творчість винахідників. Її сутність полягає у створенні винахідниками високоефективних винаходів і їх широке використання у всіх галузях сучасного промислового виробництва.
Що саме є рушійною силою створення винаходів, діяльності винахідників?
Застарілі типи (моделі) технічних пристроїв, машин тощо вже не можуть задовольнити зростаючі матеріальні і духовні потреби суспільства. Винахід і з’являється там, де виникає протиріччя (суперечність) між потребою і засобами задоволення цієї потреби, які є на цей час у суспільстві.
У переважній більшості творчих проектно-конструкторських задач (проблем) закладене у прихованому вигляді певного типу технічне протиріччя. Винахід – це результат вдалого вирішення технічного протиріччя.
Згідно з Положенням, винахід – це новий технічний розв’язок задачі в будь-якій галузі промислового виробництва, будівництва, чи оборони, який дає позитивний ефект і має суттєві відмінності у порівнянні з відомими розв’язками цієї самої задачі.
КРИТЕРІЇ (ОЗНАКИ) ВИНАХОДУ
Для юридичного визнання винаходу він має відповідати таким критеріям: бути технічним розв’язком (рішенням); новизна; мати позитивний ефект; мати суттєві відмінності в порівнянні з відомими розв’язками цієї самої задачі.
Рішення є технічним, якщо воно стосується одного з чотирьох випадків: пристрій; спосіб; речовина; винахід “на застосування”.
Під новизною винаходу розуміють світову новизну. Дата пріоритету (першість) винаходу встановлюється згідно з днем надходження заяви на винахід до Держкомвинаходів (спеціальна державна організація).
Позитивний ефект – це новий, більш високий результат, який суспільство отримує при використанні цього винаходу в порівнянні з тим результатом, який воно отримує від об’єкта-прототипу.
Об’ект-прототип – це об’єкт, який використовувався до цього винаходу за тим самим призначенням, але є менш досконалим.
Слід зазначити, що переважна більшість винаходів – це вдосконалення відомих прототипів. Тільки незначна кількість винаходів об’єкта-прототипу не має (лазери, дифузійне зварювання у вакуумі, електроерозійна обробка матеріалів (зокрема, надтвердих)).
Позитивний ефект може виражатися: в підвищенні продуктивності праці, ККД машини, врожайності, в економії матеріалів, поліпшенні якості продукції тощо.
Критерій суттєвої відмінності передбачає неочевидність пропонованого розв’язку, його не банальність.
ОБ’ЄКТИ ВИНАХОДІВ
До об’єктів винаходу відносяться: пристрій, спосіб, речовина та винахід “на застосування”.
1. Пристрій, як об’єкт винаходу – це певний технічний об’єкт, який має суттєві відмінності і при його використанні дає позитивний ефект. Пристрої поділяються на два типи.
До першого відносяться: пристосування, інструменти, засоби праці. До другого: агрегати, механізми, прилади тощо.
2. Спосіб – це новий процес виконання взаємопов’язаних дій, необхідних для досягнення поставленої мети.
Приклади: різні технологічні процеси, методи видобутку, випробувань, монтажу, контролю, монтажу і т. д.
3. Речовина як об’єкт винаходу – це новий, штучно створений матеріал. Приклади: суміші, конструкційні матеріали, замазки, різні хімічні з’єднання і т. д.).
4. Винахід “на застосування”.
Винахід “на застосування” може визначатись як застосування відомих раніше предметів, способів, речовин за цілком новим призначенням.
Цікаво знати.
Дифузійне зварювання – спосіб з’єднання деталей під час їх нагріву і за тривалої деформації в умовах обмеженого окислення металів. Зварне з’єднання утворюється в результаті взаємної дифузії атомів у поверхневих шарах контактуючих металів. Дифузійне зварювання раціонально проводити у вакуумі, оскільки при нагріванні він сприяє очищуванню поверхні деталей. Після нагрівання місця з’єднання деталей стискують під тиском 1-20 мПа і витримують декілька хвилин.
СЛОВНИК НОВИХ ТЕРМІНІВ
Раціоналізація – організація якої-небудь діяльності більш доцільними, раціональними способами;
Локальний – який не виходить за певні межі вдосконалення. Локалізувати – обмежувати певним місцем, не допускати поширення чого-небудь.
Новизна – усе нове, нещодавно пізнане, що раніше було невідомим, непізнаним.
Винахід – це те, що винайдене, зовсім нове, невідоме до цього.
Критерії – підстава для оцінки, визначення або класифікації чогось. Прототип – те, що є попередником, взірцем чогось іншого.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Loading...