Ризик суспільства за тотального зубожіння населення

Related posts:

1. Диференціація соціальна Диференціація соціальна – різниця в життєвому рівні, розмірі національного багатства, можливості впливати на владу в суспільстві тощо, залежна від соціальної структури суспільства, а з економічного боку – залежна від типу власності на засоби виробництва, характеру суспільного способу виробництва. В Україні у 90-х-на початку XXI ст. внаслідок первісного нагромадження капіталу відбулось значне соціальне розшарування суспільства на […]...
2. Ідеологія національна Ідеологія національна – система економічних, філософських, правових, політичних, моральних та ін. поглядів, які відображають світогляд та спільні і найважливіші для окремої нації інтереси в усіх сферах розвитку суспільства. Якщо держава служить інтересам окремого консервативного або реакційного класу еліти, як це спостерігається в Україні щодо кланово-кримінальної еліти, то ідеологія цього класу підміняє І. н. Така ідеологія […]...
3. Крайні межі розвитку сучасного суспільства Крайні межі розвитку сучасного суспільства – полярні крайнощі в еволюції сучасної економічної системи, передусім за критеріями економічної власності та регулювання економіки. Такі межі з боку відносин економічної власності – приватна і державна. Історично однією з крайніх меж за умов класичного капіталізму XVI-XIX ст. була приватна капіталістична власність; іншою – державна власність за умов бюрократичного соціалізму. […]...
4. Індустріального суспільства концепція Індустріального суспільства концепція – концепція, в якій за основу класифікації суспільства прийнято розвиток машинної техніки і великого промислового виробництва, але ігнорується або применшується вирішальна роль відносин економічної власності на засоби виробництва. Виникла в середині XX ст. Значний внесок у розробку І. с. к. зробили Дж. Гелбрейт, У. Ростоу, С. Кузнец, А. Арон, що надавало усій […]...
5. Суспільства знань концепція Суспільства знань концепція – концепція майбутнього суспільства, в якому найважливішим джерелом багатства нації є нові знання, що формуються і поширюються в галузі “індустрії знань”, а головною формою багатства в ньому є інтелектуальний і духовний світ громадян, бо матеріалізується в їх інтелектуальній власності. Автори С. з. к. – американські вчені Ф. Махлуп, П. Дракер та ін. […]...
6. Соціальна диференціація суспільства Тема 6. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ § 31. УКРАЇНСЬКЕ НАСЕЛЕННЯ В РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ 2. Соціальна диференціація суспільства. Закономірним наслідком запровадження ринкових відносин є соціальна диференціація – розшарування населення на людей різного достатку. Для сучасного українського суспільства характерне швидке збагачення малочисельного вищого класу, усе більше розростання нижчого класу й занадто повільні темпи формування середнього класу. Основу […]...
7. Держава тоталітарна Держава тоталітарна – форма держави, яка базується на поєднанні ознак деспотичної, поліцейської, бюрократичної та кримінальної держави, а її джерелом є потреби та інтереси консервативного прошарку кланово-олігархічної еліти. Д. т. монополізує у своїх руках політику, право, судочинство, культуру, ідеологію і з їх допомогою перетворює переважну частину населення в залежних від неї пасивних індивідів. Д. т. є […]...
8. Виробництво продукції на душу населення Виробництво продукції на душу населення – показник, що характеризує рівень розвитку народного господарства у співставленні з кількістю населення. Найбільш точно визначає рівень продуктивності суспільної праці у тій чи іншій країні ступінь розвитку її продуктивних сил, ефективність форм власності та господарського механізму. Показник В. п. над. н. визначають як відношення обсягів валового внутрішнього продукту, національного доходу […]...
9. Баланс грошових доходів і видатків населення Баланс грошових доходів і видатків населення – система показників, яка відображає джерела грошових доходів населення у процесі розподілу й перерозподілу частини національного доходу, а також розміри й структуру їх використання. Цей баланс містить дані про доходи суспільних груп населення, грошовий обіг між населенням і державою, кооперативними, громадськими організаціями тощо, а також між окремими групами людей, […]...
10. Революція Революція (лат. revolutio – переворот, поворот) – докорінний і швидкий переворот у межах суспільно-економічної формації, передусім відносин економічної власності та політичної влади і передання їх у руки передового і прогресивного класу (в т. ч. соціальної верстви або групи). Р. може також охоплювати окремі елементи продуктивних сил (наприклад, революція науки і техніки означає науково-технічну революцію), окремих […]...
11. Базові цінності демократичного суспільства Державне управління Базові цінності демократичного суспільства. Явища, процеси, норми життя, утвердження й розвиток яких має найбільше значення для демократичного суспільства. Найважливіші з них такі: державність, добробут населення та національна безпека; відданість загальнолюдським цінностям, ідеалам свободи та гарантованої демократії; людина, її права та свободи, відповідальність перед собою, своєю сім’єю та суспільством; послідовне утвердження демократичних засад розвитку […]...
12. Підприємництво як особливий вид діяльності: функції підприємця. Дохід і ризик у підприємництві. Підприємництво і суспільний прогрес. Інтереси підприємця, громади та суспільства: риси відмінності та сучасні способи гармонізації УРОК 1 Підприємництво як особливий вид діяльності: функції підприємця. Дохід і ризик у підприємництві. Підприємництво і суспільний прогрес. Інтереси підприємця, громади та суспільства: риси відмінності та сучасні способи гармонізації Мета уроку: сформувати в учнів знання про підприємництво як вид економічної діяльності; з’ясувати, у чому полягає місце і роль підприємця в економіці; визначити залежність між розміром […]...
13. Закон нагромадження Закон нагромадження – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між збільшенням та якісним удосконаленням структури нагромадження, зростанням на цій основі суспільної продуктивності праці, з одного боку, і збільшенням національного багатства, поліпшенням його якості та підвищенням життєвого рівня населення – з іншого. Основні суперечності З. н.: суперечність між нагромадженням та особистим споживанням, між […]...
14. Формування постіндустріального суспільства. Зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються ТЕМА 8. РОЗВИТОК НАУКИ ТА КУЛЬУРИ (1945 р. – ПОЧАТОК ХХІ СТ.) § 29. Основні напрями НТР у другій половині XX ст. 2. Формування постіндустріального суспільства. Зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються. На зміну індустріальній стадії розвитку суспільства, на якій західні держави та Японія перебували наприкінці […]...
15. НАСЕЛЕННЯ. РАСОВИЙ ТА ЕТНІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ. РОЗМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ НА МАТЕРИКУ Розділ II МАТЕРИКИ Урок № 61 Тема. НАСЕЛЕННЯ. РАСОВИЙ ТА ЕТНІЧНИЙ СКЛАД НАСЕЛЕННЯ. РОЗМІЩЕННЯ НАСЕЛЕННЯ НА МАТЕРИКУ Мета: сформувати в учнів уявлення про особливості населення Євразії, його расовий, етнічний, релігійний склад; поглибити практичні навички учнів аналізувати причини нерівномірності розселення населення територією материка, розвивати навички роботи з картами атласу, формувати уміння роботи в парі, відстоювати власну […]...
16. Суперечності перехідної економіки Суперечності перехідної економіки – взаємодія (взаємозумовленість, взаємозаперечення, взаємопроникнення) протилежних сторін, тенденцій і властивостей перехідної економіки, внаслідок чого вони стають джерелом її функціонування та розвитку. Оскільки суперечності розвиваються в антагоністичних і неантагоністичних формах, у межах перехідної економіки спочатку переважають антагоністичні форми, а на завершальних етапах за умови раціональної економічної політики – здебільшого неантагоністичні форми. С. п. […]...
17. Ризик екологічний Ризик екологічний – імовірність несприятливих для життєдіяльності населення, а також для екологічних ресурсів наслідків антропогенних або техногенних змін природних об’єктів і факторів. Найважливішими причинами P. e. є зростання ймовірності аварій на виробництві внаслідок надмірного зношування техніки і використання недосконалої технології, збільшення антропогенного навантаження на природу тощо. Щоб уникнути P. e. або обмежити його негативні наслідки, […]...
18. Відтворення населення Відтворення населення – безперервний, постійно повторюваний процес зміни поколінь через народження і смерть. Розширене В. н. означає збільшення кількості наступних поколінь порівняно з попередніми. Водночас природний приріст населення залежить не лише від співвідношення народжуваності й смертності, а й від особливостей вікової структури. За сучасних умов у розвинених країнах світу внаслідок високої середньої тривалості життя покоління, […]...
19. Працездатне населення Працездатне населення – більшість дорослих членів суспільства, здатних до праці завдяки своїм фізичним, розумовим, психофізіологічним та іншим якостям, спроможних займатися трудовою діяльністю, певними видами конкретної праці і створювати матеріальні і нематеріальні (у т. ч. духовні) блага. Працездатний вік – це вік, який встановлює держава з урахуванням національних, культурних, історичних традицій тощо. Тому в різних країнах […]...
20. Релігія та церква в житті середньовічного суспільства РЕЛІГІЙНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ § 7. Релігія та церква в V – першій половині XI ст. 1. Релігія та церква в житті середньовічного суспільства У середньовіччі християнська церква мала абсолютний вплив на духовне життя європейського суспільства. Вона формувала його релігійну свідомість, сприяла розвитку культури й зміцненню єдності Європи, проповідуючи її народам нові етичні […]...
21. Заощадження населення Заощадження населення – вклади населення в ощадному банку з метою зберігання грошей і отримання доходів у формі відсотків. Джерелом З. н. є доходи від власності (на засоби виробництва, цінні папери, домашнє майно, об’єкти інтелектуальної власності та ін.), продаж робочої сили. Розрізняють трудові та нетрудові З. н. Вкладаючи гроші в ощадний банк, населення прагне: 1) зберегти […]...
22. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ТА ЇЇ ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМА УРОКІВ З ОСНОВ ФІЛОСОФІЇ Урок 2. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА СУСПІЛЬСТВА ТА ЇЇ ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ Мета: розкрити поняття “соціальна структура суспільства”, процес формування соціальної структури сучасного суспільства; виховувати повагу до представників різних соціальних груп суспільства; розвивати вміння вести бесіду та аргументувати власну точку зору, аналізувати факти та робити висновки. Тип уроку: комбінований урок. Форма проведення: евристична […]...
23. Теорія еліти Теорія еліти (фр. elite – краще, обране, відбірне) – концепції, в яких обгрунтовується положення про необхідність і доцільність існування привілейованих соціальних груп, покликаних здійснювати функції управління (державою, організаціями тощо) та розвитку науки і культури. Еліта протиставляється переважній більшості населення, що повинна виконувати другорядні функції. Концепцію еліти розробили на початку XX ст. В. Парето і Г. […]...
24. Людина суспільна Людина суспільна – процес формування і розвиток сучасної людини у всіх сферах суспільного життя (права, політики, культури та ін.) і передусім – відносин економічної власності в поєднанні з прогресом її природної сторони. Такий розвиток Л. е. щільно пов’язаний передусім з удосконаленням власності, якщо йдеться про власність як соціологічну категорію (див. Власність). Так, політичний аспект власності, […]...
25. Статистика рівня життя населення Статистика рівня життя населення – галузь соціально-економічної статистики, яка вивчає обсяг і структуру та рівень задоволення різноманітних потреб населення в органічному взаємозв’язку з розвитком продуктивних сил і соціальними умовами життя населення. С. р. ж. н. досліджує формування доходів населення (в т. ч. окремих верств і груп), споживання населенням продуктів харчування, непродовольчих товарів, послуг культурно-побутового призначення, […]...
26. Реальні доходи населення Реальні доходи населення – узагальнюючий показник рівня життя населення, що відображає кількість матеріальних та духовних благ і послуг, які можна одержати на грошові доходи (заробітну плату, пенсії, дивіденди і т. п.), а також від реалізації продукції індивідуального господарства. Джерелом цих доходів є створений в країні національний валовий продукт, величина якого залежить від досягнутого рівня продуктивності […]...
27. Економічна свобода держави Економічна свобода держави – її здатність приймати науково обгрунтовані макроекономічні господарські рішення, позитивно впливати на розширене і стабільне відтворення ефективної економічної системи в інтересах людини, а також відстоювати свої економічні інтереси та цілі за умов регіоналізації та глобалізації економіки шляхом їх узгодження з інтересами народу на основі пізнаних економічних законів з урахуванням вимог наднаціонального законодавства. […]...
28. Як уявляв собі проблеми соціально-економічного розвитку суспільства Т. Веблен? Історія економічних вчень ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ Як уявляв собі проблеми соціально-економічного розвитку суспільства Т. Веблен? Своє бачення проблем соціально-економічного розвитку суспільства Веблен підкреслював у назвах виданих ним праць: “Теорія дозвільного класу” (1899 р.), “Інстинкт майстерності” (1914 р.), “Інтереси і система цін” (1921 р.), “Власність відсутнього” (1923 р.) та ін. Свої переконання в еволюційному перетворенні суспільства Веблен використав, […]...
29. Нееквівалентний обмін Нееквівалентний обмін – обмін товарів, за якого ціни на них відхиляються від ринкової вартості і не забезпечують реалізації втіленої у них суспільно необхідної праці та корисності. Основний фактор Н. о. – встановлення монопольно високих цін і отримання монопольного надприбутку, що дає змогу перерозподіляти створену в суспільстві вартість на користь монополістів за рахунок інших виробників і […]...
30. Норма заощаджень населення Норма заощаджень населення – відношення заощаджень населення до чистого доходу після сплати податків. За високого життєвого рівня більшості населення Н. з. н. у розвинених країнах світу становила наприкінці 90-х від 15 до 20%. Сукупні заощадження у Західній Німеччині 1990 становили 1,9 трлн дол. Найнижчою Н. з. н. була у США, що пояснюється тривалим економічним піднесенням, […]...