Ринок інтелектуальної власності

Related posts:

1. Організація інтелектуальної власності всесвітня (ВОІВ) Організація інтелектуальної власності всесвітня (ВОІВ) – спеціалізована установа ООН, яка сприяє охороні інтелектуальної власності у всьому світі шляхом співпраці держав – членів різних спілок у галузі промислової власності і авторського права; передання технологій, пов’язаних з промисловою власністю, а також юридичної і технічної допомоги країнам, укладання угод і уніфікації національних законодавств; творчої інтелектуальної діяльності; збору, обробки […]...
2. Захист інтелектуальної власності Захист інтелектуальної власності – юридичний захист права авторства вчених, дослідників і винахідників шляхом надання їм на певний термін (переважно на 20 років) виняткового права розпорядження і використання свого винаходу або передання цього права іншій особі за плату. З. і. в. означає закріплення за авторами права на використання результатів їх інтелектуальної діяльності на тривалий час (а […]...
3. Механізм захисту інтелектуальної власності Механізм захисту інтелектуальної власності – система заходів, спрямованих на захист авторських прав і прав, пов’язаних з іншими видами інтелектуальної власності, та запобігання збиткам від недобросовісної конкуренції, внаслідок чого посилюється економічна безпека країни. Особливістю інтелектуальної власності на ринку є те, що вона функціонує у формі вартості прав і документів захисту на них, в яких фіксуються виключні […]...
4. Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) Політологічний словник Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ) – утворена на основі конвенції, яка була прийнята 1967 року у м. Стокгольмі (Швеція) на дипломатичній конференції державами – членами так званого Паризького союзу з охорони промислової власності (1883) і Бернського союзу з охорони творів літератури і мистецтва (1886), інших союзів. В 1974 р. ВОІВ стала спеціальною установою, […]...
5. Еволюція власності Еволюція власності – поступовий і революційний (стрибкоподібний) характер розвитку відносин власності при переході від однієї суспільно-економічної формації до іншої та в межах кожної з них, що відбувається під впливом системи продуктивних сил і передусім потреб та інтересів людини. Основними закономірностями цього процесу, якщо йдеться про економічний аспект власності, є такі: 1) посилення суспільного характеру речового […]...
6. Правові аспекти охорони інтелектуальної власності ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Тема 6. Система державного регулювання і стимулювання інноваційної діяльності 6.5. Правові аспекти охорони інтелектуальної власності Для успішного функціонування підприємству поряд з матеріальними, фінансово-кредитними та трудовими ресурсами потрібні ще й нематеріальні ресурси. Нематеріальні ресурси підприємства – це складова частина потенціалу підприємства, яка забезпечує економічну користь протягом тривалого часу і має ту особливість, що в […]...
7. Додаток 9 РІШЕННЯ Засідання Громадської ради з питань науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності при Міністерстві освіти і науки України ІННОВАЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ Додаток 9 РІШЕННЯ Засідання Громадської ради з питань науково-технічної, Інноваційної діяльності та інтелектуальної власності при Міністерстві освіти і науки України 15 липня 2008 року м. Київ Про стан і проблеми технологічних Парків України Заслухавши та обговоривши доповідь члена Громадської ради, директора ТОВ “Технопарк ІЕЗ ім. Є. О. Патона” O. A. Мазура “Стан і […]...
8. Страховий ринок Страховий ринок – сукупність організаційно-економічних і відносин економічної власності з приводу купівлі-продажу страхових послуг між страховиками, страхувальниками та посередниками. Основними елементами С. р. є попит і пропозиція, ціна страхових послуг, об’єкти та суб’єкти. Суб’єктами страхового ринку виступають не лише страховики і страхувальники, а й посередники – страхові агенти і страхові брокери, а також працівники страхових […]...
9. Ринок інформаційний Ринок інформаційний – сукупність економічних відносин між суб’єктами господарювання, окремими індивідами у сфері обміну з приводу збирання, обробки, систематизації інформації та її купівлі-продажу згідно з законами товарного виробництва і привласнення на цій основі максимального прибутку. Основними об’єктами Р. і. є програми ЕОМ баз різноманітних даних (фінансової, статистичної, комерційної інформації тощо), архівні документи, книги, відповідна інформація […]...
10. Ринок засобів виробництва Ринок засобів виробництва – підсистема необхідних і сталих зв’язків між підприємцями, торговельними організаціями, частково кредитно-фінансовими інститутами і державою з приводу купівлі-продажу, передання в оренду засобів виробництва. В політекономічному контексті Р. з. в. означає систему відносин економічної власності між різними суб’єктами підприємницької діяльності з приводу купівлі-продажу засобів і предметів праці і привласнення на цій основі частини […]...
11. Власності теорії та концепції Власності теорії та концепції – сукупність основних напрямів, шкіл та поглядів в історії світової економічної думки на сутність власності, її найважливіших форм у процесі еволюції різних економічних систем. У Давньому Єгипті поняття “власність” (джет) спочатку вживалося на означення процесу користування людиною певним предметом. Державну власність вони розглядали як державне надбання, як своєрідне посадове володіння фараона. […]...
12. Право власності на інформацію Право власності на інформацію – сукупність правових норм, які регулюють відносини щодо володіння, користування і розпорядження інформацією. Суб’єктами П. в. на і. є громадяни, юридичні особи, держава. Інформація може бути об’єктом права власності як у повному обсязі, так і володіння, користування чи розпорядження нею окремо. Підстави для виникнення П. в. на і.: створення інформації власними […]...
13. Держава (політико – економічний аспект) Держава (політико – економічний аспект) – загальнонаціональний економічний суб’єкт, що зосереджує у своїх руках економічну владу і значну частку власності на продуктивні сили та значну частину створеного ВВП, з приводу привласнення яких (влади і власності) виникає певна система відносин економічної власності та управління нею (що є прерогативою економічної влади та управління нею) у всіх сферах […]...
14. Ринок світовий Ринок світовий – система економічних відносин, які виникають між суб’єктами світогосподарських економічних відносин у сфері обміну, на основі інтернаціоналізації продуктивних сил і розвитку міжнародного поділу праці всіх форм, в т. ч., спеціалізації, кооперування та комбінування виробництва, а отже, інтернаціоналізації виробництва і збуту товарів та послуг. P. c. є історично першою формою інтернаціоналізації господарського життя. З […]...
15. Ринок послуг Ринок послуг – сукупність організаційно-економічних і відносин економічної власності щодо організації та купівлі-продажу послуг. Перші пов’язані з організацією купівлі-продажу цього особливого товару, другі виникають у процесі створення послуг та їх споживання (своєрідного привласнення). Послуги створюються у сфері матеріального (громадське харчування, торгівля, побут та ін.) і нематеріального (освіта, охорона здоров’я, мистецтво, культура) виробництва. З огляду на […]...
16. Система відносин економічної власності Система відносин економічної власності – сукупність різноманітних типів і форм власності, які формуються і розвиваються в усіх сферах суспільного відтворення, і поступове підпорядкування в процесі історичного розвитку відносинам власності на засоби виробництва інших об’єктів власності, внаслідок чого, а також завдяки раціональному використанню господарського механізму, ця система перетворюється на єдину цілісність з притаманними їй законами, суперечностями, […]...
17. Еволюція капіталістичної власності Еволюція капіталістичної власності (економічної) – процес кількісно-якісних та окремих сутнісних перетворень при переході від менш розвинених типів і форм капіталістичної власності до більш розвинених та їх діалектичного заперечення. На нижчій стадії розвитку капіталізму панівною формою капіталістичної власності була приватна (індивідуальна) власність. Однак дія законів технологічного, суспільного та економічного способів виробництва та закону адекватності поступово перетворювали […]...
18. Світовий ринок золота Світовий ринок золота – сукупність економічних відносин між країнами світу (в т. ч. окремими компаніями, банківськими домами, спеціалізованими фірмами тощо) з приводу регулярної купівлі-продажу золота. Окремими підсистемами цього ринку є організаційно-економічні відносини – з приводу вивчення ринку та організації купівлі-продажу золота; техніко-економічні відносини – з приводу видобування золота передусім країнами-виробниками (ПАР, США, Австралія та ін.), […]...
19. Критерії класифікації економічної власності Критерії класифікації економічної власності – головні ознаки виокремлення типів, форм і видів власності залежно від їх співвідношення між собою, значення в соціально-економічній структурі суспільства, суб’єктно-об’єктних відносин. Основними К. к. е. в. є: 1) суб’єкти власності; 2) об’єкти власності; 3) сфери суспільного відтворення; 4) інтегральний критерій, який враховує перші три критерії або поєднує суб’єктно-об’єктний підхід та […]...
20. Відтворення економічної власності Відтворення економічної власності – постійно повторюваний процес функціонування і розвитку різноманітних типів та форм власності у їх взаємодії (взаємопроникненні, взаємопереходах, взаємозапереченні) відповідно до властивих їм законів, що супроводжується виокремленням типу і форми власності, яка домінує. В сучасних умовах розширене В. е. в. у розвинених країнах світу може, по-перше, здійснюватися лише тоді, коли збагачена новітніми рисами […]...
21. Типи власності Типи власності – класифікація економічної власності залежно від її суб’єкта з одночасним виокремленням у межах кожного з цих типів форм власності відповідно до соціально-економічного поєднання безпосередніх працівників із засобами виробництва. Розрізняють такі Т. в.: 1) приватний, суб’єктом якого є окрема особа, максимум сім’я. У його межах виділяють приватну трудову власність, що базується на соціально-економічній єдності […]...
22. Ринок Ринок – регульована сукупність економічних відносин між фізичними та юридичними особами – суб’єктами різних типів і форм власності та господарювання в межах окремих країн і світового господарства з приводу організації та купівлі-продажу різноманітних товарів і послуг відповідно до законів товарного виробництва. У політекономічному контексті Р. означає систему відносин економічної власності з приводу вторинного привласнення й […]...
23. Фінанси підприємств Фінанси підприємств – відносини економічної власності між суб’єктами господарювання та всередині підприємств з приводу формування, розподілу і використання фінансових ресурсів (доходів і фондів) у процесі їх (підприємств) діяльності у всіх сферах суспільного відтворення. Речовим змістом цих відносин є найліквідніша і найдинамічніша форма власності – гроші. Такі відносини економічної власності у межах підприємств формуються і розвиваються […]...
24. Світовий ринок сировини Світовий ринок сировини – система економічних відносин між окремими країнами, ТНК та міжнародними монополіями з приводу купівлі-продажу різних видів сировини. В цю систему входять організаційно-економічні відносини з приводу організації торгівлі сировиною на товарних біржах, аукціонах, міжнародних торгах та укладання контрактних угод; відносини економічної власності з приводу формування ціни на сировину, оплати послуг посередників (якщо така […]...
25. Паризька конвенція про охорону промислової власності Паризька конвенція про охорону промислової власності – основна міжнародна угода, якою регулюються питання охорони прав на винаходи, корисні моделі, знаки для товарів і послуг та інші об’єкти промислової власності. Була укладена в Парижі 20.III.1883. Головна мета цієї конвенції – створення сприятливіших умов для патентування винаходів й інших об’єктів промислової власності та реєстрації знаків для товарів […]...
26. Ринок регіональний Ринок регіональний – сукупність економічних відносин (в т. ч. техніко-економічних, організаційно-економічних та відносин економічної власності) між різними економічними суб’єктами з приводу організації купівлі-продажу товарів і послуг у сфері обміну в межах певних територій відповідно до вимог специфічних форм закону товарного виробництва і грошового обміну. Основними функціями P. p. є: перетворення продуктів окремих підприємств на товар […]...
27. Економіка торгівлі Економіка торгівлі – сукупність економічних відносин, які об’єктивно формуються і розвиваються в процесі підготовки до реалізації товарів та послуг і визначають ефективність праці, використання різних ресурсів і засобів обслуговування, а також економічних законів, які управляють цими процесами. Ці відносини поділяються на техніко – економічні, організаційно-економічні та відносини економічної власності. Техніко-економічні відносини в торгівлі, як і […]...
28. Ринок предметів споживання Ринок предметів споживання – сукупність економічних відносин між підприємствами, фірмами та компаніями-виробниками, торговельними організаціями, населенням (домогосподарствами) і державою (опосередковано) з приводу організації та купівлі-продажу предметів споживання. У розвинених країнах переважна більшість сімей забезпечена товарами масового виробництва тривалого користування (у США – бл. 87% сімей), тому вони потребують передусім оздоровлення, відпочинку та ін. Витрати на відпочинок, […]...
29. Право державної власності Право державної власності – сукупність правових норм, які закріплюють належність об’єктів державної власності певним суб’єктам держави на центральному, регіональному та місцевому рівнях (залежно від типу держави). Державна власність в Україні існує у формах загальнодержавної та власності адміністративно-територіальних одиниць. Об’єктами загальнодержавної власності є земля, оборонні об’єкти, єдина енергетична система та система транспорту загального користування, зв’язку, фінансові […]...
30. Право власності господарських товариств Право власності господарських товариств – право на володіння, розпорядження і користування майном, що надане акціонерним товариствам, товариствам з обмеженою і з додатковою відповідальністю, повним, командитним та довірчим товариствам. Об’єктами П. в. г. т. як юридичної особи є майно, передане йому у власність засновниками й учасниками, продукція, вироблена товариством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше […]...
31. Закон єдності праці і власності Закон єдності праці і власності – загальний економічний закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між різними за змістом видами праці та відповідними типами і формами власності. Початково цей закон виражає такі зв’язки між індивідуальною працею людини і приватною трудовою власністю на результати цієї праці. З. є. п. і в. відображає функціонування (функціональні […]...
32. Форми власності Форми власності – встановлені державою види власності. В Україні власність існує в таких формах: приватна, колективна, державна. Суб’єктами права приватної власності є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства. Суб’єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, господарські товариства, господарські об’єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські […]...
33. Власність Власність – соціологічна категорія, яка містить низку підсистем суспільних відносин (економічних, соціальних, правових, психологічних, національних тощо), що прямо й опосередковано стосуються привласнення предметів природи у процесі праці та привласнення матеріальних і нематеріальних благ передусім через механізм відчуження (див. Відчуження) і влади (див. Влада). Двома найважливішими підсистемами В. є економічна та юридична В. (див. Власність економічна; […]...
34. Перехід права власності Перехід права власності – відносини, за допомогою яких право власності (право повного господарського відання, право оперативного управління) переходить від однієї особи до іншої. В цивільному законодавстві визначається момент виникнення права власності у набувача за договором. Згідно із ст. 128 Цив. К. України це право виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено договором або […]...
35. Ринок цінних паперів Ринок цінних паперів – сукупність економічних відносин між різними суб’єктами ринку (комерційними, інвестиційними банками, фондовими біржами та інституціональними інвесторами – страховими компаніями, пенсійними та інвестиційними фондами) щодо організації та купівлі-продажу акцій, облігацій і спеціальних цінних паперів. Складовими цих економічних зв’язків є організаційно-економічні відносини, пов’язані з організацією роботи фондових бірж і посередників, виконуваних ними функцій, з […]...
36. РИНОК КАПІТАЛУ ЯК РИНОК КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ ТА ФІЗИЧНОГО КАПІТАЛУ. РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ УРОК № 46. РИНОК КАПІТАЛУ ЯК РИНОК КРЕДИТНИХ РЕСУРСІВ ТА ФІЗИЧНОГО КАПІТАЛУ. РИНОК ЦІННИХ ПАПЕРІВ Мета уроку: ознайомити учнів з ринком капіталу; навчити наводити приклади об’єктів продажу на ринку капіталу, розрізняти ринок капіталу та грошей; розвивати в учнів економічне мислення. Основні поняття: кредит, позиковий відсоток, акції, облігації. Тип уроку: формування і вдосконалення вмінь і навичок. […]...
37. Прав власності теорії Прав власності теорії – висунуті західними вченими концепції власності, які обгрунтовують виконання соціальних функцій приватною власністю (розподіл влади в суспільстві та економіці тощо), обмеження прав приватного власника, їх розсіювання серед дрібних акціонерів, менеджерів, найманих працівників (у разі здійснення ними прав управління підприємством). У західній науковій літературі власність розглядається під кутом зору різних галузей права, зумовлює […]...
38. Виникнення права власності Виникнення права власності – може бути первісним і похідним. До первісних належать ті способи, за якими право власності виникає вперше (виготовлення речі) або незалежно від волі колишнього власника (конфіскація речі). За похідними способами право власності у набувача виникає згідно з волею попереднього власника і за згодою самого набувача (договір, спадкування). Результати використання майна в господарстві […]...
39. Фондовий ринок Фондовий ринок – складова фінансового ринку, в межах якої формується система відносин економічної власності та організаційно-економічних відносин з приводу випуску, розміщення і купівлі-продажу цінних паперів. Двома основними підсистемами цього ринку є первинний ринок цінних паперів, на якому відбувається емісія акцій, облігацій та інших цінних паперів (векселів, чеків, депозитних сертифікатів та ін.), і вторинний ринок цінних […]...
40. Міжнародний ринок капіталу Міжнародний ринок капіталу – підсистема міжнародних економічних відносин (передусім відносин економічної власності) між різними суб’єктами з приводу формування та перерозподілу фінансових ресурсів між країнами. Суб’єктами М. р. к. є передусім ТНК і ТНБ, страхові та інвестиційні компанії, уряди, міжнародні й регіональні фінансово-кредитні організації (МВФ, МБРР та ін.). Основними підсистемами М. р. к. є ринок грошей, […]...